Рішення № 90389929, 14.07.2020, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року м. ПолтаваСправа № 440/2177/20

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Удовіченка С.О.,

за участю:

секретаря судового засідання – Сендецької В.О.,

представника позивача – Дрозд О.В.,

представника відповідача – Харчишин О.С..

розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

27 квітня 2020 року Комунальне підприємство "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (далі по тексту - КП "Кременчукводоканал" / позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (далі по тексту - Офіс великих платників ДПС України / відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 30 січня 2020 року № 0000625410.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що податкове повідомлення-рішення від 30 січня 2020 року № 0000625410 вважає протиправним, так як порушення строків реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування за період липень-серпень 2016 року відбулося з вини податкового органу, який не здійснив зарахування у зазначений період коштів субвенції, чим штучно зменшив ліміт в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Крім того, камеральна перевірка проведена контролюючим органом поза межами строку давності встановленого статтею 102 Податкового кодексу України.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 04 травня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

15 травня 2020 року від КП "Кременчукводоканал" надійшли уточнення до позовної заяви, а саме позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 30 січня 2020 року № 0000625410 в частині нарахування штрафу в сумі 565 944,71 грн за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних за липень - серпень 2016 року (а.с. 76-78).

27 травня 2020 року від Офісу великих платників ДПС України надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та проведення судового розгляду в режимі відеоконференції (а.с. 99).

Розгляд справи призначений на 02 червня 2020 року відкладено до 30 червня 2020 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 02 червня 2020 року вирішено розгляд справи проводити в режимі відеоконференції.

Розгляд справи призначений на 30 червня 2020 року відкладено на 14 липня 2020 року.

30 червня 2020 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов відзив на позовну заяву. У відзиві відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказуючи на правомірність оскаржуваного рішення. Стверджував, що камеральна перевірка проведена у строки встановлені Податковим кодексом України. При цьому за результатами такої перевірки встановлено порушення граничного терміну реєстрації податкових накладних (а.с. 135-141).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

26 грудня 2019 року Головним управлінням ДПС у Полтавській області проведено камеральну перевірку даних у системі електронного адміністрування податку на додану вартість КП "Кременчукводоканал" за період липень-серпень 2016 року, вересень-жовтень 2019 року.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт № 30352/16-31-51-04-12/03361650 (а.с. 9-10), за висновками якого встановлено порушення КП "Кременчукводоканал" пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме порушення термінів реєстрації 597 податкових накладних/розрахунків коригування на загальну суму ПДВ - 1 132 968,45 грн за період липень - серпень 2016 року, вересень - жовтень 2019 року.

Позивач не погоджуючись із висновками Акту № 30352/16-31-51-04-12/03361650 подав до нього заперечення за результатами розгляду яких Головним управлінням ДПС у Полтавській області відмовлено у їх задоволенні (а.с. 11-20).

На підставі висновків Акту № 30352/16-31-51-04-12/03361650 Офісом великих платників ДПС України 30 січня 2020 року складено податкове повідомлення-рішення № 0000625410, яким до КП "Кременчукводоканал" застосовано штраф у розмірі 566 052,88 грн (а.с. 41).

Позивач не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням № 0000625410 подав до ДПС України скаргу за результатами розгляду якої рішенням ДПС України № 13106/6-99-00-08-05-05-06 від 13 квітня 2020 року скаргу КП "Кременчукводоканал" залишено без задоволення (а.с. 53-61).

КП "Кременчукводоканал" вважаючи протиправним податкове повідомлення-рішення № 0000625410 в частині нарахування штрафу в розмірі 565 944,71 грн за липень-серпень 2016 року, звернулося до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися, судом встановлено наступне.

Відповідно до пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (тут і надалі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) порушення платниками податку на додану вартість граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених статтею 201 цього Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Згідно із пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов`язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Платник податку має право зареєструвати податкову накладну та/або розрахунок коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Якщо сума, визначена відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу, є меншою, ніж сума податку в податковій накладній та/або розрахунок коригування, які платник повинен зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, то платник зобов`язаний перерахувати потрібну суму коштів із свого поточного рахунку на свій рахунок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 200-1.1, 200-1.2 статті 200-1 Податкового кодексу України система електронного адміністрування податку на додану вартість забезпечує автоматичний облік в розрізі платників податку: суми податку, що містяться у виданих та отриманих податкових накладних та розрахунках коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних; суми податку, сплачені платниками при ввезенні товару на митну територію України; суми поповнення та залишку коштів на рахунках в системі електронного адміністрування податку на додану вартість; суми податку, на яку платники мають право зареєструвати податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; інші показники, які згідно з вимогами пункту 34 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу враховуються під час обрахунку суми податку, обчисленої за формулою, визначеною пунктом 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу. Порядок електронного адміністрування податку на додану вартість встановлюється Кабінетом Міністрів України. Платникам податку автоматично відкриваються рахунки в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Згідно із пунктом 200-1.5 статті 200-1 Податкового кодексу України з рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника перераховуються кошти до Державного бюджету в сумі податкових зобов`язань з податку на додану вартість, що підлягає сплаті за наслідками звітного податкового періоду, та на поточний рахунок платника податку за його заявою, яка подається до контролюючого органу у складі податкової звітності з податку на додану вартість, у розмірі суми коштів, що перевищує суму задекларованих до сплати до бюджету податкових зобов`язань та суми податкового боргу з податку. При цьому перерахування коштів на поточний рахунок платника може здійснюватися у разі відсутності перевищення суми податку, зазначеної у виданих податкових накладних, складених у звітному періоді та зареєстрованих у Єдиному реєстрі податкових накладних, над сумою податкових зобов`язань з податку за операціями з постачання товарів/послуг, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість у цьому звітному періоді.

Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що складені платниками податку податкові накладні, підлягають реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних в установлені законодавством терміни, за порушення яких передбачена відповідальність у вигляді застосування штрафних санкцій. При цьому, платник податку має право зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Податкового кодексу України у разі проведення органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, розрахунків платника податку з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до закону України про Державний бюджет України в рахунок погашення заборгованості з податку, в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку враховується в межах проведених розрахунків з податку сума зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань такого платника податку, не сплачених до бюджету, термін сплати яких настав, що обліковується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, до виконання в повному обсязі за коригуючими реєстрами (дана норма кореспондується з пунктом 9 Порядку електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 2014 року № 569).

Порядок та строки врахування таких сум зменшення в поповнення рахунка в системі електронного адміністрування податку встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 9 Порядку № 569 (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), інформація про проведення таких розрахунків з податку надається Казначейством до ДФС у розрізі платників податку не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати проведення таких розрахунків.

На підставі інформації про проведення розрахунків, отриманої від Казначейства, ДФС формує та не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації надсилає Казначейству коригуючі реєстри у межах залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, але не більше суми проведених розрахунків.

У день отримання коригуючих реєстрів Казначейство зменшує залишок узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, та повідомляє про це ДФС.

ДФС на підставі інформації про зменшення залишку узгоджених податкових зобов`язань платника податку, не сплачених до бюджету, строк сплати за якими настав, що обліковується Казначейством до виконання в повному обсязі, не пізніше ніж протягом наступного робочого дня з дати отримання такої інформації збільшує суму поповнення електронного рахунка такого платника податку на суму такого зменшення.

Положення пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України визначають перелік допустимих джерел поповнення реєстраційного ліміту у межах системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Так, згідно з пп. "а" - "в" пункту 200.1-4 статті 200-1 Податкового кодексу України на рахунок у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника зараховуються кошти:

з поточного рахунку такого платника в сумах, необхідних для збільшення розміру суми, що обчислюється відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу;

з поточного рахунку такого платника в сумах, недостатніх для сплати до бюджету узгоджених податкових зобов`язань з цього податку;

з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, а рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Отже, зі змісту пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України вбачається, що джерелами поповнення реєстраційного ліміту платника податків у спірних відносинах є: поповнення з поточного рахунку (підпункт "а" пункту 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України) та поповнення за рахунок субвенційних перерахувань з Державного бюджет) України (підпункту "в" пункт 200-1.4 статті 200-1 Податкового кодексу України).

Судовим розглядом встановлено, що за період липень-серпень 2016 року КП "Кременчукводоканал" зареєстровано в Єдиному реєстрі податкових накладних 594 податкові накладні на загальну суму ПДВ – 1 131 886,77 грн. з порушенням граничного терміну, визначеного пункту 201.10 статті 201 ПК України для їх реєстрації.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015 року № 375 затверджено Порядок та умови надання у 2015 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах, відповідно до якого підставою для проведення розрахунків з погашення заборгованості є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається підприємствами, що виробляли, транспортували та постачали теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання і водовідведення населенню та/або іншим підприємствам централізованого питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - надавачі послуг), та іншими учасниками розрахунків з погашення заборгованості (далі - учасники розрахунків), у тому числі у разі заміни сторони у зобов`язанні під час здійснення розрахунків за електричну енергію та природний газ, згідно з довідкою, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату укладення такого договору.

Позивачем відповідно до Порядку про надання субвенції з Державного бюджету на погашення заборгованості з різниці в тарифах у 2015 укладено договори про організацію проведення розрахунків № 4/375-ДФС від 04 грудня 2015 року та № 6/375-ДФС від 08 грудня 2015 року на загальну суму 7 137 129,57 грн

Відповідна сума була направлена позивачем на погашення заборгованості з ПДВ згідно платіжних доручень від 25 грудня 2015 року № 3 (на суму 4 795 876, 00 грн), № 4 (на суму 2 341 253,57 грн.)

Судовим розглядом встановлено, що контролюючий орган в 2015 році не зарахував кошти субвенцій у розмірі 7 137 129,57 грн в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, чим зменшив КП "Кременчукводоканал" ліміт для реєстрації податкових накладних.

Зазначені обставини встановлені постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 10 серпня 2016 року у справі № 816/418/16 (http://reestr.court.gov.ua/Review/59757207), якою визнано протиправною бездіяльність Державної фіскальної служби України щодо не зарахування на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника коштів з рахунків платників, відкритих у відповідних органах казначейства для проведення розрахунків з погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та постачання гарячої води, послуги з централізованого водопостачання, водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню та/або іншим підприємствам центрального питного водопостачання та водовідведення, які надають населенню послуг з центрального водопостачання та водовідведення, яка виникла у зв`язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання, водовідведення, опалення та постачання гарячої води тарифам, що затверджувалися та/або погоджувалися органами державної влади чи місцевого самоврядування, за рахунок субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам з подальшим спрямуванням коштів відповідно до Закону України про Державний бюджет України.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зарахувати на рахунок Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради № 37513000002371 у системі електронного адміністрування податку на додану вартість платника кошти в сумі 7 137 129,57 грн. відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2015ь року № 375.

Вказана постанова набрала законної сили згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 15 листопада 2016 року (http://reestr.court.gov.ua/Review/62913093) та постанови Верховного Суду від 26 листопада 2019 року (http://reestr.court.gov.ua/Review/85964896).

Однак, фактичне зарахування вказаної суми на рахунок позивача в СЕА ПДВ відбулося лише 06 вересня 2017 року, після примусового виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 816/418/16.

Тобто, реєстраційний ліміт позивача в СЕА ПДВ протягом одного року та чотирьох місяців функціонував без врахування джерела поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Вищевказані обставини підтверджені постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2020 року по справі № 440/5217/19 (http://reestr.court.gov.ua/Review/88932253).

Відповідно до частини четвертої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, реєстраційний ліміт позивача в СЕА ПДВ протягом одного року та чотирьох місяців функціонував без врахування джерела поповнення системи електронного адміністрування з податку на додану вартість.

Отже, судовими рішеннями по справі № 816/418/16 встановлено той факт, що КП "Кременчукводоканал" було позбавлене права врахування суми, отриманих субвенційних перерахувань у 2015 році саме внаслідок бездіяльності органів публічної влади, зокрема Державної фіскальної служби України.

Бездіяльність органів державної влади свідчить про порушення приписів діючого законодавства та спричиняє перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації та видачі податкових накладних контрагентам КП "Кременчукводоканал" для формування останніми суми податкового кредиту за відповідний звітний період.

Таким чином, КП "Кременчукводоканал" не мало можливості здійснювати реєстрацію податкових накладних в строки, визначені ПК України у зв`язку з тим, що на рахунку підприємства в системі електронного адміністрування ПДВ було від`ємне значення, яке виникло з тих підстав, що ДФС України протиправно не зарахувала на рахунок позивача кошти в сумі 7 137 129,57 грн відповідно до договорів про організацію взаєморозрахунків.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування. Цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Факт неналежного виконання державними органами обов`язків, визначених законодавством, щодо перерахування коштів субвенцій, що, у свою чергу, спричинило перепони у господарській діяльності підприємства позивача у вигляді відсутності можливості реєстрації податкових накладних, підтверджено судовими рішеннями, які набрали законної сили.

Відповідно до пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Європейським судом з прав людини у рішенні від 23 липня 2002 року Справа Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції зазначено, що загальний характер правових норм, які регулюють питання податкових штрафів, та мета стягнення, яке має водночас і запобіжний, і каральний характер, з достатньою очевидністю вказують на те, що - для цілей статті 6 Конвенції заявники обвинувачувалися в кримінальному правопорушенні (пункт 79).

Тобто, Європейський суд з прав людини розцінює податкові правопорушення, як різновид кримінального обвинувачення для цілей застосування Конвенції. Таким чином, передбачені статтею 120-1 Податкового кодексу України штрафи, за своєю тяжкістю та каральним характером, цілком відповідають санкціям, притаманним для застосування за кримінальні правопорушення, відтак наявні всі підстави для застосування частин другої статті 6 Конвенції, яка, у свою чергу, унеможливлює притягнення до відповідальності особи за відсутності вини. Відтак, застосування до платника податків наслідків несвоєчасної реєстрації податкових накладних, передбачених статтею 120-1 Податкового кодексу України, можливе лише за наявності його вини.

У спірних відносинах неналежне виконання вимог податкового законодавства стосовно своєчасної реєстрації підприємством податкових накладних відбулось з вини державних органів, у т.ч. контролюючого органу, що виключає протиправність діянь платника податку, та, як наслідок, притягнення його до відповідальності. Відсутність вини платника податків, як необхідної складової податкового правопорушення, обумовила протиправність застосування штрафних (фінансових) санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням.

Такий висновок суду першої та апеляційної інстанції узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 20 березня 2018 року у справі № 819/777/17, від 30 січня 2018 року у справі № 815/2745/17, від 03 травня 2018 року у справі №818/1070/17, від 09 жовтня 2018 року по справі № 818/1073/17.

Дослідження наявних у справі доказів у їх сукупності, дає суду підстави для висновку про відсутність в діях КП "Кременчукводоканал" порушень податкового законодавства, визначених Актом перевірки № № 30352/16-31-51-04-12/03361650 від 26 грудня 2019 року за липень - серпень 2016 року, на підставі висновків якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення від № 0000625410 від 30 січня 2020 року, в частині застосування штрафу в розмірі 565 944,71 грн.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, обов`язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на контролюючий орган.

Однак, відповідачем суду таких доказів не надано.

Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовано спірні відносини, суд дійшов висновку про задоволення позову КП "Кременчукводоканал".

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (пров. Героїв Бреста, 35 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39602, код ЄДРПОУ 03361655) до Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної податкової служби України від 30 січня 2020 року № 0000625410 у частині нарахування штрафу в сумі 565944,71 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної податкової служби України (вул. Дегтярівська, 11 г, м. Київ, 04119, код ЄДРПОУ 43141471) на користь Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради (пров. Героїв Бреста, 35 А, м. Кременчук, Полтавська область, 39602, код ЄДРПОУ 03361655) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 8489,17 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, з урахуванням положень пункту 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Повне рішення складено 15 липня 2020 року.

Суддя С.О. Удовіченко