Ухвала суду № 90382198, 08.07.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/7110/18

Провадження №2/755/646/20

У Х В А Л А

"08" липня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Катющенко В.П.

при секретарі - Кравченко А.С.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання позивача ОСОБА_1 про прийняття письмової заяви про зміну позовних вимог, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином та застосування наслідків його удаваності, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином та застосування наслідків його удаваності.

У підготовчому засіданні позивач, ОСОБА_1 , підтримав подану ним раніше заяву про зміну позовних вимог, яка надійшла до суду 05 листопада 2019 року, та заявив клопотання про прийняття вказаної заяви. Відповідно до письмової заяви про зміну позовних вимог позивач просить суд:

1.Визнати недійсним Договір дарування частини квартири від 29.01.2018, зареєстрований за № 421 (1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ) та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 39405355 від 29.01.2018 15:44:52, приватний нотаріус Каплун Ю.В., Київський міський нотаріальний округ, м. Київ, номер запису про право власності: 24576147 від 29.01.2018 15:30:07;

2.Раніше подані позовні вимоги в частині: визнати Договір дарування частини квартири від 29.01.2018, зареєстрований за № 421 (1/2 частини трикімнатної квартири АДРЕСА_1 ) - удаваним правочином та встановивши, що правочин Дарування 1/2 частини квартири від 29.01.2018, серія та номер 421 вчинений відповідачами 1, 2 для приховання іншого правочину - договору купівлі-продажу цієї Ѕ трикімнатної квартири АДРЕСА_1 , застосувати правові наслідки удаваного правочину, надавши ОСОБА_1 переважне право купівлі цієї частки у зазначеному вище спільному нерухомому майні за ціною 98551 грн. з вартості договору зазначеної в оскаржуваному Договорі дарування від 29.01.2018 частки квартири - залишити без розгляду;

3.Винести Ухвалу про повернення позивачу зайво сплаченого судового збору за розгляд матеріальної частини позову, а саме - визнання права власності на Ѕ частину спірної квартири у розмірі 985,55 грн.

В обґрунтування заяви позивач зазначив, що при вивченні матеріалів нотаріальної справи спірного договору дарування від 29.01.2018, укладеного між відповідачами ОСОБА_2. та ОСОБА_3 , він дійшов висновку що спірний Договір підлягає скасуванню як такий, що укладений з грубим порушенням чинного цивільного законодавства України, що тягне зміну як підстави, так і предмету позову.

Представник відповідачів - ОСОБА_5 у підготовчому засіданні заперечив щодо клопотання позивача, оскільки фактично позивачем заявляється одночасно зміна підстав і предмету позову, що суперечить вимогам процесуального закону.

Інші учасники справи у підготовче засідання не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд, вислухавши доводи позивача та позицію представника відповідачів, дослідивши заяву про зміну позовних вимог, вивчивши матеріали справи приходить наступного.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Астахової О.О. від 31 травня 2018 року відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином та застосування наслідків його удаваності, за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого засідання.

05 липня 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшов відзив відповідача ОСОБА_3 , а 16 липня 2018 - відповідь на зазначений відзив.

21 листопада 2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли пояснення відповідача ОСОБА_2 , в яких останній повідомив суд та надав відповідні докази щодо зміни прізвища та просив справу розглядати у його відсутність.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 27 листопада 2018 року постановленою без видалення до нарадчої кімнати із занесенням до протоколу судового засідання, закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

11 грудня 2018 року до суду надійшла відповідь на відзив (пояснення) відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 липня 2019 року витребувані письмові докази у справі за клопотанням позивача.

03 лютого 2020 року до суду надійшла заява позивача про зупинення провадження у справі, в задоволенні якої ухвалою суду від 10 лютого 2020 року відмовлено.

Також, матеріали справи містять письмову заяву позивача про зміну позовних вимог, яка надійшла до суду 05 листопада 2019 року, заяву позивача про зупинення провадження у справі, яка надійшла до суду 23 квітня 2020 року.

Ухвалою судді Дніпровського районного суду м. Києва Катющенко В.П. від 26 травня 2020 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином та застосування наслідків його удаваності, прийнято до свого провадження та призначено справу до підготовчого судового засідання, у відкритому судовому засіданні.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

У відповідності до ч. 3 ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги.

Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги.

Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував.

Таким чином, зміна предмета позову означає зміну вимог, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Доповнення позовних вимог новою вимогою та новими обставинами, по суті своїй є новим позовом.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог, то фактично також йдеться про подання іншого позову.

Із поданої письмової заяви про зміну позовних вимог, убачається, що ОСОБА_1 , як ним також підтверджено у підготовчому засіданні, заявлено одночасно про зміну предмету та підстав позову, що виключається вимогами цивільного процесуального закону та є підставою для відмови у задоволенні клопотання позивача про прийняття письмової заяви про зміну позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені клопотання позивача ОСОБА_1 про прийняття письмової заяви про зміну позовних вимог, в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Каплун Юрій Вікторович про визнання договору дарування нерухомого майна удаваним правочином та застосування наслідків його удаваності - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільним процесуальним кодексом України. Ухвала суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку окремо від рішення суду у випадках, передбачених статтею 353 ЦПК України та в строки встановлені ст. 354 ЦПК України.

Повний текст ухвали складено 13 липня 2020 року.

Суддя: