Рішення № 90389353, 14.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року м. Київ Справа № 810/3173/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Харченко С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справуза позовомОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України у Київській областіпровизнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача, що виявились у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки при переведенні позивача з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII у 1998 році, на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV;

- зобов`язати відповідача, починаючи з 06.04.2018, здійснити обчислення, нарахування та виплату позивачу пенсії за віком відповідно до частини першої статті 27 та частин першої, другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 та 2017 роки, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 5377,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що вперше із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до положень частини першої статті 27 та частин першої, другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV він звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України у 2018 році, а відтак має право при її нарахуванні на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2018 відкрито провадження у даній справі та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, про що свідчать наявні у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованих поштових відправлень (а.с. 50, 51).

Представник відповідача позов не визнав, надав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскільки позивача переведено з одного виду пенсії (пенсії за вислугу років, призначеної позивачу у 1998 році відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII) на інший вид пенсії (пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV), до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення пункту 43 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, якими не передбачено нарахування та виплату пенсії за віком із застосуванням до заробітної плати (доходу) для призначення пенсії показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.07.2020 здійснено заміну відповідача - Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області - його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є пенсіонером та з 16.05.1998 отримував пенсію за вислугу років на підставі положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.

На момент виникнення спірних правовідносин позивач перебував на обліку у Києво-Святошинському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області.

У квітні 2018 року позивач звернувся до відповідача із заявами про призначення йому пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням при її призначенні показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за 2016 та 2017 роки.

Листом від 05.05.2018 № 176/Ж-01 Києво-Святошинське об`єднане управління Пенсійного фонду України Київської області повідомило позивача про відсутність підстав для застосування наведеного вище показника.

Так, відповідач зазначив, що відповідно до пункту 44 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, застосовується лише при призначенні пенсії вперше, а не при переведенні особи з одного виду пенсії на інший.

З огляду на те, що позивачу у 1998 році призначено пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII, підстави для застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 та 2017 роки, з якої сплачено страхові внески, під час переведення його на інший вид пенсії - пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV - на думку відповідача, відсутні.

Вважаючи дії відповідача, що виявилась у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки при призначенні позивачу пенсії за віком відповідно до положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

За змістом абзацу двадцять другого статті 1 Закону № 1058-ІV пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 1058-ІV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Згідно з частиною першою статті 27 Закону № 1058-ІV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях, де Зп = Зс х (Ск : К);

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

У свою чергу в силу положень абзацу четвертого частини другої статті 40 Закону № 1058-ІV, Зс - це середня заробітна плата (дохід) в Україні (ЗП), з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки.

11.10.2017 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" від 03.10.2017 № 2148-VIII, яким розділ XV Прикінцевих положень Закону № 1058-ІV доповнено пунктами 43 та 44 наступного змісту: пенсії, призначені відповідно до цього Закону до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій", з 01.10.2017 перераховуються із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

З 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року при призначенні пенсії застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки із застосуванням величини оцінки одного року страхового стажу в розмірі 1%.

У разі, якщо при однакових показниках індивідуального коефіцієнта заробітної плати (доходу) та тривалості страхового стажу розмір пенсії у 2018 році, обчислений відповідно до аналогічних показників, буде меншим, ніж пенсія, призначена у 2017 році, розмір якої обчислений з урахуванням положень абзацу першого цього пункту, Кабінет Міністрів України приймає рішення про збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується при призначенні пенсій з 01.01.2018 по 31.12.2018, таким чином, щоб пенсії, призначені у зазначений період, не були меншими за пенсії, що призначалися з 01.01.2018 по 31.12.2018.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2016 та 2017 роки, підлягає застосуванню при призначенні особам пенсії у період з 01.01.2018 по 31.12.2018. При цьому середній показник за 2016 та 2017 роки в 2018 році застосовується лише при первинному призначенні особі, що досягла пенсійного віку, пенсії відповідно до Закону № 1058-IV, в той час як при переведенні з одного виду пенсії на інший в межах одного закону - застосовується середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислена як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки.

За поясненнями представника відповідача, викладеними у відзиві на позовну заяву, у період з 16.05.1998 по 30.04.2018 позивач отримував пенсію за вислугу років на підставі положень статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-XII.

У квітні 2018 року у зв`язку з досягненням пенсійного віку - 60 років - позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком відповідно до положень Закону № 1058-ІV.

Як зазначає представник відповідача, позивачу призначено пенсію за віком з 01.05.2018 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IVIV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014, 2015 та 2016 роки.

При цьому представник відповідача наголошує, що даний показник було застосовано територіальним органом Пенсійного фонду України з огляду на те, що фактично відбулось переведення позивача з одного виду пенсії на інший, а саме: з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.

Водночас вказані доводи не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором. У разі якщо особа має право на отримання пенсії відповідно до цього Закону та Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", призначається одна пенсія за її вибором.

Крім того, частиною першою статті 10 Закону 1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьою статті 45 Закону № 1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, якщо особа одночасно має право на отримання пенсії відповідно до Закону № 2262-XII та Закону № 1058-IV, такій особі призначається один вид пенсії за її вибором. При цьому положеннями Закону № 1058-ІV не передбачено такого виду пенсії як пенсія за вислугу років.

За наведених обставин, у разі звернення особи, яка отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону № 2262-XII, із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону № 1058-ІV, має місце призначення пенсії вперше, а не переведення з одного виду пенсії на інший.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 14.12.2018 в адміністративній справі № 465/5246/17, 13.11.2018 в адміністративній справі № 359/4777/17 та 22.01.2019 в адміністративній справі № 577/2457/17.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що дії відповідача в частині застосування показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки, є протиправними.

При цьому з огляду на те, що застосування невірного показника середньої заробітної плати здійснено територіальним органом Пенсійного фонду України під час призначення пенсії за віком, суд вважає, що належним способом захисту у даному випадку є визнання протиправними дій відповідача, що виявились у застосуванні показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки при призначенні позивачу такої пенсії.

Відтак підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відсутні.

Стосовно позовних вимог позивача про зобов`язання відповідача, починаючи з 06.04.2018, здійснити обчислення, нарахування та виплату позивачу пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 та 2017 роки, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 45 Закону № 1058-ІV пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Судом встановлено, що із заявою про призначення пенсії позивач звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України 06.04.2018.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються та підтверджуються даними, наведеними у листі територіального органу Пенсійного фонду України від 05.05.2018 № 176/Ж-01.

Крім того, як вже зазначалось судом вище, пенсію за віком, обрахунок якої проведено територіальним органом Пенсійного фонду України не у відповідності до вимог чинного пенсійного законодавства, призначено позивачу з 01.05.2018, а не з моменту звернення із заявою про її призначення - 06.04.2018.

Разом з тим дії відповідача щодо призначення позивачу пенсії за віком не з моменту звернення за її призначенням , а з 01.05.2018 позивачем до суду не оскаржувались.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що пенсія за віком, обрахунок якої здійснено відповідачем невірно, призначена позивачу з 01.05.2018, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача, починаючи з 01.05.2018, здійснити обчислення, нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 та 2017 роки, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 5377,90 грн.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною третьою цієї ж статті передбачено, що при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, беручи до уваги те, що принцип пропорційності при стягненні судового збору у разі часткового задоволення позову щодо позовних вимог немайнового характеру не застосовується, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору у сумі 1409,60 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 143, 194, 205, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Києво-Святошинського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області (ідентифікаційний код 41248571, місцезнаходження: вул. Святошинська, 50, м. Вишневе, Києво-Святошинський район, Київська область, 08132), що виявились у застосуванні при призначенні ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV показника середньої заробітної плати за 2014 - 2016 роки.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, 40), починаючи з 01.05.2018, здійснити обчислення, нарахування та виплату ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) пенсії за віком відповідно до частини першої статті 27 та частин першої, другої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2016 та 2017 роки, з якої сплачено страхові внески, у розмірі 5377,90 грн.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (ідентифікаційний код: 22933548, місцезнаходження: м. Київ, вул. Ярославська, 40) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 1409 (одна тисяча чотириста дев`ять) грн 60 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано в установлені строки.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його складання.

В силу положень пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цим судовим рішенням, продовжуються на строк дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" від 11.03.2020 № 211.

Суддя Харченко С.В.