Рішення № 90394410, 13.07.2020, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 935/1734/19

Провадження № 2/935/140/20

РІШЕННЯ

Іменем України

13 липня 2020 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого-судді Пасічного Т.З.

при секретарі Сьомак Л.І.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

та її представника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про виділ в натурі частки у праві власності на житловий будинок ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом про виділ в натурі частку у праві власності на нерухоме майно, в якому просить виділити їй належну частку житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 . Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 є власниками по 44/100 та 66/100 ідеальних часток у праві власності на вказаний житловий будинок. Пізніше позивач на своїй земельній ділянці здійснила добудову, проведено перепланування внутрішньої частини будинку. Рішенням Коростишівського районного суду від 14.11.2013р. у справі № 280/1299/13 за ОСОБА_4 визнано право власності на реконструйовану частину будинку та прибудови до нього, які загалом складаються з приміщень: кімнати 2-3, площею 14.4 м.кв., кухні 2-2, площею 11.1 м.кв., кімнати 2-4, площею 10.6 м.кв та вітальні 2-1, площею 9.7 м.кв. Відповідно довідки - розрахунку на встановлення нових розмірів ідеальних часток в спільному праві на житловий будинок АДРЕСА_1 від 28.03.2012 р. , фактичний розмір частки ОСОБА_4 в загальній частці права власність на будинок складають 73/100. Оскільки сторони не можуть дійти згоди щодо добровільного поділу будинку, позивач просить вирішити це питання в судовому порядку. В уточнених позовних вимогах позивач просить здійснити виділ належної частини будинку згідно проведеної будівельно-технічної експертизи.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила суд його задовольнити та здійснити виділ частки позивача згідно судової експертизи.

Відповідач, представник відповідача в судовому засіданні позов не визнали. Представник відповідача просила суд визнати висновок експерта № 173/01-2020 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи недопустимим доказом.

Представник позивача щодо задоволення клопотання представника відповідача заперечила.

Суд, вивчивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, на умовах змагальності, приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частини житлового будинку від 27.07.2006р., ОСОБА_4 набула у власність 44/100 частин житлового будинку з надвірною будівлею, що знаходиться в АДРЕСА_1 .

Відповідно державного акту серії ЯГ № 788376 від 18.04.2007, ОСОБА_4 належить на праві власності земельна ділянка за тією ж адресою площею 0,0251 га.

Рішенням Коростишівського районного суду від 14.11.2013р. у справі № 280/1299/13 за ОСОБА_4 визнано право власності на реконструйовану частину будинку та прибудови до нього, які загалом складаються з приміщень: кімнати 2-3, площею 14.4 м.кв., кухні 2-2, площею 11.1 м.кв., кімнати 2-4, площею 10.6 м.кв та вітальні 2-1, площею 9.7 м.кв.

Відповідно до висновку проведеної будівельної - технічної експертизи № 173/01-2020, експерт прийшов до висновку, що є технічно можливим виділити ОСОБА_4 , як окремий об`єкт нерухомого майна на праві приватної власності належну мені частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , а саме: кімнати 2-3, площею 14.4 м.кв., кухні 2-2, площею 11.1 м.кв., кімнати 2-4, площею 10.6 м.кв та вітальні 2-1, площею 9.7 м.кв. та сарая дерев`яного «Б».

Поняття спільної часткової власності викладено в ч.1 ст.356 ЦК України як власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності. Кожен учасник спільної часткової власності володіє не часткою майна в натурі, а часткою в праві власності на спільне майно у цілому. Ці частки є ідеальними й визначаються відповідними відсотками від цілого чи у дробному виразі.

Відповідно до ст.358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки з майна, що є у спільній частковій власності.

Як вбачається з постанови ВС України у справі № 6-12цс13, виходячи з аналізу змісту норм ст. ст. 183, 358, 364, 379, 380, 382 ЦК України слід дійти висновку, що виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку із самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених в п. п. 6, 7 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності громадян на жилий будинок», при вирішенні справ про виділ в натурі часток жилого будинку, що є спільною частковою власністю, судам належить мати на увазі, що, виходячи зі змісту ст.115 ЦК, це можливо, якщо кожній із сторін може бути виділено відокремлену частину будинку з самостійним виходом (квартиру). Виділ також може мати місце при наявності технічної можливості переобладнати приміщення в ізольовані квартири.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Цивільним процесуальним кодексом України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи, які мають відповідати вимогам належності, допустимості, достовірності та достатності. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК України).

За положеннями статті 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Статтею 102 ЦПК України визначено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім`я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Якщо експерт під час підготовки висновку встановить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не були поставлені питання, він має право включити до висновку свої міркування про ці обставини.

Статтею 106 ЦПК України визначено порядок проведення експертизи на замовлення учасників справи. Учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення. Порядок проведення експертизи та складення висновків експерта за результатами проведеної експертизи визначається відповідно до чинного законодавства України про проведення судових експертиз. У висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. За заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, такий висновок судом до розгляду не приймається, якщо суд визнає наявність таких підстав.

Частиною 6 ст. 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов`язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду.

Стаття 107 ЦПК України визначає порядок збирання матеріалів для проведення експертизи. Матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи. Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання, крім випадків вчинення інших дій, безпосередньо пов`язаних із проведенням експертизи. При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів. У разі скасування судом ухвали про призначення експертизи, призначений судом експерт зобов`язаний негайно повернути суду матеріали та інші документи, що використовувалися для проведення експертизи.

В матеріалах справи наявні документи, що підтверджують кваліфікацію судового експерта, стаж експертної роботи, наявність профільної освіти. З огляду на наведене, суд приходить до переконання, що висновок експертів № 173/01-2020 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи є належним доказом по справі та відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України.

Відповідно до ст. 110 ЦПК України висновок експерта для суду не є обов`язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу.

Ст. 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.

Таким чином, кожен доказ у справі, у тому числі висновок експертизи, підлягає оцінці в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Висновок експертів № 173/01-2020 за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизине суперечить іншим даним, які встановлені під час розгляду справи та не спростовані будь-якими іншими доказами, наданими сторонами.

Представник позивача не погоджуючись з висновком експертів належних та допустимих доказів для спростування висновку експерта не надала.

За таких обставин висновок експерта може бути визнаний судом як належний доказ.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача та наявність правових підстав для задоволення позову. З врахуванням встановлених обставин справи, суд вважає за можливе виділити ОСОБА_4 належну їй частку у будинку згідно проведеної по справі судової будівельно-технічної експертизи.

На підставі ст.ст. 133, 139, 141 ЦПК, з відповідача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору та витрати на проведення експертизи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3-5, 12, 13, 76-81, 133, 141, 263-265, 268 ЦПК, ст.ст. 356, 358, 364 ЦК, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Виділити в натурі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_3 , як окремий об`єкт нерухомого майна на праві приватної власності частину житлового будинку з господарськими будівлями АДРЕСА_1 , загальною площею 45,8 м.кв., а саме: кімнати 2-3, площею 14.4 м.кв., кухні 2-2, площею 11.1 м.кв., кімнати 2-4, площею 10.6 м.кв та вітальні 2-1, площею 9.7 м.кв., та сарая дерев`яного «Б».

Припинити право спільної власності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 на виділену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_3 частину будинку.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання АДРЕСА_3 судові витрати в розмірі 7833,40 грн.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Коростишівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14.07.2020 року.

Суддя Т.З.Пасічний