Рішення № 90390405, 15.07.2020, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року справа № 580/297/20

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , третя особа - Головне управління Національної поліції України в Черкаській області про стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ (49005, м. Дніпро, пр. Гагаріна, 26) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі центрального органу виконавчої влади - МВС України та його структурного підрозділу - Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (р/р 31250224117468, код 08571446, банк одержувача ДКСУ м. Київ, МФО 820172) витрати, пов`язані з утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ у розмірі 46 637,27 грн.

01.07.2020 ухвалою суду поновлено провадження у справі зупиненого на підставі ухвали суду від 27.01.2020 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач достроково припинив навчання та не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, що зумовило звернення до суду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не відшкодував витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України, що зумовило звернення до суду.

Відзив на позов відповідачем суду не надано.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.

З матеріалів справи судом встановлено, що наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 05 серпня 2014 року № 165 о/с ОСОБА_1 прийнято на службу в органи внутрішніх справ і зараховано курсантом університету внутрішніх справ з 05 серпня 2014 року та присвоєно звання "рядовий міліції".

Наказом Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ від 30 травня 2018 року №117о/с відповідача відраховано зі складу курсантів та відкомандировано до ГУНП України в Черкаській області для подальшого проходження служби.

Згідно з наказом ГУ НП в Черкаській області від 04.06.2018 № 216 о/с ОСОБА_1 (лейтенант поліції) призначений на посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції ГУ НП в Черкаській області.

Наказом ГУ НП в Черкаській області від 18 жовтня 2019 року № 249 о/с відповідача звільнено відповідно до Закону України "Про Національну поліцію" за п. 6 ч. 1 ст. 77 (у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).

22 травня 2017 року на виконання вимог Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" та наказу МВС від 01 березня 2017 року № 173 "Про затвердження типових форм контрактів про здобуття освіти в закладах вищої освіти із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських" між відповідачем та Дніпропетровським державним університетом внутрішніх справ, Головним управлінням Національної поліції України в Черкаській області укладено тристоронній контракт № 3670 про здобуття освіти у ВНЗ із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.

Відповідно до пп. 3.5 п. 3 розділу ІІ вказаного Контракту, відповідач зобов`язується у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України в особі ВНЗ витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".

Згідно з Довідками-розрахунками, щодо витрат, пов`язаними з утриманням курсанта, які складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, МФ України, МВС України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБ України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 46 637,27 грн.

Доказів оскарження наведених розрахунків відповідачем протягом навчання в університеті внутрішніх справ та роботи у практичному підрозділі, суду сторони не назвали та не надали.

Крім того, судом встановлено, що у відповідності до рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 24.01.2020 у справі №580/3614/19, залишеного без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2020, відмовлено повністю у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про скасування наказів Головного управління Національної поліції в Черкаській області №2556 від 18.10.2019 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності" та наказ № 249 о/с від 18.10.2019 про звільнення ОСОБА_1 - оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) і поновлення на роботі.

Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

Згідно зі ст. 1 Закону України від 10.01.2002 року №2925-ІІІ "Про загальну структуру і чисельність Міністерства внутрішніх справ України" навчальні заклади, науково-дослідні установи, підприємства та установи забезпечення включенні до загальної структури МВС України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1410 від 15 грудня 1997 року затверджено єдину систему військової освіти, до якої входить позивач.

Відповідно до ч. 2 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію" №580-VIII від 02.07.2015 року (із змінами та доповненнями) (далі - Закон №580-VIII) підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.

Згідно з ч. 4 ст. 74 Закону №580-VIII, особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону №580-VIII, у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

З наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що згідно з Довідками-розрахунками, щодо витрат, пов`язаними з утриманням курсанта, які складено відповідно до Порядку розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсантів у вищих навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства оборони України, МФ України, МВС України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Адміністрації Державної прикордонної служби України, Управління державної охорони України, СБ України від 16 липня 2007 року №419/831/240/605/537/219/534, відповідач повинен відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням у Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ в сумі 46 637,27 грн.

Суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України (далі - Порядок №261).

Відповідно до п. 1 Порядоку №261, порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі, зокрема, звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.

Пунктом 2 Порядку №261 визначено, що витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.

Типову форму контракту затверджує МВС.

При цьому, згідно із положеннями п. 3 Порядку №261 відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло -, водопостачання, водовідведення, електроенергія).

Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.

Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.

На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.

Відповідно до п. 4 Порядку №261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.

Згідно із п. 6 Порядку №261 особа має право здійснити відшкодування витрат з розстроченням платежу до одного року. У такому випадку особа укладає з вищим навчальним закладом, у якому вона навчалася, договір у письмовій формі, де зазначаються строки та розміри платежів.

Примірна форма договору затверджується МВС.

З огляду на вищевикладене суд зазначає, що у даному випадку відшкодуванню підлягають витрати, пов`язані із навчанням особи, сума яких визначається на підставі розрахунків витрат на утримання осіб.

Враховуючи викладені обставини, відповідач повинна відшкодувати витрати на її утримання за період навчання у ВНЗ, проте зазначені витрати на час розгляду справи нею не відшкодовано добровільно.

Як передбачено положеннями п. 8 Порядку №261 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, а також у разі порушення особою умов договору, укладеного відповідно до пункту 6 цього Порядку, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Претензійно-позовну діяльність провадить вищий навчальний заклад, у якому навчалася особа.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи вище наведене, беручи до уваги відсутність добровільної сплати відповідачем коштів на утримання в Дніпропетровському державному університеті внутрішніх справ та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Розподіл судових витрат в порядку ст. 139 КАС України в частині стягнення з відповідача сплаченого позивачем судового збору не здійснюється, оскільки, в силу ч. 2 зазначеної статті, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 12, 14, 72, 76, 90, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08571446) витрати, пов`язані з утриманням у закладі вищої освіти у розмірі 46637(сорок шість тисяч шістсот тридцять сім) грн. 27 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня підписання рішення та з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя П.Г. Паламар