Ухвала суду № 90394001, 14.07.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2079/20

Провадження № 2-з/191/21/20

У Х В А Л А

"14" липня 2020 р.

Суддя Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області Бондаренко Г.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Головного Управління держгеокадастру у Дніпропетровській області, -

В с т а н о в и в :

До Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області 13.07.2020 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного Управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

Одночасно з поданням позову, позивач звернувся до суду із заявою, у якій просить забезпечити позов шляхом заборони Головному Управлінню держгеокадастру у Дніпропетровській області передавати в оренду або в приватну власність земельні ділянки з кадастровими номерами – 1224886800:01:001:0305 та 1224886800:01:001:0304, які є предметом спору у поданій ним позовній заяві про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України в судове засідання сторони не викликались.

Вивчивши матеріали поданої заяви про забезпечення позову, суд дійшов до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого перебуває справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Із змісту заяви вбачається, що підстави та вид забезпечення позову заявник обґрунтовує тим, що спірні земельні ділянки можуть бути передані в оренду або приватну власність іншим особам, що унеможливить виконання рішення суду за його позовом до Головного Управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд виходить з того, що забезпечення позову здійснюється лише у випадку, коли є належні підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Крім того, Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У відповідності до ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, заявник жодним чином не обґрунтував та відповідно до ст.12 ЦПК України не довів ту обставину, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони передавати в оренду або приватну власність спірні земельні ділянки можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заява про забезпечення позову не містить обґрунтування, як саме невжиття заходів забезпечення позову, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду за позовом до Головного Управління держгеокадастру у Дніпропетровській області про визнання укладеною додаткової угоди про поновлення договору оренди земельної ділянки

Оскільки відсутні належні підстави вважати, що невжиття визначених заявником заходів забезпечення позову може ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, тому суд приходить до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 149, 151-153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову- відмовити.

На ухвалу протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області може бути подано апеляційну скаргу.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, якщо ухвала не буде скасована, вона набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Г. В. Бондаренко