Рішення № 9038479, 22.12.2009, Господарський суд Чернігівської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, пр-т Миру, 20, тел. 672-847

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

«22 »грудня 2009 року Справа №17/161

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю “Акзо Нобель Декор Україна”

04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160-А

До ВІДПОВІДАЧА: Товариства з обмеженою відповідальністю ”Таліл”

14001, м. Чернігів, пров. Стаханівців, 9-а

Про стягнення 89468,22 грн.

Суддя Кушнір І.В.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Дубогриз Н.В. –представник, довіреність б/н від 31.12.08р.

Від Відповідача: не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Товариством з обмеженою відповідальністю “Акзо Нобель Декор Україна” заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю ”Таліл” про стягнення 89468,22 грн.

          В судовому засіданні 22.12.09р. представником Позивача надана письмова заява Позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої 16.11.09р. Відповідачем в рахунок боргу сплачено 500 грн., 19.11.09р. –200 грн., а тому Позивач зменшує позов, і просить стягнути з Відповідача 88768,22 грн. основного боргу.

Враховуючи, що зменшення позовних вимог є правом Позивача, передбаченим ст.22 Господарського процесуального кодексу України, ці дії не суперечать законодавству та не порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, суд приймає вищевказану заяву про зменшення позовних вимог.

Відповідач явки представника не забезпечив, проте до початку судового засідання 22.12.09р. надіслав клопотання про відкладення розгляду справи в зв`язку з хворобою, до якого доданий відзив-заперечення на позов, в якому зазначено наступне.

Позовна заява не відповідає дійсності, оскільки згідно проведених Відповідачем оплат фактична заборгованість перед Позивачем складає 88768,22 грн.

На підставі викладеного, Відповідач просить відмовити Позивачу в стягненні недійсної суми боргу в розмірі 89468,22 грн. та при необхідності зобов`язати Позивача підписати акт звірки взаєморозрахунків.

Клопотання Відповідача про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 28 ГПК України не обмежено коло осіб, які можуть бути представниками сторін і третіх осіб у господарському суді.

В силу ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідача не надав як доказів неможливості направлення у судове засідання іншого представника, так і хвороби керівника товариства.

Обов’язкова участь сторін у судовому засіданні судом не визнавалася.

Відповідач надав свої заперечення на позов.

При цьому, з заяви Позивача про зменшення позовних вимог вбачається, що Позивач погоджується з доводами Відповідача, що на даний час сума боргу становить саме 88768,22грн., тобто розходжень щодо розміру боргу між сторонами не вбачається.

За викладених обставин суд доходить висновку, що неявка представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

          Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представника Позивача, суд,

В С Т А Н О В И В:

          Товариством з обмеженою відповідальністю “Акзо Нобель Декор Україна” (Позивач) на підставі замовлення від 12.10.09р. було передано Товариству з обмеженою відповідальністю ”Таліл” (Відповідачу) товар на загальну суму 89468,22 грн., що підтверджується видатковими накладними №1506 від 29.10.09р. на суму 46457,40 грн. та №1507 від 29.10.09р. на суму 43010,82 грн. Товар був переданий Відповідачу на підставі довіреностей №49 від 29.10.09р. та №50 від 29.10.09р.

Відповідач за отриманий товар оплату не здійснив.

          05.11.2009 року Позивачем була надіслана Відповідачу вимога від 05.11.09р. №269/ю на суму 89468,22 грн.

          У листі від 10.11.09р. вих. №52 Відповідач повідомив, що ним вживаються заходи для прискорення розрахунків за отриманий згідно накладних товар на суму 89468,22 грн. та зобов’язується сплатити борг до закінчення грудня 2009 року.

          Листом від 11.11.09р. №269-1/ю Позивач погодився на погашення заборгованості за графіком погашення заборгованості рівними частинами по 12781,17 грн. щотижнево з 12.11.09р. по 24.12.09р., проте зазначив, що Сторони будуть вважати, що вони узгодили запропонований графік у випадку надходження від Відповідача перших коштів до 13.11.09р. в розмірі 12781,17грн., чи надходження від Відповідача графіку у письмовій формі з підписом першої особи товариства.

          Проте, Відповідач суму заборгованості не сплатив, відповіді не вищевказаний лист не надав.

          Станом на момент подання позовної заяви, заборгованість Відповідача становила 89468,22 грн.

          В судовому засіданні 22.12.09р. представником Позивача надана письмова заява Позивача про зменшення позовних вимог, згідно якої 16.11.09р. Відповідачем в рахунок боргу сплачено 500 грн., 19.11.09р. –200 грн.

Таким чином, на даний момент розмір основного боргу становить 88768,22 грн.

          Аналіз правовідносин, які виникли між сторонами з приводу передачі товару та часткової її оплати свідчить, що між сторонами фактично був укладений договір купівлі-продажу.

          Згідно ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          За умовами ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо інше не передбаченого договором або законом.

          Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України:

«1.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.»

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі ГКУ):

“Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.”

          Згідно ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

          Згідно ст.599 Цивільного кодексу України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

          Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної повної оплати товару, як і доказів, які б спростовували викладені обставини, не надав.

На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу судові витрати мають бути в повному обсязі покладені на Відповідача.

          При цьому, суд відмічає наступне.

          Постановою Кабінету Міністрів України №825 від 05.08.2009р., яка набрала чинності 13.08.2009р., для Позивачів у господарських справах встановлений розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за ставкою 236 грн.

          Тому, саме ця сума має бути відшкодована Позивачу Відповідачем.

          Керуючись ст.ст. 525,526,530,599,610-612,655, 692 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.          

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Таліл” (14001, м.Чернігів, пров. Стаханівців, 9-а, код 35956163, р/р 26005184615100 у ЧФ АКІБ „УкрСибБанк”, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Акзо Нобель Декор Україна” (04073, м. Київ, вул. Фрунзе, 160 А, код 34099990, р/р26008003083900 в Акціонерний банк „ІНГ Банк Україна” м. Київ, МФО 300539) 88768грн. 22 коп. основного боргу, 895грн. на відшкодування державного мита та 236грн. на відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя           І.В. Кушнір

22.12.09