Ухвала суду № 90388980, 14.07.2020, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

(про відмову у роз`ясненні судового рішення)

14 липня 2020 року м. Житомир справа № 0670/5936/12

категорія 6770

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Шимоновича Р.М.,

суддів Капинос О. В., Нагірняка М. Ф.

розглянувши у порядку письмового провадження заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа: ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання наказів протиправними і їх скасування, поновлення на посаді, відшкодування моральної шкоди,

встановив:

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Державного агентства земельних ресурсів України, третя особа: ОСОБА_2 , Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про визнання наказів протиправними і їх скасування, поновлення на посаді, відшкодування моральної шкоди - задоволено частково.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

Постанову в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання.

Постановою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українивід 09.12.2016 року відкрито виконавче провадження №53078239 з примусовго виконання виконавчого листа від 22.11.2016 року № 0670/5936/12, виданого Житомирським окружним адмінстративним судом.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 16.05.2017 замінено сторону виконавчого провадження з Державного агенства земельних ресурсів України на Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (постанова про заміну сторони ВП №53078239 від 28.07.2017).

24 червня 2020 року на адресу Житомирського окружного адміністративного суду надійшла заява від Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про роз`яснення резолютивної частини постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року у справі №0670/5936/12. В обгрунтування поданої заяви зазначено, що посада на яку має бути поновлений позивач, а саме: начальник відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області на сьогодні не передбачена структурою і штатним розписом Держгеокадастру чи будь-якого територіального органу Держгеокадастру. Крім того, зазначив, що у 2017 році Держгеокадастр вже звертався до Житомирського окружного адміністративного суду із заявою, у якій просив змінити спосіб та порядок виконання рішення суду першої інстанції від 10.03.2016 року у справі №0670/5936/12 щодо понволення на посаді ОСОБА_1 шляхом призначення на рівнозначну, вільну посаду, що є в структурі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області з урахуванням його фаху ,особистих навиків, кваліфікації та результатів роботи. Проте ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.11.2017 у справі 0670/5936/12 у задоволенні цієї заяви було відмовлено та залишено без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2018 року.

З метою належного виконання виконавчого листа від 22.11.2016 №0670/5936/12, виданого Житомирським окружним адміністративним судом про поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012, потребує роз`яснення резолютивна частина постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року з наступних питань:

- яким чином Держгеокадастр може поновити ОСОБА_1 на начальника відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області з 03.09.2012, якщо така посада не передбачена структурою і штатним розписом Дергеокадастру чи будь-якого територіального органу Держгеокадастру;

- посаду якого структурного підрозділу (органу) Держгеокадастру необхідно зазначити в акті (наказі) про призначення (поновлення) позивача на роботі, як визначити йому дату початку виконання посадових обов`язків та умови оплати праці, враховуючи те, що деожавну реєстрацію відділу Держкомзему у Радомишльському районі Житомирської області припинено 25.02.2013 року.

Розгляд питання про роз`яснення судового рішення за заявою Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 24.06.2020 відкладалося у зв`язку з перебуванням учасника колегії судді Капинос О. В. у відпустці з 30 червня 2020 року по 13 липня 2020 року.

Частиною 3 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Керуючись приписами частини третьої статті 254 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз`яснення судового рішення у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, доводи викладені в заяві, суд вважає, що відсутні підстави для роз`яснення постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить.

Як роз`яснив Пленум Вищого адміністративного суду України у постанові №7 від 20.05.2013 "Про судове рішення в адміністративній справі", в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду (пункт 19).

Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі - таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом, але процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.

Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання (ч.2 ст. 254 КАС України).

Аналізуючи правові норми КАС України, суд вважає, що підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тому процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.

У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у резолютивній частині рішення є незрозумілим, в чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру. Тобто, судове рішення може бути роз`яснено у разі, якщо без такого роз`яснення його неможливо виконати, оскільки високою є ймовірність неясності резолютивної частини рішення. Тому механізм, визначений цією статтею, не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане КАС України.

Роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Незрозумілість та невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та/або під час його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення адміністративного суду. Таким чином, механізм передбачений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось з осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть це судове рішення оскаржити, якщо таке право надане Кодексом адміністративного судочинства України.

Роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішенням, які нечітко сформульовані, або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Дослідивши зміст зазначеної вище постанови, зокрема, резолютивної частини, суд вважає, що вона є чіткою, зрозумілою і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цієї постанови.

Слід зауважити, що заявник фактично просить суд роз`яснити порядок виконання постанови суду, натомість нормами КАС України не передбачено такої процесуальної дії. Суд з власної ініціативи або за заявою сторони може роз`яснити судове рішення, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання судового рішення. Роз`яснення виконання постанови суду не передбачено.

Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає, що резолютивна частина постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року у справі №0670/5936/12 є зрозумілою та такою, що не потребує роз`яснення, тому відсутні підстави для роз`яснення вказаного судового рішення.

Керуючись статтями 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ухвалив:

У задоволенні заяви Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру про роз`яснення резолютивної частини постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 10.03.2016 року у справі № 0670/5936/12 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів пп. 15.5 п. 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Шимонович Р. М.

Капинос О. В.,

Судді

Нагірняк М. Ф