Рішення № 90389968, 02.07.2020, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

02 липня 2020 року м. Рівне №460/3058/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Н.В. Друзенко за участю секретаря судового засідання А.А. Головатчик, розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) осіб адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доВійськової частини А 1671 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинення певних дій, В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини А 1671 про визнання протиправними дій військової частини А1671 щодо не правильного нарахування та не виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01.01.2014 по 21.08.2018, з встановленням базового місяця - січень 2008 року; зобов`язання військової частини А1671 донарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 21.08.2018 з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку із зростанням споживчих цін, є обов`язковою для всіх роботодавців, незалежно від форм власності та виду юридичної особи. Вважає, що протягом 2014 року до моменту виключення зі списків військової частини А1671 нарахування індексації вищевказаною частиною здійснювалось неправильно та призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу невірно було встановлено базовий місяць у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення. При нарахуванні індексації грошового забезпечення невірно встановлено базовий місяць - липень 2015 року, січень 2016 року та березень 2018 року у зв`язку із збільшенням розміру грошового забезпечення за рахунок інших його складових, без зміни розміру посадового окладу. Позивач зазначає, що в його випадку базовим місяцем повинен вважатися місяць, в якому підвищена тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку він займав в січні 2008 року. На підставі викладеного просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.05.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі №460/3058/20. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 04.06.2020.

21.05.2020 до суду надійшов відзив на позову, яким відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог. На обґрунтування заперечення відповідач зазначає, що з 01 березня 2018 року набрала чинності постанова КМУ від 30 серпня 2017 року № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, якою було встановлено нові збільшені розміри виплат, що входять до складу грошового забезпечення, які носять постійний характер: оклад за військове звання, посадовий оклад, надбавка за вислугу років. Тому березень 2018 року, а не січень 2008 року є останнім місяцем підвищення заробітної плати за рахунок зростання її постійних складових (базовим місяцем). Враховуючи той факт, що індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу під час проходження військової служби по листопад 2015 року, де був встановлений базовий місяць липень 2015 року та згідно рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі №460/1381/19 виплачено з грудня 2015 року по серпень 2018 року, з врахуванням базового місяця січень 2016 року позивачу відмовлено, тому нараховувати і виплачувати індексацію грошового забезпечення з січня 2014 року по 21 серпня 2018 року з врахуванням базового місяця січень 2008 року законних підстав у командування військової частини немає. Окрім того, військовою частиною А1671 було в повному обсязі виконано рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 по справі №460/1381/19 предметом розгляду якого була індексація грошового забезпечення позивача. З даним судовим рішенням позивач погодився, апеляційна скарга з його боку на судове рішення не подавалася. На підставі викладеного, відповідач просив відмовити в задоволенні позову повністю.

У відповіді на відзив позивач підтримав позицію викладену в позовній заяві, просив розгляд справи здійснити без його участі та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою суду від 04.06.2020 розгляд справи відкладено до 02.07.2020 без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу в військовій частині А1671 Міністерства оборони України (Командуванні військ оперативного командування “Захід”), де отримував грошове забезпечення.

Наказом Командувача військ оперативного командування “Захід” (по особовому складу) №145 від 21.06.2018 ОСОБА_1 був звільнений з військової служби у запас на підставі підпункту “б” пункту 1 частини шостої статті 26 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу” за станом здоров`я (а.с. 13).

Наказом Командира військової частини А1671 Міністерства оборони України (по стройовій частині) №207 від 21.08.2018 ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу частини та направлений для зарахування на військовий облік до Рівненського ОМВК Рівненської області (а.с.14).

16.03.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив нарахувати й виплатити грошове забезпечення за період з 01.01.2014 по 21.08.2018, з врахуванням проведеної виплати, з встановленням базового місяця для індексації - січень 2008 року (а.с.19).

Листом від 07.04.2020 №282 відповідач повідомив ОСОБА_1 , що індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу під час служби по листопад 2015 року, де був встановлений базовий місяць липень 2015 року та згідно з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 №460/1381/19 виплачено з грудня 2015 року по серпень 2018 року, з врахуванням, що січень 2016 року та березень 2018 року базові. Згідно з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 №460/1381/19 в зміні базового місяця січень 2016 року позивачу відмовлено, тому нараховувати і виплачувати індексацію грошового забезпечення з січня 2014 року по 21.08.2018 рік з врахуванням базового місяця січень 2008 року немає підстав (а.с.20).

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний адміністративний позов по суті, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII “Про військовий обов`язок і військову службу” військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язаній із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв`язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.

При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.

Спеціальним законом, який здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби, порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон № 2011-XII).

Частинами 1-4 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

При цьому, статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Абзацом 2 частини 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).

Згідно з статтею 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону № 1282-ХІІ, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина; індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації визначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 затверджений Порядок проведення індексації грошових доходів населення (далі - Порядок № 1078).

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка (у 2016 році - 103 відсотка, у 2017 році -103 відсотка, у 2018 році -103 відсотка).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Відповідно до пункту 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Згідно з пунктом 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення), розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, допомога по безробіттю та матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, що надаються залежно від страхового стажу у відсотках середньої заробітної плати, стипендії.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

З аналізу вказаних норм, суд дійшов висновку, що місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) є базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення військовослужбовців. Разом з тим, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то базовий період не змінюється, а сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу”, яка набрала чинності 01.01.2008 та втратила чинність 01.03.2018 (далі - Постанова № 1294), встановлено підвищені посадові оклади військовослужбовців, які визначені Додатком №1 до Постанови № 1294.

Підвищення тарифних ставок (окладів) після 01.01.2008, в тому числі в період перебування позивача на службі (злокрема до 01.03.2018), що є підставою для встановлення іншого базового місяця при проведенні індексації не відбувалося.

Суд встановив, що у 2014-2015 роках позивачу нарахування індексації здійснювалось неправильно та призвело до нарахування індексації грошового забезпечення у занижених розмірах, оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивачу невірно було встановлено базовий місяць у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2020, яке набрало законної сили 05.11.2019, адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Військової частини А1671 щодо ненарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день звільнення – 21 серпня 2018 року. Зобов`язано Військову частину А1671 здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 грудня 2015 року по день звільнення – 21 серпня 2018 року. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 щодо зобов`язання Військової частини А1671 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення без зміни місяця підвищення (базового місяця) в січні 2016 року – відмовлено (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/83067597).

З наданого розрахунку індексації встановлено, що позивачу виплачувалася індексація по грудень 2015 року та її розмір за грудень 2015 року склав 20,67 грн. (а.с.46). Який базовий місяць при цьому нарахуванні індексації брався до уваги відповідачем суду не зазначено, хоча така інформація витребовувалася судом відповідно до ухвали від 04.06.2020.

Судом не встановлено, а відповідачем не доведено, що підвищення грошового доходу позивача у січні 2014 року перевищило суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу та яка мала нараховуватися із базового місяця січень 2008 року.

Отже, базовим місяцем при проведенні індексації грошового забезпечення позивача є саме січень 2008 року, в якому Постановою №1294 встановлені підвищені розміри посадових окладів військовослужбовців.

У листі від 07.04.2020 відповідач зазначає, що індексація грошового забезпечення була виплачена позивачу під час служби по листопад 2015 року, де був встановлений базовий місяць липень 2015 року та згідно з рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 16.07.2019 №460/1381/19 виплачено з грудня 2015 року по серпень 2018 року, з врахуванням, що січень 2016 року та березень 2018 року базові.

На підтвердження зміни грошового забезпечення позивача у березні 2014 року та липні 2015 року відповідачем надано накази Командира військової частини А 1671 від 01.04.2014 №187, яким позивачу встановлено грошову надбавку за період з 14 по 31 березня 2014 року в розмірі 15% до посадового окладу, та №379 від 05.08.2015, яким позивачу встановлено грошову надбавку за липень 2015 року в розмірі 15% до посадового окладу (а.с.48-55).

Водночас, суд зауважує, що оскільки надбавка не носить постійного характеру, та не була основною і змінювалась, а з 01.03.2018 скасована, тому така складова грошового забезпечення не повинна впливати на розмір індексації грошового забезпечення.

У такому порядку нарахування індексації здійснюється до наступного підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців, яке відбулося у березні 2018 року, відповідно до Наказу Міністерства оборони України від 01.03.2018 № 90 “Про встановлення тарифних розрядів осіб офіцерського складу Збройних Сил України”.

Таким чином, відповідачем правомірно визначено базовим березень 2018 року при виплаті індексації грошового забезпечення лише починаючи з березня 2018 року. В решті періоду базовий місяць повинен був залишатись незмінним, а саме: січень 2008 року.

Суд зазначає, що непроведення та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення у відповідних розмірах є протиправним обмеженням Конституційних прав позивача та порушенням вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», Порядку № 1078.

У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі № 9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов`язковому нарахуванню і виплаті.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховую при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З врахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини А1671 (вулиця Соборна, 231, місто Рівне, 33001; код ЄДРПОУ 07726579) – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Військової частини А1671 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.01.2014 по 28.02.2018 без встановленням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати Військову частину А1671 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2014 по 28.02.2018 з врахуванням проведених виплат, з встановленням базового місяця - січень 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення, з урахуванням пункту 3 Розділу VI «Прикінцеві положення» КАС України. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складений 02 липня 2020 року.

Суддя Н.В. Друзенко