Рішення № 90388655, 10.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2020 року Справа № 160/5837/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ількова В.В.,

при секретарі: Мартіросян Г.А.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу №160/5837/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

І. ПРОЦЕДУРА

1. 28.05.2020 року ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якому позивач просить суд:

- скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 та прийняти рішення про перерахунок її пенсії, починаючи з 06.03.2019 року, з урахуванням періоду її навчання з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року у Донецькому політехнічному інституті.

2. Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу між суддями від 28.05.2020 року ця справа була розподілена судді Ількову В.В.

3. Ухвалою суду від 01.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №160/5837/20 та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.

4. Також, ухвалою суду від 01.06.2020 року було витребувано у відповідача належним чином завірені копії таких документів:

- пенсійну справу позивача;

- звернення позивача про здійснення перерахунку пенсії за віком разом із доданими позивачем документами (архівні довідки та ін.);

- рішення Пенсійного фонду від 06.03.2019 року № 511 про відмову позивачу у перерахунку пенсії за віком та інші наявні докази щодо суті спору.

5. 24.06.2020 року від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на адміністративний позов з додатками та доказами направлення позивачу, а також із витребуваними судом доказами по справі.

6. За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

7. Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

8. У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

9. Отже, рішення у цій справі приймається судом 10.07.2020 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА

10. У позовній заяві позивач, ОСОБА_1 зазначила, що вона з 06.08.2018 року перебуває на обліку у Кам`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Дошлюбне прізвище Позивача - « ОСОБА_1 ».

11. У лютому 2019 року позивач звернулась до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням у загальний трудовий стаж часу її навчання у Донецькому політехнічному університеті.

12. На підтвердження факту навчання нею була надана копія диплому та архівна довідка №45/19-15 від 19.02.2019 року, видана Донецьким національним технічним університетом.

13. Відповідно до цієї довідки: «... У документальних матеріалах архівного фонду Донецького національного технічного університету значиться, що ОСОБА_1 , яка раніше навчалась у Курському політехнічному інституті, з 01 вересня 1978 року зарахована студенткою 2 курсу денного навчання енергетичного факультету Донецького політехнічного інституту спеціальності «Електрозабезпечення промислових підприємств, міст і сільського господарства» за переводом (Наказ №01-492 від 25.08.1978 року). У зв`язку з укладенням шлюбу і зміною прізвища з 14.09.1981 року ОСОБА_1 стала рахуватись по прізвищу ОСОБА_1 (наказ №05-1358 від 14.09.1981 року). 31 липня 1982 року була відрахована із складу студентів у зв`язку із закінченням інституту (Наказ №05-983 від 14.06.1982 року). Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1993 року № 646 Донецький політехнічний інститут перейменовано у Донецький державний технічний університет, Указом Президента України від 07.08.2001 року № 591/2001 ДонГТУ присвоєно статус національного. Згідно з наказом №2 МОН ДНР від 01.09.2014 року Донецький національний технічний університет підпорядковано Міністерству освіти і науки, 23.10.2014 року пройшов перереєстрацію у Міністерстві доходів і зборів ДНР (Свідоцтво серія АА01 № 01697 від 23.10.2014 року)...».

14. Додатково факт навчання позивача у Курському політехнічному інституті, у період з 01.09.1977 року по 16.08.1978 року підтверджується довідкою №317 від 07.08.2018 року, наданою Федеральним державним бюджетним освітнім закладом вищої освіти «Південно-Західний державний університет» (м. Курськ, Російська Федерація), яка також подавалась позивачем разом із заявою про перерахунок пенсії.

15. У цій довідці зазначено, що 16.08.1978 року позивач відрахована шляхом переводу до Донецького політехнічного інституту (наказ ректора інституту від 16.08.1978 року №255-С).

16. Проте, незважаючи на надані позивачем письмові документи, рішенням відділу з питань призначення, перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 було відмовлено позивачу у здійсненні перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», до стажу роботи не зараховано періоди навчання відповідно до довідки від 19.02.2019 року № 45/19-15, виданої Донецьким національним технічним університетом.

17. Відмовляючи позивачу у її заяві про здійснення перерахунку пенсії, відповідач виходив із того, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують, тому будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню.

18. Також, у рішенні вказано, що відповідно до ст.15 Закону України "Про звернення громадян", у разі незгоди, рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області може бути оскаржене в органах вищого рівня або в судовому порядку.

19. За наведених підстав, архівну довідку від 19.02.2019 року № 45/19-15, видану Донецьким національним технічним університетом про період навчання з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року, Пенсійним фондом не було враховано до стажу позивача.

20. На думку позивача, Пенсійний фонд відмовив зарахувати 4 (чотири) роки її навчання до трудового стажу через те, що підтверджуюча цю обставину довідка видана університетом, що знаходиться на разі на тимчасово окуповані території.

21. Позивач не згодна із таким рішення Пенсійного фонду, вважає його протиправним та таким, що суперечить нормам чинного законодавства, вона вважає, що зібрані нею докази, зокрема диплом про вищу освіту серії ЗВ № 776524 від 12.06.1982 року, який було видано Донецьким політехнічним інститутом, довідка з Курського політехнічного інституту та довідка Донецького національного технічного університету у їх сукупності не суперечать один одному та є достатніми для здійснення перерахунку пенсії за віком з урахуванням у загальний трудовий стаж часу її навчання у Донецькому політехнічному університеті, у зв`язку із чим звернулася до суду за захистом своїх порушених прав на належне соціальне забезпечення.

ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА

22. Відповідач позов не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову.

23. В обґрунтування своєї позиції відповідач зазначив про те, що 26.02.2019 позивач звернулась до Кам`янського відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням довідки про навчання від 19.02.2019 року № 45/19-15 за період з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року, виданої Донецьким національним технічним університетом Донецької народної республік.

24. Рішенням відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №511 від 06.03.2019 року позивачу було відмовлено в проведенні перерахунку відповідно вищезазначеної довідки.

25. Відповідно до статті 44 Закону України № 1058-ІV органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

26. Згідно з Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р, м.Донецьк Донецької області віднесено до переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

27. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року № 595 усі органи, організації, установи державної форми власності, в тому числі і органи Пенсійного фонду України, були евакуйовані з території проведення АТО ще з 01.12.2014 року на підконтрольну Українській державі територію і продовжили свою роботу за місцем евакуації. При цьому "ДНР" і "ЛНР" є терористичними організаціями і не визнаються Україною як державні утворення. Відповідно, органи державної влади України, включно із Пенсійним фондом України, не мають права здійснювати листування, робити запити та будь-яким іншим способом взаємодіяти із представниками самопроголошених "республік", а тому Пенсійний фонд не має правової підстави для використання наданої представниками так званих "ДНР" та "ЛНР" інформації.

29. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №1085-р визначено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження.

30. Законом України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" від 15.04.2014 року №1207-VII визначено особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на тимчасово окупованій території.

31. Відповідно до вищезазначеного Закону, будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною третьою статті 9 зазначеного Закону, є недійсними і не створює правових наслідків.

32. Таким чином, будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані органами Фонду з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають реєстрації та виконанню.

33. Враховуючи вищенаведене, на думку Пенсійного фонду, підстав для зарахування до загального трудового стажу періоду навчання на підставі наданої позивачем довідки від 19.02.2019 року №45/19-15 виданої Донецьким національним технічним університетом Донецької народної республіки з 06.03.2019 року у Головного управління немає.

34. Дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області відповідають чинному законодавству, а вимоги позивача є безпідставними та задоволенню не підлягають.

ІV. ДОВОДИ ТРЕТЬОЇ ОСОБИ

35. Ухвалою суду від 01.06.2020 року відкрито спрощене позовне провадження в адміністративний справі №160/5837/20 та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи в порядку положень ст.262 КАС України.

36. Також, цією ухвалою суду від 01.06.2020 року, Кам`янському відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було запропоновано надати пояснення по справі №160/5837/20.

37. Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області письмові пояснення по справі не надав, хоча повідомлявся судом належним чином згідно з положень КАС України, що підтверджується матеріалами справи.

V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

38. Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 з 06.08.2018 року перебуває на обліку у Кам`янському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України від 09.07.2003 року №1058-ІV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».Дошлюбне прізвище позивача - « ОСОБА_1 ».

39. 26.02.2019 року позивач звернулась до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок пенсії за віком з урахуванням у загальний трудовий стаж часу її навчання у Донецькому політехнічному університеті.

40. На підтвердження факту навчання позивачем була надана копія диплому НОМЕР_4 та архівна довідка №45/19-15 від 19.02.2019 року, видана Донецьким національним технічним університетом.

41. Відповідно до цієї довідки: «... У документальних матеріалах архівного фонду Донецького національного технічного університету значиться, що ОСОБА_1 , яка раніше навчалась у Курському політехнічному інституті, з 01 вересня 1978 року зарахована студенткою 2 курсу денного навчання енергетичного факультету Донецького політехнічного інституту спеціальності «Електрозабезпечення промислових підприємств, міст і сільського господарства» за переводом (Наказ №01-492 від 25.08.1978 року). У зв`язку з укладенням шлюбу і зміною прізвища з 14.09.1981 року ОСОБА_1 стала рахуватись по прізвищу ОСОБА_1 (наказ №05-1358 від 14.09.1981 року). 31 липня 1982 року була відрахована із складу студентів у зв`язку із закінченням інституту (Наказ №05-983 від 14.06.1982 року). Постановою Кабінету Міністрів України від 13.08.1993 року № 646 Донецький політехнічний інститут перейменовано у Донецький державний технічний університет, Указом Президента України від 07.08.2001 року № 591/2001 ДонГТУ присвоєно статус національного. Згідно з наказом №2 МОН ДНР від 01.09.2014 року Донецький національний технічний університет підпорядковано Міністерству освіти і науки, 23.10.2014 року пройшов перереєстрацію у Міністерстві доходів і зборів ДНР (Свідоцтво серія НОМЕР_5 від 23.10.2014 року)...».

42. Крім того, факт навчання ОСОБА_1 у Курському політехнічному інституті, у період з 01.09.1977 року по 16.08.1978 року, також підтверджується довідкою №317 від 07.08.2018 року, наданою Федеральним державним бюджетним освітнім закладом вищої освіти «Південно-Західний державний університет» (м. Курськ, Російська Федерація), яка також подавалась позивачем до Пенсійного фонду разом із заявою про перерахунок пенсії.

43. Згідно цієї довідки №317 від 07.08.2018 року, встановлено, що позивач 16.08.1978 року була відрахована шляхом переводу до Донецького політехнічного інституту (наказ ректора інституту від 16.08.1978 року №255-С).

44. Рішенням відділу з питань призначення, перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 було відмовлено ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком, відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки до стажу роботи не зараховано періоди навчання відповідно до довідки від 19.02.2019 року №45/19-15, виданої Донецьким національним технічним університетом.

45. Відмовляючи позивачу у її заяві про здійснення перерахунку пенсії, відповідач виходив із того, що відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 року №595 з 01.12.2014 року на територіях, які тимчасово не контролюються українською владою, органи державної влади, в тому числі Пенсійного фонду України, не функціонують, тому будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, підготовлені або видані з територій, які непідконтрольні українській владі, не підлягають виконанню.

46. Також, у рішенні зазначено, що згідно до ст.15 Закону України "Про звернення громадян", у разі незгоди, рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій № 6 управління застосування пенсійного законодавства головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області може бути оскаржене в органах вищого рівня або в судовому порядку.

47. За наведених у рішенні Пенсійного фонду підстав, встановлено, що архівну довідку від 19.02.2019 року № 45/19-15, видану Донецьким національним технічним університетом про період навчання з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року, Пенсійним фондом не було враховано до трудового стажу позивача.

48. Згідно листа №Б-92/01-34 від 27.07.2018 року державного вищого навчального закладу «Донецький національний технічний університет» встановлено, що на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 03.10.2014 року №1129 «Про організацію освітнього процесу у Донецькому національному технічному університеті» останні розміщується за адресою: Донецька область, м.Покровськ, площа Шибанкова, 2 та у зв`язку із тимчасовою окупацією м. Донецька, захопленням окупантами будівель та приміщень ДВНЗ «ДонНТУ», у адміністрації університету відсутній будь-який доступ до архіві документів, що залишились на території м. Донецьк, а тому надати будь-яку інформацію щодо навчання ОСОБА_1 у вказаному закладі освіти не представляється можливим.

49. З урахуванням наведеного вище, позивач фактично позбавлена можливості надати вказану вище довідку якимось іншим способом, ніж шляхом надання довідки Донецького національного технічного університету Донецької народної республіки.

50. Так, не погодившись із діями відповідача щодо не врахування до страхового стажу роботи періоду навчання у вищому навчальному закладі, позивач звернувся до суду із цим позовом, за захистом своїх порушених прав на належне соціальне забезпечення.

VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН

51. Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

52. Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян на соціальну захищеність пенсіонерів шляхом встановлення пенсій на рівні, орієнтованому на прожитковий мінімум, а також регулярного перегляду їх розмірів у зв`язку із збільшенням розміру мінімального споживчого бюджету і підвищенням ефективності економіки республіки, визначені у Законі України "Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон України №1788-XII).

53. Закон України 1788-XII, відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.

54. Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон України №1058-IV) визначаються періоди, з яких складається страховий стаж. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше (частина четверта статті 24 Закону України №1058-IV).

55. Стаття 56 Закону України №1788-XII визначає види трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.

56. Згідно пункту до абзацу 3 статті 56 Закону України №1788-XII до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.

57. Згідно частини четвертої статті 24 Закону України № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

58. Відповідно до статті 62 Закону України № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

59. Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

60. Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

61. Відповідно до пункту 8 Порядку №637, час навчання у вищих учбових, професіональних, учбово-виховних закладах, учбових закладах підвищення кваліфікації і перепідготовки кадрів, у аспірантурі, докторантурі й криничній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, які видані на підставі архівних даних і які містять відомості про період навчання. При відсутності у таких документах відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

62. Таким чином, зі вказаного Порядку видно, що при відсутності у дипломі особи відомостей часу навчання, приймаються довідки про тривалість навчання в учбовому закладі у відповідні роки при умови, якщо у цих документах є дані про закінчення повного навчального періоду чи окремих їх етапів.

VІІ. ОЦІНКА СУДУ

63. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею та є однією з форм соціального захисту. Навчання зараховується до трудового стажу. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

64. Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»(далі - Закон № 1058-IV).

65. Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

66. Принцип збалансованості інтересів людини з інтересами суспільства сформульовано у рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Сорінг проти Сполученого Королівства». Суд зазначив, що Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) «спрямована на пошук справедливого співвідношення між потребами, пов`язаними з інтересами суспільства в цілому, і вимогами захисту основних прав людини». У рішенні від 17 жовтня 1986 року у справі «Ріс проти Сполученого Королівства» Суд зазначив, що, з`ясовуючи, чи існує позитивне зобов`язання стосовно людини, «належить врахувати справедливий баланс, який має бути встановлений між інтересами всього суспільства й інтересами окремої людини».

67. У рішенні від 26 червня 2016 по справі «Суханов та Ільченко проти України» заяви № 68385/10 та 71378/10 в § 53 Суд повторив, що першим і найголовнішим правилом статті 1 Першого протоколу є те, що будь-яке втручання державних органів у право на мирне володіння майном має бути законним і повинно переслідувати легітимну мету «в інтересах суспільства». Будь-яке втручання також повинно бути пропорційним по відношенню до переслідуваної мети. Іншими словами, має бути забезпечено «справедливий баланс» між загальними інтересами суспільства та обов`язком захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не буде досягнуто, якщо на відповідну особу або осіб буде покладено особистий та надмірний тягар (див. серед багатьох інших джерел рішення у справі FormerKingofGreeceandOthersv. Greece, заява №25701/94, п.п. 79 та 82, ЄСПЛ 2000-ХІІ).

68. Враховуючи загальні принципи міжнародного права, викладені у наведених вище рішеннях Європейського суду з прав людини, слід дійти висновку, що у спірних правовідносинах позивач не може бути позбавленим права на отримання пенсії у зв`язку з отриманням певної інформації від відповідних органів влади.

69. При цьому, відповідач не заперечує право позивача на отримання такої пенсії та відповідно продовжує її виплату.

70. Згідно положень ст. ст. 6, 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

71. Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 № 3477 - IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

72. Відповідно до п.24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Пічкур проти України» (заява №10441/06) «оспорюваними нормами Закону конституційне право на соціальний захист поставлене в залежність від факту укладення Україною з відповідною державою міжнародного договору з питань пенсійного забезпечення. Таким чином, держава всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій, право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами».

73. Крім того, у тексті наведеного вище рішення, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на отримання пенсії як таке стало залежним від місця проживання заявника, є цілком неприйнятним, оскільки користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь - якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

74. Відповідно до п.22 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) поняття «власності», яке міститься в першій частині статті 1 Протоколу №1, має автономне значення, яке не обмежене власністю на фізичні речі і не залежить від формальної класифікації в національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, наприклад, борги, що становлять майно, можуть також розглядатись як «майнові права», і, таким чином, як «власність» в цілях вказаного положення.

75. Відповідно до п.23 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

76. При цьому, у відповідності до п.26 наведеного вище рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (заява №63134/00) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань.

77. Право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, гарантоване ст. 46 Конституції України, є непорушним.

78. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом відповідності до наведеної вище норми Основного закону.

79. Будь - які обмеження громадян у зазначеному праві забороняються.

80. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до ст.45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 01.01.2004 року № 1058-15.

81. Нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. Компенсація втрати частини пенсії у зв`язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 01.01.2004 року № 1058-15.

82. При цьому, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 01.01.2004 року № 1058-15.

83. Таким чином, з урахуванням наведеного, вище слід дійти висновків, що Пенсійним фондом було неправомірно незараховано період навчання позивача у Донецькому політехнічному інституті, чим відповідно були порушені права позивача.

84. Щодо доводів Пенсійного фонду про те, що довідка, видана на тимчасово окупованій території не може бути взята до відповідачем уваги, слід зазначити таке.

85. Стосовно окупованих територій у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані так звані «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання веде за собою серйозні порушення або обмеження прав громадян.

86. У 1971 році Міжнародний суд Організації Об`єднаних Націй (далі - ООН) у документі «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначив, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

87. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать».

88. При цьому, у виняткових випадках, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.

89. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 22.10.2018 року у справі №235/2357/17.

90. Отже, враховуючи, що період навчання позивача у Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року підтверджено зокрема дипломом про вищу освіту ЗВ № 776524 від 12.06.1982 року, виданого Донецьким політехнічним інститутом, довідкою з Курського політехнічного інституту №317 від 07.08.2018 року та архівною довідкою №45/19-15 від 19.02.2019 року, період навчання позивача у Донецькому політехнічному інституті з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року, повинен бути зарахований Пенсійним фондом до трудового стажу позивача.

91. З огляду на зазначене, та з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких вона звернулася до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства та вказаних рішень Європейського суду з прав людини, слід дійти висновків про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно її заяви від 26.02.2020 року та в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про перерахунок позивачеві пенсії відомостей архівної довідки № 45/19-15 від 19.02.2019 року, якою підтверджується факт навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті у період з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року.

92. Щодо вимог позивача про зобов`язання Пенсійного фонду прийняти рішення про перерахунок її пенсії починаючи з 06.03.2020 року, слід зазначити про таке.

93. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним.

94. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади, як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Також ця особа може вибирати рішення у передбачених для конкретних ситуацій нормативно-правових актах або схожих документах.

95. Відповідно до Рекомендацій Ради Європи №R(80)2 щодо здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Ради 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

96. Тобто, коли орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за конкретних обставин, та яке захистить або відновить порушене право.

97. Адміністративний суд під час розгляду справи та вирішення публічно-правових спорів перевіряє, чи рішення суб`єкта владних повноважень прийняте у межах законної дискреції. При цьому, відповідно до правил правозастосування практики Європейського Суду з прав людини, суд не може своїм рішенням підмінити рішення суб`єкта владних повноважень.

98. Відповідно до абзацу 3 пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного Суду України "Про судове рішення в адміністративній справі" від 20.05.2013 року №7 суд може ухвалити постанову про зобов`язання відповідача прийняти рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб`єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

99. Суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість нього рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, і давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, що належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.

100. Отже, адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень суб`єкта владних повноважень, виконуючи цілі, встановлені адміністративним судочинством щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) передбаченим ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається і не може втручатися в дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень за межами перевірки за названими критеріями.

101. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

102. За приписами пункту 3 ч. 2 ст. 245 вказаного Кодексу, встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій.

103. Також слід зазначити, що за приписами ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

104. Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

105. Таким чином, враховуючи вищенаведене, позовні вимоги в частині зобов`язання Пенсійного фонду прийняти рішення про перерахунок пенсії починаючи з 06.03.2020 року задоволенню не піддягають.

106. Проте, суд вважає за можливе, згідно положень ч. 2 ст. 9 КАС України, вийти за межі позовних вимог та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про перерахунок позивачеві пенсії відомостей архівної довідки № 45/19-15 від 19.02.2019 року, якою підтверджується факт навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті у період з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року.

107. Таким чином, з урахуванням наведеної правової позиції, суд приходить до висновку, про задоволення позовних вимог позивача в частині скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно її заяви від 26.02.2020 року та в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про перерахунок позивачеві пенсії відомостей архівної довідки №45/19-15 від 19.02.2019 року, якою підтверджується факт навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті у період з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року.

VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ

108. Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

109. Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

110. Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

112. Так, Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Рисовський проти України" (№ 29979/04) визнав низку порушення пункту 1 статті 6 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції та статті 13 Конвенції у справі, пов`язаній із земельними правовідносинами; в ній також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "доброго врядування".

113. Цей принцип, зокрема, передбачає, що у разі якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і послідовний спосіб (рішення у справах "Beyeler v. Italy" № 33202/96, "Oneryildiz v. Turkey" № 48939/99, "Moskal v. Poland" № 10373/05).

114. Крім того, в рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі "Hasan and Chaush v. Bulgaria" №30985/96).

115. Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

116. Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

117. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

118. Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що контролюючим органом не було доведено належними та допустимими доказами щодо правомірної відмови позивачу у здійсненні перерахунку пенсії згідно її заяви від 26.02.2019 року.

119. З урахуванням вищевикладеного, та з системного аналізу матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії, в частині скасування рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно її заяви від 26.02.2020 року, а також в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про перерахунок позивачеві пенсії відомостей архівної довідки № 45/19-15 від 19.02.2019 року, якою підтверджується факт навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті у період з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року.

120. Щодо розподілу судових витрат.

121. Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

122. Відповідно до ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

123. Таким чином, судові витрати, підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених позивних вимог.

124. Відповідно до приписів статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 630,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

125. Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

126. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

127. Скасувати рішення відділу з питань призначення та перерахунків пенсій №6 управління застосування пенсійного законодавства Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.03.2019 року № 511 щодо відмови ОСОБА_1 у здійсненні перерахунку пенсії за віком згідно її заяви від 26.02.2020 року.

128. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.02.2019 року про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду викладених у мотивувальній частині рішення, щодо врахування під час вирішення питання про перерахунок позивачеві пенсії відомостей архівної довідки № 45/19-15 від 19.02.2019 року, якою підтверджується факт навчання ОСОБА_1 у Донецькому політехнічному інституті у період з 01.09.1978 року по 31.07.1982 року.

129. У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

130. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 630,60 гривень.

131. Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 , код ОКПП НОМЕР_7 ).

132. Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427).

133. Третя особа: Кам`янський відділ обслуговування громадян (сервісний центр) Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (51925, м.Кам`янське, вул. Інститутська, 4).

134. Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

135. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

136. Повний текст рішення складено 10.07.2020 року.

Суддя В.В Ільков