Рішення № 9039293, 15.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

15.01.10

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000,м. Чернігів,просп. Миру,20, тел. 67-28-47

                                         Іменем України

РІШЕННЯ

11.01.2010р. справа № 15/160/26

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Євроізол-Геосинтетикс», 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7; адреса для листування : 02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7-а

До відповідача: Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управління № 14”, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35

Про стягнення 262364,78 грн.

Суддя Ю.В.Федоренко ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Вершиніна А.М. довіреність від 18.12.09р.

від відповідача: не з’явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 205200 грн., пені у розмірі 24421,61грн. за період з 13.11.08р. по 13.05.09р., інфляційних втрат в розмірі 26840,16 грн. за період з листопада 2008р. по вересень 2009р., три проценти річних у сумі 5903,01грн. за період з 13.11.08р. по 29.10.09р. відповідно до договору поставки №1171-1008 від 01.10.2008р.

Відповідач в заперечені на позовну заяву № 959 від 30.11.2009р. зазначає, що не визнає позов в повному обсязі в зв’язку з тим, що договором № 1171-1008 від 01.10.08р. не встановлено конкретної дати розрахунку за отриманий товар, а тому нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних повинно здійснюватись з моменту отримання ним претензії, а саме з 05.10.2009р.

Розглянувши подані матеріали справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

01.10.2008р. між ЗАТ „Шляхо-будівельне управління № 14” (покупець) та ТОВ Євроізол-Геосинтетикс»(постачальник) укладено договір поставки № 1171-1008.

Відповідно до вищезазначеного договору постачальник зобов’язався поставляти у власність покупцю, а покупець зобов’язався прийняти та своєчасно здійснити оплату на умовах даного договору певний товар –добавки, будівельні та ремонтні матеріали, хімічну продукцію тощо, загальна кількість, асортимент, ціна за одиницю виміру та загальна вартість якого визначена сторонами у специфікаціях, які є додатками до цього договору і становлять його невід’ємну частину ( надалі іменується товар).

Відповідач на підставі довіреності № 358 від 14.10.08р., рахунку-фактури № 621 від 13.10.08р. по накладній № 350 від 15.10.08р. отримав від позивача товар на суму 205 200грн.

Відповідно до п. 3.1 договору розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі поставки товару транспортом постачальника) здійснюються у безготівковому порядку на протязі 30 календарних днів з моменту фактичного отримання товару покупцем, якщо інше не передбачено Специфікаціями до даного договору.

          Відповідно до п. 3.3 договору розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі належним чином оформлених актів прийомки - передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних (в залежності від умов поставки товару) та рахунків-фактур постачальника.

          Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен був розрахуватись з позивачем за отриманий товар по накладній № 350 від 15.10.2008р. на протязі 30 календарних днів, а саме до 15.11.2008р., а не з дня отримання претензії як вказує відповідач.

          В зв’язку з несвоєчасною оплатою відповідачем заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до відповідача з претензією № 139 від 01.10.09р. про погашення боргу в сумі 205200 грн. Претензія була отримана відповідачем 05.10.09р. про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення № 2752320 від 02.10.09р. Відповідач залишив претензію позивача без відповіді.

          Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          п. 3.1 договору поставки № 1171-1008 від 01.10.08р. чітко передбачений строк виконання зобов’язання по оплаті відповідачем отриманого від позивача товару. Таким чином доводи відповідача про те, що вказаним договором не встановлено конкретної дати розрахунку з позивачем судом до уваги не приймаються.

Станом на день розгляду справи доказів оплати відповідачем боргу в сумі 205200 грн. суду не надано.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, а тому сума боргу підлягає стягненню на користь позивача.

          Згідно ст. 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          Відповідно до п. 6.3 вказаного договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення. Таким чином на користь позивача слід стягнути пеню за період з 15.11.08р. по 13.05.09р. в сумі 24286,68 грн.          

          В іншій частині позовних вимог про стягнення пені слід відмовити в зв’язку з неправильним розрахунком позивачем періоду стягнення.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з боржника слід стягнути інфляційні в розмірі 26834,98 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з листопада 2008р. по вересень 2009р., який вказаний позивачем в розрахунку заборгованості.

          В іншій частині позовних вимог про стягнення інфляційних слід відмовити в зв’язку з її необґрунтованим нарахуванням.

          Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України з боржника слід стягнути 3% річних в сумі 5886,15 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання за період з 15.11.08р. по 29.10.09р.

          В іншій частині позовних вимог про стягнення 3% річних слід відмовити в зв’язку з неправильним розрахунком позивачем періоду стягнення.

На підставі викладеного позов слід задовольнити частково з покладенням судових витрат на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України , ст.49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково і стягнути з Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управління № 14”, 14021, м. Чернігів, вул. Любецька, 35, код 30731879 (р/р 260054372 в Чернігівській обласній дирекції АППБ „Аваль”, МФО 353348, р/р 26009300000915 в ВАТ „Банк „Демарк” у м. Чернігові, МФО 353575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євроізол-Геосинтетикс», 01103, м. Київ, вул. Остапа Вишні, 7, код 24373042 ( р/р 260000001314861 в ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 300528) 205 200 грн. боргу, 24286,68 грн. пені, 26834,98 грн. інфляційних, 5 886,15 грн. 3 % річних, 2622,08 грн. державного мита 235,85 та грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.В. Федоренко