Рішення № 90390918, 14.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м. Київ № 640/13422/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДержавного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»доОфісу великих платників податків ДФСпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ:

Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» (далі по тексту - позивач, ДП «Укрспирт») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДФС (далі по тексту - відповідач, ОВПП) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 15 квітня 2019 року №0002494101 та №0002504104.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідача в межах камеральної перевірки відсутні повноваження на дослідження своєчасності сплати позивачем податків; за спірними податковими повідомленнями-рішеннями відповідачем невірно розраховані штрафні санкції.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки перевіркою встановлено несвоєчасність сплати узгодженої суми податкового зобов`язання, на підставі чого винесено спірні податкові повідомлення-рішення; положеннями податкового законодавства відповідачу надано право в межах камеральної перевірки перевіряти своєчасність сплати узгодженого податкового зобов`язання, з урахуванням чого відповідачем правомірно винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

У запереченнях на відзив позивачем повторно надано пояснення щодо невірного розрахунку штрафних санкцій за спірними податковими повідомленнями-рішеннями.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 вересня 2019 року закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Позивачем надано додаткові пояснення до позову щодо неправильності розрахунків податкових зобов`язань відповідача внаслідок несвоєчасного перерахування сплачених позивачем 10 липня 2017 року коштів за податковою декларацією з податку на додану вартість у сумі 2800000,00 грн.

Відповідачем надано додаткові пояснення у справі щодо розрахунку штрафних санкцій, за якими винесено спірні податкові повідомлення-рішення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року відповідача зобов`язано надати детальний розрахунок штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 15 квітня 2019 року №0002494101 та №0002504104 із визначенням поетапного нарахування податкових зобов`язань та поетапного погашення позивачем податкових зобов`язань за перевіряємий період.

У судовому засіданні 14 січня 2020 року суд, керуючись положеннями частини дев`ятої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку письмового провадження.

На виконання вимог ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2019 року відповідачем надано додаткові пояснення у справі щодо порядку виникнення у позивача податкового боргу та порядку його погашення.

Позивачем подано додаткові пояснення, в яких зазначено, що відповідач неправомірно не перерахував кошти з поточного рахунку позивача після виникнення податкового боргу, внаслідок чого нараховано штрафні санкції.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002494104 за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно з пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 25, 3, 22, 23, 9, 20, 15, 23, 9, 24, 22, 23, 27, 16, 17, 24, 27, 17 календарних днів сплати грошового зобов`язання 42573524,90 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 4257352,49 грн.

Відповідно до податкового повідомлення-рішення від 15 квітня 2019 року №0002504104 за порушення строку сплати суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) згідно з пунктами 57.1, 57.3 статті 57 та на підставі статті 126 Податкового кодексу України за затримку на 62, 58, 61, 43, 46, 58, 84, 93, 94, 97, 107, 76, 64, 64 календарних дні сплати грошового зобов`язання 18238092,54 грн. зобов`язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 3647618,51 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення винесені на підставі акта «Про результати камеральної перевірки ДП «Укрспирт» з питань своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість за період з 30 червня 2017 року по 17 травня 2018 року, в тому числі по податкових повідомленнях-рішеннях від 01 жовтня 2014 року №008222201, від 18 грудня 2017 року №0011854104, від 17 липня 2017 року №0002324101, від 19 березня 2018 року №0001524104, та своєчасності перерахування до бюджету узгоджених податкових зобов`язань по деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2017 року №9140317540, від 19 серпня 2017 року №9167073730, від 19 вересня 2017 року №9191189490, від 20 жовтня 2017 року №9218339931, від 20 листопада 2017 року №9244294501, від 19 грудня 2017 року №9271862966, від 22 січня 2018 року №9296749301, від 19 лютого 2018 року №9025253237, від 20 квітня 2018 року №9073228556, за період з 30 червня 2017 року по 17 травня 2018 року» від 14 березня 2019 року №775/28-10-41-04/37199618 (далі по тексту - акт перевірки). Перевіркою встановлено порушення пункту 57.1, 57.3 статті 57 Податкового кодексу України - ДП «Укрспирт» несвоєчасно сплачено узгоджене грошове зобов`язання з податку на додану вартість за період з 30 червня 2017 року по 17 травня 2018 року, в тому числі по податкових повідомленнях-рішеннях від 01 жовтня 2014 року №008222201, від 18 грудня 2017 року №0011854104, від 17 липня 2017 року №0002324101, від 19 березня 2018 року №0001524104, по деклараціях з податку на додану вартість від 19 липня 2017 року №9140317540, від 19 серпня 2017 року №9167073730, від 19 вересня 2017 року №9191189490, від 20 жовтня 2017 року №9218339931, від 20 листопада 2017 року №9244294501, від 19 грудня 2017 року №9271862966, від 22 січня 2018 року №9296749301, від 19 лютого 2018 року №9025253237, від 20 квітня 2018 року №9073228556.

Згідно пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу.

Відповідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України, у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання).

В силу вимог пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яка регулює строки давності та їх застосування, контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Так, згідно з нормами чинними на момент проведення перевірки переметом камеральної перевірки, окрім питань правильності оформлення податкових декларацій можуть бути і інші питання, зокрема, своєчасності сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що камеральна перевірка своєчасності сплати позивачем узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання з податку на додану вартість проведена відповідачем у відповідності до вимог Податкового кодексу України.

Щодо доводів позивача про неправильний розрахунок штрафних санкцій по спірним податковим повідомленням-рішенням, суд зазначає наступне.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Підпунктом 14.1.152 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що погашенням податкового боргу вважається зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

У пункті 57.1 статті 57 Податкового кодексу України визначено, що платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України, передбачено, що податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до положень пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України, сума податкового зобов`язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Відповідно до пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України, у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наведених положень законодавства вбачається, що за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов`язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Зазначена норма, як випливає з її змісту, є універсальним приписом, який підлягає застосуванню в будь-яких випадках прострочення встановленого Податковим кодексом України строку сплати узгодженого податкового зобов`язання.

Отже, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов`язання, такий платник після фактичного погашення боргу повинен сплатити суму штрафу у розмірі, який залежить від терміну прострочення.

З тексту акта перевірки вбачається, що відповідно до даних АІС «Податковий блок» по податковому повідомленню-рішенню від 01 жовтня 2014 року №0008222201 нараховано 9340833,00 грн. податкових зобов`язань; 4670417,00 грн. штрафних санкцій; 4015639,07 грн. пені, оскільки воно є узгодженим з 20 червня 2017 року за результатами судового оскарження у адміністративній справі №810/7161/14, граничний термін сплати - 30 червня 2017 року. Станом на 29 червня 2017 року в ІКП ДП «Укрспирт» обліковувалась переплата у розмірі 23574166,35 грн.; 30 червня 2017 року до ІКП були проведені нарахування 19266913,00 грн. по декларації від 19 червня 2017 року №9116685981. Таким чином, на момент нарахування зобов`язань по податковому повідомленню-рішенню від 01 жовтня 2014 року №0008222201 в ІКП ДП «Укрспирт» була наявна переплата в розмірі 4307253,35 грн. Грошові зобов`язання у сумі 4307253,35 грн. погашені 30 червня 2017 року за рахунок наявної в ІКП переплати.

Відповідно до пункту 131.2 статті 131 Податкового кодексу України при погашенні суми податкового боргу (його частини) кошти, що сплачує такий платник податків, у першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов`язання. У разі повного погашення суми податкового боргу кошти, що сплачує такий платник податків, в наступну чергу зараховуються у рахунок погашення штрафів, в останню чергу зараховуються в рахунок пені. Після операцій 19 липня 2017 року грошові зобов`язання у розмірі 2657876,91 грн. були виключені з ІКП у зв`язку із внесенням до АІС «Податковий блок» скарги ДП «Укрспирт» на податкові повідомлення-рішення від 25 травня 2017 року №0001814104 та №0001804104.

Таким чином, станом на 19 липня 2017 року в ІКП податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у ДП «Укрспирт» наявна недоїмка в розмірі 11061812,81 грн. за узгодженими грошовими зобов`язаннями по податковому повідомленню-рішенню від 01 жовтня 2014 року №0008222201, в тому числі по основному платежу 2375702,74 грн., по штрафним санкціям в розмірі 4670417,00 грн. та пені в розмірі 4015693,07 грн.

Згідно з пунктом 87.9 статті 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що різниця в розрахунку податкового зобов`язання, на яку було нараховано штрафні санкції, виникла внаслідок невідображення 19 липня 2017 року в інтегрованій картці платника податків позивача виключення з такої картки грошового зобов`язання у розмірі 2 657 876,91 грн. внаслідок оскарження ДП «Укрспирт» податкових повідомлень-рішень від 25 травня 2017 року №0001814104 та №0001804104, в результаті чого станом на 19 липня 2017 року основна сума податкового зобов`язання у ДП «Укрспирт» була відсутня взагалі, штрафні санкції склали 4 246 119,74 грн., пеня - 4 015 693,07 грн. Не вирахування відповідачем зазначеної суми привело до неправильного розрахунку штрафних санкцій.

Відповідно до наявного в матеріалах справи витягу ІКП з податку на додану вартість за спірний період вбачається, що 08 червня 2017 року позивачу донараховано штрафні санкції відповідно до статті 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 25 травня 2017 року №0001814104 у сумі 509725,90 грн.; 08 червня 2017 року позивачу донараховано штрафні санкції відповідно до статті 126 Податкового кодексу України податковим повідомленням-рішенням від 25 травня 2017 року №0001804104 у сумі 721655,74 грн.; 19 липня 2017 року відповідачем виключено з обліку штрафні санкції у сумі 721655,74 грн., 241202,70 грн., 52125,20 грн., 11169,67 грн., 73579,42 грн., 132897,69 грн., 44131,62 грн., 291019,68 грн., 487681,26 грн., 35142,83 грн., 41532,70 грн., 509725,90 грн., 16012,50 грн. «виключен з обліку ШС ст.126 ПКУ у зв`язку з запізн надх скарг акт пот.р заява скарження податкового повідомлення-рішення №12981/6 від 12.06.2017».

Таким чином, твердження позивача щодо невідображення 19 липня 2017 року в ІКП виключення грошового зобов`язання спростовуються матеріалами справи.

Інших доводів у спростування правомірності застосування спірними податковими повідомленнями-рішеннями до позивача штрафних санкцій адміністративний позов не містить.

Судом не приймаються до уваги доводи позивача щодо невірного адміністрування податкових зобов`язань відповідачем, оскільки зазначене не є предметом розгляду в межах заявлених позовних вимог. При цьому позивачем не надано жодних доказів на підтвердження оскарження дій ОВПП щодо невірного адміністрування податкових зобов`язань, внаслідок чого несвоєчасна сплата недоїмки позивачем по податковому повідомленню-рішенню від 01 жовтня 2014 року №0008222201 потягла за собою затримку сплати податкових зобов`язань по щомісячним деклараціям з податку на додану вартість.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Проте, на думку суду, позивачем не доведено неправомірність нарахування спірними податковими повідомленнями-рішеннями штрафних санкцій внаслідок неправомірних дій відповідача та невірного розрахунку штрафних санкцій.

Відповідачем, в свою чергу, надано детальні пояснення щодо порядку нарахування штрафних санкцій позивачу за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов`язань, а отже, факт наявності порушень, зафіксованих камеральною перевіркою, позивачем не спростовано, камеральна перевірка здійснена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Податковим кодексом України.

Відповідно до пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу, зокрема при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Враховуючи вищевикладене відповідачем вірно визначено суму штрафних санкцій спірними податковими повідомленнями-рішеннями, з урахуванням чого позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність винесених податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ДП «Укрспирт» не підлягає задоволенню.

Керуючись вимогами статей 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» - відмовити повністю.

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова