Рішення № 90399036, 09.07.2020, Гощанський районний суд Рівненської області

Справа №557/774/17

Провадження №2/557/13/2020

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2020 року смт.Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Пацка Д.В.

секретар судових засідань Довгалець Н.М.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача - адвоката Петрука О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в залі суду в смт. Гоща цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Гощанського районного споживчого товариства Рівненської області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - про зобов`язання видати довідку про заробітну плату,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Гощанського районного споживчого товариства про зобов`язання видати довідку про заробітну плату.

Позивачка посилається на те, що в 1992 році вона вийшла на пенсію у зв`язку з досягненням пенсійного віку, але з квітня 1992 року по жовтень 1998 року продовжувала працювати по трудових угодах ревізором в Гощанській райспоживспілці. В зв`язку з цим має право на перерахунок пенсії. Для проведення такого перерахунку їй необхідно надати в управління Пенсійного фонду в Гощанському районі довідку про заробітну плату за відпрацьований період.

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією за місцем роботи особи, яка звертається за призначенням (перерахунком) пенсії.

Позивачка вказує, що звернувшись до Гощанського відділу Корецького ОУ ПФУ про перерахунок пенсії, проте їй було відмовлено у зв`язку з тим, що довідка, яка видана Відповідачем не відповідає вимогам пенсійного законодавства.

Довідка 234 від 23.04.2017 про заробіток для обчислення пенсії вказано, що Позивач отримувала зарплату в жовтні 1992 року, в червні, вересні, жовтні 1994 року, в березні, травні і листопаді 1995 року, в березні, жовтні 1996 року, в жовтні У квітні 2017 року вона звернулася до відповідача як до правонаступника Гощанської райспоживспілки із заявою про надання їй довідки встановленого зразка про заробітну плату за 1992-1998 роки, 1997 року та у квітні і вересні 1998 року. Вважає, що дана довідка не відповідає дійсності, оскільки вона отримувала заробітну плату щомісячно, що підтверджується трудовими угодами за 1992-1998 роки, укладеними між нею та Гощанською райспоживспілкою, записами в особових рахунках, розпорядженнями та наказами про проведення ревізій в торгових закладах та на підприємствах, що входили до складу споживчої кооперації. Оскільки довідка із зазначеними розмірами заробітку помісячно за період з 15.04.1992 по 31.10.1998 включно, із зазначенням у довідці розмірів заробітної плати помісячно, виходячи з річної заробітної плати шляхом її поділу на 12 місяців.

В судовому засіданні позивачка та адвокат Петрук О.В. позовні вимоги підтримали повністю з підстав, викладених у позовній заяві з уточненнями.

Представник Гощанського районного споживчого товариства Рівненської області в судове засідання не з`явивсь. Подано відзив на позовну заяву в якому Відповідач вважає позов ОСОБА_1 безпідставним та не обґрунтованим, так як Позивач не перебувала у трудових відносинах з Гощанським районним споживчим товариством, з нею не укладався окремий трудовий договір, не видавались відповідні накази чи розпорядження, не вносились записи у трудову книжку, немає інших відповідних записів про роботу ОСОБА_1 в РайСТ .

А тому, просить суд відмовити в задоволенні позову за безпідставністю та недоведеністю порушення прав позивача.

Представник третьої особи - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області в судове засідання не з`явився. Подано пояснення на позовну заяву. Зокрема, представник ПФУ вказує, що затверджена форма довідки вимагає наявність на ній номера та дати її видачі, штампа особи, яка її видала та відбитка печатки особи, яка її видала. В уточнених позовних вимогах позивач подала довідку про заробіток для обчислення пенсії, на якій відсутні дата видачі і номер, штамп підприємства, що його видав та відбиток печатки підприємства, що його видала. Отже, в зв`язку з відсутністю штампа та печатки підприємства, дана довідка не являється доказом у справі і не має юридичної сили.

А також, позивач зазначає в своїй позовні заяві, що з квітня 1992 року по жовтень 1998 року вона працювала у відповідача по договору. Відповідно, Позивач підтверджує той факт, що вона не була прийнята на роботу до відповідача згідно наказу і відповідно не були здійснені записи в трудову книжку про її прийняття та звільнення з роботи в позивача, так як в копії трудової книжки, що знаходиться в пенсійній справі позивача відсутні записи про її роботу з відповідача в період з 1992 р. по 1998 р.

Дослідивши матеріали цивільної справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази у їх сукупності судом було встановлено наступні факти та відповідні для них правовідносини.

Встановлено, що ОСОБА_1 видано довідку №234 від 23.04.2017 про заробіток для обчислення пенсії, згідно якої Позивач отримувала зарплату в жовтні 1992 року, в червні, вересні, жовтні 1994 року, в березні, травні і листопаді 1995 року, в березні, жовтні 1996 року, в жовтні 1997 року та у квітні і вересні 1998 року (у довідці відсутні штампи, дата видачі та юридична особа, яка видала довідку).

Відповідно до постанови Пенсійного фонду України № 13-1 від 07 .07.2014 року, із змінами внесеними згідно постанови Пенсійного Фонду України №13-2 від 30.07.2015 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Зокрема додатком № 1 затверджено форму довідки про заробітну плату для обчислення пенсії.

Представник ПФУ в поясненнях наданих суду, вказує, що дана довідка видана Гощанським рай СТ 26.04.2017 року за №234 для ОСОБА_1 відповідає формі довідки затвердженій вищевказаною постановою №13-1 віл 07.07.2014 року.

У відповідності до п.4 ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відсутності записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінетом Міністрів України від 12.08.1993 року затверджено "Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, трудовий стаж встановлюються на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, зокрема для підтвердження трудового стажу приймаються довідки.

Якщо з місця роботи видано довідку про заробітну плату на основі особових рахунків (цей період роботи не врахований при призначенні пенсії), то для підтвердження стажу роботи для перерахунку пенсії можна зарахувати тільки ті місяці, в яких вказана заробітна плата, в даному випадку тільки 12 (дванадцять) місяців, тому що на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення" ст. 56 у стаж можна зарахувати роботу, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або на всі виплати проводилися нарахування страхових внесків.

Позивач стверджує, що вона з 1992 року по 1998 рік щоденно виходила на роботу і отримувала заробітну плату, так як працювала по трудовій угоді на підтвердження чого надано суду відомість проведених ревізій, яку власноруч склала.

На думку суду дана відомість не може бути належним доказом в справі, що підтверджує її щоденну зайнятість по трудовій угоді в Гощанському Рай СТ за вищевказаний період, так як відомість складена позивачем власноручно.

Інших доказів, що підтверджують щоденну трудову участь по трудовій угоді позивачем в Гощанському Рай СТ в суд не надано, зокрема не надано: копії трудової угоди, яка була укладена між нею та Гощанським РАЙ СТ про її роботу за вказаний період; відсутні первинні бухгалтерські документи про нарахування заробітної плати за період з 15.04.1992-31.10.1998; відсутні записи в трудовій книжці про її прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_1 з Гощанського РайСТ.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 показали, що ОСОБА_1 дійсно працювала ревізором приблизно з 1981 по 1994 роки, проводила ревізії на підставі розпоряджень правління РайСТ, однак яким чином вона була оформлена на роботу і як проводились з нею розрахунки за виконану роботу, їм нічого не відомо.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Проте таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростовних презумпцій щодо фактів.

Таким чином, заслухавши пояснення сторін, проаналізувавши вищевикладені обставини, дослідивши матеріали справи, вивчивши наявні докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягають за недоведеністю.

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. 81, 141, 247, 258, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Гощанського районного споживчого товариства Рівненської області, третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області - про зобов`язання видати довідку про заробітну плату, - відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку, визначеному п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до Закону України №540-IX від 30.03.2020 р. та п.3 перехідних положень ЦПК, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строк апеляційного оскарження, визначений статтею 354 ЦПК, продовжується на строк дії такого карантину.

Повне судове рішення виготовлено 14.07.2020 року.

Суддя Д.В. Пацко