Ухвала суду № 9039188, 14.01.2010, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

______________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 7-99-18, факс 7-44-62

УХВАЛА

"14" січня 2010 р.                                                  Справа № 9/98б/42б

Суддя Івченко С.М.., розглянувши матеріали заяви від 11.01.10р. що подав

Заявник:           Подгрушко Наталія Геннадіївна

                    вул. Васильченка,          буд. № 2 ,м. Чернігів,14005, тел. 970-957

Боржник:           Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЮТбуд",

                                                  код ЄДРПОУ 30904367, вул. Свердлова, 50,смт.Ріпки

Предмет спору: про визнання кредиторських вимог в сумі 25000 грн.

ВСТАНОВИВ:

В межах провадження по справі про банкрутство ТОВ „ВЮТбуд" гр. Подгрушко Н.Г. подано заяву про поновлення строку на подання заяви та про визнання грошових вимог в сумі 25000 грн.. Заяву мотивовано тим, що між заявником та боржником укладено угоду про відпуск боржником цегли облицювальної М-150, за яку 26.12.07р. заявником було здійснено попередню оплату. Однак на неодноразові звернення заявника щодо відпуску цегли, боржник своїх зобов"язань не виконав, неодноразово обіцяючи передати цеглу після здійснення ремонту технологічної лінії з виготовлення цегли. Обіцянки передати цеглу надавались боржником у серпні, вересні, жовтні, листопаді 2009р. , а в грудні 2009р. боржник повідомив заявника про неможливість відпуску цегли та про порушення стосовно його справи про банкрутство. Заявник вказує, що внаслідок постійних обіцянок боржника передати цеглу , в тому числі і після порушення справи про банкрутство , боржник ввів заявника в оману, внаслідок чого той пропустив 30-денний термін звернення до суду з грошовими вимогами після публікації оголошення , а тому просить суд відновити цей строк.

Дослідивши заяву та додані до неї докази, суд встановив наступне :

Відповідно до ст.14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, зобов”язані подати до Господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство. При цьому згаданий вище Закон визначає, що вимоги мають базуватись на грошових зобов"язаннях боржника.

          Пунктом 4.2 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що у вирішенні питання про наявність підстав для порушення провадження у справі про банкрутство господарські суди мають брати до уваги вимоги кредиторів за грошовими зобов'язаннями, у тому числі щодо виплати заробітної плати, а також зобов'язаннями щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). При цьому такі вимоги мають бути грошовими, тобто стосуватися стягнення з боржника грошових коштів, а не витребування майна.

У відповідності до абз. 7 ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” грошовим зобов"язанням є зобов"язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та інших підстав, передбачених цивільним законодавством України.

          Як вбачається з заяви Подгрушко Н.Г. та доданих до заяви доказів, вимоги заявника не є грошовими, оскільки між сторонами на час порушення господарським судом справи про банкрутство боржника не виникало зобов"язань щодо сплати боржником заявнику грошових коштів і вимоги заявника , як він вказує, на протязі черпня-листопада 2009р. були не про повернення грошових коштів, а про передачу боржником заявнику цегли облицювальної М-150 на суму 25000грн.. Заявник також не надав доказів розірвання чи відмови від угоди , згідно до якої боржник мав передати заявнику цеглу та про повернення здійсненої попередньої оплати.

          З огляду на зазначене вимога заявника не може бути визнана конкурсною та такою, що заявлена з пропуском встановленого для її заявлення строку, а тому заява про поновлення строку на подання конкурсної грошової вимоги задоволенню не підлягає.

          Згідно до ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” вимоги, що виникли у процедурі банкрутства є поточними і можуть бути заявлені у разі їх неоплатності лише в ліквідаційній процедурі згідно до ст. 23 вказаного Закону.

          Стосовно боржника - ТОВ "ВЮТбуд" господарським судом не приймалась постанова про визнання його банкрутом та відкриття ліквідпроцедури.

          Пунктом 8.14. Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено , що відповідно до частини 2 статті 14 вказаного Закону вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр кредиторів. Припис частини 2 статті 14 Закону поширюється виключно на конкурсних кредиторів, а тому права вимоги поточних кредиторів не припиняються.

          У відповідності до п. 8.6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 № 04-5/1193 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суддя, який розглядає справу про банкрутство, має відмовити у прийнятті заяв поточних кредиторів з вимогами до боржника, що ґрунтуються на зобов'язаннях, які виникли після порушення провадження у справі, оскільки спори за такими вимогами підлягають розгляду у порядку позовного провадження.

Така відмова не позбавляє кредитора права звернутися з позовною заявою до боржника у загальному порядку.

          За таких обставин , коли вимоги заявника не є грошовими ( бо фактично стосуються витребування майна) , не виникли на час порушення справи про банкрутство боржника ( а відтак не є конкурсними) , заявник не позбавлений права звернення до місцевого суду загальної юрисдикції у загальному позовному порядку з позовом про витребування майна в натурі або звернення до господарського суду з поточними грошовими вимогами у справу про банкрутство після відкриття ліквідпроцедури боржника за умови виникнення грошових зобов"язань внаслідок відмови заявника від угоди та пред"явлення вимог боржнику про повернення попередньої оплати, заява від 11.01.10р. пред"явлена передчасно , у її прийнятті має бути відмовлено, а заява разом з доданими документами підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст..14 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

1.Відмовити у прийнятті заяви та повернути її з доданими до неї матеріалами заявнику.

2. Повернути заявнику - Подгрушко Наталії Геннадіївні у відповідності до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" держмито у сумі 85грн., сплачене по квитанції Приватбанку № 5594.71.1 від 11.01.10р. та 40грн., сплачених за ІТЗ судового процесу по квитанції Приватбанку № 5594.30.01 від 08.01.10р.

Додаток на 14 арк., в т.ч. оригінали вказаних квитанцій Приватбанку по сплаті 85 та 40 грн..

Суддя                                                                                С.М.Івченко