Рішення № 90391139, 15.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року м. Київ № 640/17583/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Мазур А.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу:

за позовомОСОБА_1 до третя особа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві Управління державної казначейської служби України у Дарницькому районі м. Києвапровизнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулася ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі-відповідач), третя особа: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі - третя особа) в якому просить суд зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо повернення коштів, помилково сплачених в якості збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 20593,40 грн., шляхом звернення до Головного управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м.Києва із поданням про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.10.2019 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення та виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем протиправно відмовлено у поверненні позивачу грошових коштів, помилково сплачених як пенсійний збір у розмірі 1 % від операції купівлі-продажу нерухомого майна під час укладення та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири від 13.06.2019, з огляду на те, що така квартира набувалась позивачем, як особою яка перебуває в черзі на одержання житла.

Представник відповідача надіслав до суду відзив, в якому заперечував проти позову, зазначивши, що органи Пенсійного фонду України не мають можливості перевірити факти придбання позивачем житла вперше або набування житла особою, яка перебуває в черзі на його отримання. Крім того, представник відповідача зауважив, що у відповідача відсутні повноваження щодо повернення з бюджету коштів, сплачених з операції купівлі-продажу нерухомого майна, у зв`язку з чим, представник відповідача просив відмовити у задоволені позовних вимог.

Представник третьої особи надіслав пояснення на адміністративний позов в якому зазначає, що органом, який контролює справляння відповідних надходжень до бюджету у сфері обов`язкового пенсійного страхування є Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві, а тому саме даний державний орган повинен подати відповідне подання про повернення коштів, у разі наявності підстав для його прийняття.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

13.06.2019 між ОСОБА_3 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу квартири номер АДРЕСА_1 . Договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Трач Г.М. за реєстровим № 1690 .

За умовами пункту 1.1 договору продавець зобов`язався передати, а покупець прийняти у власність квартиру номер АДРЕСА_1 .

Згідно з пунктом 2.1 договору за домовленістю сторін продаж зазначеної квартири здійснено за ціною 2 059 340,00 грн., які покупець сплатив продавцю в повному обсязі, до підписання зазначеного договору.

З Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, вбачається, що власником квартири номер АДРЕСА_1 є позивач.

Згідно з довідкою, виданою Відділом обліку та розподілу житлової площі Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 31.10.2018 № 551/24 позивач перебуває на квартирному обліку з 24.04.2015, облікова справа № 34046 в позачерговому списку, категорія пільги - народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей.

В матеріалах справи наявні свідоцтва про народження дітей, а саме свідоцтво про народження ОСОБА_5 , серія НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м.Києві -

28.12.2013 року; свідоцтво про народження ОСОБА_6 , серія НОМЕР_2 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м.Києві - 28.12.2013 року; свідоцтво про народження ОСОБА_7 , серія НОМЕР_3 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м.Києві - 28.12.2013 року. В зазначених свідоцтвах про народження матір`ю є позивачка.

В матеріалах справи міститься квитанція від 13.06.2019 №0.0.1379943315.1 про сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1% від купівлі-продажу нерухомості у сумі 20593,40 грн.

Вважаючи, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачено помилково, 27.06.2019 позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення помилково сплачених коштів, оскільки позивач звільнений від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при придбанні житла особою, яка перебуває в черзі на одержання житла.

За результатами її розгляду, 08.07.2019 Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві надало відповідь, викладену в листі №147855/08, якою відмовило позивачу у поверненні запитуваних коштів, мотивуючи тим, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів. Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходження бюджету відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного чи місцевих бюджетів. Для встановлення правових підстав щодо повернення коштів збору операцій купівлі - продажу нерухомого майна рекомендовано звернутися до суду.

Не погодившись із вищенаведеною відмовою та для захисту своїх прав позивач звернувся з позовом до суду.

Розглядаючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" 26 червня 1997 року N 400/97-ВР (надалі - Закон N 400/97-ВР) платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Пунктом 8 ч. 1 ст. 2 Закону N 400/97-ВР визначено, що об`єктом оподаткування є для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, є вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Згідно з пунктом 10 частини першої статті 4 Закону 400/97-ВР на обов`язкове державне пенсійне страхування для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, встановлена ставка збору у розмірі 1 відсоток від об`єкта оподаткування, визначеного пунктом 8 статті 2 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону 400/97-ВР збір на обов`язкове державне пенсійне страхування платники збору, визначені у частині другій цієї статті, сплачують до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування" врегульовано відповідним Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 листопада 1998 року № 1740 (далі - Порядок №1740).

Згідно з абзацом першим пункту 15-1 Порядку №1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачуються платниками, зазначеними у пункті 15-1 цього Порядку, за місцем розташування державної нотаріальної контори або робочого місця приватного нотаріуса.

Аналіз наведених норм свідчить, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється лише за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак, громадяни, які громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше, не є платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування

Матеріалами справи встановлено, що позивач дійсно перебуває у черзі на одержання житла відповідно до статті 46 ЖК України, у складі сім`ї при народження у однієї жінки одночасно трьох і більше дітей.

Згідно статті 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.

Процедура повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії, визначена Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 3 вересня 2013 року № 787 (далі-Порядок №787).

Пунктом 5 Порядку №787 передбачено, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Відповідно до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Згідно з частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215, казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, виходячи з вищевикладеного, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, придбаного особою, яка перебуває в черзі на житло, сплачено позивачкою помилково, за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж, у зв`язку з чим цей збір, сплачений при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу, підлягає поверненню у законодавчо встановленому порядку.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

При цьому, суд вважає непереконливими посилання відповідача на відсутність в Україні механізму перевірки інформації про те, чи перебуває особа в черзі на одержання житла або вперше придбала нерухомість, як на підставу для відмови у поверненні помилково сплачених коштів з огляду на таке.

Так, за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості особою , яка перебуває в черзі на одержання житла або вперше саме держава в особі Пенсійного фонду України як уповноваженого суб`єкта владних повноважень зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. В протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

При цьому, суд враховує правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", згідно якого державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Таким чином, посилання відповідача на неможливість перевірки інформації щодо придбання квартири конкретною особою яка перебуває в черзі на житло , як на підставу для відмови позивачці в поверненні помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, є необґрунтованими.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №819/1249/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72867170), від 20.02.2018 у справі №819/1730/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72365003), від 14.02.2018 у справі №826/23087/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 72288763), від 31.01.2018 у справі №819/1667/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 71979246), від 30.01.2018 у справі №819/1498/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 71911510), від 14.11.2019 у справі №819/442/17(реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР85645767) тощо.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною шостою статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про правомірність і обґрунтованість позовних вимог позивача, та, як наслідок, про необхідність зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Дарницькому районі м.Києва подання щодо повернення позивачу сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, сплаченого згідно квитанції № 0.0.1379943315.1 від 13.06.2019 року у розмірі 20593,40 грн.

Відповідно до частин першої - другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що адміністративний позов належить задовольнити.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись, ст. ст. 2, 19, 77, 90, 139, 194, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 ) задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у м.Києві підготувати та подати подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 ) 20 593,40 грн. (двадцять тисяч п`ятсот дев`яносто три) грн. 40 коп., сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі - продажу нерухомого майна.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_4 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04063, м. Київ, вул. Бульварно Кудрявська, буд.16, код ЄДРПОУ 22933548) судовий збір у сумі 768,40 (сімсот шістдесят вісім грн. 40 коп.) .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.С. Мазур