Рішення № 90379292, 13.07.2020, Томашпільський районний суд Вінницької області

Справа № 146/362/20

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2020 р. Томашпільський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді Пилипчука О.В.

з участю секретаря судового засідання Бойко Т.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в смт. Томашпіль цивільну справу

ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»

відповідач: ОСОБА_1

вимоги позивача: про стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ:

Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

04 травня 2020 року до Томашпільського районного суду Вінницької області надійшов позов представника акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», в якому останній просить стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.12.2011 року в розмірі 14519,83 гривень та судові витрати.

Представник АТ КБ «Приват Банк» позов обґрунтував наступним.

ОСОБА_2 звернувся до ПАТ КБ «Приватбанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав Заяву №б/н від 20.12.2011 року, згідно якої отримав кредит у розмірі 15000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позичальник підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п. 2.1.1.2.5, п. 2.1.1.2.6 договору, де зазначено, що клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням та ініціативою банку.

Власник картрахунку зобов`язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, який відповідно до п.1.1.1.44. договору - короткостроковий кредит, який надається Банком Клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.

Також представник позивача вказує, що відповідно до кредитного договору, при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобов`язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, позичальник зобов`язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн + 5 % від суми позову.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором позичальник станом на 02.12.2019 року має заборгованість в сумі 14519,83 грн, що складається із: заборгованості за простроченим тілом кредиту в сумі 14519,83 грн.

Позивач вказує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 - помер. Спадкоємцем який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 . Вказана обставина підтверджується копіями паспортів ОСОБА_2 та ОСОБА_1 де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

07.02.2019 року позивачем була направлена претензія кредитора до Томашпільської державної нотаріальної контори.

27.02.2019 року позивачем було отримано відповідь Томашпільської державної нотаріальної контори в якій зазначалось, що спадкодавці померлого ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини, чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися та спадкова справа була заведена на підставі претензії АТ КБ «Приватбанк».

Позивач вказує, що згідно ч.1 ст. 1273 ЦК України спадкодавець за заповітом або за законом може відмовитись від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу за місцем відкриття спадщини.

Таким чином, відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять в тому числі кредитні зобов`язання померлого ОСОБА_2 . Спадкування обов`язків відбулось відповідно до ч.3 ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовилась від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

03.10.2019 року до ОСОБА_1 направлено лист-претензію, згідно якого позивач повідомив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 25 травня 2020 року відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 02 липня 2020 року.

Ухвалою Томашпільського районного суду від 02 липня 2020 року розгляд справи відкладено на 13 липня 2020 року.

Фактичні обставини, встановлені судом, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

В судове засідання представник АТ КБ «ПриватБанк» не з`явився, однак представник банку подав до суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити, в разі неявки відповідача не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася по невідомій суду причині. Станом на 13 липня 2020 року відзив на позов до Томашпільського районного суду Вінницької області не надійшов, про відкриття провадження у справі та розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, ОСОБА_1 була належним чином повідомлена, в зв`язку з чим суд ухвалив провести по даній справі заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів, відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.

Згідно ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України, встановлено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи положення даної норми, суд визнає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. Заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від сторін у справі не надходили.

Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності сторін, які заявили про розгляд справи за їх відсутності, на підставі наявних у справі доказів, відповідно вимог ст.211 ЦПК України.

Оскільки сторони в судове засідання не з`явились, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України не здійснювалося.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і достовірність показань сторін по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного.

Відповідно до ст.129 Конституції України судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов`язковість рішень суду.

Згідно ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до принципу диспозитивності цивільного судочинства (ст.13 ЦПК України) суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показання свідків.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Судом встановлено, що 20 грудня 2011 року між публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач, та ОСОБА_2 було укладено договір про надання банківських послуг, який складався із заяви останнього, Умов надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою та Тарифів банку. За цим договором банк надав позичальнику кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 33)

На підставі претензії кредитора від 18 грудня 2018 року, направленої АТ КБ «ПриватБанк» до Томашпільської державної нотаріальної контори, було повідомлено банк про те, що ніхто із спадкоємців із заявою про прийняття спадщини не звернувся.(а.с.38-39)

17 вересня 2019 року банком було надіслано лист-претензію на адресу відповідача, яка залишилася без відповідного реагування.

Станом на день смерті ОСОБА_2 заборгованість за кредитним договором становила 14749,17 грн, що підтверджується розрахунком, наданим позивачем. (а.с. 10-11)

Статтею 1281 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Окрім цього, суд бере до уваги положення пункту 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», в якому зазначено, що з урахуванням приписів статті 1282 ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов`язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов`язання фактично не пов`язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

Частиною 1 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доводи позивача, про те, що відповідач являється спадкоємцем ОСОБА_2 зводяться лише до констатації факту наявності у копіях паспортів останніх відмітки про їх зареєстроване місце проживання за однією і тією ж адресою. Однак вказана обставина не є достатнім доказом прийняття ОСОБА_1 спадщини після смерті ОСОБА_2 ..

Разом з цим згідно довідки наданою нотаріальною конторою після смерті ОСОБА_2 , спадкова справа не відкривалась.

Згідно ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у спосіб визначений законами України.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Відповідно ч.ч.1-5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином позивач не довід що спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 являється ОСОБА_1 . Не доведено, що остання прийняла спадщину в зв`язку з чим може виникнути право вимоги до неї.

Таким чином позивачем позовні вимоги жодним чином не доведені та не обґрунтовані, а тому суд приходить до висновку, що у задоволенні позову АТ КБ «ПриватБанк» слід відмовити в повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Відповідно до положень ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач АТ КБ «ПриватБанк» понесло судові витрати, що складаються з 2102 гривень, сплаченого судового збору.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишаються за позивачем.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 15, 16, 20, ст. 1281, 1282 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 76-81, 95, 141, 142, 206, 228, 229, 235, 258, 263, 264, 265, 268, 279, 280, 289, 354 ЦПК України суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити повністю.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування (ім`я) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «Приват Банк»-код ЄДРПОУ 14360570, р/р НОМЕР_2 , МФО 305299, адреса: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий 21.04.1999 року Харцизьким МВ УМВС України у Донецькій області, адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: О. В. Пилипчук