Рішення № 90377266, 06.07.2020, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/4390/19

Провадження № 2/191/1186/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

06.07.2020

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Бондаренко Г.В.

за участю секретаря - Силкіної О.Г.

розглянувши, згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом Приватне акціонерне товариство « Страхова компанія « Українська страхова група»до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 29 грудня 2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2248640, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «Dacia Logan» д/н НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за даним Полісом страхування - 100 000,00 грн. та франшиза - 2 000,00 грн. Строк дії договору - 30.12.2016р. до 29.12.2017р. Як вбачається з Постанови № 200/10580/17 від 19.07.2017р. Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, 14.06.2017р. о 08 год. 30 хв. в м. Дніпрі по вул. Запорізьке шосе на перехресті з пр. Праці, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Dacia Logan» д/н НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення із автомобілем «Mercedes-Benz 312» д/н НОМЕР_2 , у зв`язку з чим відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. В результаті вищевказаної ДТП автомобіль «Mercedes-Benz 312» д/н НОМЕР_2 зазнав механічних ушкоджень. Враховуючи те, що автомобіль «Dacia Logan» д/н НОМЕР_1 , яким керував відповідач на момент ДТП, був забезпеченим у Позивача транспортним засобом за Полісом страхування № АК/2248640 від 29.12.2016р., то Позивач прийняв на себе майнову відповідальність за протиправні дії відповідача і здійснив виплату страхового відшкодування за механічні пошкодження автомобіля «Mercedes-Benz 312» д/н НОМЕР_2 у загальному розмірі 98 000,00 грн., що підтверджується Платіжним дорученням № 25321 від 18.10.2017р. Згідно Звіту № 2708/17/17 від 15.08.2017р. та Зобов`язуючої пропозиції вартість матеріального збитку складає 113 654,35 грн. Розмір страхового відшкодування розрахований за формулою: страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну згідно п. 4 Полісу № АК/2248640 від 29.12.2016р. - 100 000,00 грн. та франшиза згідно п. 5 Полісу № АК/2248640 від 29.12.2016р. - 2 000,00 грн. (100 000,00 грн. - 2 000,00 грн. = 98 000,00 грн.).

Але позивачем було встановлено, що при укладенні страхового договору № АК/2248640 від 29.12.2016р було сплачено страховий платіж менший на 50%, з урахуванням пільгової категорії страхувальника (пенсіонер), як передбачено п.13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Дана пільга застосовується за умови керування транспортним засобом безпосередньо пільговиком, а на момент ДТП забезпеченим транспортним засобом керувала особа на яку не поширюється вказана пільга.

У зв`язку з вищевикладеним та згідно ст. 38-1, п. 38-1.1. у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 нього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування. З огляду на зазначені обставини, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу оплачене страхове відшкодування (в порядку регресу) у розмірі 49 000,00 грн. Позивач направив на адресу Відповідача Претензію № 428 від 13.09.2019р. з проханням добровільно відшкодувати суму виплаченого страхового відшкодування. Однак останній лишив її без задоволення.

Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 49 000 (сорок дев`ять тисяч) гривень 00 копійок по відшкодуванню шкоди (в порядку регресу) та сплачений судовий збір в розмірі 1 921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) гривня 00 копійок.

Ухвалою суду від 09.04.2020 року залучено у цивільній справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, позивача правонаступника - ПАТ «СК «Українська страхова група», який згідно договору про приєднання від 19.12.2019 року, укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та ПАТ «СК «Українська страхова група» затверджених протоколом загальних зборів ТДВ СТДВ «Глобус» №16 від 19.12.2019 року, та протоколом загальних зборів ПАТ «СК «УСГ» №29 від 19.12.2019 року - ПАТ «СК`УСГ» є набувачем всіх прав та обов`язків ТДВ СТДВ «Глобус». До ПАТ «СК`УСГ» згідно з передавальним актом переходять всі зобов`язання ТДВ СТДВ «Глобус».

Представник позивача Шаталов Т.В. в судове засідання не з`явився, до його початку надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити. Не заперечував проти проведення заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання за зареєстрованим місцем проживання, не з`явився в судове засідання без повідомлення причин та без подання відзиву. Відповідно до ст. 187 ЦПК України виклик відповідача, також здійснювався через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.

В зв`язку з тим, що суд не має відомостей про причину неявки відповідача, який був повідомлений належним чином, і який про причини своєї неявки суд не повідомив, заяву про розгляд справи за його відсутності суду не надав, відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з тим, що позивач не заперечує проти розгляду справи по суті за відсутності відповідача, суд з його згоди ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

Суд, дослідивши докази, викладені в письмових матеріалах справи, давши їм належну оцінку, встановив наступне.

За правилами статей 2,12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).

Відповідно до ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов`язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин. Звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та припустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 29 грудня 2016 року між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» та ОСОБА_2 було укладено Поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/2248640, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «Dacia Logan» д/н НОМЕР_1 . Ліміт відповідальності за даним Полісом страхування - 100 000,00 грн. та франшиза - 2 000,00 грн. Строк дії договору - 30.12.2016р. до 29.12.2017р.

Відповідно до постанови № 200/10580/17 від 19.07.2017року Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська, 14.06.2017р. о 08 год. 30 хв. в м. Дніпрі по вул. Запорізьке шосе на перехресті з пр. Праці, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Dacia Logan» д/н НОМЕР_1 , виконуючи поворот ліворуч, виїхав на смугу зустрічного руху та скоїв зіткнення із автомобілем «Mercedes-Benz 312» д/н НОМЕР_2 , у зв`язку з чим відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Відповідно до Звіту №2708/17/17 від 15.08.2017 року та Зобов`язуючої пропозиції вартість матеріального збитку складає 113 654,35 грн. Розмір страхового відшкодування розрахований за формулою: страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну згідно п. 4 Полісу № АК/2248640 від 29.12.2016р. - 100 000,00 грн. та франшиза згідно п. 5 Полісу № АК/2248640 від 29.12.2016р. - 2 000,00 грн. (100 000,00 грн. - 2 000,00 грн. = 98 000,00 грн.).

Судом також встановлено, що при укладенні страхового договору № АК/2248640 від 29.12.2016 року відповідачем було сплачено страховий платіж менший на 50%, з урахуванням пільгової категорії страхувальника (пенсіонер), як передбачено п.13.1 ст. 13 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Дана пільга застосовується за умови керування транспортним засобом безпосередньо пільговиком, а на момент ДТП забезпеченим транспортним засобом керувала особа на яку не поширюється вказана пільга.

Відповідно до ст. 38-1, п. 38-1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 нього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Згідно із ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв`язку із пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованому у порядку встановленому законодавством.

При цьому регрес регулюється загальними нормами цивільного права (зокрема,ст. 1191 ЦК України), а також ст. 38 Закону № 1961-IV, а для суброгації відповідно до ст. 993 ЦК України і ст. 27 Закону України "Про страхування" встановлено особливий правовий режим.

За своєю правовою природою регрес істотно відрізняється від суброгації. Основна відмінність полягає в тому, що при суброгації переходить існуюче право з усіма його забезпеченнями, а регрес породжує нове право. Суброгація - це перехід прав до третьої особи на основі закону. Регрес - це право, що виникає в особи внаслідок платежу. При суброгації до страховика переходить право, що вже виникло (з моменту заподіяння шкоди) у страхувальника. Право регресу - це право зворотної вимоги, що виникає у страховика (регредієнта) до винної особи (регресату) на тій основі, що страховик попередньо провів виконання за страховим зобов`язанням, виплативши страхове відшкодування страхувальникові, тобто право регресу виникає з моменту сплати за третю особу.

Таким чином, регрес - це нове право, що виникає в особи внаслідок здійснення платежу. Право регресу - це право зворотної вимоги страховика до регресату через те, що страховик виконав обов`язок за страховим зобов`язанням.

Отже, у страхуванні відповідальності навіть після виконання зобов`язання страховиком суброгація неприпустима, оскільки виникають правовідносини з відшкодування витрат у порядку регресу.

Таким чином, до даних правовідносин підлягають застосуванню норми матеріального права про право на звернення до відповідача з регресним позовом.

Відповідно до ст. 38-1, п. 38-1.1. Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі якщо страховик здійснив страхове відшкодування за шкоду, заподіяну під час використання забезпеченого транспортного засобу, у сфері, що передбачає більше значення коригуючого коефіцієнта, ніж визначено договором страхування, чи з порушенням умов, передбачених пунктом 13.2 статті 13 нього Закону (при укладенні договору страхування із застосуванням такого пункту), то особа, відповідальна за шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, зобов`язана компенсувати страховику 50 відсотків виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі заплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Враховуючи викладене, суд вважає , що позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними, в зв`язку з чим підлягають задоволенню в повному обсязі .

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Позивачем сплачено судовий збір, який підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст.2,3,4,5,7,10,12,13,141,280-284,352,354 ЦПК України, ст. ст.993,1191,1166 ЦК України,Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд,-

Вирішив :

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524 завдану шкоду у порядку регресу в розмірі 49 000 (сорок дев`ять тисяч) грн.. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», р/р НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, ЄДРПОУ 30859524 сплачений судовий збір у розмірі 1921 (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна) грн..00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354 (строк на апеляційне оскарження), 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 ЦПК України продовжуються на строк дії такого карантину.

Повний текст рішення виготовлений 14.07.2020 року.

Суддя: Г. В. Бондаренко