Ухвала суду № 90380355, 14.07.2020, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/635/2020 Справа №641/4802/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого судді - Музиченко В.О.

суддів – Боговського Д.Є. та Богдан М.В.,

при секретарі – Леонідовій Т.А.

за участю прокурора – Махарадзе К.М.,

обвинуваченого – ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого – адвоката Чепурової А.Л.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020220540000561 від 14.07.2020 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

На розгляді Комінтернівського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України за обвинуваченням ОСОБА_1 .. До обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , оскільки ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме незаконного впливу на свідків та переховування від суду – на даний час не зменшились і не відпали.

Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, судова колегія дійшла наступного.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

Частиною 4 статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Приймаючи до уваги, що ухвала слідчого судді Комінтернівського районного суду м. Харкова від 05.06.2020 про продовження щодо ОСОБА_1 міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою припиняє свою дію 14 серпня 2020 року, судове провадження не розпочато, прокурором подано відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо можливості продовження строку запобіжного заходу щодо обвинувачених.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується. Крім того, обвинувачений не має постійних джерел доходу, стійких соціальних зв`язків, а також може впливати на свідків, оскільки злочин, у якому він обвинувачується вчинено із застосуванням насильства. Вказані ризики свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_1 більш м`якої міри запобіжного заходу, ніж тримання під вартою з метою забезпечення виконання ним покладених процесуальних обов`язків.

За таких обставин, з урахуванням вищевказаних обставин у їх сукупності, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 строк тримання під вартою терміном на 60 діб.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 376 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Клопотання прокурора Слобідського відділу Харківської місцевої прокуратури № 5 Махарадзе Кристини Мерабіївни про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 309 КК України, строком на 60 діб, тобто до 11 вересня 2020 року.

Підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відкласти на 11 серпня 2020 року о 12 годині 00 хвилин.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 7 днів, а обвинуваченим – в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий суддя- В . О . Музиченко

Судді: Д. Є. Боговський

М. В. Богдан