Ухвала суду № 90390642, 14.07.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

14 липня 2020 року м. Київ № 826/12519/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В, розглянувши заявe Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію

ПАТ "Банк Михайлівський" Волкова Олександра Юрійовича,

Смолія Богдана Володимировича

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

УСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) з позовом до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича, Смолія Богдана Володимировича (далі по тексту - відповідач, уповноважена особа), третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_1 - задоволено частково. Визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду у частині не включення до нього інформації про рахунки, що належить ОСОБА_1 . Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк Михайлівський» Волкова Олександра Юрійовича подати додаткову інформацію щодо ОСОБА_1 , як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у Публічному акціонерному товаристві «Банк Михайлівський» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Присуджено на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1 472,80 (одна тисяча чотириста сімдесят дві гривні 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2019 року апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Смолія Богдана Володимировича - залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року - без змін.

Окружним адміністративним судом міста Києва видано виконавчі листи 01 квітня 2019 року.

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню. Також у вказаній заяві Фонд просить суд зупинити виконання за виконавчим документом - виконавчим листом № 826/12519/18 виданим 01 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що державним виконавцем Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва ГТУЮ у м. Києві Шереметом О.В. винесено постанову про відкриття виконавчого про провадження № 60430186 від 28 жовтня 2019 року з примусового виконання виконавчого листа № 826/12519/18, виданого 07 березня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва, про стягнення з Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 1472,80 грн.

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вважає, що у останнього відсутні законні підстави для виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року у справі № 826/12519/18 в частині стягнення судових витрат, оскільки Фонд не зареєстрований в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, а отже Фонд не отримує бюджетні асигнування відповідно до положень чинного законодавства.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 липня 2020 року призначено судове засідання щодо вирішення питання про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню на 14 липня 2020 року.

У судовому засіданні 14 липня 2020 року, суд відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження.

Вирішуючи питання про наявність підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, суд виходить з наступного.

У силу приписів норм статті 124 Конституції України, статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до частини першої статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Частина третя цієї статті передбачає, що суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У контексті з наведеними нормами права суд також враховує, що відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, як джерело права.

Так, зокрема у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», Європейський суд з прав людини проголосив, що право на суд, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якої зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків, встановлюються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон).

Відповідно до частин першої - третьої статті 3 Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об`єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Фонд є суб`єктом управління майном, самостійно володіє, користується і розпоряджається належним майном, вчиняючи стосовно нього будь-які дії (у тому числі відчуження, передача в оренду, ліквідація), що не суперечать законодавству та меті діяльності Фонду.

Фонд є економічно самостійною установою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в Національному банку України, а також рахунки в цінних паперах у депозитарних установах - державних банках.

Фонд є установою, що не має на меті отримання прибутку.

Відповідно до пункту 9 частини першої статті 19 Закону джерелами формування коштів Фонду є, зокрема, кошти з Державного бюджету України (у тому числі облігації внутрішньої державної позики).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 20 Закону Фонд є єдиним розпорядником коштів, акумульованих у процесі його діяльності.

Кошти Фонду не включаються до Державного бюджету України, не підлягають вилученню і можуть використовуватися Фондом виключно для цілей, визначених в частиною 2 статті 20 цього Закону.

На майно, у тому числі кошти, Фонду не може бути накладений арешт, а також застосовані способи забезпечення позову.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетне асигнування - повноваження розпорядника бюджетних коштів, надане відповідно до бюджетного призначення, на взяття бюджетного зобов`язання та здійснення платежів, яке має кількісні, часові та цільові обмеження.

Крім того, статтею 47 Бюджетного кодексу України передбачено, що відповідно до затвердженого розпису бюджету розпорядники бюджетних коштів одержують бюджетні асигнування, що є підставою для затвердження кошторисів.

Відповідно до пункту 1.2 Порядку формування Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 22 грудня 2011 року № 1691, Єдиний реєстр розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів - автоматизована система збирання, накопичення, обліку та надання інформації про розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів.

Згідно відомостей з Єдиного реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та Уповноважені особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації/ліквідації банків не зареєстровані як одержувачі бюджетних коштів.

Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не зареєстровано в Єдиному реєстрі розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів, а отже Фонд не отримує бюджетні асигнування відповідно до положень чинного законодавства.

Пунктом 17 частини першої статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що уповноважена особа Фонду - працівник Фонду, який від імені Фонду та в межах повноважень, передбачених цим Законом та/або делегованих Фондом, виконує дії із забезпечення виведення банку з ринку під час здійснення тимчасової адміністрації неплатоспроможного банку та/або ліквідації банку.

Оскільки обов`язок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, визначений статтею 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", віднесений до компетенції Фонду як суб`єкта владних повноважень при реалізації публічно-владних управлінських функцій, то виконання цього обов`язку уповноваженою особою Фонду при делегуванні їй таких повноважень свідчить про те, що вона діє як посадова особа, а не як керівник банку. Той факт, що Фонд делегує частину повноважень уповноваженій особі Фонду, не змінює владний та управлінський характер таких функцій, а також не змінює їх суті та змісту. Отже, в цьому випадку має місце публічний і владний характер діяльності самої уповноваженої особи Фонду.

Відтак, відповідач у даній справі № 826/12519/18 - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк Михайлівський" Волков Олександр Юрійович виступав від імені Фонду, а не як фізична особа чи керівник банку, у зв`язку із чим у виданому судом виконавчому листі вказаний належний боржник та його реквізити.

Водночас, суд погоджується із твердженням Фонду, що Фонд не отримує бюджетні асигнування відповідно до положень чинного законодавства, а отже судовий збір не може бути стягнутий за рахунок бюджетних асигнувань.

У зв`язку з чим, суд дійшов висновку про наявність підстав для виправлення описки у виконавчому листі шляхом виключення у пункті 5 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року слів "за рахунок бюджетних асигнувань".

У зв`язку з викладеним відсутні підстави для задоволення заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.

Щодо зупинення виконання за виконавчим документом - виконавчим листом № 826/12519/18 виданим 01 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва, суд зазначає наступне.

Як вбачається зі змісту даної заяви, Фонд звернувся до суду у порядку статті 374 Кодексу адміністративного судочинства України, проте вказана стаття не містить такої процесуальної дії як зупинення виконання за виконавчим документом, отже дана заява в цій частині не підлягає виконанню.

Враховую викладене, керуючись вимогами статтями 243, 248, 374 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя Окружного адміністративного суду міста Києва -

У Х В А Л И В:

1. Виправити описку у виконавчому листі шляхом виключення у пункті 5 резолютивної частини рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2018 року слів "за рахунок бюджетних асигнувань".

2. Відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання виконавчого листа № 826/12519/18, виданим 01 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва, таким, що не підлягає виконанню.

3. Відмовити у задоволенні заяви Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо зупинення виконання за виконавчим документом - виконавчим листом № 826/12519/18 виданим 01 квітня 2019 року Окружним адміністративним судом міста Києва.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 374, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, в порядку, встановленому ст.ст. 295 - 297 цього Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова