
Номер справи 623/1433/20
Номер провадження 3/623/326/2020
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 липня 2020 року суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П., за участі секретаря судового засідання Костенко В.В., розглянувши матеріали, які надійшли від Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Барвінкове, Харківської області, громадянки України, українки, не є особою з інвалідністю, заміжньої, не працюючої, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувалась, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною 1 статті 130 КУпАП,
правопорушниця з вимогами статті 268 КУпАП ознайомлена,
в с т а н о в и в:
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серія ДПР18 №391733 від 19 квітня 2020 року ОСОБА_1 відмовилася від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, чим скоїла правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В судовому засіданні 06 липня 2020 року ОСОБА_1 вину свою не визнала, пояснила, що 19 квітня 2020 року, коли вона зі своїм чоловіком ОСОБА_2 повернулась з магазину додому, занесли пакети з продуктами в будинок, до їхнього двору під`їхали поліцейські, які сказали, що чоловік керував автомобілем в стані алкогольного сп`яніння, попросили надати документи. Коли вона винесла документи, побачила, що її чоловіка поліцейські посадили в свій автомобіль. Вона чекала 1,5 – 2 години, потім сіла за кермо автомобіля і поїхала до Ізюмського ВП. Поліцейські та ОСОБА_2 стояли біля будівлі відділу поліції, вона віддала чоловікові ключі від автомобіля, потім поліцейські відвезли її додому, хвилин через 30 прийшов чоловік, повідомив, що автомобіль поліцейські забрали. Також повідомила, що проходити медичний огляд на стан сп`яніння їй не пропонували, свідків при цьому не було. На наступний день на прохання поліцейських вона відправила копію паспорта через «Вайбер», потім дізналася, що відносно неї складено протокол за частиною 1 статті 130 КУпАП. Крім того, повідомила, що вона була твереза.
В судове засідання 15 липня 2020 року ОСОБА_1 не з`явилась, надала заяву про відкладення слухання справи, оскільки її захисник не може бути присутнім в судовому засіданні.
Захисник ОСОБА_1 – адвокат Манько О.М. в судове засідання 15 липня 2020 року не з`явився, надав заяву про відкладення розгляду справи та клопотання про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП.
Суддя, розглянувши клопотання захисника Палієвої С.В. про відкладення розгляду справи, відмовив у його задоволенні з огляду на відсутність будь - яких доказів на підтвердження обставин, зазначених у клопотанні. Також, суддя відмовив у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, оскільки неявка її захисника не знаходиться у причинному зв`язку із явкою особисто ОСОБА_1 у судове засідання, будь - яких інших причин для відкладення розгляду справи ОСОБА_1 не наведено.
Зважаючи на те, що строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчувався 19 липня 2020 року, то, виходячи з наданих ОСОБА_1 та її захисником клопотань про відкладення розгляду справи, суддя вважає їх такими, що направлені на затягування розгляду справи за межі, встановлені ст.38 КУпАП для можливого уникнення від адміністративної відповідальності.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_3 повідомив, що 19 квітня 2020 року, близько 18 години 30 хвилин – 19 години, його було запрошено поліцейськими бути свідком при складанні протоколу відносно ОСОБА_2 , потім через деякий час його та громадянина ОСОБА_4 знову було запрошено працівниками поліції бути свідками та в їх присутності громадянці ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння, оскільки в неї були видимі ознаки чи то алкогольного, чи то наркотичного сп`яніння, на що вона в ході розмови з поліцейським відмовилась. Також, повідомив, що коли вони прибули до будівлі охорони біля Ізюмського ВП, де і зупинили автомобіль під керуванням ОСОБА_1 , остання сиділа на задньому сидінні автомобіля. Пояснення свідка ОСОБА_3 писав поліцейський, свідок їх прочитав, зауважень до них не було, тому підписав всі документи, які надав поліцейський.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_2 повідомив, що 19 квітня 2020 року біля їхнього будинку під`їхали працівники поліції та повідомили, що він керував автомобілем в нетверезому стані, попросили надати документи, посадили в машину і повезли на медичний огляд. Коли він з поліцейськими знаходився біля будівлі Ізюмського ВП, приїхала його дружина ОСОБА_1 , свідок забрав у неї ключі, поліцейські сказали, що вона також в стані алкогольного сп`яніння. Потім поліцейські відвезли ОСОБА_1 додому. Автомобіль залишився біля відділу поліції. Жодних людей, крім двох поліцейських та його дружини, ОСОБА_2 не бачив.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Загнойко А.С. повідомив, що 19 квітня 2020 року під час складання протоколу відносно громадянина ОСОБА_2 вони побачили автомобіль, яким керувала дружина останнього – ОСОБА_1 , прослідували за нею, неодноразово намагались зупинити автомобіль, подаючи звукові сигнали. Зупинилась вона вже біля будівлі охорони, документів у неї при собі не було. Оскільки, в неї були видимі ознаки сп`яніння, було запрошено в телефонному режимі в якості свідків громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які були присутні при складанні попереднього протоколу. В їх присутності ОСОБА_1 було запропоновано пройти медичний огляд на стан сп`яніння, однак вона відмовилась, тому відносно неї було складено протокол за відмову від проходження медичного огляду на стан сп`яніння. На місці складання протоколу писали пояснення свідків, які останні підписали, зауважень до пояснень не було.
Допитаний в судовому засіданні в якості свідка поліцейський СРПП Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області Стужко В.М. повідомив, що 19 квітня 2020 року під час чергування та складання протоколу відносно ОСОБА_2 вони побачили автомобіль Опель, останній сказав, що то поїхала його дружина. Було вирішено прослідувати за даним автомобілем, якому весь час подавали звукові сигнали та сигнали проблисковими маячками. Даний автомобіль зупинився біля будівлі охорони. Коли ОСОБА_1 вийшла з автомобіля, в неї були явні ознаки сп`яніння, посвідчення водія при собі в неї не було, вона пересіла на заднє сидіння автомобіля, потім вже з нею спілкувався поліцейський СРПП ОСОБА_5 .
В судовому засіданні було досліджено відеозапис з мобільного телефону поліцейського СРПП ОСОБА_6 , наданий поліцейським СРПП Загнойком А.С., яким зафіксовано момент зупинки автомобіля під керуванням ОСОБА_1 19 квітня 2020 року.
З метою повного та всебічного розгляду справи, судом були вжиті всі заходи, направлені на повідомлення про час і місце розгляду справи свідка (понятого за протоколом) ОСОБА_4 , однак свідок в судове засідання 15 липня 2020 року не з`явився, 02 липня 2020 року надав до суду заяву про неможливість прибути в судове засідання.
Дослідивши матеріли справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , поліцейських СРПП Загнойка А.С., ОСОБА_6 , переглянувши наданий поліцейським СРПП ОСОБА_5 відеозапис з мобільного телефону, суддею встановлено наступне.
19 квітня 2020 року, о 20 годині 00 хвилин в місті Ізюмі, на автодорозі Київ-Харків-Довжанський водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння очей, від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовилась в присутності двох свідків, від керування відсторонена шляхом поставки транспортного засобу на територію Ізюмського ВП, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
Пункт 2.5 ПДР України передбачає обов`язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Стан сп`яніння у водія транспортного засобу може бути встановлений лише в порядку, передбаченому Інструкцією від 09 листопада 2015 року № 1452/735 "Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції".
Частиною 1 статті 130 КУпАП в редакції на момент вчинення правопорушення встановлено відповідальність за такі правопорушення:
- керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів;
- відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно пункту 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" судам слід ураховувати, що відповідальність за статтею 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за стаття 130 КпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Суддею було оглянуто відеозапис, наданий поліцейським СРПП Загнойком А.С., яким зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем OPEL OMEGA, державний номерний знак НОМЕР_1 .
З огляду на зазначене, ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.
При цьому суддя роз`яснює ОСОБА_1 , що відмова від проходження огляду є безумовним порушенням вимог пункту 2.5 ПДР України, оскільки в будь - якому випадку особа, відповідно до якої маються сумніви стосовно її стану, має пройти медичний огляд або за допомогою спеціальних технічних засобів, або у закладі охорони здоров`я чи в спеціально обладнаних пересувних пунктах (автомобілях), це є обов`язком водія і направлене на забезпечення безпеки руху.
Посилання захисника та ОСОБА_1 на відсутність під час складання протоколу свідків, які особисто зафіксували факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння судом відхиляються, оскільки отримані суддею показання свідка ОСОБА_3 , поліцейських ОСОБА_5 , ОСОБА_6 знаходяться у логічній послідовності, не суперечать між собою, а тому підстав визнати відсутність свідків під час складання протоколу, немає.
Показання свідка ОСОБА_2 судом не беруться до уваги, оскільки ця особа є родичем (чоловіком) ОСОБА_1 , і вочевидь є заінтересованою особою у даній справі.
Клопотання захисника Манько О.М. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП суддею відхиляються, оскільки суд має здійснювати розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, які було вчинено до 01 липня 2020 року, відповідно до цієї статті у редакції, чинній на час вчинення таких діянь.
Стаття 53 Закону України «Про дорожній рух» визначає відповідальність за порушення законодавства про дорожній рух згідно чинного законодавства.
Стаття 27 КУпАП - штраф є грошовим стягненням, що накладається на громадян і посадових осіб за адміністративні правопорушення у випадках і розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до статті 33 КУпАП враховуються характер вчиненого правопорушення, особа правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом`якшують або обтяжують відповідальність правопорушниці ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Санкція частини 1 статті 130 КУпАП передбачає накладення адміністративного стягнення на водія - штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 401 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Виходячи з вищевикладеного, суддя приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 , яка скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, і тому суддя вважає за необхідне піддати правопорушницю адміністративному стягненню, визначеному у санкції статті, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Керуючись статтями 27, 33, 401, частиною 1 статті 130, 221, 282, 283, 284 КУпАП, суддя,-
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 визнати винною у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та притягнути до адміністративної відповідальності.
Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 гривень на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік (отримувач коштів ГУК Харківської обл/Харківська обл/21081300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу: адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 420 гривень 40 копійок (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджет 22030106).
У задоволенні клопотання захисника Манько О.М. про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення на підставі пункту 6 частини 1 статті 247 КУпАП відмовити.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя М.П. Одарюк
Судове рішення № 90399645, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області було прийнято 15.07.2020. Форма судочинства - Про адмінправопорушення, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 623/1433/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: