Ухвала суду № 90389713, 15.07.2020, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

15 липня 2020 р. справа № 400/2775/20 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Мороз А. О., ознайомившись з

позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 АДРЕСА_2

до відповідачаІнгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вул. Космонавтів, 61, м. Миколаїв, 54056

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачатовариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт", вул. Шота Руставелі, 44, офіс 104, м. Київ 33, 01033

провизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії; визнання протиправними та скасування постанов від 18.05.2017 № 53969826, від 25.06.2020 ВП № 62425516

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (надалі - позивач або ОСОБА_1 ) звернувся з позовом до Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (надалі - відповідач або Інгульський ВДВС), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Горизонт" (надалі - ТОВ "Фінансова компанія "Горизонт"), в якому просить суд:

1) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Онісіч Н.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 35 350,0 грн. та розміру мінімальних витрат 203,40 грн. виконавчого провадження від 25.06.2020 р. в межах виконавчого провадження № 62425516;

2) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Онісіч Н.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 35 350,0 грн. та розміру мінімальних витрат 203,40 грн. виконавчого провадження від 25.06.2020 р. в межах виконавчого провадження № 62425516;

3) визнати неправомірними дії головного державного виконавця Онісіч Н.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 35 350,0 грн. від 18.05.2017 р. в межах виконавчого провадження № 53969826;

4) визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця Онісіч Н.В. щодо винесення постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 35 350,0 грн. від 18.05.2017 р. в межах виконавчого провадження № 53969826;

5) зобов`язати головного державного виконавця Онісіч Н.В. зняти заборону (арешт) з кв. АДРЕСА_3 , про що внести відповідні зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Стаття 171 ч. 1 п. 4 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) покладає на суд обов`язок після одержання позовної заяви з`ясувати чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З матеріалів справи вбачається, що в Інгульському ВДВС на примусовому виконанні перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-792/11, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва 17.03.2017 р. про звернення стягнення на майно ОСОБА_1 .

В рамках вищезазначеного виконавчого провадження постановою старшого державного виконавця Сидоровою Н.В. 18.05.2017 р. винесена постанова про арешт майна боржника ВП № 53969826.

Частиною першою ст. 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Отже, обов`язковою передумовою для звернення до адміністративного суду, є відсутність іншого порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, загальним правилом оскарження є звернення до того суду, який видав виконавчий документ. Як вже зазначалось судом, виконавчий документ № 2-792/11, на виконання якого відкрито виконавче провадження та в межах якого прийнято постанову про арешт майна боржника, видано Ленінським районним судом м. Миколаєва за наслідками розгляду цивільної справи.

Так, частиною 1 ст. 447 Цивільного процесуального Кодексу України визначено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

З огляду на викладене, вимога про зобов`язання державного виконавця зняти арешт, накладеного постановою про арешт майна боржника від 18.05.2017 р. з примусового виконання виконавчого листа № 2-792/11, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За приписами п. 1 ч. 1, ч. 6 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. У разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи.

Суд роз`яснює позивачеві, що з вимогою про зобов`язання головного державного виконавця Онісіч Н.В. зняти заборону (арешт) з кв. 48 АДРЕСА_4 , про що внести відповідні зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, яка звернена до Інгульського ВДВС, він має звернутись до Ленінського районного суду м. Миколаєва в порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України.

Керуючись статтями 19, 170, 248 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі № 400/2775/20 в частині позовної вимоги про зобов`язання головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Онісіч Н.В. зняти заборону (арешт) з кв. АДРЕСА_3 , про що внести відповідні зміни в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно

2. Роз`яснити ОСОБА_1 право на звернення до Ленінського районного суду м. Миколаєва з позовом в порядку цивільного судочинства.

3. Копію ухвалу про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі надіслати позивачеві.

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею в порядку ст. 256 КАС України.

5. Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в порядку, визначеному ст.ст. 295-297 з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень КАС України та п. 3 Прикінцевих положень КАС України.

Суддя А. О. Мороз