Рішення № 90389874, 15.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 521/3851/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., за участю секретаря судового засідання Сидорівського С.А., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6; код ЄДРПОУ 08402040), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, 3; код ЭДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії щодо відмови у підготовці оновленої довідки та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії щодо відмови у підготовці оновленої довідки та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою від 23.03.2020р. Одеським окружним адміністративним судом вказану позовну заяву було залишено без руху, а також надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду позовної заяви із зазначенням власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, реєстраційного номеру відповідачів в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційного номеру облікової картки платника податків позивача (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (у разі відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб), надати докази відсутності реєстраційного номеру облікової картки платника податків (для фізичних осіб)).

25.05.2020 р. (вх. № ЕП/7549/20) позивач надав до суду уточнену позовну заяву, чим усунув зазначені судом недоліки.

Згідно уточненого позову позивач просить суд:

Визнати протиправними дії Одеського ОТЦК та СП щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.03.2018, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 01.03.2018 по теперішній час;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії, а саме підготувати списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію Одеського ОТЦК та СП для підготовки оновленої довідки;

Зобов`язати керівництво Одеського ОТЦК та СП підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 01.03.2018, у відповідності до вимог статті 43 і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у якій, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зазначивши наступні складові грошового забезпечення, а саме розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 місяці перед звільненням), які повинні враховуватися при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною посадою, яку я займав на дату звільнення зі служби, для проведення перерахунку основного розміру пенсії;

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо заниження основного розміру пенсії з 01.03.2018 по 01.01.2020 та зобов`язати здійснити нарахування та виплату:

недоплаченої основної суми пенсії у розмірі 31211 (тридцять одна тисяча двісті одинадцять) грн. 90 коп. та різниці сум додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 по 01.01.2020 у розмірі 29843 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок три ) грн. 77 коп. (розрахунок додається) з урахуванням сум компенсації втрати частини доходу;

нарахування та виплату грошової компенсації у зв`язку з порушенням строків їх виплати за кожний місяць затримки по теперішній час, починаючи з 01.03.2018;

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України перерахувати належні ОСОБА_1 суми недоотриманої пенсії, у тому числі суми компенсації втрати частини доходів на мій поточний рахунок, який відкрито у банківській установі фiлiя - Одеське обласне управлiння ПАТ "Державний Ощадний Банк України" (р/р: НОМЕР_2 ).

Ухвалою від 27.05.2020р. Одеським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

11.06.2020 року за вх.№ЕП/8656/20 від представника Головного управління ПФУ в Одеській області надійшов відзив на позовну заяву.

15.06.2020 року за вх.№22816/20 від представника відповідача надійшла заява на виконання ухвали разом із копією матеріалів пенсійної справи.

15.06.2020 року за вх.№23016/20 від представника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про зупинення провадження у справі.

22.06.2020 року за вх.№23781/20 від позивача надійшло клопотання щодо уточнення змісту адміністративного позову та його складових. Втім, до зазначеного клопотання не додано доказів його направлення іншим учасникам справи.

Згідно ч.1 ст.47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Частиною 7 цієї ж статті визначено, що у разі подання будь-якої заяви, визначеної частиною першою або третьою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає у судовому рішенні.

22.06.2020 за вх..№23784/20 від позивача надійшла відповідь на відзиви, а 24.06.2020 року за вх.№ЕП/9452/20 до суду надано докази направлення відповіді на відзиви іншим учасникам справи.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.07.2020 року у задоволенні клопотання представника Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у зразковій справі №160/8324/19 - відмовлено.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що він отримує пенсію за вислугу років (24 роки) у розмірі 62% основного розміру пенсії. У квітні 2018 року позивачу проведено перерахунок пенсії відповідно до Постанови КМУ №103, згідно якої позивач отримує пенсію виходячи із 62% сум грошового забезпечення. Крім цього, позивач вказує, що, починаючи з 05.03.2019 року обмеження виплати пенсії, встановлені п.2 Постанови КМ України №103, скасовані, а тому виплата позивачу пенсії протягом 2018 та 2019 років лише з урахуванням 50% та 75% надбавки відповідно безпідставно порушила його права. Також позивач не погоджується із тим, що при розрахунку його пенсії до складу грошового забезпечення, з якого визначається розмір пенсії за віком, не було включено надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 місяці перед звільненням). З метою отримання оновленої довідки із визначенням всіх належних видів грошового забезпечення позивач звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки із відповідною заявою, однак йому було відмовлено. Позивач не погоджується із зазначеним розміром перерахованої йому пенсії та виплати йому лише частини підвищення, а також не включення до довідки про розмір грошового забезпечення для визначення розміру пенсії лише частини її складових (без додаткових видів грошового забезпечення), а в обґрунтування своєї позиції зазначає, що:

по-перше, застосування статті 13 Закону №2262 в редакції, чинній на момент проведення перерахунку, є безпідставним та звужує його права на отримання належних пенсійних виплат;

по-друге, виключення зі складу грошового забезпечення для визначення розміру пенсії за віком сум надбавок та премій, які встановлені Порядком №45, з урахуванням скасування окремих пунктів Постанови КМ України №103 від 21.02.2018 року, не відповідає нормам Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб";

по-третє, виключення додаткових видів грошового забезпечення з розрахунку суми для визначення розміру пенсії не відповідає Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", а обмеження цих складових на рівні підзаконного акту є недопустимим.

У зв`язку із тим, що відповідні дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області та Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суперечать нормам чинного законодавства, встановлений розмір пенсії підлягає перерахунку та виплаті недонарахованої позивачу суми пенсії, а оновлена довідка із зазначенням всіх відомостей по складовим грошового забезпечення має бути виготовлена та направлена до пенсійного органу для проведення перерахунку пенсії.

Розглянувши у письмовому провадженні матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, суд дійшов наступного.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Під час розгляду справи судом встановлено, що позивач з 2013 року перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб".

Згідно матеріалів справи перерахунок пенсії позивачу було здійснено у лютому 2017 року з визначенням основного розміру пенсії 62% сум грошового забезпечення (а.с.97).

При цьому, грошове забезпечення для визначення розміру перерахованої пенсії визначалось з таких складових:

Посадовий оклад;

Оклад за військове звання;

Процентна надбавка за вислугу років 35%;

Надбавка за роботу з таємними виробами, носіями, документами - 10%;

Надбавка за особливо важливі завдання - 50%;

Премія - 90%.

Після прийняття Кабінетом Міністрів України Постанови №103 у квітні 2018 року позивачу було здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року (а.с.96). Основний розмір пенсії вираховувався із 62% грошового забезпечення, а грошове забезпечення для визначення розміру перерахованої пенсії визначалось з посадового окладу, окладу за військове звання та процентної надбавки за вислугу років 45%.

Крім цього, у перерахунку пенсії встановлено, що підвищення пенсії складає 3901,42 грн., з яких виплачується:

з 01.01.2018 року по 31.12.2018 року щомісячно 50% від підвищення - 1950,71 грн.;

з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року щомісячно 75% від підвищення - 2926,07 грн.;

з 01.01.2020 року щомісячно 100% від підвищення - 3901,42 грн.

З метою встановлення обставин перерахунку пенсії позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області із відповідною заявою, у відповідь на що отримав лист від 05.11.2019 року №995/П-Веб, де вказано, що до законодавчого врегулювання питання про бюджетні асигнування підстави для перерахунку пенсії відсутні (а.с.57).

Також позивач 19.11.2019 року звернувся до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо уточнення складових розміру грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, та надання довідки про розмір грошового забезпечення (а.с.63-65).

Станом на момент звернення до суду із даним позовом відповідь позивачем не отримана.

Вважаючи своє право на пенсійне забезпечення порушеним, позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із даним позовом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У ч.1 ст. 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу, передбачала, що пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров`я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;

б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт "б" статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);

в) особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 100 процентів, до категорії 2, - 95 процентів.

Статтею 63 Закону №2262-ХІІ, у редакції, чинній з 1 січня 2017 року, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій.

Згідно з цією статтею перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, яким присвоєні чергові військові (спеціальні) звання під час перебування їх у запасі або у відставці, раніше призначені їм пенсії з урахуванням нових присвоєних військових (спеціальних) звань не перераховуються.

21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову №103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом №2262-ХІІ до 1 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 1 березня 2018 р. відповідно до Постанови КМУ №704.

Пунктом 2 Постанови КМУ №103 встановлено, що виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 р. у таких розмірах:

з 1 січня 2018 р. - 50 відсотків;

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - 75 відсотків;

з 1 січня 2020 р. - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військ служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України №45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п`ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.

Пунктом 4 Порядку №45 (у редакції, чинній на час здійснення перерахунку) перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Суд наголошує на тому, що стаття 63 Закону №2262-ХІІ визначає як обов`язкову підставу для здійснення перерахунку пенсії - підвищення грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Ця норма також делегує Кабінету Міністрів України визначення умов, порядку та розмірів перерахунку пенсії за цим Законом.

Кабінет Міністрів України у Порядку №45 визначив, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права.

У зв`язку із прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №704, якою з 1 березня 2018 року змінено грошове забезпечення, зокрема, військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, у позивача виникло право на перерахунок призначеної пенсії.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ умови, порядок та розміри вказаного перерахунку визначені Постановою КМУ №103, якою постановлено здійснити перерахунок призначених до 1 березня 2018 року на підставі вказаного Закону пенсій з 1 січня 2018 року.

Стаття 13 Закону №2262-ХІІ регулює порядок призначення пенсій, а стаття 63 визначає підстави, умови і порядок їх перерахунку.

Згідно із частиною третьою статті 52 Закону № 2262-ХІІ виплата пенсій провадиться за поточний місяць загальною сумою у встановлений строк, але не пізніше останнього числа місяця, за який виплачується пенсія.

Згідно із частиною другою статті 55 Закону № 2262-ХІІ нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Таким чином, законодавець розмежував поняття "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії" та "порядок перерахунку пенсії".

Системний аналіз статей 51, 52, 55, 63 Закону № 2262-ХІІ свідчить, що наявність у Кабінету Міністрів України права встановлювати "порядок перерахунку пенсії" не є тотожним праву встановлювати "строки перерахунку пенсії", "строки виплати пенсії".

Дійсно, виплата лише суми підвищення пенсії у 2019 році була передбачена Постановою КМ України №103 від 21.02.2018 року, однак рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, пункти 1,2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 визнано протиправними та нечинними.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 1 січня 2018 року у таких розмірах: з 1 січня 2018 року - 50 відсотків; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 1 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 1 березня 2018 року.

У зв`язку із нечинністю пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі №826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії скасовано з дати набрання рішенням законної сили - 05.03.2019р.

Отже, з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Відповідачем зазначено, що наразі відсутнє належне бюджетне забезпечення виплати суми підвищення пенсії у розмірі 100%, з чим суд не погоджується як з підставою для відмови у позові.

Суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань як підставу відмови у виплаті пенсії позивачу у повному обсязі, оскільки гарантовані законом виплати, пільги тощо неможливо поставити в залежність від видатків бюджету.

Відмова пенсійного органу у проведенні позивачу виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань (рішення Європейського суду у справі "Кечко проти України" від 08 листопада 2005 року).

Зазначена позиція також підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002, від 17 березня 2004 року № 7-рп/2004, від 01 грудня 2004 року № 20-рп/2004, від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

При цьому, суд акцентує увагу, що у період з моменту проведення перерахунку пенсії до набрання законної сили рішенням суду у справі №826/3858/18 (05.03.2019 року) Постанова КМ України №103 була чинна, а тому позовна вимога щодо визнання протиправною виплати пенсії в 2018 році з урахуванням лише 50% суми підвищення пенсії, а в 2019 році - з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії та зобов`язання здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії підлягає задоволенню частково (в частині виплати пенсії після 05.03.2019 року).

Аналогічного висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 11.03.2020 року у зразковій справі №160/3586/19, де зазначено, що "відповідно до пункту 2 Постанови № 103 виплату перерахованих відповідно до пункту 1 цієї постанови підвищених пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) проводити з 01 січня 2018 року у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 відсотків; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 відсотків; з 01 січня 2020 року - 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

У зв`язку зі скасуванням пункту 2 Постанови № 103 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, обмеження щодо часткової виплати суми підвищення до пенсії - скасовано.

З огляду на наведене Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду виснував, що з 05 березня 2019 року пенсія позивачу підлягає виплаті у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії.

Зважаючи на викладене, Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що на момент ухвалення рішення у цій зразковій справі дії ГУ ПФУ щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, є протиправними".

Відповідно до частини десятої статті 290 КАС у рішенні суду, ухваленому за результатами розгляду зразкової справи, Верховний Суд додатково зазначає: 1) ознаки типових справ; 2) обставини зразкової справи, які обумовлюють типове застосування норм матеріального права та порядок застосування таких норм; 3) обставини, які можуть впливати на інше застосування норм матеріального права, ніж у зразковій справі.

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення осіб, звільнених з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб" до суду з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на обліку яких перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо визнання протиправними дій відповідачів щодо зменшення розміру пенсії позивачів за рахунок виплати з 05 березня 2019 року 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року.

Ознаки типових справ:

1) позивачами є особи, звільнені з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служб, та деяких інших осіб";

2) відповідачами є суб`єкти владних повноважень (територіальні органи Пенсійного фонду України), на пенсійному обліку яких перебувають позивачі;

3) спір виник з аналогічних підстав у відносинах, що регулюються одними нормами права (у зв`язку з неперерахунком та невиплатою (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії позивачеві з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року);

4) позивачі заявили аналогічні позовні вимоги (по-різному висловлені, але однакові по суті: визнати протиправною бездіяльність та зобов`язати відповідача провести перерахунок та виплату (із врахуванням раніше виплачених сум) пенсії з 05 березня 2019 року з урахуванням 100 відсотків суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 березня 2018 року).

Згідно ч.3 ст.291 КАС України при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Беручи до уваги обставини справи №521/3851/20 суд зазначає, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи №160/3586/19, а тому суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі.

При цьому, суд бере до уваги ту обставину, що визначення розміру перерахованої пенсії належить до дискреційних повноважень Головного управління ПФУ в Одеській області як органу, на обліку у якому перебуває позивач. Тому, визначення різниці між сплаченою сумою пенсії та сумою, яка підлягає сплаті, має здійснюватись пенсійним органом, а не судом.

Визначившись у даному випадку стосовно порушення права позивача на отримання повної суми надбавки з 05.03.2019 року, суд вважає, що в цій частині ефективним та допустимим способом захисту порушеного права позивача буде зобов`язання пенсійного органу провести відповідний перерахунок та виплату пенсії з урахуванням висновків суду у справі.

Позивачем також заявлено вимогу щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням всіх її складових та виплати різниці відповідної суми, а саме різниці сум додаткових видів грошового забезпечення починаючи з 01.03.2018 по 01.01.2020 у розмірі 29843 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот сорок три ) грн. 77 коп..

Вказані вимоги, на переконання суду, не підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що перерахунок пенсії у квітні 2018 року було здійснено на підставі Довідки №ЮО112426, згідно якої грошове забезпечення для визначення пенсії складалось з:

Посадового окладу - 5500 грн.,

Окладу за військове звання - 1410 грн.,

Надбавки за вислугу років - 3109,5 грн. (а.с.87), всього 10019,50грн.

Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку № 45 (в редакції на момент перерахунку пенсії позивача, із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ № 103 від 21.02.2018) пенсії, призначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон), у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 45 перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262-ХІІ. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 45 під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

В той же час, Порядок № 45 в редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103 також передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готували для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подавали їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Головні управління Пенсійного фонду України здійснювали перерахунок пенсії на підставі довідок, що надійшли від обласних військових комісаріатів, в яких визначено розмір грошового забезпечення для такого перерахунку. Форма довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, в тому числі складові грошового забезпечення, визначалася у додатку 2 Порядку № 45.

Тобто, визначення складових грошового забезпечення здійснюється на етапі формування довідки, а не проведення перерахунку.

З огляду на зазначене, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області не має права на свій розсуд враховувати дані нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача щодо змінених складових грошового забезпечення та старої довідки щодо середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення. Відповідно до пункту 9 порядку № 45 відповідач має право перевіряти правильність складення довідок щодо формального змісту, однак правом самостійно визначати складові та розмір грошового забезпечення осіб, пенсії яких підлягають перерахунку, Головне управління ПФУ в Одеській області не наділено.

Аналогічний висновок зазначений у зразковій адміністративній справі №240/6263/18 у рішенні від 13.03.2019 року, яке залишено в силі Постановою Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року.

Так, Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 19.02.2020 року у справі №240/6263/18 вважає "обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що відповідач діяв відповідно до законодавства, чинного на час виникнення у позивача права на перерахунок пенсії, а саме: Закону № 2262-ХІІ, Постанови № 103, Порядку № 45. До того ж такий підхід до застосування вказаних правових норм не є дискримінаційним та не порушує принцип рівності перед законом".

Висновки Верховного Суду у цій зразковій справі підлягають застосуванню в адміністративних справах щодо звернення до суду осіб, звільнених з військової служби, які отримують пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", з адміністративними позовами до територіальних органів Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебувають позивачі, з позовними вимогами щодо визнання протиправною бездіяльності щодо перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення; зобов`язання провести перерахунок та виплату пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.

Ознаки типових справ:

1) позивач: особа, звільнена з військової служби, яка отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб";

2) відповідач: територіальний орган Пенсійного фонду України, на пенсійному обліку якого перебуває позивач;

3) предмет спору: бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення.

Беручи до уваги обставини справи №521/3851/20 суд зазначає, що дана справа є типовою по відношенню до зразкової справи №240/6263/18, а тому суд застосовує висновки Великої Палати Верховного Суду до спірних правовідносин у цій справі.

З урахуванням висновків суду та позицій Верховного Суду, викладених у рішеннях за результатом розгляду зразкових справ, та необхідності ефективного захисту порушених прав позивача суд вважає необхідним визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії з 05.03.2019 року з урахуванням лише 75% суми підвищення пенсії та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити виплату донарахованих сум з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 (Одеське обласне управління Пат «Державний ощадний банк України»), задовольнивши відповідну частину позовних вимог.

В частині позовних вимог до Головного управління ПФУ в Одеській області про здійснення нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати належних сум пенсії суд зазначає наступне.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» № 2050-ІІІ від 19.10.2000 (далі - Закон № 2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 159 від 21.02.2001 (далі - Порядок №159).

Відповідно до статті 1 Закону № 2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Зі змісту цієї норми випливає, що право на компенсацію частини доходів у громадянина пов`язується з настанням такого юридичного факту (події), як невиплата грошового доходу у встановлені строки його виплати.

Стаття 2 Закону № 2050-ІІІ визначає, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

За правилами статті 3 цього закону визначено, що сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Тобто, положення зазначених статей Закону № 2050-ІІІ встановлюють строк затримки виплати доходу, за якого виникає право на компенсацію, - один і більше календарних місяців, дається визначення поняття "доходи" для цілей цього Закону, а також порядок обчислення суми компенсації.

Відповідно до ст. 4 Закону №2050-ІІІ виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.

Згідно з п. 3 Порядку №159 компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру, як, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Отже, основними умовами для виплати суми компенсації є 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Відтак, Закон №2050-ІІІ пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу.

Пункти 1, 2 цього Порядку №159 відтворюють положення Закону № 2050-ІІІ і лише конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Згідно з пунктом 4 Порядку визначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100.

Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений і коли цей платіж, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов`язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.

Використане у ст. 3 Закону № 2050-ІІІ та п. 4 Порядку формулювання, що компенсація обчислюється як добуток "нарахованого, але не виплаченого грошового доходу" за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

При цьому варто зазначити, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.

Статтею 55 Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" також визначено, що нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Виходячи з вищенаведеного, основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст.2 Закону №2050-ІІІ, ст.55 Закон № 2262-XII та Порядком №159 є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Водночас, зміст і правова природа спірних правовідносин у розумінні положень ст. 1-3 Закону № 2050-ІІІ, окремих положень Порядку № 159 дають підстави вважати, що право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.

Аналогічний підхід до застосування вказаних норм права висловлений Верховним Судом України у постановах від 19.12.2011 (справа № 6-58цс11), від 11.07.2017 (справа №21-2003а16), та Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 (справа № 336/4675/17), від 21.06.2018 (№ 523/1124/17), від 03.07.2018 (справа № 521/940/17).

З огляду на встановлений судом факт протиправної невиплати належних позивачу сум пенсії (75% розміру надбавки з 05.03.2019 року), суд вважає, що відповідні кошти підлягають додатковій компенсації. Доводи відповідача стосовно того, що норми дії Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» не розповсюджуються на виплату пенсій суд відхиляє в силу прямих норм ст.55 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Щодо позовних вимог до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки суд зазначає наступне.

Зокрема, на час звернення позивача до відповідача із заявою про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення п. 3 Порядку №45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Відповідно до п.3.1 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони № 530 від 14.08.2014р., оформлення та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та пенсій в разі втрати годувальника членам сімей померлих військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до Закону, а також визначення розміру грошового забезпечення, що враховується при обчисленні та перерахунках пенсій колишнім військовослужбовцям (крім колишніх військовослужбовців строкової військової служби), здійснюються уповноваженими органами Міністерства оборони України - обласними військовими комісаріатами (ТЦКСП) згідно з постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 "Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами),(далі - Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій) (далі - Порядок №3-1).

Згідно з абзацами 2, 4- 6 п. 2.6 Інструкції з організації роботи із соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей у Міністерстві оборони України, затвердженої наказом Міністерства оборони України №937 від 31.12.2014р., оформлення та подання до органів, що призначають пенсії, документів для призначення за Законом пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам сімей померлих військовослужбовців і осіб, звільнених з військової служби;

визначення розміру грошового забезпечення для обчислення і перерахунку пенсій органами, що призначають пенсії, відповідно до Закону, постанов Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей" (зі змінами) та від 13 лютого 2008 року № 45 "Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. № 393" (зі змінами) і Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за № 135/13402 (зі змінами) (далі - Порядок подання документів для призначення пенсій). У разі якщо розмір грошового забезпечення на день призначення пенсій особам, звільненим з військової служби, та членам їх сімей змінився, обласний військовий комісаріат (ТЦКСП) складає довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій згідно з нормами, що діють на день призначення пенсії за відповідною посадою;

складання та подання до органів, що призначають пенсії, довідок про розмір грошового забезпечення згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (зі змінами).

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 2262-ХІІ, крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок №3-1.

Відповідно до п. 23 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з п.24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону №2262-ХІІ уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком №45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 10.10.2019р. у справі № 553/3619/16-а та від 17.12.2019р. у справі №160/8324/19.

Як було зазначено вище, 30.08.2017р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704, яка набрала чинності 01.03.2018р. та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Зокрема, Постановою №704 установлено, зокрема, такі додаткові види грошового забезпечення:

посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1-11 за аналогічними посадами (абз. 3 пп. 1 п. 5 Постанови № 704);

надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою (абз. 4 пп. 1 п. 5 Постанови № 704);

надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16 (пп. 1 п. 6 Постанови № 704);

надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством (пп. 6 п. 6 Постанови № 704).

Постановою Кабінету Міністрів України № 414 від 15.06.1994 р. затверджено Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці, яким визначено види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Крім того, пп. 2 п. 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з 05.03.2019р., тобто з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18, виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 відповідності до вимог ст.ст.43 і 63 Закону №2262-ХІІ та ст. 9 Закону №2011-ХІІ.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17.12.2019р. у справі №160/8324/19.

До того ж рішення судів першої та апеляційної інстанцій у справі №826/3858/18 залишено без змін постановою Верховного Суду від 12.11.2019р., в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом з цим, до моменту отримання належної довідки від обласних військових комісаріатів (ТЦКСП) в органу ПФУ не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача, в тому числі визначення дійсного та законного її розміру для поновлення її виплати.

Суд при цьому враховує, що 19.11.2019 року позивач звернувся до центру комплектування із заявою про надання оновленої довідки, однак відповіді суб`єкт владних повноважень не надав. При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач надає доводи на правомірність відмови у наданні довідки, не надаючи оцінки тому факту, що відмови позивачу надано не було.

Доводи відповідача щодо не направлення пенсійним органом відповідного списку суд не приймає, адже звернення позивача із заявою про формування оновленої довідки є самостійною підставою для її надання чи направлення до пенсійного органу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями ст. 9 Конституції України та т. 17, ч. 5 ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006р. №3477-IV суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16.12.1974 у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16.09.1996, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08.11.2005) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03.06.2014 зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Як вже встановлено судом, на Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки покладено функції по складанню довідок про грошове забезпечення звільнених військовослужбовців для подальшого їх направлення до територіального органу ПФУ з метою проведення перерахунку пенсій, у зв`язку із чим, суд вважає, що розрахунок кожної складової грошового забезпечення позивача із визначенням її розміру має здійснюватися органом державної влади, на який чинним законодавством покладено відповідні обов`язки.

Згідно з ч. 2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачу у підготовці та наданні нової довідки про розмір його грошового забезпечення є неправомірними. У той же час, суд зазначає, що оскільки саме з 05.03.2019р. (з дня набрання законної сили судовим рішенням у справі №826/3858/18) виникли підстави для складення оновлених довідок для призначення пенсій військовослужбовцям та перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом №2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, тому відповідача також належить зобов`язати підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до вимог ст.ст. 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, ст.9 Закону №2011-XII та з врахуванням положень Постанов №45 та №704, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача.

При цьому, суд вважає неможливим у даному аспекті зобов`язання саме керівництва відповідача вчинити певні дії, адже Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки є самостійною юридичною особою та саме на нього покладено відповідні обов`язки, додатково забезпечені судовим рішенням.

За результатом визначення наведених вище обставин, суд також вважає необґрунтованими доводи позивача щодо необхідності зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинити дії, а саме підготувати списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію Одеського ОТЦК та СП для підготовки оновленої довідки, адже:

по-перше, належним способом захисту порушеного права у даній справі є саме зобов`язання сформувати та направити довідку про розмір грошового забезпечення, оскільки судом встановлено наявність всіх обставин та підстав для вказаних дій;

по-друге, зобов`язання підготувати списки осіб, пенсії яких підлягають перерахунку та надсилає відповідну інформацію Одеського ОТЦК та СП для підготовки оновленої довідки є непропорційним заявленим позовним вимогам і зачіпає права та обов`язки осіб, які не є учасниками справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 2 ст. 73 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а доводи відповідачів у відповідних частинах - відхиленню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно ч.3 ст.139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 13 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (місцезнаходження: 65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 6; код ЄДРПОУ 08402040), Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (місцезнаходження: 65007, м. Одеса, вул. Прохорівська, 3; код ЭДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дії щодо відмови у підготовці оновленої довідки та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Одеського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо підготовки та надання до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премії, для здійснення обчислення та перерахунку пенсії з 05.03.2019 по теперішній час.

Зобов`язати Одеський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підготувати та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення, станом на 05.03.2019, у відповідності до вимог статті 43 і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", та статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", у якій, на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" зазначити наступні складові грошового забезпечення, а саме розмір окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, премії, надбавки за службу в умовах режимних обмежень та інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії за 24 місяці перед звільненням), які повинні враховуватися при призначенні та перерахунку пенсії, за відповідною посадою, яку ОСОБА_1 займав на дату звільнення зі служби, для проведення перерахунку основного розміру пенсії

Визнати противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо виплати пенсії ОСОБА_1 з 05.03.2019 року з урахуванням 75% суми підвищення пенсії.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 донарахованих сум пенсії з урахуванням 100% суми підвищення пенсії з 05.03.2019 року на поточний рахунок позивача НОМЕР_2 (Одеське обласне управління Пат «Державний ощадний банк України»).

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію у зв`язку з порушенням строків виплати пенсії за кожний місяць затримки по теперішній час, починаючи з 05.03.2019 року.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст. 295 КАС України.

Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст. 255 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Повний текст рішення складено та підписано 15.07.2020р.

Суддя О.М. Тарасишина

.