Рішення № 9038516, 22.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд Чернігівської області

____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                                      Тел. 698-166, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

17 грудня 2009 року                                                                       Справа № 19/167

Позивач:                    Приватне підприємство "Іркан", вул. Тімірязєва, 18/40, м. Біла Церква, Київська область, 09100.

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю "АМК", вул. 8 Березня, 19, м. Мена, Чернігівська область, 15600.

Про:                               стягнення 189297,22 грн.

Суддя Л.Р. Кочергіна

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Кукса Г.А., довіреність № б/н від 20.11.2009 року,

від відповідача: Костіна Н.М., довіреність № 7 від 07.12.2008 року.

Приватним підприємством „Іркан” (далі –ПП „Іркан”) подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „АМК” (далі - ТОВ „АМК”) про стягнення 189297,22 грн. заборгованості, з яких: 158745,60 грн. основного боргу, 23811,84 грн. інфляційних нарахувань та 4631,89 грн. процентів річних.

Представник позивача позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог посилаючись на ту обставину, що заборгованість за поставлений товар у розмірі 158745,60 грн. виникла на підставі усної домовленості сторін, внаслідок поставки товару згідно накладних № 011001 від 01.10.2008 року, № 021001 від 02.10.2008 року, № 021002 від 02.10.2008 року, № 091002 від 09.10.2008 року, № 101002 від 10.10.2008 року, № 131001 від 13.10.2008 року. На думку відповідача, договір № 08/10 від 26.09.2008 року, на який посилається позивач як на підставу заявлених вимог, є неукладеним, оскільки не містить всіх істотних умов, як то кількість та асортимент товару. Крім того, відповідач зазначає, що у договорі № 08/10 від 26.09.2008 року не визначено строк оплати товару, оскільки пункт 6.2 договору не дає змоги визначити початок перебігу такого строку.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, господарський суд встановив наступне:

26.09.2008 року між ПП „Іркан” (Постачальник) та ТОВ „АМК” (Покупець) укладено договір поставки № 08/10 (далі –Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору, Постачальник зобов’язався передати (поставити) другій стороні цеглу лицювальну марки М 250 (далі –Товар), а останній зобов’язався прийняти і оплатити ціну Товару.

Відповідно до п.2.1. Договору, поставка товару здійснюється Постачальником на адресу Покупця: котеджне містечко „Олімпік park” с. Березівка, Макарівський район, Київська область (склад Покупця).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання взятих на себе зобов’язань передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 158745,60 грн., що підтверджується видатковими накладними № 011001 від 01.10.2008 року, № 021001 від 02.10.2008 року, № 021002 від 02.10.2008 року, № 091002 від 09.10.2008 року, № 101002 від 10.10.2008 року, № 131001 від 13.10.2008 року.

Факт отримання товару підтверджений представником відповідача в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Відповідно до п.6.2. Договору, оплата вартості поставленої партії Товару здійснюється протягом десяти календарних днів.

Посилання відповідача на ту обставину, що у договорі не визначений строк оплати товару, не приймається судом до уваги, оскільки зі змісту п.6.2 Договору вбачається, що товар має бути оплачений після його поставки, протягом десяти днів.

Як свідчать матеріали справи, відповідач взяті на себе зобов’язання, щодо оплати отриманого товару не виконав. Таким чином, на момент звернення до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий Товар становить 158745,60 грн.

Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог закону, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Враховуючи наведене, вимога позивача про стягнення суми боргу у розмірі 158745,60 грн. є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом.

Враховуючи наведене, позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 4631,89 грн. за період з 24.10.2008 року по 13.10.2009 року та інфляційні нарахування в сумі 23811,84 грн. за період з 24.10.2008 року по 13.10.2009 року.

Розглянувши доводи відповідача про те, що Договір є неукладеним, суд дійшов висновку про їх відхилення з огляду на наступне.

Статтею 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначення законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладені господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Дослідивши укладений між сторонами Договір, суд дійшов висновку про досягнення між сторонами згоди по всіх його істотних умовах , як то по предмету (п.1.1 Договору), ціні (п.5.1 Договору) та строку дії договору (Розділ 9 Договору), а відтак про відсутність підстав для визнання його неукладеним.

Крім того, відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, повне виконання продавцем взятих на себе зобов’язань по поставці товару по Договору, та виконання покупцем зобов’язання в частині прийняття товару, свідчить про те, що сторони досягли згоди з усіх істотних умов цього Договору, а відтак виключає можливість визнання такого договору неукладеним.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України оскільки судовий спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, судові витрати покладаються на нього в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

1          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АМК", вул. 8 Березня, 19, м. Мена, Чернігівська область, 15600, (р/р 26003377795001 в ЧРУ „Приватбанк” м. Мена, МФО 353586, код ЄДРПОУ 14226736) на користь Приватного підприємства "Іркан", вул. Тімірязєва, 18, кв. 40, м. Біла Церква, Київська область, 09100, (р/р 26002511534901, в філії „Центральне регіональне управління” ВАТ „Банк Фінанси та Кредит”, МФО 300937, код ЄДРПОУ 35784988) 158745,60 грн. боргу, 23811,84 грн. інфляційні нарахування, 4631,89 процентів річних, 1871,89 грн. державного мита, 236,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          Суддя                                                                                 Л.Р. Кочергіна

          Повний текст рішення підписано: 21.12.2009 року

          Суддя                                                                                 Л.Р. Кочергіна

22.12.09