Ухвала суду № 90387436, 15.07.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

м. Київ

15.07.2020Справа № 910/9987/20

Суддя Господарського суду міста Києва Данилова М.В., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» (01032, м. Київ, вул.Саксаганського, 119) до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (03150, м.Київ, вул. Єжи Гедройця, 5) про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

13 липня 2020 року до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» (позивач) надійшла позовна заява № KSP 00223/20 від 01.07.2020 року до Акціонерного товариства «Українська залізниця» (відповідач), в якій викладені позовні вимоги, щоб в судовому порядку стягнути збитки на суму в розмірі 11 046, 29 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання, зокрема, по прибуттю поїзда на станцію Хімічна (Одеської залізниці) було виявлено розкомплектування вагону № 94641032, в якому було зафіксовано відсутність двох фітингів, тому, у зв`язку з незабезпеченням збереженості цілісності вагону № 94641032 при перевезенні, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за вказаним правочином.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення її без руху, зважаючи на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Позовна заява повинна містити: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців); відомі номери засобів зв`язку, офіційної електронної адреси та адреси електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; 4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; 10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Втім, всупереч вищезазначених положень Господарського процесуального кодексу України позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору; позовна заява не містить відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи ї копії та додану до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуг поштового зв`язку» № 270 від 05.03.2009, розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв`язку, є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми і змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Таким чином, належним доказом відправлення учасникам справи позовної заяви та доданих до неї документів є опис вкладення в поштовий конверт та документ, що підтверджує надання поштових послуг, надані в оригіналі.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказу направлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви № KSP 00223/20 від 01.07.2020 року та доданих до неї документів, до позовної заяви додано копії фіскальних чеків від 01.07.2020 року, копії описів вкладення та копії списків згрупованих відправлень.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано належних доказів відправлення відповідачу та третій особі копії позовної заяви № KSP 00223/20 від 01.07.2020 року з додатками, а у суду відсутній обов`язок самостійно здійснювати таке надіслання задля дотримання засад господарського судочинства.

Отже, суд не може дійти беззаперечного висновку щодо того, що на адресу учасників справи надіслані копії позовної заяви та доданих до неї документів, що були подані до суду.

Дана обставина є суттєвою, оскільки ст. 165 Господарського процесуального кодексу України передбачено право відповідача надати відзив після одержання ухвали про відкриття провадження у справі та надіслати суду відзив на позовну заяву, тоді як у даному випадку відповідач позбавляється можливості підготувати обґрунтовані заперечення на позовну заяву.

Такі приписи згаданих норм мають на меті забезпечення, як конституційних засад змагальності сторін та рівності усіх учасників процесу перед законом і судом (п. п. 2, 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України), так і аналогічних приписів Господарського процесуального кодексу України. Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 року).

У Рішенні у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 року зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України «Про судовий збір» від 08.06.2011 року № 3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції «Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Отже, належним доказом про сплату судового збору є оригінал квитанції установи банку або відділення поштового зв`язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Згідно п. 2.21. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Крім того, згідно з положеннями п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" форми розрахункових документів, документів на переказ готівки для банків, а також міжбанківських розрахункових документів установлюються нормативно-правовими актами Національного банку України. Форми документів на переказ, що використовуються в платіжних системах для ініціювання переказу, установлюються правилами платіжних систем. Обов`язкові реквізити електронних та паперових документів на переказ, особливості їх оформлення, оброблення та захисту встановлюються нормативно-правовими актами Національного банку України.

При використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією (п. 24.3 ст. 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Також відповідно до п. 3.1 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004р. платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до вказаної Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до вказаної Інструкції. Згідно додатку 8 зазначеної Інструкції для заповнення реквізиту № 51 зазначаються число, місяць та рік списання коштів з рахунку платника цифрами у форматі ДД/ММ/РРРР або число зазначається цифрами ДД, місяць - словами, рік - цифрами РРРР, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку.

Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем в якості доказів сплати судового збору надано платіжне доручення № 986 від 06.07.2020 року на суму 2 102, 00 грн., яке не відповідає вимогам, оскільки в зазначеному платіжному дорученні відсутні відмітка банку (відбиток печатки (штампа)) та підпис уповноваженої особи банку щодо проведення (списання) грошових коштів з рахунку платника (позивача).

Враховуючи вищевикладене, суд не може прийняти платіжне доручення № 986 від 06.07.2020 року на суму 2 102, 00 грн. як належний доказ, що підтверджує сплату позивачем судового збору у встановленому розмірі.

Відтак, позивачем не виконано вимоги ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Варто зазначити, що на першому аркуші позовної заяви позивачем зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідача, а також третю особу, яка не заявляє самостійних вимог: Регіональну філію «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця».

Водночас, за змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Як вбачається з позовної заяви і доданих до неї документів позивач не зазначив, на які права чи обов`язки визначеної ним у позові третьої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі, а також не зазначив, на чиїй стороні - позивача або відповідача визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.

За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене, керуючись ч. 1, 3 ст. 162, ч.ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву № KSP 00223/20 від 01.07.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» до Акціонерного товариства «Українська залізниця» про стягнення заборгованості - залишити без руху.

2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

3. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Левада Карго» в строк для усунення встановлених недоліків позовної заяви через відділ діловодства суду надати:

- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів досудового врегулювання спору;

- письмову заяву із зазначенням відомостей про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви;

- докази направлення учасникам справи копії саме позовної заяви № KSP 00223/20 від 01.07.2020 року (фіскальний чек, розрахункову квитанцію та опис вкладення у цінний лист в оригіналі);

- належні докази сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі за подання до господарського суду даної позовної заяви;

- наведення повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, в контексті необхідності залучення до участі у справі третьої особи без самостійних вимог на предмет спору: Регіональної філії «Одеська залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», а саме на чиїй стороні - позивача або відповідача визначену ним третю особу належить залучити до участі у справі.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://ki.arbitr.gov.ua.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Дата підписання: 15 липня 2020 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Данилова