Постанова № 90371253, 14.07.2020, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 362/3439/20

Провадження № 1-кп/362/537/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2020 року Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого - судді Ковбеля М.М.,

за участю: секретаря - Лагути І.А.,

прокурора - Радька О.Г.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

обвинувачених - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

захисників - Реуса В.В. та Кривши Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Василькові кримінальне провадження №12020110140000980 від 21.05.2020 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаїв, українця, громадянина України, що має неповну середню освіту, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , останнє місце проживання: АДРЕСА_2 , раніше судимого Васильківським міськрайонним судом Київської області 24.07.2015 року за вчинення злочинів передбачених ч. 2 ст. 125, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 194 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мозир, Гомельської області, республіки Білорусь, українця, громадянина України, що має вищу освіту, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Васильківським міськрайонним судом Київської області розглядається вищевказане кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за №12020110140000980 від 21.05.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст.185 КК України

У судовому засіданні прокурор просив продовжити строк тримання обвинуваченому ОСОБА_2 під вартою враховуючи тяжкість висунутого обвинувачення та те, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України та встановлені при обранні запобіжного заходу не відпали та продовжують існувати, а більш м`який запобіжний захід не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також прокурор просив продовжити запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у зв`язку з наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

Крім того, прокурор просив призначити дане кримінальне провадження до розгляду, оскільки обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Реус В.В., щодо заявленого клопотання прокурора заперечили, просили застосувати запобіжний захід не пов`язаний із триманням під вартою, при цьому не зеперечували щодо призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Обвинувачений ОСОБА_3 , який підтримав думку свого захисника Кривши Я.А., щодо заявленого прокурором клопотання не заперечували, просили призначення кримінального провадження до судового розгляду.

Потерпілий в судовому засіданні клопотання прокурора підтримав.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта ,чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк , що не може перевищувати двох місяців.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам переховуватися від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або продовжити злочину діяльність. При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, має бути враховано тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу обвинуваченого та розмір заподіяної ним майнової шкоди.

У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси поваги до особистої свободи.

Враховуючи, що в судовому засіданні прокурор Васильківського відділу Києво-Святошинської місцевої прокуратури Київської області Радько О.Г. не надав доказів того, що клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу на виконання вимог ч. 2 ст. 184 КПК України, були вручені обвинуваченим не пізніше ніж за три години до початку розгляду клопотання, а тому в задоволенні клопотань прокурора необхідно відмовити.

Разом з тим, в силу вимог ч. 3 ст. ст. 315 КПК України, суд вважає за доцільне продовжити тримання обвинуваченому ОСОБА_2 під вартою, оскільки обвинувачення йому пред`явлено у вчиненні тяжкого злочину, останній раніше судимий, зареєстрований в іншій області, ризики переховування обвинуваченого від суду та вчинення ним нових злочинів залишилися, тому застосування більш м`ягкого запобіжного заходу не забезпечить його належної процесуальної поведінки.

Суд також враховує те, що будь-які дані, які б свідчили про неможливість тримання ОСОБА_2 під вартою, сторонами кримінального провадження суду не надавалися.

Згідно вимог ч.3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до п.п.2 і 4 ст.182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Статтею 194 КПК України визначено, що якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених у вказаній статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Відповідно до ч.8 ст.182 КПК України, у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору

Тому, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ще на 60 днів, визначивши їм розмір застави в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки саме такий розмір застави, у разі її сплати, сприятиме належному виконанню обв`язків обвинуваченим.

Крім того, згідно з вимогами ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі. Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого.

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину , має постійне місце мешкання та реєстрації, раніше несудимий, тому суд приходить до висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту необхідно продовжити, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що були підставою для застосування щодо нього такого запобіжного заходу як домашній арешт, не зменшилися та не перестали існувати, підстав для застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж домашній арешт, немає, а тому слід продовжити йому запобіжний захід у виді домашнього арешту строком на 60 днів.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України №4р-2019 від 13 червня 2019 року, дана ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду.

Угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено, дане кримінальне провадження підсудне Васильківському міськрайонному суду Київської області. Клопотань про обрання обвинуваченому запобіжного заходу не надійшло.

Таким чином, є достатні підстави для призначення даного кримінального провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 314-316, 371-372 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - відмовити.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , строк тримання під вартою в Державній установі Київському слідчому ізоляторі на 60 днів до 11.09.2020 року, включно.

В силу вимог ч. 3 ст. 183, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України визначити розмір застави ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 175760,00 грн.

У разі внесення застави, на ОСОБА_2 покласти обов`язки, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 8 ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати до суду, прокурора за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає за адресою: АДРЕСА_2 , без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками по справі;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Згідно з ч.7 ст.182 КПК України обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Київській області (код одтримувача (ЄДРПОУ): 26268119, р/р: UA768201720355259001000018661, Банк отримувача: Держказначейська служба України, м.Київ.

Відповідно до ч.3, 8 ст.182, ч.5 ст.194 КПК України, обвинуваченому роз`яснити обов`язки і наслідки їх невиконання, а саме у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до 11.05.2020 року включно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

- не залишати житло за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_3 в період часу з 21 год. 00 хв. по 08 год. 00 хв. кожного дня на період дії ухвали, строком на 60 днів, а саме до 11.09.2020 року, включно.

- з`являтися на виклики прокурора, суду у встановлений ними час;

- не відлучатись із місця проживання в зазначений час, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

В разі невиконання вищевказаних зобов`язань може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Направити копію ухвали про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту для виконання та контролю Васильківському відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області.

Призначити кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні Васильківського міськрайонного суду Київської області на 23.07.2020 р. о 15 год. 30 хв.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя М.М. Ковбель