Рішення № 90390504, 15.07.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2020 року Чернігів Справа № 620/2340/20

Чернігівський окружний адміністративний суд:

під головуванням судді Соломко І.І.,

за участю секретаря Гайдука С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області в особі: Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови,

У С Т А Н О В И В:

Головне управління Пенсійного фонду в Чернігівській області (далі також – позивач) звернулось з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) (далі також – відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі також-третя особа), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 15.06.2020 у виконавчому провадженні № 62149153 в розмірі 5100,00 грн.

Обґрунтовуючи вимоги позивач зазначив, що рішення суду пенсійним органом виконано, вжито всіх необхідних заходів, що виключає можливість накладення штрафу на боржника.

Ухвалою суду від 06.07.2020 відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено за правилами розгляду окремої категорії термінових адміністративних справ.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розглянуто та задоволено клопотання відповідача про залучення в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача- ОСОБА_1 .

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 закрито підготовче провадження справу призначено до судового розгляду на 15.07.2020.

У судове засідання учасники справи не з`явились, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи суд встановив таке.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/411/19 позов задоволено. Визнано протиправними дії Чернігівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України щодо не зарахування ОСОБА_1 при призначенні пенсії за віком заробітку в період перебування у закордонному відрядженні в Лівії з 03.10.1982 по 16.06.1984 та зобов`язано Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з урахуванням заробітку в період перебування у закордонному відрядженні в Лівії з 03.10.1982 по 16.06.1984. Рішення суду набрало законної сили 05.07.2019.

19.08.2019 ОСОБА_1 видано виконавчий лист.

21.05.2020 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), (далі-державний виконавець) винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № ВП 62149153 про зобов`язання Чернігівське об`єднане управління Пенсійного фонду України здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за віком з урахуванням заробітку в період перебування у закордонному відрядженні в Лівії з 03.10.1982 по 16.06.1984 та надано строк для виконання 10 робочих днів (а.с.41-42).

Листом ГУ ПФУ в Чернігівській області від 05.06.2020 № 2500-0339-8/20369 повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду. При цьому як зазначив позивач, стягувачу проведено перерахунок пенсії за віком з урахуванням заробітку в період перебування у закордонному відрядженні в Лівії за період з 03.10.1982 по 16.06.1984 (а.с. 43).

В ході проведення виконавчих дій з виконання рішення суду у справі № 620/411/19 державним виконавцем встановлено, що ГУ ПФУ в Чернігівській області вказане рішення суду не виконано, про що складено відповідний акт від 04.06.2020 (а.с.44).

15.06.2020 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду без поважних причин, що зобов`язує боржника чинити певні дії в розмірі 5100,00 грн.

Зазначені обставини слугували підставою звернення позивача до суду з даним позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Із приписів статті 1 Закону №1404-VІІІ вбачається, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Відповідно до частини першої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Згідно з частиною другою статті 63 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Аналізуючи наведені положення законодавства у зіставленні з обставинами цієї справи передусім треба зауважити, що державний виконавець має право накладати на боржника штраф у тому випадку, якщо останній у встановлений державним виконавцем строк (а такий строк встановлюється при відкритті виконавчого провадження) не виконав виконавчого листа, який зобов`язує до вчинення дій.

Водночас, державний виконавець зобов`язаний вживати заходів для примусового виконання судового рішення в тому обсязі, який визначено цим судовим рішенням. Якщо судове рішення є незрозумілим, державний виконавець має право звернутися за його роз`ясненням.

У цій справі встановлено, що за роз`ясненням рішення суду від 12.04.2019 у справі № 640/411/19 (власне стосовно суми заробітку, яку слід враховувати стягувачу при обчисленні пенсії) до суду, який видав виконавчий лист, звернувся боржник, але йому ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 30.08.2019 відмовлено. Державний виконавець з таким клопотанням/заявою не звертався.

Тож боржник виконав його в тому обсязі і в той спосіб, як його визначив/окреслив суд, який видав виконавчий лист у справі № 620/411/19.

До певної міри державний виконавець може оцінити стан/якість виконання судового рішення, як-от чи прийняв боржник рішення або вчинив дії, які від нього вимагав суд. Така оцінка обумовлюється способом захисту порушеного права, який визначив суд (у резолютивній частині рішення). Втім, державний виконавець не може переймати на себе функцію судового контролю за виконанням цього судового рішення.

У ситуації, коли боржник за формальними ознаками виконав судове рішення, однак стягувач вважає, що це не призвело до відновлення його порушених прав (за захистом якого він звертався до суду), вирішити, чи досягнуто мети судового захисту (за конкретним судовим рішенням) може суд, який постановив судове рішення/видав виконавчий лист.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01 квітня 2020 року у справі №569/11423/17.

У цій справі, суд встановив, що накладення штрафу зумовлено тим, що пенсію, яку позивач почав виплачувати ОСОБА_1 (здійснивши її розрахунок на підставі рішення суду від 12.04.2019 у справі № 620/411/19, була меншою, аніж стягувач отримував раніше). Як пояснив позивач, причиною слугували документи, наявні в пенсійній справі, та відмова суду у роз`ясненні рішення суду. З огляду на наведені вище мотиви, вирішити питання про те, чи належно виконано судове рішення у справі №620/411/19 мав би суд, який видав виконавчий лист. Втім, стягувач (у виконавчому провадженні) із заявою відповідного змісту до суду не звертався.

Для з`ясування всіх обставин та об`єктивного розгляду справи ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.07.2020 витребувано від ГУ ПФУ в Чернігівській області докази щодо правових підстав не врахування під час виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду у справі № 620/411/19, наданого ОСОБА_1 позивачу листа Державної корпорації розвитку ''ВЄБ РФ'' від 11.03.2020 №5928/W00000 щодо курсу валют.

14.07.2020 на адресу суду ГУ ПФУ в Чернігівській області надано письмові пояснення, в яких вказано, що подана позивачем заява від 17.04.2020 та лист-відповідь Внешекономбанка Російської Федерації від 11.03.2020 №5928/W00000 на звернення ОСОБА_1 , де повідомлено, що інвалютні рублі були прирівняні до чеків по курсу 4.6, не є підставою для виконання рішення суду у справі № 620/411/19, оскільки вказаний лист під час розгляду цієї справи не досліджувався, а був наданий після набрання рішення суду законної сили.

Суд вважає обґрунтованими вказані доводи позивача, оскільки рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі №620/411/19 надавалась оцінка спірним правовідносинам щодо перерахунку пенсії з урахуванням заробітку в період перебування у закордонному відрядженні в Лівії з 03.10.1982 по 16.06.1984. Тобто предметом розгляду у даній справі були правовідносини, які існували на момент розгляду справи по суті, та питання суми заробітку, які необхідно враховувати при обчисленні його пенсії на виконання рішення суду у справі № 620/411/19 у цій справі не вирішувалось, і рішення в частині правильності проведення обчислення його пенсії не приймалось.

За таких обставин суд вважає, що рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 12.04.2019 у справі 620/411/19 виконано ГУ ПФУ в межах покладених судом зобов`язань та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Отже, на переконання суду, позивач вчинив всі залежні від нього дії для забезпечення виконання рішення суду.

При цьому суд звертає увагу Литвиненко О.М ОСОБА_2 , що питання щодо розміру обчисленої пенсії можуть бути предметом розгляду в іншій справі у випадку надання ним (стягувачем) пенсійному органу інших документів для спростування суми заробітку, які необхідно враховувати при обчисленні пенсії ОСОБА_1 , покладеної в основу розрахунку пенсії, та відмови у такому перерахунку.

За встановлених обставин, наклавши на боржника штраф за те, що він не виконав судового рішення, не з`ясувавши дійсного стану виконання цього судового рішення, державний виконавець, на переконання суду, діяв неправомірно.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідачем у справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності вчинення дій при винесенні оспорюваної постанови.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку, про задоволення позову в повному обсязі.

Враховуючи вимоги статті 139 КАС України судові витрати у цій справі стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст.139, 227, 241-243, 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 15.06.2020 ВП № 62149153 про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 294, 296, 297 КАС України.

Згідно з частиною шостою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, вул.П`ятницька, 83-А,м.Чернігів,14005, код ЄДРПОУ 21390940.

Відповідач: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернігівській області в особі: Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), пр-т Миру, 43, м.Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 43316700.

Третя особа: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Повний текст рішення виготовлено 15 липня 2020 року.

Суддя І.І. Соломко