Рішення № 90392537, 01.07.2020, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/4972/20

Провадження № 2/161/2057/20

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2020 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі – Будько І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТзОВ) "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 30 грудня 2016 року між ТОВ «Центр фінансових рішень» (далі – ТОВ «ЦФР») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №9681598340.

26 червня 2019 року між ТОВ "ЦФР" та ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір відступлення права вимоги №20190626, у відповідності до якого ТОВ "ЦФР" передає (відступає) ТзОВ ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості).

Згідно п.1.2. договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі портфеля заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог за цими договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за ними.

Відповідно до Реєстру боржників (додаток №1) до договору відступлення права вимоги №20190626 від 26.06.2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 64025,91 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 27 177,15 грн., заборгованості за відсотками – 2679,25 грн., заборгованості за плату за управління кредитом – 19219,51 грн. та заборгованості за пенею – 14950,00 грн.

На підставі наведеного, просить суд, стягнути з відповідача в користь позивача заборгованість в розмірі – 64025,91 грн., згідно кредитного договору № 9681598340 від 30.12.2016 року та понесені судові витрати по справі.

Ухвалою суду від 16 квітня 2020 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказувала, що не доведено факту отримання нею як позичальником кредитних коштів у розмірі 29 900. Крім того, в матеріали справи не містять належного розрахунку заборгованості за кредитним договором. Зазначила, що не була повідомлена про заміну кредитора. Крім того, вказала, що плата за управління кредитом в розмірі 19 219, 51, яке їй нараховане є неправомірним. В задоволені позову просила відмовити.

Представник позивача до судового засідання подав суду заяву про слухання справи у його відсутності, просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання подала суду заяву про слухання справи у її відсутності, заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Суд вважає за можливе слухати справу у відсутності сторін по наявним матеріалам справи.

Дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст.ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Судом встановлено, що 30.12.2016 року між ТзОВ «ФК «Центр фінансових рішень» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № 9681598340, відповідно до умов якого відповідач отримала суму кредиту в розмірі 25 000 грн. строком на 30 місяців зі сплатою 2.00 % початкового проценту, 3.69 % щомісячних процентів, 11.99 % річних та 0.3 % щоденної пені у випадку прострочення зобов`язань (а.с. 5-6).

Сторонами також підписано графік платежів, яким встановлено щомісячний платіж, кінцевий термін повернення кредиту 27.26.2019 року (а.с. 7).

Обумовлену кредитним договором суму відповідач отримала, що підтверджується платіжним дорученням від 30.12.2016 року № І103761228 (а.с. 8).

26 червня 2019 року між ТОВ "ЦФР" та ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі – ТОВ «ФК «ЄАПБ») укладено договір відступлення права вимоги №20170714, у відповідності до якого ТОВ "ЦФР" передає (відступає) ТзОВ ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у Реєстрі боржників, укладеними між кредитором і боржниками (портфель заборгованості) (а.с.19-21).

Згідно п.1.2. договору відступлення права вимоги, внаслідок передачі портфеля заборгованості ТОВ «ФК «ЄАПБ» заміняє ТОВ «ЦФР» у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та вказані у Реєстрі боржників, та набуває прав грошових вимог за цими договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових зобов`язань за ними.

Відповідно до Реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №20190626 від 26.06.2019 року, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 64025,91 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 27 177,15 грн., заборгованості за відсотками – 2679,25 грн., заборгованості за плату за управління кредитом – 19219,51 грн. та заборгованості за пенею – 14950,00 грн. (а.с.22).

На виконання п.6.6. Договору відступлення права вимоги №20190626 від 26.06.2019 року, на адресу ОСОБА_1 направлено повідомлення про відступлення права вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (а.с.17-18).

У порушення умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, та у зв`язку із цим у неї утворилась заборгованість перед ТОВ "ФК "ЄАПБ" у розмірі 64025,91 гривень, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 27 177,15 грн., заборгованості за відсотками – 2679,25 грн., заборгованості за плату за управління кредитом – 19219,51 грн. та заборгованості за пенею – 14950,00 грн. (а.с. 16).

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула.

Судом встановлено, що у порушення норм закону та умов договору відповідач істотно порушила умови кредитного договору, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконала, а тому з ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 27 177,15 грн., за відсотками - 2679,25 грн. та пенею – 14 900,51 грн.

Щодо стягнення з відповідача плати за управління кредитом, суд зазначає наступне.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені також Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно з абз. 3 ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

Відповідно до ч. 8 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів», нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

З Рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 вбачається, що положення статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв`язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.

Із кредитного договору вбачається, що його умовами передбачено плату за управління кредитом у розмірі 3,19 процентів від суми кредиту (а.с. 6), тобто плата за дії, які кредитодавець здійснює на власну користь, що є незаконним.

Крім того, у договорі не зазначено, які саме послуги за вказану комісію надавалися відповідачу як позичальнику, а тому порушують права відповідача як споживача.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду № 404/1339/15-ц від 31 жовтня 2018 року.

Таким чином, нарахована заборгованість в сумі 19 219,51 грн. за щомісячними процентами (платою за управління кредитом) за кредитним договором до задоволення не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 9681598340 від 30.12.2016 року підлягають до часткового задоволення на суму 44 806,40 грн., з яких: заборгованість за основною сумою боргу в розмірі 27 177,15 грн., за відсотками – 2679,25 грн. та пенею – 14950 грн.

Щодо понесених позивачем витрат пов`язаних з розглядом справи, а саме: з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів –в розмірі 0,5 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 1050 грн. (а.с.3), то такі витрати в силу вимог ч.1 ст.140 ЦПК України не підлягають стягненню з відповідача, так як витрати на отримання зазначеного письмового доказу позивач поніс самостійно до відкриття провадження у справі, а не на вимогу суду.

Крім того, розмір таких витрат визначається судом на підставі договорів, розрахунків та інших доказів, однак, позивачем не надано належних та допустимих доказів, які підтверджують у нього такі витрати, а тому в задоволенні цієї вимоги слід відмовити за безпідставністю.

Доводи відповідача про перерахування сплачених нею коштів за кредитом в розмірі 22007,59 грн. та зарахування їх у тіло кредиту, суд не бере до уваги, оскільки, відповідач не позбавлена можливості звернутися до суду з позовом про визнання окремих пунктів кредитного договору недійсними та стягнути на свою користь фактично сплачені нею кошти.

Згідно ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати, відповідно до задоволеної частини позовних вимог, у розмірі 1472,78 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 141, 263-265,354 ЦПК України, ст. ст. 526, 527, 533, 626, 629, 631, 651, 1046, 1048, 1050, 1054, 1055, 1056 Цивільного кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором №9681598340 від 30 грудня 2016 в розмірі 44 860 (сорок чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривні 42 копійок, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу у розмірі – 27177,15 грн., заборгованості за відсотками – 2679,25 грн. та заборгованості за пенею – 14950,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» понесені витрати пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі – 1472 (одна тисяча чотириста сімдесят дві) грн. 78 коп.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30; код ЄДРПОУ 35625014;

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , адреса місця проживання: АДРЕСА_1 .

Дата складення повного тексту рішення 08 липня 2020 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області Пахолюк А.М.