Рішення № 90384043, 02.07.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/1957/20

Справа № 522/6875/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси

в складі: головуючого судді - Домусчі Л.В.

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ОСОБА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» про повернення безпідставно отриманих коштів,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» грошових коштів у розмірі 193 392, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі триста дев`яносто дві гривні 00 коп.) як безпідставно отриманих.

Зокрема, позивач зазначає, що 10.09.2018 року з його банківської картки були списані грошові кошти у вказаному розмірі на користь відповідача, за начебто купівлю позивачем товарів в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачем надано суду відповідь ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» № 559 від 10.10.2018 року в якій зазначено, що ними були списані грошові кошти на загальну суму 193 392,00 грн. двома транзакціями на суму 148 995, 00 грн. та 44 397, 00 грн. з банківського рахунку позивача з використанням його банківської картки за нібито оплату товарів, перелік яких наведено у вказаній відповіді. Крім того, до вказаної відповіді долучені копії чеків № 5065 від 10.09.2018 року на суму 148 995, 00 грн. та № 5064 від 10.09.2018 року на суму 44 397, 00 грн., які позивачу не були надані (як і будь-які інші документи) при списанні коштів з його картки. Позивач зазначив, що вказані чеки він не підписував, не давав згоди на списання грошових коштів з його банківського рахунку, а товарів на зазначену суму не отримував та згоди на їх придбання не давав, а тому змушений звернутись до суду з дійсним позовом.

Ухвалою суду від 03.05.2019 року було відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в загальному позовному порядку з призначенням підготовчого судового засідання на 03.06.2019 року.

Ухвалою суду від 13.05.2019 року було розглянуто та задоволено клопотання представника позивача, витребувано докази у ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» (ЄДРПОУ 41739063, 65014, м. Одеса, вул. Маразліївська, 1/20):

- оригінал чеку №5065 від 10.09.2018 року на суму 148 995,00 грн., код авторизації 083710, RRN 030041301519, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - 4400, останні 4 цифри картки - 2997;

- оригінал чеку №5064 від 10.09.2018 року на суму 44 397,00 грн., код авторизації 077640, RRN 030041290005, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) - 4400, останні 4 цифри картки - 2997.

Розгляд справи 03.06.2020 року був відкладений на 08.07.2019 року через неявку сторін.

На виконання вимог ухвали суду від 13.05.2019 року представником відповідача до суду 03.06.2019 року були надані оригінали витребуваних чеків (а.с.42-44, т.1).

У підготовчому засіданні 08.07.2019 року був присутній представник позивача - адвокат Кириченко Н.В., яка заявила клопотання про призначення по справі судової почеркознавчої експертизи (а.с.47-48), на вирішення якої просила поставити наступні питання:

- чи виконаний підпис на чеку № 5065 від 10.09.2018 року на суму 148995,00 грн. код авторизації 083710, RRN 030041301519, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника Tuchyna/Peter 4400, останні 4 цифри картки 2997 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) чи іншою особою?

- чи виконаний підпис на чеку № 5064 від 10.09.2018 року на суму 44397, 00 грн. код авторизації 077640, RRN 030041290005, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника Tuchyna/Peter 4400, останні 4 цифри картки 2997 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) чи іншою особою?

В обґрунтування поданого клопотання представник позивача пояснила, що вирішення питання про те, чи виконані підписи на чеках позивачем чи іншою особою, є ключовим у даній справі, оскільки на підставі цього можливо буде встановити наявність чи відсутність волевиявлення (та згоду) ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) на перерахування коштів із його банківського рахунку на рахунок відповідача.

Проте через неможливість надання до суду вільних зразків підпису позивача та забезпечення явки позивача з метою можливого відібрання експериментальних зразків підпису, розгляд справи був відкладений на 25.07.2019 року. У зв`язку з неявкою сторін 25.07.2019 року розгляд справи був відкладений на 21.10.2019 року.

У підготовчому засіданні 21.10.2019 року були присутні представник позивача адвокат Васильєв М.О. та перекладач ОСОБА_3 і позивач ОСОБА_1 ), який надав пояснення у присутності перекладача ОСОБА_3 , та повністю підтримав заявлений позов.

Представник позивача та позивач підтримали раніше подане клопотання про призначення експертизи та просили його задовольнити. Позивач заперечував той факт, що на вказаних чеках від 10.09.2019 року наявний його підпис та зазначив, що товарів згідно переліку не купував і не отримував, як і не мав наміру на купівлю товарів зазначених у відповіді ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» № 559 від 10.10.2018 року. При цьому пояснив на питання головуючого судді що він в цьому магазин був з двома дівчатами та лише придивлявся до однієї з модулі телефону та продавець його консультувала. І він мав намір придбати дівчині на ім`я ОСОБА_4 телефон за ціною десь біля 800 дол. США, але потім продавець попросив мене дати карту з метою перевірки чи є там ліміт на покупку і при цьому він не бачив що продавець робив з його краткою і він при цьому спитав у продавця чому не має чеків які б мені було потрібно підписати, і працівник сказав що не потрібно підписувати. При цьому він вийшов з магазину з вільними руками без будь-яких покупок. Через день він вирішив скористатись своєю карткою задля оплати але картка не спрацювала і тоді він перевірив свій рахунок та був шокований що кошти списані. Після чого він намагався відшукати цих дівчат і також звернувся з заявою до правоохоронних органів. При цьому він потім вважає що це було здійснено за допомогою тих дівчат та продавця магазину, який без його дозволу списав кошти. Позивач надав суду вільні та умовно-вільні зразки підпису позивача найбільш наближені за часом до дати події (як до, так і після дати події).

Дослідивши матеріали справи, враховуючи предмет спору та його підстави, судом ухвалою від 21.10.2019 року було призначено судову почеркознавчу експертизу підписів на зазначених чеках для встановлення обставин, що підлягають доказуванню, які стосуються предмету позову.

Вирішуючи питання щодо призначення експертизи, судом враховано, що сторонами не надано відповідні висновки експертів з цих самих питань, а без їх вирішення неможливий розгляд справи по суті та прийняття законного та обґрунтованого рішення.

Ухвалою суду від 21.10.2019 року призначено по справі судову почеркознавчу експертизу, на вирішення якої були поставлені наступні питання:

- чи виконаний підпис на чеку № 5065 від 10.09.2018 року на суму 148995,00 грн. код авторизації 083710, RRN 030041301519, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника Tuchyna/Peter 4400, останні 4 цифри картки 2997 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) чи іншою особою?

- чи виконаний підпис на чеку № 5064 від 10.09.2018 року на суму 44397, 00 грн. код авторизації 077640, RRN 030041290005, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника Tuchyna/Peter 4400, останні 4 цифри картки 2997 ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) чи іншою особою?

Матеріали цивільної справи були повернуті до суду 21.01.2020 року разом із висновком експертів за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 14.01.2020 року.

Ухвалою суду від 23.01.2020 року провадження у справі було поновлено та призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 10 год. 25 хв. 02 березня 2020 року.

Ухвалою суду від 02 березня 2020 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 квітня 2020 року.

Через неявку сторін 30.04.2020 року розгляд справи було відкладено на 02.07.2020 року.

У судове засідання 02.07.2020 року з`явився представник позивача адвокат Васильєв М.О., який підтримав позовні вимоги та обставини, якими вони обґрунтовані, надав пояснення по суті спору. Зазначив, що з банківської картки позивача були списані кошти суму 193 392 грн., проте таке списання було здійснено безпідставно, оскільки він згоди на придбання товарів не надавав та товари, за оплату яких було сплачено кошти, не отримував. Отже згідно вимог ст. 1212 ЦК України відсутня правова підстава для набуття майна. Підпис на чеках не позивача, що підтверджується відповідним висновком експерта. Зазначені обставини відповідачем не спростовані. Додатково просив стягнути із відповідача судові витрати по сплаті судового збору, витрати на оплату експертизи та витрати на проїзд учасників процесу (т.2, а.с.35).

Представника відповідача в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, Причини неявки суду не повідомили та жодних клопотань до суду не заявляли. При цьому суд враховує, що відповідачу відомо про розгляд справи, що також підтверджується і надісланими на ухвалу суду оригіналами витребуваних доказів (чеків).

У відповідності до ч.1,3 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

З огляду на належне сповіщення сторін про розгляд справи, суд ухвалив розглядати справу за відсутності представника відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, суд приходить до наступних висновків.

Позивач, який є уродженцем та громадянином Словацької республіки (копія паспорта з нотаріально-посвідченим перекладом на українську мову додана до позовної заяви), на даний час постійно проживає в Сполучених Штатах Америки, що підтверджено самим позивачем на судовому засіданні 21.10.2019 року та надано посвідчення водія на підтвердження вказаної обставини, виданого 28.08.2014 року № 055815744,виданого Департаментом Штату Джорджія США, в якому зазначена адреса реєстрації місця проживання позивача.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;

Відповідно до пп. 1-3 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону, цей, Закон застосовується до таких питань, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом:

1) визначення застосовуваного права;

2) процесуальна правоздатність і дієздатність іноземців, осіб без громадянства та іноземних юридичних осіб;

3) підсудність судам України справ з іноземним елементом;

Натомість позивач зазначає, що кошти отримані відповідачем безпідставно та підлягають поверненню позивачу.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 Закону України «Про міжнародне приватне право», захист права власності та інших речових прав здійснюється на вибір заявника відповідно до права держави, у якій майно знаходиться, або відповідно до права держави суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 51 вказаного Закону, до зобов`язань, що виникли внаслідок набуття, збереження майна без достатніх правових підстав, застосовується право держави, у якій такі дії мали місце.

Як зазначає позивач, та вбачається з матеріалів справи, кошти були отримані (набуті) та збережені відповідачем саме в Україні, що вказує на необхідність захисту права власності позивача відповідно до права України в судах України.

Судом встановлено, що 10.09.2018 року з банківської картки позивача ОСОБА_1 ( ОСОБА_2 ) були списані грошові кошти на загальну суму 193 392, 00 грн. на користь відповідача ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ», двома транзакціями на суму 148 995, 00 грн. та на суму 44 397, 00 грн..

Дана обставина вказується позивачем, а також підтверджується відповідачем у відповіді № 559 від 10.10.2018 року, та підтверджується чеком № 5065 від 10.09.2018 року на суму 148995,00 грн., та чеком № 5064 від 10.09.2018 року на суму 44397, 00 грн.

Згідно пояснень позивача, наданих у засіданні 21.10.2019 року, він не давав згоди на купівлю товарів, зазначених у відповіді № 559 від 10.10.2018 року, не давав згоди на списання ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» грошових коштів з його банківського рахунку та не давав згоди (волевиявлення) на перерахування на рахунок ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» грошових коштів в сумі 193 392, 00 грн., а товарів на вказану суму, зазначених у вказаній відповіді позивач не отримував.

Відповідач відзиву на позов не подав, жодних доказів на спростування доводів позивача суду не надав, як і не надав доказів, які б підтверджували протилежне (тобто факт передачі товарів позивачу та його згоди на списання коштів з рахунку).

Щодо чеків № 5065 від 10.09.2018 року на суму 148995,00 грн., та № 5064 від 10.09.2018 року на суму 44397,00 грн. суд відзначає наступне.

Відповідно п.1 розділу 2 «Положення про форму та зміст розрахункових документів», затверджене Наказом Міністерства фінансів України 21.01.2016 року № 13 (далі – Положення), фіскальний касовий чек на товари (послуги) (далі - касовий чек) - розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Відповідно до п. 6 розділу 2 Положення, у разі застосування при проведенні розрахунків з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) платіжного терміналу, з`єднаного або поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, касовий чек повинен додатково містити такі обов`язкові реквізити:

ідентифікатор еквайєра та торгівця або інші реквізити, що дають змогу їх ідентифікувати;

ідентифікатор платіжного пристрою;

суму комісійної винагороди (у разі наявності);

вид операції;

реквізити електронного платіжного засобу (платіжної картки) (допустимі правилами безпеки платіжної системи), перед якими друкуються великі літери «ЕПЗ»;

напис «Код авт.» та код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію в платіжній системі, крім випадків, коли правила розрахунків платіжної системи передбачають складання розрахункових документів із застосуванням електронних платіжних засобів (платіжних карток) без виконання процедур авторизації;

підпис касира та підпис держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) (якщо це передбачено правилами платіжної системи) в окремих рядках, перед якими друкуються відповідно написи « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Держатель ЕПЗ».

Таким чином, обов`язковою вимогою до розрахункового документу є наявність на ньому підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки).

Згідно надісланого суду Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз висновку експерта від 14.01.2020 року № 31431/31432/20-32:

-підпис на чеку № 5065 від 10.09.2018 року на суму 148995,00 грн. код авторизації 083710, RRN 030041301519, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника Tuchyna/ НОМЕР_1 4400, останні 4 цифри картки 2997 виконаний не ОСОБА_1 ОСОБА_2 ) , а іншою особою;

-підпис на чеку № 5064 від 10.09.2018 року на суму 44397, 00 грн. код авторизації 077640, RRN 030041290005, в якому зазначені перші 4 цифри картки платника Tuchyna/Peter 4400, останні 4 цифри картки 2997 виконаний не ОСОБА_1 ОСОБА_2 ), а іншою особою.

Отже експертом, із застосуванням спеціальних знань, надано висновок про те, що вказані чеки підписані не ОСОБА_1 ОСОБА_2 ), а іншою особою, що вказує на відсутність передбаченого чинним законодавством обов`язкового реквізиту - підпису держателя електронного платіжного засобу (платіжної картки) на чеках, а також вказує на відсутність волевиявлення позивача на списання коштів з його картки та перерахування їх на рахунок відповідача.

Відповідно до ч. 3 ст. 698 Цивільного кодексу України, до відносин за договором роздрібної купівлі-продажу з участю покупця-фізичної особи, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Так відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).

Оскільки підписи на вказаних чеках не належать позивачу, та останній заперечує факт придбання та отримання ним товарів, перелічених у відповіді № 559 від 10.10.2018 року, то суд приходить до висновку, про відсутність доказів підтвердження укладення договору роздрібної купівлі-продажу таких товарів між позивачем та відповідачем.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже згідно вказаних норм права, для виникнення в набувача обов`язку щодо повернення майна не має значення яким чином було отримане таке майно (зокрема, чи внаслідок дій потерпілого, набувача, інших осіб і т.д.), важливим є лише факт відсутності правової підстави для його набуття та подальшого збереження.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. Такі висновки викладені й Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 20 листопада 2018 року у справі № 922/3412/17.

Суд погоджується із доводами позовної заяви та приходить до висновку про те, що позивач не давав згоди на купівлю товарів, зазначених у відповіді № 559 від 10.10.2018 року, не давав згоди на списання ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» грошових коштів з його банківського рахунку та не давав згоди (волевиявлення) на перерахування на рахунок ТОВ «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» грошових коштів в сумі 193 392, 00 грн. (двома транзакціями на суму 148 995, 00 грн. та 44 397, 00 грн.), а товарів на вказану суму, зазначених у вказаній відповіді позивач не отримував. Докази на підтвердження укладення договору роздрібної купівлі-продажу між позивачем та відповідачем матеріали справи не містять, натомість відсутність підписів позивача на вказаних чеках, свідчать про те, що договірні відносини не мали місця.

Характерною особливістю кондикційних зобов`язань є те, що підстави їх виникнення мають широкий спектр: зобов`язання можуть виникати як із дій, так і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, із дій як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так неправомірних. Крім того, у кондикційному зобов`язанні не має правового значення чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Ознаки, характерні для кондикції, свідчать про те, що пред`явлення кондикційної вимоги можна визнати належним самостійним способом захисту порушеного права власності, якщо: річ є такою, що визначена родовими ознаками, в тому числі грошовими коштами; потерпілий домагається повернення йому речі, визначеної родовими ознаками (грошових коштів) від тієї особи (набувача), з якою він не пов`язаний договірними правовідносинами щодо речі.

Узагальнюючи викладе, можна дійти висновку про те, що кондикція - позадоговірний зобов`язальний спосіб захисту права власності або іншого речового права, який може бути застосований самостійно.

Такі висновки викладені в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 521/7197/16-ц.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Відтак відповідач ТОВ«ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» списав кошти з картки позивача проти його волі, тобто безпідставно.

Правовою підставою позову визначено положення статей 1212, 1213 ЦК України.

Згідно матеріалів справи, позивач надіслав відповідачу вимогу про повернення коштів 11.03.2019 року, копія вимоги та докази її надсилання наявні в матеріалах справи. Відповідачем отримана зазначена вимога 14.03.2019 року (роздруківка з офіційного веб-сайту ПАТ «Укрпошта» наявна в матеріалах справи), проте остання виконана не була.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна в іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна з боку набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

Відповідно до статті 1212 ЦК України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї статті тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 23.01.2020 у справі N 910/3395/19, від 23.04.2019 у справі N 918/47/18, від 01.04.2019 у справі N 904/2444/18.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої статті 11, частиною першою, другою статті 509 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені цими актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Згідно з частиною першою статті 177 ЦК України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Отже відповідач зобов`язаний повернути безпідставно набуті кошти у вказаній сумі позивачу після спливу семиденного строку з моменту отримання відповідачем вимоги тобто з 22.03.2019 року.

Однак станом на день подання позову позивач вказує, що кошти йому не повернені, а відповідачем не доведено протилежного.

Відтак позовні вимоги про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 193 392, 00 грн. є обґрунтованими, належним чином доведені та підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1 933, 92 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Позивачем понесені витрати на оплату почеркознавчої судової експертизи в сумі 7850,00 грн. у даній справі (квитанція № 0.0.1547689913.1 від 10.12.2019 року на суму 7850 грн. наявна в матеріалах справи).

Відповідно до ч. 1 ст. 138 ЦПК України, витрати, пов`язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Витрати представників позивача пов`язані з прибуттям на судові засідання:

08.07.2019 року – представник позивача адвокат Кириченко Н.В, понесені витрати: 732,52 грн. – вартість квитка на потяг Київ – Одеса, відправлення 07.07.2019 року о 21:15 год., прибуття 08.07.2019 року о 05:58 год.; 481,97 грн. - вартість квитка на потяг Одеса – Київ, відправлення 08.07.2019 року о 12:45 год., прибуття 08.07.2019 року о 22:38 год. (посадочні документи наявні в матеріалах справи);

21.10.2019 року – представник позивача адвокат Васильєв М.О; понесені витрати: 647,81 грн. – вартість квитка на потяг Київ – Одеса відправлення 20.10.2019 року о 21:15 год., прибуття 21.10.2019 року о 05:58 год.; 330 грн. - вартість квитка на автобус Одеса – Київ, відправлення 21.10.2019 року о 14:45 год., прибуття 21.10.2019 року о 21:00 год. (посадочні документи наявні в матеріалах справи);

02.03.2020 року – представник позивача адвокат Васильєв М.О.; понесені витрати: 696,22 грн. – вартість квитка на потяг Київ – Одеса, відправлення 01.03.2020 року о 21:15 год., прибуття 02.03.2020 року о 05:59 год.; 350 грн. - вартість квитка на автобус Одеса – Київ, відправлення 02.03.2020 року о 14:10 год., прибуття 02.03.2020 року о 19:45 год. (посадочні документи наявні в матеріалах справи);

Суд також відзначає, що факт постійного перебування представників позивача ( ОСОБА_5 та ОСОБА_6 ) в м. Києві підтверджують відомості наявні в Єдиному реєстрі адвокатів України (інформація в якому є достовірною та загальнодоступною) про місце здійснення адвокатської діяльності вказаних представників (в місті Києві), а також договорами про надання адвокатами правової допомоги, де зазначена адреса місця здійснення адвокатської діяльності (м. Київ), копії яких наявні в матеріалах справи.

Витрати позивача пов`язані з прибуттям на судові засідання:

21.10.2019 року позивач був присутній на судовому засіданні, в зв`язку з необхідністю надання суду експериментальних зразків підпису власноручно. Позивач є уродженцем та громадянином Словацької республіки, на даний час проживає в Сполучених Штатах Америки.

Станом 18.10.2019 року позивач прибув до Відня, звідки вилетів до Одеси на судове засідання у даній справі. Понесені витрати: на переліт (вартість квитка) з Відня до Одеси – 264, 78 Євро, що в гривневому еквіваленті за курсом Національного банку України станом на 29.02.2020 року становить 7130,50 грн. Посадочний документ – квиток на літак в напрямку Відень – Одеса, рейс 619, відправлення 18.10.2019 року о 09:50, прибуття 18.10.2019 року о 12:40 год. наявний в матеріалах справи.

Відповідно до двостороннього квитка позивача за напрямком Одеса-Атланта (та в зворотній бік) загальною вартістю 960, 57 доларів США, однак даної справи стосується лише рейс в одну сторону – Одеса-Атланта, відправлення 26.10.2019 року о 09:55 год., тому стягуються витрати лише на половину суми двостороннього квитка, тобто на суму 480, 285 доларів США, що в гривневому еквівалентів за курсом Національного банку України станом на 29.02.2020 року становить 11 796,28 грн. (посадочний наявний в матеріалах справи).

Загальна сума понесених позивачем витрат на його прибуття та прибуття його представників до суду становить: 22 165, 30 грн. (732,52 + 481,97 + 647,81 + 330 + 696,22 + 350 + 7130,5 + 11796,28).

Вказані вище судові витрати понесені позивачем, підтверджені належним чином, а отже також підлягають стягненню з відповідача.

Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1ст. 13 ЦПК України).

У відповідності до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів справи суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 3, 11, 15-16, 22, 205, 207, 530, 655, 698, 1212-1215 ЦК України, Законом України «Про міжнародне приватне право», ст.ст. 2, 4, 10-13, 27, 43, 44, 64, 76, 81, 89, 95, 133, 141, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 354, 497 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ОСОБА_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» про повернення безпідставно отриманих коштів – задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 41739063, місце знаходження: м. Одеса, вул. МаразліївськА, буд. 1/20) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 ) (паспорт тип Р, код країни НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 Type P, Code SVK, Passport №6416045; місце проживання 2924 Аулесбурі, др.., Аугуста ГА 30909-0628, Річмонд США) безпідставно отримані кошти у розмірі 193 392, 00 грн. (сто дев`яносто три тисячі триста дев`яносто дві гривень 00 копійок).

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «ГАДЖЕТ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ 41739063, місце знаходження: м. Одеса, вул. МаразліївськА, буд. 1/20) на користь ОСОБА_1 ОСОБА_2 ) (паспорт тип Р, код країни НОМЕР_2 , паспорт № НОМЕР_3 Type P, Code SVK, Passport №6416045; місце проживання 2924 Аулесбурі, др.., Аугуста ГА 30909-0628, Річмонд США) судовий збір у розмірі 1933, 92 грн. (одну тисячу дев`ятсот тридцять три гривень 92 копійок); витрати, пов`язані з залученням експертів та проведенням експертизи, у розмірі 7 850, 00 грн. (сім тисяч вісімсот п`ятдесят гривень 00 копійок); витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 22 165, 30 грн. (двадцять дві тисячі сто шістдесят п`ять гривень 30 копійок).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів (ст.ст.354,355,ЦПК України). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу (п.15.5 Розділу XII Перехідні положення ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 13.07.2020 року.

Суддя: Домусчі Л.В.