Рішення № 9037455, 15.04.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.04.2010 Справа № 10/45-10

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Малацковській М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Дзержинського району м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа"

до Малого приватного підприємства "Таврія"

про стягнення 21879 грн. 41 коп.

за участю Прокурора відділу Прокуратури Херсонської області Павленко О.В.

позивача: Корякін С.М. - юрисконсульт, дов. №1873 від 18.05.09

відповідача: Мозговий О.В. - начальник з економічної безпеки, дов. №2235 від 22.08.09р.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення піля закінчення розгляду справи.

Прокурор звернувся з позовом, яким просить стягнути з розрахункового рахунку відповідача на користь позивача 21489 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію, 253 грн. 72 коп. пені, 64 грн. 74 коп. інфляційних втрат, 71 грн. 32 коп. процентів річних.

Заявою №1023-вих-10 від 17.03.2010 року прокурор збільшив позовні вимоги до 53699 грн. 83 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 1001 грн. 68 коп. пені, 452 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 83 коп. процентів річних.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що більшість його об'єктів відключено від теплопостачання, а тому позивач безпідставно вимагає сплатити заборгованість.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Між позивачем та відповідачем був укладений Договір на відпуск теплової енергії для потреб опалення, вентиляції, гарячого водопостачання і пара №989 від 01.01.2006 р. (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію, а відповідач - оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Позивач стверджує, що за період з 01.11.2009 року по 28.02.2010 року було здійснено відпуск теплової енергії відповідачу на суму 53699,83 грн., у зв’язку з цим відповідачу були виставлені та надіслані відповідні рахунки-фактури №№989 від 30.11.2009 року, від 31.12.2009 року, від 31.01.2010 року та від 28.02.2010 року для оплати, а також акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) для підписання.

Відповідач виставлені рахунки не оплатив, мотивуючи тим, що належні йому об'кти фактично не споживають теплової енергії, оскільки система теплозабезпечення ним самовільно демонтована. У зв'язку з цим просив позивача направити інспектора для підтвердження факту демонтажу системи теплозабезпечення на його об'єктах.

Відмова від сплати виставлених рахунків за надання послуг з теплопостачання стала причиною для звернення прокурора до суду з позовом, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, до Малого приватного підприємства "Таврія" про стягнення грошових коштів в сумі 55299,06 грн., яка складається з 53699,83 грн. вартості спожитої теплової енергії, 1001 грн. 68 коп. пені, 452 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 83 коп. процентів річних.

Відповідно до Пункту 8 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою КМУ від 21.07.2005 р. № 630, послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

Виходячи зі змісту Закону України "Про теплопостачання" (ст. 2 Закону), він регулює відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності.

Теплогенеруюча організація - суб'єкт господарської діяльності, який має у своїй власності або користуванні теплогенеруюче обладнання та виробляє теплову енергію; Теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії (ст. 1 Закону України "Про теплопостачання", надалі -Закону). Таким є позивач у справі.

Як зазначено у ст. 19 Закону, теплогенеруюча організація поставляє вироблену теплову енергію безпосередньо споживачу згідно з договором купівлі-продажу.

Статтею 24 Закону визначено, що одним з основних обов'язків споживача теплової енергії є своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.

У статті 179 Господарського кодексу України закріплено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язковим для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

В матеріалах справи відсутні докази в підтвердження того, що відповідачу послуги з централізованого теплопостачання позивачем не надавались або що відповідач ці послуги не отримував.

Пунктами 24, 25 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення визначено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Відповідач не надав суду доказів в підтвердження факту відключення його від централізованого опалення згідно з визначеним законодавчими актами України порядком.

Як встановлено господарським судом і підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, позивачем в період з 01.11.2009 р. по 28.02.2010 р. було здійснено відпуск відповідачу теплової енергії на загальну суму 53699 грн. 83 коп. Для оплати вартості поставленої відповідачу теплової енергії позивач надсилав відповідачу (у період теплопостачання) рахунки із зазначенням сум, що підлягають сплаті у відповідному місяці.

Відповідач надіслані йому рахунки не оплачував.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З огляду на вищезазначене позовні вимоги про стягнення 53699,83 грн. вартості спожитої теплової енергії підлягають задоволенню.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивачем нараховано відповідачу за прострочення оплати вартості спожитої теплової енергії 452 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 83 коп. процентів річних.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (далі –Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна норма міститься в п. 2 ст. 343 ГК України.

В даному випадку пунктом 3.3 Договору сторонами було обумовлено, що при затриманні строку оплати, зазначеного в п. 3.1. Договору, Споживач (відповідач у справі) несе відповідальність у відповідності з п.п. 4-7 ст. 231 ГК України і Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки оплати.

Аналіз наведених норм законодавства та змісту Договору щодо стягнення пені дає підстави для висновку, що сторони при укладанні Договору не досягли згоди щодо розміру пені, оскільки ставка НБУ є величиною змінною і необхідно зазначити, за який саме період вона береться.

За таких обставин, позовна вимога про стягнення пені задоволенню не підлягає, як заявлена безпідставно.

Заперечення відповідача не приймаються судом до уваги з наведених вище та наступних підстав.

Відповідачем не заперечується той факт, що через об'єкти відповідача на верхні поверхи житлових будинків проходять труби для подачі тепла мешканцям будинків Відповідач документального підтвердження відключення від централізованого опалення в період з 01.11.2009 р. по 28.02.2010 р. суду не надав. Факт самовільного відключення, без додержання передбачених законодавчими актами України правил, шляхом обрізання системи опалення в приміщенні магазину не зафіксовано.

Пунктами 24, 25 Правил визначено, що споживач може відмовитися від отримання послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води. Відключення споживача від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.

Слід також зазначити, що відповідно до положень Порядку відключення окремих приміщень житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженого Наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року N 4, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 9 грудня 2005 р. за N 1478/11758 для реалізації права споживачів на відмову від отримання послуг ЦО і ГВП орган місцевого самоврядування або місцевий орган виконавчої влади створює своїм рішенням постійно діючу міжвідомчу комісію для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж ЦО і ГВП (далі - Комісія). Для вирішення питання відключення окремих приміщень житлового будинку від мереж централізованого опалення власник, наймач (орендар) приміщення повинен звернутися до Комісії з письмовою заявою про відключення від мереж ЦО і ГВП. При позитивному рішенні Комісії заявнику надається перелік організацій, до яких слід звернутися для отримання технічних умов для розробки проекту індивідуального (автономного) теплопостачання і відокремлення від мереж ЦО і ГВП. Відключення приміщень від внутрішньобудинкових мереж ЦО і ГВП виконується монтажною організацією, яка реалізує проект, за участю представника власника житлового будинку або уповноваженої ним особи, представника виконавця послуг з ЦО і ГВП та власника, наймача (орендаря) квартири (нежитлового приміщення) або уповноваженої ними особи. По закінченні робіт складається акт про відключення квартири (нежитлового приміщення, секції, під'їзду, будинку) від мереж ЦО і ГВП (додаток 4) і в десятиденний термін подається заявником до Комісії на затвердження.

Відповідно до ч. 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, всупереч вимогам статті 33 ГПК України, відповідачем не доведено обставин, на які він посилається як на підставу своїх заперечень.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 53699 грн. 83 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 452 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 83 коп. процентів річних. В задоволенні позовних вимог про стягнення пені має бути відмовлено.

Судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Таврія" (вул. Степова, 22А, с.м.т. Нововоронцовка, Херсонської області, код ЄДРПОУ 14129039, р/р 26008870864831 в "Укрсоцбанк", МФО 352015) на користь:

- Комунального підприємства теплових мереж "Криворіжтепломережа" (пров. Дежньова, 9, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, код ЄДРПОУ 03342184, р/р 26033112245, ДФ АБ "Укргазбанк", МФО 305448) - 53699 грн. 83 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію, 452 грн. 72 коп. інфляційних втрат, 144 грн. 83 коп. процентів річних;

- держави в доход державного бюджету (одержувач: код 24104230 Відділення Держказначейства, м. Херсон, Банк Управління Держказначейства в Херсонській області, МФО 852010, р/р 31119095700002, призначення платежу: код 22090200, символ звітності 095) 542 грн. 97 коп. витрат по сплаті державного мита. Наказ надіслати до Нововоронцовської МДПІ;

- держави в доход державного бюджету (одержувач платежу: УДК м. Херсона, р/р 31212259700002 Банк ГУ ДКУ в Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 24104230, призначення платежу: код 22090200 символ звітності банку 259 - 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5. Копії даного рішення надіслати сторонам по справі.

Суддя Л.І. Александрова

Дата підписання

рішення 16.04.2010 р.