Ухвала суду № 90378294, 14.07.2020, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2020 р. м. Кремінна

Справа № 414/2277/19

Провадження № 1-кп/414/56/2020

Кремінський районний суд Луганської області в складі:

головуючого судді Панчука М.В.,

за участю секретаря судового засідання Білан Н.О.,

прокурора Неманова М.О.

особи стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_1 ,

захисника Шмуйлової І.М.,

законного представника особи

стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_2 ,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кремінна Луганської області кримінальне провадження за клопотаннями прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Бараниківка, Кремінського району, Луганської області, громадянки України, яка має базову загальну середню освіту, не заміжньої, не працюючої, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої 01.02.2018, Кремінським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців, з застосуванням ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробувальним терміном 1 рік 6 місяців,

– яка обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України ,

встановив:

31.07.2019, близько 12 години, більш точного часу під час досудового розслідування встановити не вдалося можливим, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебувала поблизу домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . У цей час у ОСОБА_1 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись в тому, що за її діями ніхто не спостерігає, шляхом відчинення незамкнутої вхідної хвіртки, проникла на територію подвір`я вищевказаного домоволодіння, звідки таємно викрала велосипед марки «Салют» моделі «Комфорт» темно-червоного кольору. Після цього, ОСОБА_1 місце події залишила, обернувши на свою користь для власного використання викрадене майно.

В результаті злочинних дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 , згідно судової-товарознавчої експертизи № 19/113/9-1/848-123е від 07.08.2019, заподіяно матеріальну шкоду на загальну суму 531 гривня 87 копійок.

Таким чином, ОСОБА_1 скоїла суспільно-небезпечне діяння, яке підпадає під диспозицію ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинену повторно, поєднану з проникненням у сховище .

10.07.2020 року до Кремінського районного суду Луганської області надійшло клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_1 щодо вчинення суспільно-небезпечного діяння за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та наполягав на його задоволенні та просив застосувати до ОСОБА_1 примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

ОСОБА_1 у судовому засіданні підтвердила, що вона вчинила суспільно небезпечне діяння за обставин, викладених у клопотанні прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру стосовного неї, при цьому пояснивши, що в момент вчинення суспільно небезпечного діяння у повній мірі не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому не заперечує проти застосування до неї примусового заходу медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Захисник Шмуйлова І.М. та законний представник особи стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_2 підтримали клопотання прокурора у повному обсязі.

Потерпілий в судове засідання не з`явився, про день, час та місце судового розгляду повідомлений належно, а саме стороною обвинувачення, шляхом передачі телефонограми.

Крім показань самої ОСОБА_1 , факт вчинення нею суспільно небезпечного діяння за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, також підтверджується іншими доказами щодо обставин провадження, які не оспорюються жодним з учасників судового розгляду, а тому суд, керуючись ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним їх дослідження. При цьому судом з`ясовано, що ОСОБА_1 та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, у суду відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позицій, а також судом роз`яснено учасникам, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини справи в апеляційному порядку.

Таким чином, суд вважає доведеним факт вчинення ОСОБА_1 суспільно-небезпечного діяння:

за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, а саме таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 14 від 06.04.2020 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на час вчинення інкримінованого їй діяння, виявила ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушенням емоцій та поведінки, які вимагають лікувальних заходів (Згідно з МКХ-10 F 70.1), за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На даний час виявляє ознаки недоумства у вигляді легкої розумової відсталості зі значними порушенням емоцій та поведінки, які вимагають лікувальних заходів (Згідно з МКХ-10 F 70.1), за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. До ОСОБА_1 судом може бути застосований примусовий захід медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом (а.с.90-92)

Так, згідно з ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

У пункті 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» № 7 від 03.06.2005 р. вказується, що зазначені примусові заходи мають застосовуватися лише за наявності у справі обґрунтованого висновку експертів-психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має інший психічний розлад, які зумовлюють її неосудність і викликають потребу в застосуванні щодо неї таких заходів.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КК України, залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати, зокрема такий примусовий захід медичного характеру, як госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КК України, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2000 р. примусові заходи медичного характеру застосовуються за рішенням суду у випадках та в порядку, встановлених Кримінальним та Кримінально процесуальним кодексами України, цим законом та іншими законами. За рішенням суду може бути застосовано, зокрема такий примусовий захід медичного характеру, як госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що ОСОБА_1 вчинила суспільно небезпечне діяння за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, перебуваючи у стані неосудності, оскільки відповідно до зазначеного висновку судово-психіатричної експертизи №14 від 06.04.2020 не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними у період вчинення суспільно небезпечного діяння, тому суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_1 , яка є суспільно небезпечною особою і у судовому засіданні проти клопотання прокурора не заперечувала, примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом, на чому також наполягали її законний представник та захисник.

Запобіжний захід до ОСОБА_1 не застосовувався. Цивільний позов заявлено не було.

Витрати пов`язані з проведенням судово-товарознавої експертизи № 19/113/9-1/848-123е від 07.08.2019, що становлять 785,05 грн., слід віднести на рахунок держави, оскільки судом було встановлено, що суспільно небезпечні діяння ОСОБА_1 були вчинені у стані неосудності.

Питання про долю речових доказів підлягають вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст. 19, 93, 94, 121 КК України, ст.ст. 100, 128, 129, 347, 369-372, 512, 513 КПК України, суд,

ухвалив:

клопотання прокурора у кримінальному провадженні про застосування примусових заходів медичного характеру до ОСОБА_1 – задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до психіатричного закладу із звичайним наглядом.

Речові докази:

DVD-R диск із відеозаписом VID_20190801_104351.mp4 - зберігати при матеріалах справи;

велосипед марки "Салют" моделі "Комфорт" з заниженою рамою темно-червого кольору, вважати повернутим законному власнику ОСОБА_3 , згідно збережної розписки.

Судові витрати на залученні експертів у розмірі 785 (сімсот вісімдесят п`ять) гривень 05 копійок – віднести на рахунок держави.

Ухвала може бути оскаржена до Луганського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Кремінський районний суд Луганської області.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копії ухвали негайно після її проголошення вручити учасникам судового провадження.

Суддя М.В. Панчук