Ухвала суду № 90399393, 15.07.2020, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1995/20

провадження №1-кп/619/269/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської області

у складі : головуючого - судді Остропілець Є.Р.

при секретарі судового засідання - Суржкової В.В.

прокурора - Лазоренка Р.І.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника - Стрельнікова Д.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м.Дергачі кримінальне провадження №12019220770000329 від 02.07.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с.Стрілеча Харківського району Харківської області, громадянина України, не одруженого, не працюючого, освіта - середня, раніше судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дергачівського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження №12019220770000329 від 02.07.2019 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 15.04.2020 року кримінальну справу було призначено на підготовче судове засідання на 28.04.2020 року.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 20.05.2020 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 було продовжено до 17.07.2020 року включно.

Прокурор Лазоренко Р.І. у підготовчому судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на два місяці відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та призначити справу до судового розгляду.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили застосувати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, не заперечували проти призначення справи до судового розгляду.

Заслухавши думку учасників процесу, оглянувши матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, в том у числі передбаченні п.п.1-11 ч.1 ст.178 КПК України, суд дійшов наступного висновку.

Так, відповідно до ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 20.05.2020 відносно обвинуваченого ОСОБА_1 було продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17.07.2020 включно.

Відповідно до ч.3 ст.315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків та інших учасників судового процесу та інше.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Характер та фактичні обставини інкримінованого ОСОБА_1 злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку. Санкція ч. 2 ст. 289 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , передбачає покарання від п`яти до восьми років позбавлення волі з конфіскацією майна або без такої.

У контексті практики Європейського суду з прав людини слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня( ОСОБА_2 проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).

Суд враховує, що ризики, які були підставою для обрання запобіжного заходу, не перестали існувати.

Вирішуючи питання про продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1 , суд оцінює у сукупності всі обставини, у тому числі тяжкість злочину, який інкримінується обвинуваченому, та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого, суспільну небезпечність кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який раніше тричі судимий, тричі відбував покарання у вигляді реального позбавлення волі, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у злочині, у вчиненні якого він обвинувачується, беручи до уваги посилання прокурора на те, що обвинувачений ОСОБА_1 у разі зміни запобіжного заходу може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також враховуючи ту обставину, що розгляд судового провадження не розпочався, потерпілий та свідки ще не допитані, суд вважає обґрунтованими доводи прокурора про існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому вважає за доцільне продовжити строк застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці.

Вищевказані обставини у сукупності свідчать також про неможливість запобігання встановленим ризикам шляхом застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, та є всі підстави вважати, що ця міра запобіжного заходу зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Фактичні обставини інкримінованого обвинуваченому умисного тяжкого злочину, свідчить про підвищену суспільну небезпеку, що у сукупності із тяжкістю можливого покарання, а також даними про особу обвинуваченого вказують на обґрунтованість заявленого клопотання.

До того ж, судове провадження по кримінальному провадженню не завершено, не досліджені матеріали справи, при цьому суд вважає, що існують ризики, які передбачені ст.177 КПК України, у зв`язку з цим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому необхідно продовжити.

Судом розглядалась можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам, проте, враховуючи наведені вище обставини в їх сукупності, суд вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, буде недостатнім для запобігання існуючим ризикам.

Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Під час підготовчого судового засідання не було встановлено підстав для прийняття рішень, передбачених п.п.1-4 ч.3 ст. 314 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

Суд, заслухавши клопотання, вивчивши матеріали кримінального провадження продовжує застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 та призначає справу до судового розгляду.

Керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 194, 314 – 316, 331, 392 КПК України суд ,–

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Лазоренка Р.І. – задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України вважати продовженим до 11 вересня 2020 року, включно.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 за ч.2 ст.289 КК України КК України на 15 год 30 хв 11 серпня 2020 року у відкритому судовому засіданні.

Викликати в судове засідання осіб, які братимуть участь у судовому засіданні.

В частині продовження строку тримання під вартою ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим у той же строк з дня отримання копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Р. Остропілець