Постанова № 90398134, 13.07.2020, Лисичанський міський суд Луганської області

справа № 415/3721/20

провадження № 3/415/997/20

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"13" липня 2020 р. м. Лисичанськ

Суддя Лисичанського міського суду Луганської області Старікова М.М., розглянувши матеріали справи, що надійшли від Управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

31 травня 2020 року о 10 годині 58 хвилин, ОСОБА_1 , який протягом року, а саме: 21.07.2019 о 17 годині 31 хвилині та 21.07.2019 о 20 годині 28 хвилин вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, повторно керував транспортним засобом - ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 , в районі будинку 37 кварталу Східний міста Лисичанська, з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння, водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив п. 2.5 ПДР України.

У судове засідання, призначене на 17 червня 2020 року ОСОБА_1 , не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, повістка з рекомендованим повідомленням повернулася без вручення адресатові, у зв`язку з чим, Лисичанським міським судом була винесена постанова про здійснення приводу на 01 липня 2020 року, яку Національною поліцією виконано не було. З пояснень наданих на виконання приводу інспектора УПП у Луганській області ДПП Володимира Тамашевського, вбачається, що прибувши за адресою, зазначеною в протоколі, а саме: АДРЕСА_1 , правопорушника ОСОБА_1 не виявили. Опитали сусідів з квартир 33,34,35 які, шляхом усної розмови повідомили, що ОСОБА_1 проживає за цією адресою разом з дружиною і двома дітьми, чому не відчиняє двері пояснити не можуть.

01 липня 2020 року Лисичанським міським судом була повторно винесена постанова про здійснення приводу на 13 липня 2020 року, яку Національною поліцією виконано не було. Відповідно до пояснень працівників поліції на виконання приводу, за адресою, яка зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме: АДРЕСА_1 , двері ніхто не відчинив, сусіди підтвердили проживання ОСОБА_1 за цією адресою.

У рішеннях Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України», «Олександр Шевченко проти України» (Заява N 8371/02) від 26.04.2007 (п.27) «Трух проти України" (заява N 50966/99) від 14 жовтня 2003 року наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.

Також у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментарна Сандерс С.А. проти Іспанії» Європейський Суд з прав людини, зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосується безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Він не буде відповідальним за відкладення, викликані станом його здоров`я, оскільки вони пов`язані з форс-мажорними обставинами…Таким чином, неодноразова неявка позивача, яким було ініційовано судовий спір, без поважних причин у судове засідання цілком об`єктивно була розцінена судами, як зловживання сторони своїми процесуальними правами, що є неприпустимими.

З огляду на те, що при повідомленні судом про місце і час розгляду справи, та вжиття всіх заходів щодо унеможливлення порушення процесуальних прав особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, про що свідчить відмітка у ньому про те, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Лисичанському міському суді (протокол підписано ОСОБА_1 власноруч), з моменту складання протоколу (31.05.2020) по день винесення постанови суду, не дивлячись на достатність часу для того, щоб з`явитися до суду та дізнатися про рух справи, не вжив заходів для явки до суду, не подав письмових заперечень проти протоколу, тому суд вважає, що наведена поведінка учасника процесу є такою, що направлена на затягування розгляду справи, з метою спливу строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого ст. 38 КУпАП та уникнення відповідальності за вчинене правопорушення проти безпеки дорожнього руху.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці Європейського суду з прав людини, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, беручи до уваги суспільну увагу до розгляду такої категорії справ, суддя вважає за необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

На думку суду неодноразова неявка особи, що притягається до адміністративної відповідальності до суду, яка повинна добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, свідчить про безпідставне умисне затягування справи, нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст.1 КУпАП).

Згідно вимог ст.14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп`яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого порядку, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп`яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Правопорушення вважається закінченим з моменту відмови від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Статтями 251, 280 КупАП визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність складу та події адміністративного правопорушення.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, складеного інспектором УПП в Луганській області ДПП Шульгіним О.К., Симоненко С.А. від надання письмових пояснень по суті правопорушення відмовився. Зі змістом протоколу ознайомлений, копію протоколу отримав, про що свідчить його підпис у протоколі про адміністративне правопорушення (а.с.1).

У судовому засіданні були досліджені пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , з яких вбачається, що 31 травня 2020 року вони були запрошені співробітниками поліції в якості свідків, коли в їх присутності ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом автомобілем марки ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 , відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку за допомогою АLKOTEST DRAGER, а також у медичному закладі. При цьому, у останнього були наявні ознаки алкогольного сп`яніння – запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови (а.с.4,5).

З рапорту наданого інспектором УПП в Луганській області ДПП Шульгіним О.К. вбачається, що 31 травня 2020 року під час несення служби в м. Лисичанську у складі екіпажу «Цейлон-116» спільно з лейтенантом поліції ОСОБА_4 отримали виклик на службовий планшет «Порушення ПДР», в якому була інформація, що водій транспортного засобу марки ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Даний транспортний засіб було помічено у кварталі Східний м. Лисичанська, згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб. Під час спілкування з водієм, яким виявився ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у останнього були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів та йому запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, на що водій відмовився (а.с.6).

В судовому засіданні була відтворена і досліджена відеозйомка співробітників поліції від 31 травня 2020 року, що міститься на СD носії, з якої вбачається, що 31 травня 2020 року співробітниками поліції був зупинений ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом марки ЗАЗ SENS, державний номерний знак НОМЕР_1 . З наступного відео файлу вбачається, як в присутності двох свідків, ОСОБА_1 працівниками поліції у зв`язку з наявними у нього ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, а саме на місці зупинки за допомогою алкотестеру Драгер, або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 , поводивши себе зухвало, ображаючи співробітників поліції та свідків, погрожуючи, що все вирішиться в суді, на неодноразові пропонування поліцейськими пройти огляд, згідно встановленої Законом процедури, не реагував, тим самим відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння.

Факт вчинення ОСОБА_1 протягом року адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 30 жовтня 2019 року, згідно якої ОСОБА_1 21.07.2019 о 17 годині 31 хвилині та 21.07.2019 о 20 годині 28 хвилин вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, якою провадження у справі було закрите за закінченням строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП (а.с.7).

Проте, системний аналіз ч.2 ст.130 КУпАП, диспозиція якої передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених ч.1 ст.130 КУпАП дає підстави зробити висновок, що для кваліфікації дій особи за ч.2 ст.130 КУпАП достатньо лише факту вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що і було встановлено постановою суду від 30 жовтня 2019 року, а наявність накладення адміністративного стягнення, не є обов`язковою умовою для кваліфікації дій правопорушника за вказаною статтею.

У судовому засіданні встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , видане посвідчення водія серії НОМЕР_2 (а.с.10), яке було вилучено співробітниками Управління патрульної поліції в Луганській області згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 293775 від 31.05.2020 року та виданий тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_3 № 480845 (а.с.1).

Вище перелічені докази у розумінні ст. 251 КУпАП України суд визнає належними, допустимими, та такими, які повністю доводять провину ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, за обставин, викладених у протоколі.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності вважає, що провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП знайшла своє повне підтвердження в суді, і його дії органом поліції кваліфіковані правильно, оскільки він, повторно протягом року, керуючи транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння відмовився.

Інших доказів, які б ставили під сумнів кваліфікацію дій правопорушника суду надано не було.

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд керується ст. 23 КУпАП, відповідно до якої, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

При цьому слід зазначити, що на час розгляду справи Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень" від 22.11.2018, що набрав чинності 01.07.2020, стаття 130 КУпАП викладена у новій редакції, яка не передбачає відповідальності водіїв транспортних засобів та інших осіб за зазначені вище діяння. Однак, підпунктом 171 пункту 2 цього ж Закону встановлена кримінальна відповідальність (ст. 286-1 КК України) вказаних суб`єктів за вчинення діяння, яке складало об`єктивну сторону ст. 130 КУпАП в редакції до 01.07.2020.

Враховуючи, що згідно ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі, то діяння, вчинене ОСОБА_1 до набрання вказаним Законом чинності, не є кримінально караним.

Вважаються також відсутніми підстави для закриття провадження у справі за п. 6 ст. 247 КУпАП, згідно з яким провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність.

Хоча на час розгляду справи КУпАП не містить норми, яка передбачає відповідальність за відмову від проходження в установленому порядку огляду на стан сп`яніння, однак в результаті внесення змін Законом від 22.11.2018 юридична відповідальність за вказані у протоколі діяння не скасована, а посилена.

За таких обставин, вбачається, що застосуванню підлягає ст. 130 ч.1 КУпАП в редакції станом на час вчинення правопорушення (31.05.2020).

При накладенні стягнення суд, відповідно до ст. 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Обставин, що пом`якшують відповідальність правопорушника, згідно зі ст. 34 КУпАП та обтяжують відповідальність, згідно зі ст. 35 КУпАП, суд не вбачає.

Суд не визнає в якості обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, оскільки дана обставина являється кваліфікуючою ознакою складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу та майновий стан правопорушника, відсутності обставин, що пом`якшують та обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчиненого ним правопорушення, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами без оплатного вилучення транспортного засобу в межах санкції ч.2 ст. 130 КУпАП, яке за своїм видом і розміром буде справедливим, а також необхідним і достатнім для його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень.

Підстав для призначення додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, що передбачено санкцією ч. 2 ст.130 КУпАП України, суд не вбачає, оскільки, згідно довідки УПП в Луганській області ДПП за ОСОБА_1 транспортних засобів не значиться (а.с.9).

На підставі ч. 5 ст. 4, ст. 9 Закону України «Про судовий збір», ст. 40-1 КУпАП, у зв`язку з ухваленням судом постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір підлягає стягненню з правопорушника на користь держави в сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 коп.

Керуючись ст. ст. 33, ч. 2 ст. 130, 221, 284, 285, 289, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1200 (однієї тисячі двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 20400 (двадцять тисяч чотириста) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір – у сумі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ /22030106, код за ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Постанову може бути оскаржено протягом десяти днів з дня її винесення до Луганського апеляційного суду через Лисичанський міський суд.

Суддя: М.М. Старікова