Вирок № 90383078, 14.07.2020, Ананьївський районний суд Одеської області

УКРАЇНА

АНАНЬЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №491/38/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Ананьївський районний суд Одеської області

в складі: головуючого судді - Желяскова О.О.

за участю:

- секретаря судового засідання – Гула О.Р.,

- прокурора – Гурової І.М.,

- обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

- обвинуваченого – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ананьїв Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12019160210000309, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 листопада 2019 року, та обвинувальний актом у кримінальному провадженні №12019160210000315, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 4 грудня 2019 року, за обвинуваченням:

- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новосамарка Красноокнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України у формі НОМЕР_1 -картки № НОМЕР_2 , видний 28 листопада 2018 року органом №5137 (Окнянським районним сектором Головного управління ДМС в Одеській області), реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України,

- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Великобоярка Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня 2-ї групи МСТУ Ананьївського професійного аграрного ліцею, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт громадянина України у формі НОМЕР_1 -картки № НОМЕР_4 , видний 3 січня 2018 року органом №5123 (Ананьївським районним сектором Головного управління ДМС в Одеській області), реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 29 листопада 2019 року близько 21 години 00 хвилин, перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_3 , маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення акумуляторної батареї з салону автомобіля марки «Toyota» моделі «Avensis» з державним номерним знаком « НОМЕР_6 », який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_7 належить ОСОБА_4 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_3 , фактично перебуває у власності ОСОБА_3 та знаходився на території домоволодіння останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 . З метою реалізації свого злочинного наміру ОСОБА_1 , шляхом перетину паркану, проник на огороджену територію домоволодіння ОСОБА_3 де з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав з салону автомобіля марки «Toyota» моделі «Avensis» з державним номерним знаком « НОМЕР_6 », який перебував на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 обл., Ананьївський р АДРЕСА_4 , належну ОСОБА_3 акумуляторну батарею «GT-AVTO 60 Ah, 12v, 480 A», вартістю 1166 гривень 67 копійок.

За вказаних обставин ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у сховище.

Крім того, 3 грудня 2019 року близько 1 години 00 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля території релігійної організації «Релігійна громада Свято-Георгіївскої церкви Балтської єпархії Української православної церкви с.Шелехове Ананьївського району Одеської області», розташованої за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Шелехове, вул.Лесі Українки, 107, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення грошових коштів, які знаходилися в приміщенні зазначеної релігійної організації, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, шляхом перетину паркану та розбиття віконного скла, приміщення релігійної організації «Релігійна громада Свято-Георгіївскої церкви Балтської єпархії Української православної церкви с.Шелехове Ананьївського району Одеської області», проник до зазначеного приміщення, де умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав з шухляди столу та скриньки для пожертв грошові кошти в сумі 655 гривень 00 копійок.

З наведеного вбачається, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Також, під час судового розгляду справи встановлено, що 3 грудня 2019 року близько 1 години 30 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи біля приміщення Шелехівського сільського клубу, що розташований за адресою: Одеська обл., Ананьївський р-н, с.Шелехове, вул.Лесі Українки, 107-Б, маючи злочинний намір, спрямований на таємне викрадення музичного центру, який знаходився в приміщенні зазначеного сільського клубу, шляхом розбиття віконного скла будівлі клубу, проник у середину приміщення, де умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно викрав з зали Шелехівського сільського клубу, належний завідуючій клубу – ОСОБА_5 , мешканці с.Великобоярка Ананьївського району Одеської області, бувший у використанні музичний центр марки «Samsung» моделі «MX 630 DB» вартістю 1830 гривень 67 копійок.

За вказаних обстави ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у інше приміщення.

Крім того, ОСОБА_1 7 грудня 2019 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_6 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2104» з номерним знаком « НОМЕР_8 » бежевого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , належить ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та фактично перебуває у власності ОСОБА_6 і знаходився на території домоволодіння останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом перетину паркану, проник на територію домоволодіння ОСОБА_6 , де умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2104» з номерним знаком « НОМЕР_8 » бежевого кольору, який належить ОСОБА_6 та знаходився на території домоволодіння останнього. Своїми умисними діями ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_2 завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 22721 гривня 35 копійок.

З урахуванням викладеного в діях ОСОБА_1 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого повторно за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше сховище.

Також, ОСОБА_1 18 грудня 2019 року приблизно о 1 годині 00 хвилин, перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_8 , розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом, діючи умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, у усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, шляхом відчинення хвіртки таємно проник на територію домоволодіння ОСОБА_8 де в подальшому, шляхом відкриття гачка на дверях гаражного приміщення, розташованого на території домоволодіння ОСОБА_8 , проник до зазначеного приміщення звідки таємно заволодів транспортним засобом – мопедом марки «Honda» моделі «Tact» синього кольору, без державного номерного знаку, який згідно талону без номеру належить на праві власності ОСОБА_8 , чим спричинив останньому матеріальні збитки на загальну суму 6462 гривні 50 копійок.

За наведених обставин ОСОБА_1 вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, а саме незаконне заволодіння транспортним засобом, вчинене повторно, з проникненням у приміщення.

З приводу обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, суд вважає встановленим те, що ОСОБА_2 7 грудня 2019 року приблизно о 22 годині 00 хвилин, за попередньою змовою з ОСОБА_1 , перебуваючи біля домоволодіння ОСОБА_6 , маючи злочинний намір на незаконне заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2104» з номерним знаком « НОМЕР_8 » бежевого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_9 , належить ОСОБА_7 , який проживає за адресою: АДРЕСА_5 , та фактично перебуває у власності ОСОБА_6 і знаходився на території домоволодіння останнього, розташованого за адресою: АДРЕСА_6 , шляхом перетину паркану, проник на територію домоволодіння ОСОБА_6 , де умисно, з урахуванням сприятливої для нього обстановки, яка на його переконання виключала можливість втручання власника чи сторонніх осіб, у усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, таємно заволодів транспортним засобом марки «ВАЗ» моделі «2104» з номерним знаком « НОМЕР_8 » бежевого кольору, який належить ОСОБА_6 та знаходився на території домоволодіння останнього. Своїми умисними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завдали потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 22721 гривня 35 копійок.

З урахуванням викладеного в діях ОСОБА_2 наявний склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, тобто незаконного заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у інше сховище.

Потерпілі ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_8 у підготовче судове засідання з`явилися, проте надали на адресу суду письмові заяви, в яких просили суд проводити підготовче судове провадження та подальший судовий розгляд за їх відсутності.

Суд бере до уваги, що у відповідності до положень ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.

При цьому, у відповідності до ч.1 ст.325 КПК України якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду. Суд має право накласти грошове стягнення на потерпілого у випадках та порядку, передбачених главою 12 цього Кодексу.

Прокурор та обвинувачені не заперечували проти проведення судового засідання за відсутності потерпілих.

Після оголошення прокурором короткого викладу обвинувального акта, судом було встановлено особи обвинувачених та роз`яснено їм суть обвинувачення, постановлено питання обвинуваченим про те, чи зрозуміле їм обвинувачення, чи визнають вони себе винними і чи бажають давати показання.

На зазначене питання обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повідомили, що обвинувачення їм зрозуміле, свою вину вони визнають та бажають давати суду показання.

У відповідності до положень ч.1 ст.349 КПК України судом було запропоновано стороні обвинувачення та стороні захисту проголосити вступні промови.

При цьому, прокурор та обвинувачені від оголошення вступної промови відмовилися.

Судом було поставлено на обговорення питання щодо визначення обсягу доказів, які будуть досліджуватися, та порядку їх дослідження.

Прокурор зазначив, що враховуючи повне визнання обвинуваченими своєї вини, добровільності позиції обвинувачених, відсутності сумнівів у тому, що обвинувачені розуміють суть обвинувачення та не оспорюють фактичні обставини справи, вона вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитами обвинувачених та дослідженням доказів, що характеризують особи обвинувачених, а також підтверджують процесуальні витрати. Також прокурор вважала за доцільне оголосити в судовому засіданні складені органом пробації досудові доповіді відносно обвинувачених.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з запропонованим прокурором обсягом та порядком дослідження доказів погодились.

Судом у відповідності до положень ч.3 ст. 349 КПК України було з`ясовано, чи правильно розуміють учасники процесу зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснено учасникам процесу, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При цьому, прокурор та обвинувачені зазначили, що їм зрозуміло зміст обставин, які ніким не оспорюються, та дослідження доказів щодо яких просить визнати недоцільним прокурор, їхня позиція є добровільною, та їм зрозуміло, що в подальшому вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Суд заслухавши думку учасників процесу, з урахуванням положень частин 2 та 3 статті 349 КПК України на місці постановив ухвалу про визнання недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються та встановлення запропонованого прокурором порядку дослідження доказів, а саме: допит обвинувачених, дослідження доказів, що характеризують особу обвинувачених та підтверджують процесуальні витрати, а також вивчення досудових доповідей, наданих органом пробації.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повідомив суду, що 29 листопада 2019 року близько 21 години 00 хвилин він знаходився в с.Шелехове Ананьївського району біля домоволодіння одного з місцевих жителів та побачив у дворі зазначеного домоволодіння автомобіль марки «Toyota». В цей час у нього виник умисел на заволодіння акумуляторною батареєю, яка на думку ОСОБА_1 знаходилась в середині вказаного автомобілю, з метою її подальшого продажу та отримання грошових коштів. Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_1 перебрався через паркан домоволодіння таким чином опинившись на його території. Впевнившись в тому, що його дії залишаються ніким не поміченими ОСОБА_1 викрав акумуляторну батарею з автомобіля «Toyota» та разом з нею покинув територію домоволодіння, розпорядившись в подальшому батареєю на власний розсуд.

Також, у судовому засіданні ОСОБА_1 повідомив, що 3 грудня 2019 року приблизно о 1 годині 00 хвилин він знаходився в с.Шелехове Ананьївського району на центральній вулиці зазначеного села, неподалік від будівель місцевого клубу та релігійної організації. Знаючи, що релігійна організація здійснює збір коштів в якості пожертв та вважаючи, що зазначені кошти знаходяться в приміщенні релігійної організації ОСОБА_1 вирішив ними заволодіти з метою особистого збагачення. Реалізуючи зазначений умисел ОСОБА_1 , переконавшись в тому, що його дії ніким не будуть помічені, перетнувши паркан, яким огороджена будівля, підійшов до будівлі релігійної організації та розбивши вікно проник в середину приміщення, де з шухляди столу та скриньки для пожертв заволодів грошовими коштами у сумі 655 гривень.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що в подальшому, після здійснення крадіжки з приміщення релігійної організації, близько 1 години 30 хвилин 3 грудня 2019 року, він залишивши територію релігійної організації, вирішив заволодіти музичним центром, який як йому було відомо, знаходився в приміщенні сільського клубу, розташованому в будівлі, яка знаходиться неподалік будівлі релігійної організації. Реалізуючи свій намір ОСОБА_1 , переконавшись, що його дії ніким не будуть помічені, через хвіртку пройшов до території сільського клубу, після чого розбивши вікно потрапив в середину приміщення клубу, звідки викрав музичний центр, яким в подальшому розпорядився на власний розсуд.

Також, ОСОБА_1 пояснив, що 7 грудня 2019 року у нічний час, приблизно о 22 годині, він разом з, раніше знайомим йому жителем села Великобоярка Ананьївського району, ОСОБА_2 знаходився біля території одного з домоволодінь, розташованого в с.Шелехове Ананьївського району. На подвір`ї вказаного домоволодіння ОСОБА_1 та ОСОБА_2 помітили автомобіль марки «ВАЗ» бежевого кольору та у них виникло бажання ним заволодіти, щоб «покататися». Реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_1 разом з ОСОБА_2 , переконавшись в тому, що їх дії не будуть помічені, перебралися через паркан та опинилися на території домоволодіння. Після чого ОСОБА_2 сів за кермо вказаного автомобіля, а ОСОБА_1 відчинивши ворота домоволодіння виштовхав автомобіль, яким керував ОСОБА_2 . Опинившись за межами домоволодіння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 завели автомобіль та поїхали на ньому від домоволодіння.

Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що 18 грудня 2020 року близько 1 години 00 хвилин він перебував в с.Великобоярка Ананьївського району біля одного з місцевих домоволодінь. Побачивши гараж на території зазначеного домоволодіння, вважаючи, що в ньому може знаходитись велосипед або інший транспортний засіб, з метою заволодіння ним, ОСОБА_1 , перестрибнувши через паркан, потрапив на територію домоволодіння ОСОБА_8 та пройшовши до гаража, який був зачинений на гачок, відкрив його шляхом відкидання гачка. В гаражі ОСОБА_1 побачив мопед, без номерного знака, сірого кольору. В подальшому ОСОБА_1 викотив через ворота домоволодіння зазначений мопед з території домоволодіння, після чого завів його та поїхав від домоволодіння ОСОБА_8 .

В подальшому, ОСОБА_1 зазначив, що у скоєному він щиро розкаюється, усвідомив протизаконність своїх вчинків та в подальшому подібного не вчинятиме.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю підтвердив свідчення ОСОБА_1 в частини здійснення 7 грудня 2019 року незаконного заволодіння транспортним засобом марки «ВАЗ» з одного з домоволодінь с.Шелехове Ананьївського району, зазначив що у скоєному він розкаюється та в подальшому подібних дій не вчинятиме.

Після допиту обвинувачених прокурором було оголошено та надано для долучення до матеріалів справи докази, які характеризують обвинуваченого, а також підтверджують процесуальні витрати, а саме:

-вимогу щодо наявності або відсутності судимостей в ОСОБА_2 , відповідно до якої ОСОБА_2 раніше не судимий;

-характеристику на ОСОБА_2 надану Державним навчальним закладом «Ананьївський професійний аграрний ліцей» за №3 від 8 січня 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_2 навчається в групі з трьохрічним терміном навчання з 1 вересня 2017 року за професією «Монтажник санітарно-технічного устаткування; електрозварник ручного зварювання». Має середній рівень успішності з предметів загального та професійного циклу. На уроках уважний, зосереджений. Намагається запам`ятовувати матеріал, вміє логічно мислити, має розвинену мову. До обраної професії ставиться з повагою, заняття без поважних причин не пропускає. Захоплюється спортом та рибалкою. За характером стриманий, спокійний, врівноважений, товариський. Ввічливо ставиться до викладачів та майстрів виробничого навчання, серед ровесників користується авторитетом, має задатки лідера, переймається їх проблемами. До виконання доручень ставиться відповідально, має сформоване ставлення до праці.

-довідку, видану Кохівською сільською радою Ананьївського району Одеської області за №1154 від 9 грудня 2019 року, відповідно до якої ОСОБА_2 не являється депутатом сільської ради та депутатом будь-якого рівня.

-довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 9 грудня 2019 року №1155, відповідно до якої ОСОБА_2 проживає на території сільської ради за адресою: АДРЕСА_2 , в будинку свого батька – ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рухомого та не рухомого майна на території сільської ради не має.

-довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 9 грудня 2019 року №1156, відповідно до якої сім`я ОСОБА_2 складається з: ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 – мати; ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – батько; ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 – сестра; ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 – брат; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 – сестра.

-Довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 9 грудня 2019 року №1157, відповідно до якої ОСОБА_2 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

-довідку-характеристику Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 9 грудня 2019 року за №342, відповідно до якої ОСОБА_2 за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе позитивно, поведінка в суспільстві позитивна, скарг та заяв від населення не надходило.

-лист Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» від 10 грудня 2019 року №474, відповідно до якого ОСОБА_2 на диспансерному обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

-вимогу щодо наявності або відсутності судимості в ОСОБА_1 , відповідно до якої ОСОБА_1 раніше не судимий.

-довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 6 лютого 2020 року №167, відповідно до якої ОСОБА_1 не являється депутатом сільської ради та депутатом будь-якого рівня.

-довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 6 лютого 2020 року №168, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає на території сільської ради в будинку свого вітчима – ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , рухомого та нерухомого майна на території сільської ради не має.

-довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 6 лютого 2020 року №169, відповідно до якої сім`я ОСОБА_1 складається з: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 – мати; ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 – брат.

-довідку Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 6 лютого 2020 року №170, відповідно до якої ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

-довідку-характеристику Кохівської сільської ради Ананьївського району Одеської області від 6 лютого 2020 року №42, відповідно до якої ОСОБА_1 за час проживання на території сільської ради зарекомендував себе з позитивної сторони, поведінка в суспільстві задовільна, скарг та заяв на нього не надходило.

-лист Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» від 6 лютого 2020 року №95, відповідно до якого ОСОБА_1 на диспансерному обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

-лист Комунального некомерційного підприємства «Ананьївська центральна районна лікарня» від 15 січня 2020 року №24, відповідно до якого ОСОБА_1 з 25 вересня 2018 року по 1 жовтня 2018 року перебував в терапевтичному відділенні з діагнозом: нейроциркуляторна дистонія, хронічний гастрит в стадії загострення. З захворюваннями: гострий інфаркт міокарда, порушення мозкового кровообігу, хворий на стаціонарному або амбулаторному лікуванні не знаходився, на диспансерному обліку не перебуває.

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової трасо логічної експертизи №384-СП за матеріалами кримінального провадження №12019160210000315, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 942 гривні 6 копійок.

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової товарознавчої експертизи №358-СП за матеріалами кримінального провадження №12019160210000317, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 628 гривень 4 копійки.

-постанову слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області Діордіца О.Л. від 10 грудня 2019 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №12019160210000317 музичного центру марки «Samsung» моделі «MX 630 DB».

-розписку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , від 10 грудня 2019 року про отримання музичного центру «Samsung» від ОСОБА_1

-постанову слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області Діордіца О.Л. від 19 грудня 2019 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №12019160210000330 мопеду марки «Honda» моделі «Tact», який надав для огляду ОСОБА_1

-заяву ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , про те, що він отримав від ОСОБА_1 мопед «хонда» синього кольору, який в нього було вкрадено.

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи №2-ОД за матеріалами кримінального провадження №12019160210000330, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 1256 гривень 8 копійок.

-постанову слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області Діордіца О.Л. від 10 грудня 2019 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №12019160210000309 акумуляторної батареї «GT-AVTO 60 Ah, 12v, 480 A», яку надав ОСОБА_1

-розписку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , про те, що він отримав від ОСОБА_1 акумуляторну батарею «GT-AVTO 60 Ah, 12v, 480 A».

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи №250-КДТЗ за матеріалами кримінального провадження №12019160210000309, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 1256 гривень 8 копійок.

-постанову слідчого СВ Ананьївського ВП Подільського ВП ГУНП в Одеській області Діордіца О.Л. від 8 грудня 2019 року про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні №12019160210000320 автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2104» з номерним знаком « НОМЕР_8 ».

-заяву ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , про те, що він отримав від працівників поліції свій автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2104» з номерним знаком « НОМЕР_8 ».

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової автотоварознавчої експертизи №251-КДТЗ за матеріалами кримінального провадження №12019160210000320, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 1256 гривень 8 копійок.

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової трасологінчої експертизи №385-СП за матеріалами кримінального провадження №12019160210000320, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 942 гривні 6 копійок.

-довідку Одеського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про витрати на проведення судової трасологінчої експертизи №382-СП за матеріалами кримінального провадження №12019160210000320, відповідно до якої вартість проведення експертизи склала 628 гривень 4 копійки.

Заперечень або доповнень до зазначених доказів від учасників процесу не надходило, за їх згодою зазначені докази було долучено до матеріалів справи.

Крім того, від представника Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_1 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_1 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, не становитиме високої небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб).

Також, від представника Ананьївського районного сектору філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області надійшли матеріали досудової доповіді про обвинуваченого ОСОБА_2 із викладенням матеріалів та висновком органу пробації про те, що виправлення ОСОБА_2 можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк, не становитиме високої небезпеки для суспільства (в тому числі окремих осіб).

Після дослідження доказів, судом було поставлено питання учасникам процесу про те, чи бажають вони доповнити судовий розгляд і чим саме, чи можливо закінчити дослідження доказів та перейти до судових дебатів.

На вказане питання учасники процесу повідомили, що будь-яких доповнень до досліджених під час судового розгляду доказів, а також встановлених судом обставин вони не мають, заяв або клопотань заявляти з цього приводу не бажають, та вважають за можливе перейти до судових дебатів.

Враховуючи викладене судом без видалення до нарадчої кімнати було постановлено ухвалу про закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами і перехід до судових дебатів.

У судових дебатах:

Прокурор Котовської місцевої прокуратури Одеської області пояснив, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України, просила визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання за ч.3 ст.185 КК України у вигляді 4 років 6 місяців позбавлення волі та за ч.2 ст.289 КК України – у вигляді 5 років позбавлення волі. З урахуванням положень статті 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. При цьому, із застосуванням положень ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Також, прокурор зазначила, що під час розгляду кримінального провадження, в судовому засіданні було встановлено та доведено факт скоєння ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, просила визнати ОСОБА_2 винним у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, при цьому враховуючи особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, призначити йому покарання у вигляді 5 років позбавлення волі. При цьому, із застосуванням положень ст.75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з іспитовим строком 1 рік, з покладенням на ОСОБА_2 обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судових дебатах зазначили, що свою вину у вчиненні інкримінованих злочинів вони визнають в повному обсязі, усвідомили неправильність та протизаконність своїх вчинків, у скоєному щиро розкаюються, просять їх суворо не карати.

В останньому слові обвинувачені зазначили, що у скоєному вони розкаюється.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_1 злочинів, дії обвинуваченого ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з вищевикладеного.

Відповідно до частини 1 статті 1 КК України цей кодекс має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від злочинних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання злочинам.

Частиною 1 статті 50 КК України визначено, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Відповідно до частини 2 статті 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Частиною 1статті 65 КК України визначено, що суд призначає покарання: 1) у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 53 цього Кодексу; 2) відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; 3) враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинене кримінальне правопорушення призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.

Відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України злочини вчинені ОСОБА_1 є тяжкими злочинами.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданих збитків потерпілим.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.

Санкцією частини 3 статті 185 КК України передбачено застосування до особи покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років.

Відповідно до положень статті 69-1 КК України за наявності обставин, що пом`якшують покарання, передбачених пунктами 1 та 2 частини першої статті 66 цього Кодексу, відсутності обставин, що обтяжують покарання, а також при визнанні обвинуваченим своєї вини, строк або розмір покарання не може перевищувати двох третин максимального строку або розміру найбільш суворого виду покарання, передбаченого відповідною санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини цього Кодексу.

При цьому, суд врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого, наявності передбачених пунктами 1 та 2 частини 1 статті 66 КК України обставин, що пом`якшують покарання винного, вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 КК України, у вигляді 4 років позбавлення волі.

Санкцією частини 2 статті 289 КК України передбачено застосування до особи покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Суд врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_1 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.

Частиною 1 статті 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

При цьому, при призначенні ОСОБА_1 остаточного покарання за вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2, ст.289 КК України, суд вважає за доцільне застосувати принцип поглинення менш суворого покарання більш суворим, та остаточне покарання ОСОБА_1 призначити у вигляді 5 років позбавлення волі.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_1 конфіскації майна, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 59 КК України визначено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

При цьому, ОСОБА_1 тимчасово ніде не працює, згідно наданих прокурором довідок сільської ради особистого майна на території села не має, проживає разом з батьками, у зв`язку з чим суд вважає застосування до ОСОБА_1 конфіскації мана недоцільним.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що злочини вчинені ОСОБА_1 не є корупційним.

Частиною 3 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Частиною 3 статті 76 КК України визначено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб; 6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

З урахуванням викладеного, покарання яке має бути призначено ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.76 КК України.

Щодо обвинуваченого ОСОБА_2 суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до висновку, що під час судового розгляду підтверджено факт скоєння ОСОБА_2 злочину, дії обвинуваченого ОСОБА_2 вірно кваліфіковані за ч.2 ст.289 КК України.

Вказаних висновків суд дійшов провівши судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, виходячи з вищевикладеного.

Відповідно до положень ч.4 ст.12 КК України злочин вчинений ОСОБА_2 є тяжким злочином.

До обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_6 завданих збитків.

Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2 згідно зі ст.67 КК України, відсутні.

Санкцією частини 2 статті 289 КК України передбачено застосування до особи покарання у вигляді позбавленням волі на строк від п`яти до восьми років з конфіскацією майна або без такої.

Суд врахуванням обставин справи та особи обвинуваченого вважає, що з метою досягнення мети кримінального покарання, визначеної статтею 50 КК України, достатнім для виправлення ОСОБА_2 буде призначення йому покарання за вчинення злочину, передбаченого частиною 2 статті 289 КК України, у вигляді 5 років позбавлення волі.

Частиною 1 статті 70 КК України визначено, що при сукупності злочинів суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Вирішуючи питання щодо застосування до ОСОБА_2 конфіскації майна, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 59 КК України визначено, що покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Якщо конфіскується частина майна, суд повинен зазначити, яка саме частина майна конфіскується, або перелічити предмети, що конфіскуються.

При цьому, ОСОБА_2 тимчасово ніде не працює, згідно наданих прокурором довідок сільської ради особистого майна на території села не має, проживає разом з батьками, у зв`язку з чим суд вважає застосування до ОСОБА_2 конфіскації мана недоцільним.

Відповідно до ч.1 ст.75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п`яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.

Відповідно до примітки до статті 45 КК України корупційними кримінальними правопорушеннями відповідно до цього Кодексу вважаються кримінальні правопорушення, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також кримінальні правопорушення, передбачені статтями 210, 354, 364, 364-1, 365-2, 368, 368-3-369, 369-2, 369-3 цього Кодексу.

З наведеного вбачається, що злочин вчинений ОСОБА_2 не є корупційним.

Частиною 3 статті 75 КК України визначено, що суд ухвалює звільнити засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки. Тривалість іспитового строку та обов`язки, які покладаються на особу, звільнену від відбування покарання з випробуванням, визначаються судом.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням суд покладає на засудженого такі обов`язки: 1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Частиною 3 статті 76 КК України визначено, що на осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, суд може додатково покласти такі обов`язки: 1) попросити публічно або в іншій формі пробачення у потерпілого; 2) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров`я інших осіб; 6) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля.

З урахуванням викладеного, покарання яке має бути призначено ОСОБА_2 , враховуючи тяжкість злочинів, особу винного та інші обставини справи, суд приходить до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання та вважає за можливе звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням, з визначенням іспитового строку та покладенням на нього обов`язків, передбачених ч.ч.1, 3 ст.76 КК України.

Частиною 4 статті 76 КК України, визначено, що нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням, здійснюється уповноваженим органом з питань пробації за місцем проживання, роботи або навчання засудженого, а щодо засуджених військовослужбовців - командирами військових частин.

Згідно ст.124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Процесуальні витрати по кримінальному провадженню за проведення судових експертиз - становлять 6908,44 грн. (витрати за проведення автотоварознавчої експертизи висновок №251-КДТЗ – 1256,08 грн. + за проведення товарознавчої експертизи висновок №358-СП – 628,04 грн. + за проведення трасологічної експертизи висновок №382-СП – 628,04 грн. + за проведення трасологічної експертизи висновок №385-СП – 942,06 грн. + за проведення автотоварознавчої експертизи висновок №2-ОД – 1256,08 грн. + за проведення автотоварознавчої експертизи висновок №250 КДТЗ – 1256,08 грн. + за проведення товарознавчої експертизи висновок №384-СП – 942,06 грн.).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 спільно вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, досудове розслідування за яким здійснювалося в рамках кримінального провадження №12019160210000320, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 8 грудня 2019 року, в якому було проведено автотоварознавчу експертизу та складено висновок №251-КДТЗ – вартість проведення експертизи – 1256,08 грн., а також трасологічні експертизи: висновок №382-СП – 628,04 грн., висновок №385-СП – 942,06 грн.

Вартість проведення зазначених експертиз 2826,18 гривень має бути стягнена солідарно з обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Вартість проведення інших експертиз в сумі 4082,26 гривень має бути стягнута з ОСОБА_1 .

Запобіжні заходи відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_15 під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обиралися.

Інші заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не застосовувались.

З реєстру матеріалів досудового розслідування та інших матеріалів справи вбачається, що у кримінальному провадженні наявні речові докази, долю яких слід вирішити відповідно до положень ст.100 КПК України.

Цивільний позов потерпілими та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 349, 366-371, 373, 374, 376, 395, 532 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.289 КК України

За вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.185 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

За вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.289 КК України, призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Із застосуванням положень ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_1 , за сукупністю кримінальних правопорушень, за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.185 КК України, ч.2 ст.289 КК України, у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності із п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 протягом трьох років випробувального терміну:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , - визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

За вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ч.ч.1, 3 ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов`язки.

У відповідності із п.п.1, 2 ч.1, п.2 ч.3 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_2 протягом одного року випробувального терміну:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

В силу положень ст.165 Кримінально-виконавчого кодексу України іспитовий строк засудженим, обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 14 липня 2020 року.

Долю речових доказів, вирішити у відповідності до положень статті 100 КПК України, а саме вважати повернутим потерпілим.

Цивільний позов потерпілими та прокурором під час досудового розслідування та судового розгляду не пред`явлено.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новосамарка Красноокнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України у формі НОМЕР_1 -картки № НОМЕР_2 , видний 28 листопада 2018 року органом №5137 (Окнянським районним сектором Головного управління ДМС в Одеській області), реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с.Великобоярка Ананьївського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, учня 2-ї групи МСТУ Ананьївського професійного аграрного ліцею, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, паспорт громадянина України у формі НОМЕР_1 -картки № НОМЕР_4 , видний 3 січня 2018 року органом №5123 (Ананьївським районним сектором Головного управління ДМС в Одеській області), реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_5 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз (висновок №251-КДТЗ – вартість проведення експертизи – 1256,08 грн., висновок №382-СП – 628,04 грн., висновок №385-СП – 942,06 грн.) Одеським НДЕКЦ МВС України (УК у м.Одесі/ Малиновський р-н/ 24060300, ЄДРПОУ 38016923, р/р UA80899990000031118115015007, код, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) в сумі 2826 (дві тисячі вісімсот двадцять шість) гривень 18 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новосамарка Красноокнянського району Одеської області, українця, громадянина України, з базовою загальною середньою освітою, тимчасово не працюючого, не одруженого, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, паспорт громадянина України у формі НОМЕР_1 -картки № НОМЕР_2 , видний 28 листопада 2018 року органом №5137 (Окнянським районним сектором Головного управління ДМС в Одеській області), реєстраційний номер облікової картки платника податків – НОМЕР_3 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судових експертиз (висновок №358-СП - 628,04 грн., висновок №2-ОД – 1256,08 грн., висновок №250 КДТЗ – 1256,08 грн., висновок №384-СП – 942,06 грн.) Одеським НДЕКЦ МВС України (УК у м.Одесі/ Малиновський р-н/ 24060300, ЄДРПОУ 38016923, р/р UA80899990000031118115015007, код, МФО 899998, банк Казначейство України (ЕАП), за кодом класифікації доходів бюджету 24060300 «Інші надходження» по Одеській області) в сумі 4082 (чотири тисячі вісімдесят дві) гривні 26 копійок.

Запобіжний захід відносно обвинувачених під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не обирався.

Інші, заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового розгляду не застосовувались.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Ананьївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О.О.Желясков