Ухвала суду № 90388730, 15.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

15 липня 2020 року Справа № 191/1677/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Лозицька І.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Синельникове Дніпропетровської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.07.2020 року на підставі ухвали Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09.06.2020 року, справа № 191/1677/20, провадження № 2а/191/25/20, про передачу справи за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи № 191/1677/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Синельникове Дніпропетровської області, в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення Синельниківського Пенсійного фонду, яким ОСОБА_1 позбавили трудового стажу за період з 2016 року по сьогоднішній день;

- зобов`язати Пенсійний фонд міста Синельникове прийняти рішення та включити до його стажу період роботи з 2016 року, 2017 року, 2018 року, 2019 року, 2020 року, внести в комп`ютерну базу даних відповідні зміни.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи:

1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність;

2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником);

3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу;

4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності;

5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними);

6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суд, вивчивши подану позовну заяву ОСОБА_1 , зазначає, що вона не відповідає вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України, а саме:

- у позові зазначене неправильне найменування відповідача, а саме: Головне управління Пенсійного фонду України у місті Синельникове Дніпропетровської області, що розташоване за адресою: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Покровська, 3а, код ЄДРПОУ 21910427, бо правильним найменуванням відповідача (юридичної особи) є: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427);

- позивач, вказуючи в якості відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у місті Синельникове Дніпропетровської області, свої позовні вимоги звертає до Синельниківського Пенсійного фонду, а також до Пенсійного фонду міста Синельникове, хоча в якості коду ЄДРПОУ відповідача (юридичної особи) позивач зазначає код ЄДРПОУ 21910427, який за відомостями з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, присвоєний Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області;

- на підтвердження вказаних у позові обставин та в обґрунтування своїх позовних вимог, позивач надав суду незавірені належним чином копії письмових доказів, доданих до позовної заяви;

- позивач, оскаржуючи рішення Синельниківського Пенсійного фонду, яким його позбавили трудового стажу за період 2016 року по сьогоднішній день, не вказує, яке саме це рішення, не вказує, де він працював у період з 2016 року по 2020 року включно, якого трудового стажу його позбавили оскаржуваним рішенням та який трудовий стаж він просить суд включити для отримання пенсії, не надає на підтвердження цього належних письмових доказів, а саме: належним чином завіреної копії трудової книжки або витягів з неї за оскаржуваний період, якою можуть бути підтверджені зазначені позивачем у позові обставини та заявлені позовні вимоги; вказуючи на неможливість надання оскаржуваного рішення та надаючи суду клопотання про його витребування, позивач не бере до уваги того, що суд не може вирішувати позовні вимоги на майбутнє, а також неконкретизовані (абстрактні) позовні вимоги;

- позивач не зазначає у позові власного письмового підтвердження про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав;

- на підтвердження наданої суду заяви про звільнення його від сплати судового збору позивач не надає суду доказів на підтвердження вказаних у ній тверджень.

Так, суд зазначає, що, зокрема, у ст. ст. 160, 161 КАС України визначені вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів.

Відповідно до п. 8, п. 9 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач – особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду; відповідач – суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 42, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 46 КАС України, учасниками справи є сторони, треті особи.

Сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач.

Позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства, установи, організації (юридичні особи), суб`єкти владних повноважень.

Відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5, ч. 6 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти;

3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень;

4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача;

10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт;

11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

До позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України, учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Суд зазначає, що належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003», затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 року № 55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів.

Згідно з п. 5.27 вказаного стандарту, відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що не засвідчені належним чином документи не можуть вважатися допустимими доказами. Цей правовий висновок був зроблений Верховним Судом (ВС) в постанові від 11.07.2018 року, справа № 904/8549/17. При цьому, ВС підкреслив, що хоча ксерокопії документів і можна вважати належними доказами, проте вони не можуть бути допустимими, оскільки у випадках передбачених законодавством певні обставини справи повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Суд, зазначає, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є юридичною особою, що зареєстрована в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, громадських формувань, та якій присвоєний ідентифікаційний код юридичної особи: 21910427, тому може бути відповідачем у справі. При цьому, суд зазначає, що відокремленим підрозділом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області є Синельниківський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) (адреса місцезнаходження: 52501, Дніпропетровська область, м. Синельникове, вул. Покровська, 3а), який не є юридичною особою та не може бути відповідачем у суді. Отже, правильним найменуванням відповідача є головне управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області.

Таким чином, з урахуванням виявлених судом недоліків позовної заяви, позивачу слід надати суду:

- виправлену редакцію позовної заяви, з урахуванням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України та недоліків позовної заяви, визначених судом, з копіями виправленої позовної заяви разом з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи та разом з належним чином завіреними копіями доданих до неї документів на підтвердження заявлених у позові обставин та в обґрунтування позовних вимог, а також письмові докази в обґрунтування вказаних в заяві про звільнення від сплати судового збору тверджень.

Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин, суд вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 169 КАС України позовну заяву залишити без руху та надати позивачу п`ятиденний строк для усунення зазначених вище недоліків.

Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Синельникове Дніпропетровської області про скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

Встановити позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Визначені недоліки позовної заяви позивачу усунути шляхом надання суду:

- виправленої редакції позовної заяви, з урахуванням вимог ст. ст. 160, 161 КАС України та недоліків позовної заяви, визначених судом, з копіями виправленої позовної заяви разом з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи та разом з належним чином завіреними копіями доданих до неї документів на підтвердження заявлених у позові обставин та в обґрунтування позовних вимог, а також письмові докази в обґрунтування вказаних в заяві про звільнення від сплати судового збору тверджень.

Суд роз`яснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.О. Лозицька