Ухвала суду № 90387923, 15.07.2020, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

__________________

УХВАЛА

м. Рівне

"15" липня 2020 р. Справа № 918/329/20

Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Ножняк Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного підприємства "Торговий дім Едем" до відповідача Поліської митниці Держмитслужби про стягнення заборгованості в сумі 56 538 грн. 73 коп.

Представники:

від позивача: Скіданова О.С.;

від відповідача: Дем`янюк С.М.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2020 року Приватне підприємство "Торговий дім Едем" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Поліської митниці Держмитслужби про стягнення заборгованості в сумі 56 538 грн. 73 коп., посилаючись на неправомірні дії з боку відповідача в результаті безпідставного вилучення товару.

Ухвалою суду від 14.04.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою суду від 21.05.2020 року задоволено клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, постановлено подальший розгляд справи №918/329/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 10.06.2020 року.

В судовому засіданні 10.06.2020 року оголошено перерву до 02.07.2020 року.

В судовому засіданні 02.07.2020 року оголошено перерву до 07.07.2020 року.

Ухвалою суду від 07.07.2020 року розгляд справи відкладено на 15.07.2020 року. Відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

10.07.2020 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення до участі у справі в якості співвідповідача Державну казначейську службу України. Представник обгрунтовує дане клопотання тим, що відшкодування шкоди у даній справі може здійснюватись лише за рахунок Державного бюджету України через Державну казначейську службу України, тому на підставі ч. 1, 2 ст. 48 ГПК України просить залучити до участі співвідповідача.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала подане клопотання та просила залучити до участі у справі співвідповідачем Державну казначейську службу України.

Представник відповідача в судовому засіданні не заперечив проти залучення в якості співвідповідача Державної казначейської служби України.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотанням, заслухавши представників сторін, суд вважає за необхідне клопотання позивача задовольнити, та на підставі ст.ст. 47, 48 ГПК України залучити до участі у справі співвідповідачем Державну казначейську службу України, виходячи з такого.

Положеннями ст. 56 Конституції України закріплено право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Дане положення Конституції України реалізується нормами ст. 1173 ЦК України, якими закріплено спеціальний випадок відшкодування шкоди, що має певні особливості порівняно з загальними правилами про деліктну відповідальність. Отже, зазначеною правовою нормою встановлено відповідальність за завдання шкоди особливим суб`єктом, здійснення ним особливих функцій, тощо.

Суб`єктом відповідальності за даною статтею є, зокрема, держава, яка відшкодовує шкоду, завдану безпосереднім заподіювачем шкоди - органом державної влади при здійсненні ним своїх повноважень.

Так, ст. 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республіки Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Бюджетного кодексу України Державна казначейська служба України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Кошти державного бюджету належать на праві власності державі. Отже, боржником у зобов`язанні зі сплати коштів державного бюджету є держава Україна як учасник цивільних відносин (ч. 2 ст. 2 ЦК України).

Згілно з ч. 1 ст. 170 ЦК України держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 03.08.2011р. врегульовано виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Зокрема, пунктом 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845 визначено значення терміну безспірне списання, яке вживаються у Порядку, - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 35 вказаного Порядку, Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.

При цьому, враховуючи правовий висновок, наведений в рішенні Конституційного Суду України від 03.10.2001р. № 12-рп/2001, не допускається відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади за рахунок коштів, що виділяються на утримання цих органів.

Відповідно до пп .2 п. 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. №845 (із змінами та доповненнями) (далі Порядок №845) безспірне списання коштів державного бюджету здійснюється Казначейством (не органом Казначейства) за рахунок і в межах бюджетних призначень, передбачених у державному бюджеті на зазначену мету.

З наведених вище норм чинного законодавства вбачається, що саме Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень, тобто це є її виключною компетенцію.

Відповідно до правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної у постанові від 02.04.18 року у справі № 914/1221/17, способом поновлення порушених прав позивачів у справах про відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, є у кінцевому результаті стягнення коштів Державного бюджету України. У таких справах відповідачами можуть бути як відповідні територіальні органи Казначейства України, так і Державна казначейська служба України як орган, до завдань якого входить здійснення безспірного списання коштів державного бюджету на підставі рішення суду.

Однак відповідно до правової позиції Великої палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.06.18р. у справі № 910/23967/16, у спорах цієї категорії відповідачами є Поліська митниця Держмитслужби та Державна казначейська служби України.

Виключна підсудність спорів цієї категорії Господарському суду м. Києва підтверджується правовою позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною у постанові від 08.10.18р. у справі № 910/19842/17.

Відповідно до ст. 48 ГПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених в частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала.

Враховуючи наведене, беручи до уваги практику Верховного Суду (справи №914/1221/17; №910/23967/16; №910/19842/17 тощо), відповідно до якої відшкодування (виплата) шкоди завданої органом державної влади здійснюється безпосередньо казначейством, та з огляду на клопотання позивача, - суд дійшов висновку про необхідність залучення співвідповідачем - Державну казначейську службу України як центрального органу виконавчої влади, який здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Оскільки до участі у даній справі залучено співвідповідачем Державну казначейську службу України, суд констатує наявність підстав для направлення судом даної справи за підсудністю до іншого суду, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 29 ГПК України право вибору між господарськими судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, належить позивачу, за винятком виключної підсудності, встановленої ст. 30 цього Кодексу. Позови у спорах за участю кількох відповідачів можуть пред`являтися до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання одного з відповідачів.

Водночас, відповідно до ч. 5 ст. 30 ГПК України спори, у яких відповідачем є Кабінет Міністрів України, міністерство чи інший центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються місцевим господарським судом, юрисдикція якого поширюється на місто Київ, незалежно від наявності інших визначених цією статтею підстав для виключної підсудності такого спору іншому господарському суду.

Таким чином, оскільки співвідповідачем у справі є Державна казначейська служба України, то даний спір підлягає розгляду за правилами підсудності, встановленими ч. 5 ст. 30 ГПК України, відтак не підлягає розгляду в Господарському суді Рівненської області, а підсудний Господарському суду міста Києва.

Відповідно до ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення. Спори між судами щодо підсудності не допускаються, справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

З огляду на вищенаведене, вбачається наявність підстави для передачі справи іншому суду за належною територіальною підсудністю, а відтак матеріали справи №918/329/20 підлягають надісланню до Господарського суду міста Києва за підсудністю.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 42, 47, 48, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Приватного підприємства "Торговий Дім Едем" від 10.07.2020 року про залучення до участі у справі співвідповідача - задовольнити.

2. Залучити до участі у справі співвідповідачем за вимогами до Поліської митниці Держмитслужби про стягнення 56 538,73 грн. заподіяної матеріальної шкоди - Державну казначейську службу України (01601, м. Київ, Печерський р-н, вул. Бастіона, буд. 6, код ЄДРПОУ 37567646).

3. Матеріали справи №918/329/20 надіслати Господарському суду міста Києва (01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В) за підсудністю.

4. Всі процесуальні строки обраховуються з урахуванням змін, внесених до розділу Х "Прикінцеві положення" ГПК України, згідно із Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 року.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 15.07.2020 року та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали суду складено та підписано 15 липня 2020 року.

Суддя Романюк Ю.Г.