
БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
14.07.2020
Справа № 947/5045/20
Провадження № 2/497/422/2020
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2020 року м.Болград
Болградський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді - Кодінцевої С.В.
при секретарі - Ковтун О.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Болград цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України (МТСБУ) до ОСОБА_1 про відшкодування страхового відшкодування в порядку регресу,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Моторне (транспортне) страхове бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов`язаних з регламентною виплатою, яким просить суд стягнути з відповідача суму сплаченого страхового відшкодування у розмірі 66 644.85 гривень, а також судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що 06 серпня 2018 року з вини ОСОБА_1 , який керував автомобілем «BMW» державний номер НОМЕР_1 в м.Одеса була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок чого інший автомобіль «BMW», державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 отримав пошкодження.
Вина відповідача у вчиненні вищезазначеної ДТП підтверджується постановою Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2018 року.
На дату вчинення цієї пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача не була застрахована, тому, власник пошкодженого автомобіля ОСОБА_2 , з метою отримання відшкодування звернувся до МТСБУ з відповідною заявою.
Відповідно до висновку за вих. №7229 від 09.10.2018року вартість матеріального збитку складає 64 945.33 гривень.
Керуючись нормами п.п. «а» п. 41.1. ст. 41 Закону в редакції, яка діяла на момент ДТП, МТСБУ здійснило 16.01.2019 року виплату відшкодування потерпілій особі в розмірі 64945.33 гривень. Таким чином, МТСБУ виконало покладений на нього Законом обов`язок по відшкодуванню шкоди заподіяної з вини власника транспортного засобу, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. Оскільки зазначена шкода особисто винуватцем ДТП не була відшкодована потерпілій особі, у зв`язку з цим позивач звернувся до суду з наведеним позовом.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, надіслав до суду заяву про розгляд справи за відсутністю представника позивача, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти ухвалення у справі заочного рішення не заперечує (а.с.55, 61).
Відповідач в судове засідання не з`явився про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, шляхом надсилання судових ухвал та повісток на адресу постійного місця реєстрації згідно довідки Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області: вул. Л.Українки, 49, с. Дмитрівка, Болградський район, Одеська область (а.с.48).
Судова повістка відповідачем отримані як на 15.05.2020 року (а.с.54), так і на 14.07.2020 року (а.с.59). Втім жодних клопотань, заяв, відзиву, заперечень на спростування доводів позивача до суду від відповідача не надходило.
Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України (а.с.55, 61).
Оцінивши усі докази зібрані в справі у їх сукупності, виходячи з обставин, встановлених під час судового розгляду справи, враховуючи норми діючого законодавства, яким врегульовані встановлені судом правовідносини, заяви позивача по справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідно постанови Київського районного суду м. Одеси від 17.09.2018 року, справа №520/11492/18 вбачається, що ОСОБА_1 06.08.2018 року о 22:00 годині в м. Одеса, по вул.Івана та Юрія Лип на перехресті з вул. Генерала Петрова, громадянин ОСОБА_1 керував автомобілем «BMW», державний номер НОМЕР_1 , здійснив проїзд на заборонений червоний сигнал світлофору, не надав переваги у русі автомобілю марки «BMW», державний номер НОМЕР_2 , в результаті чого відбулося зіткнення вказаних транспортних засобів. В результаті ДТП транспортні засобі отримали механічні пошкодження.
Цією постановою ОСОБА_1 визнаний винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподатковуваних мінімумів громадян, що складає 340.00 гривень (а.с.5).
Постанова не оскаржувалася, та набрала законної сили 28.09.2018 року
Згідно положень ч.6 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Пунктом 4 ст. 82 ЦПК України визначено, що підставами звільнення від доказування є постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, що набрало законної сили, обов`язкова для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.1992 року з подальшими змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», шкода підлягає відшкодуванню в повному об`ємі особою, що її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина даної особи.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що саме порушення відповідачем ОСОБА_1 вимог Правил дорожнього руху України знаходиться в причинному зв`язку з дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої автомобіль марки «BMW», державний номер НОМЕР_2 (а.с.5), отримав механічні пошкодження, тобто вищевказана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача.
06 серпня 2018 року о 23:59 годині МТСБ України зареєструвало повідомлення ОСОБА_2 повідомлення про ДТП (а.с.6).
25 серпня 2018 року ОСОБА_2 - власник автомобіля «BMW», державний номер НОМЕР_2 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з заявою про здійснення належного страхового відшкодування (а.с.7).
Згідно копії полісу № АМ/3587729 від 19.07.2018 року страховиком Vienna Insurange Group «Глобус» укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів з гр. ОСОБА_2 , забезпечений транспортний засіб автомобіль «BMW», державний номер НОМЕР_2 (а.с.8).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Експертно-Асистуюча Компанія «Фаворит» склало звіт вих. №7229 від 09.10.2018 року (доручення по справі №52431) про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, та сума матеріального збитку складає - 64 945.33 гривень (а.с.17-34).
12.11.2018 року МТСБУ здійснило оплату послуг експерта згідно рах №1714 від 23.10.2018 року а розмірі 950.00 гривень (а.с.16).
Крім того, МТСБ понесло затрати за надання послуг з доступу для розміщення інформації про транспортний засіб з метою оцінки та/або можливого продажу за допомогою програмної платформи ВМW530D на суму 749.52 гривень згідно рахунку на оплату №АО1804 від 28.12.2018 року (а.с.14), що підтверджується Актом надання послуг №АО1053 від 28 грудня 2018 року (а.с.14 зворотна сторінка), та платіжним дорученням №309595 від 16.01.2019 року (а.с.16 зворотна сторінка).
Позивачем МТСБ України складено довідку №1 від 07.12.2018 року про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих в розмірі 64 945.33 гривень (а.с.15 зворотна сторінка).
У подальшому МТСБ України видало наказ 17.12.2018 року за №11608 про відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих ОСОБА_2 у розмірі 64 945.33 гривень (а.с.15).
Відповідно до платіжного доручення № 1014825 від 18.12.2018 року на ім`я ОСОБА_2 перераховано МТСБ України суму коштів в розмірі 64 945,33 гривень (а.с.16).
1 липня 2004 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 1961-IV "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Зазначеним Законом були визначені обов`язки учасників дорожньо-транспортної пригоди (стаття 33), а також підстави для звернення страховика з регресним позовом до страхувальника (стаття 38).
Відповідно до ст. 38.1.1. ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов: до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.
При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема, ст. 1191 ЦК України ), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.
За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.
Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.
Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.
Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.
У відповідності до вимог ст. 27 Закону України "Про страхування " та ст. 993 ЦК України до позивача, який виплатив страхове відшкодування, переходить право вимоги до особи , відповідальної за заподіяний збиток, тобто право вимоги до відповідача.
Згідно до ст. 38 Закону України "Про страхування ", МТСБУ після сплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника, водія транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність у розмірі виплаченого відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Приймаючи до уваги ст. 1191 ЦК України, п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», відповідно до яких особа, яка відшкодувала шкоду завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, у МТСБУ виникло право зворотної вимоги до ОСОБА_1 ..
У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.
Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення(стаття 229 ЦПК України).
Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.
При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.
З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню, а відтак за необхідним, стягнути з відповідача у порядку регресу витрати, пов`язані з виплатою страхового відшкодування.
Частиною 1 ст. 141 ЦПК України визначено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати (платіжне доручення № 9795891 від 14.02.2020р.), а тому з відповідача ОСОБА_1 також підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102,00 гривень.
На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 993, 1166 ч.1, 1191 ЦК України, ст.ст.2, 4, 10, 12, 13, 76-83, 89, 95,133, 141, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 284-289, 354, 355 ЦПК України суд -
Керуючись ст.ст. 3-5, 7, 10, 12-13, 19, 141, 263-265, 280-283, 352 ЦПК України, , суд,
У Х В А Л И В :
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат пов`язаних з регламентною виплатою - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України: п/р НОМЕР_4 в Укрексімбанку м.Києва, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131
- в порядку регресу витрати в сумі 64 945.33 гривень (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сорок п`ять гривен тридцять три копійки).
- суму витрат на встановлення розміру збитків та збір документів в розмірі 1 699.52 гривень (одна тисяча шістсот дев`яносто дев`ять гривен п`ятдесят дві копійки) (749.52 гривень + 950.00 гривень);
- суму сплаченого судового збору в розмірі 2 102.00 гривень (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок).
Відповідачам, які не з`явилися в судове засідання, направляється копія заочного рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Згідно п.3 розділу XII «Прикінцевих положень» ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо … подання заяви про перегляд заочного рішення, … апеляційного оскарження, … продовжуються на строк дії такого карантину".
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя С.В.Кодінцева
Судове рішення № 90386074, Болградський районний суд Одеської області було прийнято 14.07.2020. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 947/5045/20. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: