Рішення № 9037211, 16.04.2010, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" квітня 2010 р. Справа № 5/56

Господарський суд Рівненської області у складі судді Войтюка В.Р. розглянувши справу

за позовом підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Ізол»

про стягнення в сумі 60 530 грн. 76 коп.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_3 дов. № 938 від 12.04.10 р.

відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22 ГПК України розяснені.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - підприємець ОСОБА_1 , звернувся в господарський суд з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Ізол", 52 908 грн. 54 коп. боргу за відпущені товарно-матеріальні цінності, 5 878 грн. 14 коп. інфляційних та 1 744 грн. 08 коп. 3% річних, всього 60 530 грн. 76 коп.

Відповідач відзиву на позов не подав, в судове засідання не з'явився, про день та час судового розгляду повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням, яке наявне в матеріалах справи (а.с.53).

Відповідно до ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Оскільки відповідач був завчасно повідомлений про день та час судового розгляду та мав можливість в розумні терміни довести до відома суду свої доводи та міркування стосовно позовних вимог, однак своїми правами визначеними ст. 22 ГПК України не скористався, то суд вважає можливим розгляд справи по суті позовних вимог, без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню.

При цьому суд встановив та врахував наступне.

01 січня 2008 року між підприємцем ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ізол" укладено договір № 2. Відповідно до п.2.1 договору позивач зобов`язувався протягом дії договору поставляти відповідачу товар вказаний у накладних а відповідач зобов`язувався прийняти товар та протягом 30 календарних днів від дня кожної поставки товару здійснити повну оплату (п.2.5.).

На виконання умов вищевказаного договору позивач поставив відповідачу товарно-матеріальні ціності на загальну суму 54 305 грн. 87 коп., що підтверджується видатковими накладними № ВВ-0009385 від 16 грудня 2008 року на суму 30 110 грн. 70 коп. (а.с. 36), № ВВ-0009713 від 26 грудня 2008 року на суму 6 282 грн. 70 коп. (а.с.37), № ВВ-0009714 від 26 грудня 2008 року на суму 1 175 грн. 80 коп. (а.с.38), ВВ-0009715 від 26 грудня 2008 року на суму 6 454 грн. 21 коп. (а.с.38), ВВ-0009712 від 29 грудня 2008 року на суму 964 грн. 36 коп. (а.с.41), ВВ-0009716 від 27 грудня 2008 року на суму 9 318 грн. 10 коп. (а.с.40).

Отримання відповідачем вказаних товарно-матеріальних цінностей підтверджується наявними у матеріалах справи довіреностями (а.с.42-46).

Станом на 24.09.09 року заборгованість відповідача перед позивачем становила 52 908 грн. 54 коп., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін (а.с.10).

Відповідно до п.2.5. договору відповідач зобов`язувався здійснити повну оплату товару протягом 30 календарних днів від дня кожної поставки товару .

Проте, в порушення умов договору оплата за отриманні від позивача товарно-матеріальні цінності проведена відповідачем частково, що підтверджується платіжними дорученнями ( а.с.47-51), і за ним, станом на 16.04.10 р., рахується заборгованість в сумі 52 908 грн. 54 коп., що підтверджується первинними бухгалтерськими документами та актом звірок розрахунків, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений печатками сторін.

01.02.10 року на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізол" позивачем направлено претензію, однак на день розгляду справи заборгованість відповідачем несплачена.

Відповідно до ст. 509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від божника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст.526 ЦК України, 193 ГК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться .

Увідповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги.

У відповідності до ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, (ст.625 ЦК України)

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до ст.ст. 33, 34, 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи, що позивачем надано достатньо належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення 52 908 грн. 54 коп заборгованості заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні в сумі 5 878грн. 14 коп. за період з лютого 2009 року по січень 2010 року та 1 744 грн. 08 коп. 3% річних за період з 01 лютого 2009 року по 09 березня 2010 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування 5 878грн. 14 коп. інфляційних втрат за період з лютого 2009 року по січень 2010 року та 1 744 грн. 08 коп. 3% річних за період з 01 лютого 2009 року по 09 березня 2010 року, підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача і вимоги про їх стягнення підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до статті 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85 , ГПК України, суд

ВИРІШИВ :

1. Позов задоволити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ізол" (33013, м.Рівне, пр.Миру, 15, код 13992747) на користь підприємця ОСОБА_1 (33000, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) 52 908 грн. 54 коп. боргу, 5 878 грн. 14 коп. інфляційних, 1 744 грн. 08 коп. 3% річних, 605 грн. 31 коп. витрат по сплаті держмита та 236 грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення оформлено та підписано 12.04.2010р.

Суддя В.Р.Войтюк