Вирок № 90399429, 15.07.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/8960/20

Провадження № 1-кп/638/1267/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року Дзержинський райсуд м. Харкова у складі : головуючого судді Семіряд І.В.

при секретарі Башинської К.С.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові в режимі відео конференції з Державною установою « Олексіївська виправна колонія ( №25 ) » матеріали кримінального провадження № 12020220480002187 від 09.06.2020 з обвинувальним актом та укладеною угодою про визнання винуватості між прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Федченко Миколою Олександровичем та обвинуваченим :

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженим в м. Харків, громадянином України, українцем, неодруженим, військовозобов`язаним, з середньо-спеціальною освітою, до взяття під варту не маючим місця праці, до засудження зареєстрованим та проживаючим за адресою : АДРЕСА_1 , який на теперішній час у зв`язку з засудженням перебуває в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№25)», раніше судимим :

- 17.10.2005 вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2, 309 ч. 1, 70 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76, 104 КК України з звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку - 2 роки;

- 27.10.2006 вироком Київського райсуду м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2, 71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

- 22.02.2012 вироком Комінтернівського райсуду м. Харкова за ст. 185 ч. 2 КК України до 3 місяців позбавлення волі;

- 02.11.2012 вироком Комінтернівського райсуду м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2, 296 ч. 3, 70 ч.ч. 1, 4, 72 КК України до 2 років позбавлення волі.

- 14.10.2014 вироком Комінтернівського райсуду м. Харкова за ст. 309 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку - 2 роки;

- 24.03.2017 вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова за ст.ст. 185 ч. 2, ст. 71 КК України до 2 років 5 місяців позбавлення волі;

- 10.01.2019 вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова за ст. 309 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі, з застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України з звільненням від відбування покарання з випробуванням і встановленням іспитового строку - 2 роки; вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 04.09.2019 вирок Червонозаводського райсуду м. Харкова від 10.01.2019 в частині призначеного покарання скасований та призначено нове покарання за ст. 309 ч. 2 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі;

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України, -

за участю :

прокурора Федченко М.О.

захисника Борбунюк О.О.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

01.07.2020 до Дзержинського райсуду м. Харкова надійшли матеріали кримінального провадження № 12020220480002187 від 09.06.2020 з обвинувальним актом у відношенні ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України.

Обвинувальним актом, який відповідає вимогам ст. 291 КПК України, висунуто обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, в тому, що він скоїв вказане умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах :

Обвинувачений ОСОБА_1 в Державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27) перебував з 17.10.2019 та згідно наряду Північно - Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України № 22/2.5-8575-Ін-19 від 23.10.2019 розподілений до Державної установи « Олексіївська виправна колонія (№25), яка знаходиться по вул. Цезаря Кюї, 44 у м. Харкові.

24.10.2019 по прибуттю до Держаної установи «Олексіївської виправної колонії (№25)» засудженому ОСОБА_1 начальником відділення соціально-психологічної служби (далі за текстом - СПС) лейтенантом внутрішньої служби ОСОБА_2 були роз`яснені права та обов`язки засуджених та вимоги режиму відбування покарання.

З моменту прибуття до зазначеної вище колонії засуджений ОСОБА_1 , діючи умисно, з метою порушення режиму відбуття покарання, став на шлях злісної непокори законним вимогам адміністрації установи та станом на 09.06.2020 мав 21 (двадцять одне) дисциплінарне стягнення в установі за різні порушення режиму відбуття покарання, а саме 2 рази поміщався до дисциплінарного ізолятору, 1 раз поміщався до приміщення камерного типу, мав 4 суворих доган та 14 доган, всього за весь період відбування покарання мав на той час 21 дисциплінарне стягнення, ніколи за цей період не заохочувався.

Так, о 10 годині 10 хвилин 02.06.2020 у приміщенні дільниці посиленого контролю (далі за текстом - ДПК), начальника ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 , в присутності чергового помічника начальника установи (далі за текстом - ЧПНУ) старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_4 , молодшого інспектора відділу нагляду та безпеки (далі за текстом - ВНіБ) старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_15, засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пред`явив засудженому ОСОБА_1 законну вимогу, а саме приступити до чергування з прибирання житлового приміщення ДПК.

З графіком чергувань та обов`язками чергового по ДПК засуджений ОСОБА_1 був письмово ознайомлений, скарг на стан здоров`я не висловлював, всім необхідним інвентарем для проведення прибирання в ДПК був забезпечений в повному обсязі.

В свою чергу, засуджений ОСОБА_1 , демонстративно, в категоричній формі, відкрито, вживаючи жаргонні слова, відмовився від виконання законної вимоги начальника ДПК майора внутрішньої служби ОСОБА_3 виконати обов`язки чергового по ДПК, а саме здійснити вологе прибирання житлового приміщення ДПК. Причину своєї відмови ОСОБА_1 пояснив тим, що прибирання повинні робити за нього інші засуджені, оскільки виконання ним особисто цих робіт принижує його людську гідність. Начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 роз`яснив засудженому ОСОБА_1 , що в разі якщо останній продовжить відмовлятись від виконання його, як представника адміністрації виправної установи, законних вимог, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України.

При цьому, засуджений ОСОБА_1 заявив, що правові наслідки відмови від виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи його не хвилюють, взагалі виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи принижує його людську гідність та він і в майбутньому немає наміру їх виконувати. Начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 сказав засудженому ОСОБА_1 , щоб останній поміркував і вищевказані представники установи вийшли з розташування ДПК.

О 10 годині 10 хвилин 04.06.2020 у приміщенні ДПК, начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 , в присутності ЧПНУ капітана внутрішньої служби ОСОБА_10 , чергового офіцера ДІЗО-ПКТ, ДПК майора внутрішньої служби ОСОБА_16, молодшого інспектора ВНіБ старшого прапорщика внутрішньої служби Нищеглода С.І., засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пред`явив засудженому ОСОБА_1 законну вимогу, а саме приступити до чергування з прибирання житлового приміщення ДПК.

З графіком чергування та обов`язками чергового по ДПК засуджений ОСОБА_1 був письмово ознайомлений, скарг на стан здоров`я не висловлював, всім необхідним інвентарем для проведення прибирання в приміщенні ДПК був забезпечений в повному обсязі.

В свою чергу, засуджений ОСОБА_1 демонстративно, в категоричній формі, відкрито, вживаючи жаргонні слова, відмовився від виконання законної вимоги начальника ДПК майора внутрішньої служби ОСОБА_3 виконати обов`язки чергового по ДПК, а саме здійснити вологе прибирання житлового приміщення ДПК. Причину своєї відмови засуджений ОСОБА_1 пояснив тим, що прибирання повинні робити за нього інші засуджені, оскільки виконання ним особисто цих робіт принижує його людську гідність. Начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 . роз`яснив засудженому ОСОБА_1 , що в разі якщо останній продовжить відмовлятись від виконання його, як представника адміністрації виправної установи, законних вимог, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України.

При цьому, засуджений ОСОБА_1 заявив, що правові наслідки відмови від виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи його не хвилюють, взагалі виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи принижує його людську гідність та він і в майбутньому немає наміру їх виконувати. Начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 , сказав засудженому ОСОБА_1 , щоб останній поміркував і вищевказані представники установи вийшли з розташування ДПК.

У вищевказані періоди часу засуджений ОСОБА_1 оглядався завідуючим медичної частини № 25 ОСОБА_12 . Під час медичних оглядів засуджений ОСОБА_1 скарг на поганий стан здоров`я не висловлював, завідуючий медичної частини № 25 ОСОБА_12 засвідчив, що останній за станом здоров`я може виконувати роботу з прибирання приміщень і території установи виконання покарань.

Засудженому ОСОБА_1 в період відбування покарання в Державній установі «Олексіївська виправній колонії (№ 25)» неодноразово раніше доводилися вимоги режиму відбування покарання, правила поведінки засуджених, правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, норми дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, у тому числі і ст. 391 КК України.

Так, о 10 годині 10 хвилин 06.06.2020 у приміщенні ДПК, начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 , в присутності ЧПНУ майора внутрішньої служби ОСОБА_13 , чергового офіцера ДІЗО-ПКТ, ДПК старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_17, молодшого інспектора ВНіБ старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_15, засуджених ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , пред`явив засудженому ОСОБА_1 законну вимогу, а саме приступити до чергування з прибирання житлового приміщення ДПК.

З графіком чергувань та обов`язками чергового по камері засуджений ОСОБА_1 був письмово ознайомлений, скарг на стан здоров`я не висловлював, всім необхідним інвентарем для проведення прибирання в камері був забезпечений в повному обсязі.

В свою чергу, засуджений ОСОБА_1 демонстративно, в категоричній формі, відкрито, вживаючи жаргонні слова, відмовився від виконання законної вимоги начальника ДПК майора внутрішньої служби ОСОБА_3 виконати обов`язки чергового по ДПК, а саме здійснити вологе прибирання житлового приміщення ДПК. Причину своєї відмови засуджений ОСОБА_1 пояснив тим, що прибирання повинні робити за нього інші засуджені, оскільки виконання ним особисто цих робіт принижує його людську гідність. Начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_3 . роз`яснив засудженому ОСОБА_1 , що в разі якщо останній продовжить відмовлятись від виконання його, як представника адміністрації виправної установи, законних вимог, він може бути притягнутий до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України.

У відповідь засуджений ОСОБА_1 , заявив, що правові наслідки відмови від виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи його не хвилюють, взагалі виконання законних вимог представників адміністрації виправної установи принижує його людську гідність і в майбутньому він немає наміру їх виконувати. Начальник ДПК майор внутрішньої служби ОСОБА_14 повідомив засудженого ОСОБА_1 , що про його дії буде поінформовано Шевченківський відділ поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області, посадовими особами якого буде вирішено питання про внесення зазначених відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань та про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності за ст. 391 КК України, після чого вищевказані представники колонії вийшли з приміщення ДПК, а засуджений ОСОБА_1 так і не приступив до виконання обов`язків чергового по ДПК.

У вищевказані періоди часу засуджений ОСОБА_1 оглядався завідуючим медичної частини № 25 ОСОБА_12 . Під час медичних оглядів засуджений ОСОБА_1 скарг на поганий стан здоров`я не висловлював, завідуючий медичної частини № 25 ОСОБА_12 засвідчив, що останній за станом здоров`я може виконувати роботу з прибирання приміщень і території установи виконання покарань.

Засудженому ОСОБА_1 в період відбування покарання в Державній установі «Олексіївська виправна колонія (№ 25)» неодноразово раніше доводилися вимоги режиму відбування покарання, правила поведінки засуджених, правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань, норми дисциплінарної та кримінальної відповідальності за вчинення засудженими протиправних дій, у тому числі і ст. 391 КК України.

Таким чином, обвинувачений ОСОБА_1 своїми умисними протиправними діями, вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 391 КК України, тобто злісна непокора законним вимогам адміністрації установи виконання покарань особою, яка відбуває покарання у виді позбавлення волі, якщо ця особа за порушення вимог режиму відбування покарання була піддана протягом року стягненню у виді переведення до приміщення камерного типу.

Після завершення досудового розслідування та направлення обвинувального акту до суду, досягнуто угоди між прокурором Федченко М.О. та обвинуваченим ОСОБА_1 про визнання винуватості.

Так 14 липня 2020 року прокурор Харківської місцевої прокуратури № 1 Федченко М.О., якому на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12020220480002187 від 09.06.2020 з одного боку, та обвинувачений у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 з іншого боку, на підставі ст.ст. 468, 469, 472 КПК України, уклали угоду про визнання винуватості.

Дана угода укладена з дотриманням вимог ст.ст. 468-470, 472 КПК України.

Погоджена сторонами угода містить наступні положення :

Обвинувачений ОСОБА_1 свою провину у вчиненні, при вищевказаних обставинах, які викладені в повідомленні про підозру та обвинувальному акті, кримінального правопорушення, передбаченого ст. 391 КК України, то б то в злісної непокорі вимогам адміністрації установи виконання покарань, визнає повністю та зобов`язується без застережливо визнати обвинувачення у вказаному обсязі в судовому засіданні.

Сторони погоджуються на призначення обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ст. 391 КК України у вигляді 1 року 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова від 10.01.2019 року, зміненого вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 04.09.2019 , остаточно призначити до відбуття покарання у вигляді 1 року 10 місяців позбавлення волі.

Обвинувачений ОСОБА_1 дає згоду на застосування узгодженого цією угодою покарання, у вигляді позбавлення волі у вказаному розмірі.

Сторони усвідомлюють та розуміють, що відповідно до ст. 473 КПК України, наслідком укладання та затвердження означеної угоди для сторін є:

- для прокурора і обвинуваченого - обмеження права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394, 424 КПК України.

- для обвинуваченого - відмова від здійснення прав, передбачених абзацом 1 і 4 п.1 ч. 4 ст. 474 КПК України.

Обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснені та зрозумілі підстави оскарження обвинувального вироку, в разу затвердження угоди про визнання винуватості в апеляційному порядку, які визначені в п. 1 ч. 1 ст. 394 КПК України, та в касаційному порядку, які визначені в п.1 ч. 3 ст. 424 КПК України.

Також обвинуваченому ОСОБА_1 роз`яснено та зрозуміло, що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину інкримінованого йому кримінального правопорушення, на допит у судовому засіданні свідків обвинувачення, подання клопотань, виклик свідків і надання суду своїх доказів.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, невиконання зобов`язання іншою стороною в рамках цієї угоди цілком залежить від дотримання ним Закону і будь-якого положення складеної угоди. У разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду, який затвердив таку угоду з клопотанням про скасування вироку та призначення судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.

Обвинувачений ОСОБА_1 розуміє, що умисне невиконання угоди є

підставою для притягнення його до кримінальної відповідальності за ст. 389-1

КК України.

Суд визнає вказані положення угоди таким, що відповідають вимогам ст. 65 КК України.

Суд враховує тяжкість вчиненого злочину, який відноситься відповідно до вимог ст. 12 КК України до нетяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, на диспансерному обліку психоневрологічному та наркологічному диспансері не перебуває, за місцем відбуття кримінального покарання характеризується з негативної сторони, щиросердно розкаявся у вчиненому.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_1 положення ч. 4 ст. 474 КПК України щодо його права на судовий розгляд, під час якого сторона обвинувачення зобов`язана довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має при цьому певні права, визначені цією ж статтею; наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України; характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винним; вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Також судом роз`яснені прокурору наслідки затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України.

Заслухавши прокурора Федченко М.О., обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого Борбунюк О.О., які підтвердили суду, що їм зрозумілий зміст роз`яснених судом наведених вище норм та вони просять суд затвердити укладену між ними угоду про визнання винуватості, перевіривши матеріали провадження, угоду, що укладена з дотриманням вимог ст.ст. 468, 470, 472 КПК України, суд дійшов висновку про необхідність її затвердження.

Згідно з ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконався, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1 вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова від 10.01.2019 року, зміненого вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 04.09.2019, був засуджений за вчинення злочину, передбаченого ст. 309 ч. 2 КК України до 2 років позбавлення волі та відбуває строк призначеного судом покарання з 16.10.2019, ї знов після постановлення зазначеного вироку, але до повного відбуття покарання, вчинив новий злочин.

При таких обставинах, суд вважає за необхідне відносно обвинуваченого ОСОБА_1 застосувати вимоги ст. 71 КК України, до новопризначеного за новим вироком покарання, частково приєднавши не відбуту частину покарання за вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова від 10.01.2019 року, зміненого вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 04.09.2019.

Обрати у відношенні обвинуваченого ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням на дільниці слідчого ізолятору у Державній установі « Олексіївська виправна колонія (№25) ».

Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_1 рахувати з 15 липня 2020 року.

На підставі викладеного, керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ст. 374, ч. 1 ст. 475 КПК України,суд, -

В И Р І Ш И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 14 липня 2020 року, між прокурором Харківської місцевої прокуратури № 1 Федченко Миколою Олександровичем та обвинуваченим ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 391 КК України та призначити йому покарання, на підставі цього закону, у виді 1 року 6 місяців позбавлення волі.

У відповідності до ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до новопризначеного покарання ОСОБА_1 , частково приєднати не відбуту ним частину покарання за попереднім вироком Червонозаводського райсуду м. Харкова від 10.01.2019 року, зміненого вироком колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду від 04.09.2019 у виді 4 місяців позбавлення волі, остаточно ОСОБА_1 визначити до відбуття покарання у виді 1 року 10 місяців позбавлення волі, з відбуттям покарання в кримінально - виконавчої установі закритого типу.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_1 рахувати з 15 липня 2020 року.

Обрати у відношенні засудженого ОСОБА_1 , до набрання вироком законної сили, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з триманням на дільниці слідчого ізолятору у Державній установі « Олексіївська виправна колонія (№25) ».

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок суду згідно зі ст.ст. 395, 396 КПК України, з особливостями визначеними ч. 4 ст. 394 КПК України може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд м. Харкова протягом 30 діб з моменту його проголошення. а засудженим ОСОБА_1 в той же строк, з моменту вручення йому копії вироку.

Згідно зі ст. 376 КПК України копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в Дзержинському районному суді м. Харкова копію цього вироку, подавши відповідну заяву.

Вирок виготовлений нарадчій кімнаті в одному примірнику.

Суддя: І.В. Семіряд