Ухвала суду № 90385620, 06.07.2020, Оболонський районний суд міста Києва

06.07.2020 Справа № 756/15853/19

Унікальний № 756/15853/19

Провадження № 2/756/2629/20

У Х В А Л А

про залишення зустрічної позовної заяви без руху

06 липня 2020 року суддя Оболонського районного суду м. Києва Яценко Н.О., розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОАЗИС 2016», третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання права власності, -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Оболонського районного суду м. Києва знаходиться цивільна справа за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОАЗИС 2016» до ОСОБА_1 , третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про усунення перешкод в користуванні спільним майном та зобов`язання вчинити дії.

До суду через свого представника із зустрічною позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОАЗИС 2016» звернувся відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 , в якій просить визнати право власності на нежиле приміщення горище, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з підстав того, що ОСОБА_1 протягом більше 10 років відкрито володіє спірним приміщенням, а тому набув право власності на нього за набувальною давністю.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що зустрічну позовну заяву слід залишити без руху з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1,2 ст. 193 ЦПК України, відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Частиною 1,2 статті 194 ЦПК України передбачено, що зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред`явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 176 ЦПК України, ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Із поданого до суду зустрічного позову не вбачається зазначення ОСОБА_1 ціни позову, у зв`язку з чим позивачу слід визначитись з ціною позову.

Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додається документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положення ст.6 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на час подання заяви, судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв. Сплата судового збору за допомогою електронного платіжного засобу оформляється квитанцією платіжного термінала, чеком банкомата, сліпом або іншими документами за операціями з використанням електронних платіжних засобів у паперовій або електронній формі. Сплата судового збору за допомогою платіжного пристрою оформляється за допомогою касового документа (квитанції, чека тощо), який містить усі обов`язкові реквізити касового документа.

Відповідно до правової позиції викладеної в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24 січня 2018 р. у справі №916/1220/17, майновий позов (позовна заява майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну, а категорію майнових спорів складають, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми його використання на договірній чи позадоговірній основі. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці. Таким чином, позовна вимога про визнання права власності є майновою, оскільки за своєю правовою природою пов`язана з підтвердженням прав на майно.

Предметом даного спору є відносити майнового характеру. Згідно ст. 4 Закону України «Про судовий збір», в редакції станом на час подання позовної заяви, ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить та не більше 5 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Враховуючи, що ОСОБА_1 сплачено судовий збір без врахування ціни позову, тобто в меншому розмірі, ОСОБА_1 слід доплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» на відповідний розрахунковий рахунок.

Отже, на виконання вимог судді позивачу за зустрічним позовом слід надати уточнену позовну заяву із зазначенням ціни позову та доплатити судовий збір відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» на відповідний розрахунковий рахунок та надати до суду оригінал документа в підтвердження повної сплати судового збору, або зазначити підстави звільнення від сплати судового збору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити зустрічний позов без руху, надавши позивачу за зустрічним позовом строк для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст. 185, 193-194 ЦПК України,-

У Х В А Л И В :

Зустрічну позову заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ОАЗИС 2016», третя особа: Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання права власності - залишити без руху.

Надати позивачу за зустрічним позовом строк на усунення виявлених недоліків зустрічної позовної заяви - не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, десятиденний строк рахувати з моменту закінчення терміну дії карантину встановленого відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширення на території України коронавірусу COVID-19».

У разі невиконання вимог ухвали в зазначений строк, зустрічна позовна заява вважатиметься неподаною і буде повернута позивачу за зустрічним позовом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя