Рішення № 90370126, 13.07.2020, Володимирський міський суд Волинської області (до 25.04.2025 - Володимир-Волинський міський суд Волинської області)

Копія

154/3081/18

2/154/11/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2020 року м. Володимир-Волинський

Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Каліщука А.А.

за участю секретаря судового засідання Процюк Н.Р.,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні в залі судових засідань Володимир-Волинського міського суду Волинської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся в суд із даним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.05.2016 року ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 15000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У зв`язку з порушенням зобов`язань за кредитним договором, заборгованість ОСОБА_2 станом на 18.10.2018 року становить 33656,15 грн., з яких: 400,67 грн. - заборгованість за тілом; 13897,74 грн. - заборгованість за відсотками; 17278,88 грн.- заборгованість за пенею, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1576,86 грн. - штраф (процентна складова).

Позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором в розмірі 33656,15 грн. та судові витрати.

Ухвалою суду від 28.12.2018 року провадження у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зупинено до залучення до участі у справі правонаступника.

Ухвалою суду від 24.03.2020 року поновлено провадження у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у зв`язку із надходженням до суду спадкової справи після смерті ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 24.03.2020 року до участі у справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості правонаступника відповідача шляхом заміни відповідача ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_3 .

30.04.2020 року відповідачем ОСОБА_3 до суду подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що її чоловік 18.05.2016 року отримав кредит у розмірі 15000,00 грн., у вигляді встановлено кредитного ліміту на картковий рахунок, однак у підписаній ним заяві б/н процентна ставка за кредитом не зазначена та відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру. Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.05.2016 р. шляхом підписання заяви-анкети. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 р. справа №342/180/17. З огляду наведеного просить задовольнити позов АТ КБ «Приватбанк» до неї частково в сумі 400, 67 грн.

29.05.2020 представником позивача ОСОБА_4 подано відповідь на відзив, в якому зазначається, що відповідач, згідно з підписаною ОСОБА_2 18.05.2016 року анкетою, був ознайомлений із Умовами та правилами надання банківських послуг та наказом банку від 06.03.2010 року про затвердження даних Умов та правил надання банківських послуг. Вказане підтверджується його підписом. Більш того, відповідно до Заяви ОСОБА_2 зобов`язався самостійно ознайомлюватися зі всіма змінами Умов та правил надання банківських послуг та Тарифів на сайті Приватбанку. Таким чином, твердження, що в матеріалах справи відсутні докази ознайомлення ОСОБА_2 з Умовами та правилами надання банківських послуг не відповідають дійсним обставинам справи. Просить задовольнити позовні вимоги банку в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав заяву, в якій просить позов задовольнити та проводити розгляд справи у його відсутності.

Відповідач та її представник на судовий розгляд не з`явилися, однак подали до суду заяву в якій розгляд справи просять проводити за їх відсутності.

Дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що 18.05.2016 р. між АТ КБ «ПриватБанк» укладено кредитний договір з ОСОБА_2 .

Свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №132 підтверджується, що ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Із матеріалів спадкової справи №472/2019 від 22.11.2019 року встановлено, що спадщину після смерті ОСОБА_2 прийняла його дружина ОСОБА_3 .

Згідно з ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст.ст. 608, 1218, 1219 ЦК України, у зв`язку зі смертю боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з умовами договору ОСОБА_2 отримав кредит у розмірі 15000,00 грн., шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, отримавши платіжну картку.

Із змісту заяви вбачається, що ОСОБА_2 згідний з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.

Позивач до кредитного договору додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/.

Із дослідженого розрахунку вбачається, що кредитна заборгованість відповідача перед банком станом на 18.10.2018 року становить 33656,15 грн., з яких: 400,67 грн. - заборгованість за тілом; 13897,74 грн. - заборгованість за відсотками; 17278,88 грн.- заборгованість за пенею, 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1576,86 грн. - штраф (процентна складова), яку позивач просить стягнути в повному обсязі з відповідача.

Таким чином, позивач пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив, крім тіла кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема заборгованість за процентами за користування кредитом, пеню та штрафи.

Однак, суд вважає безпідставними вимоги позивача про стягнення із відповідача заборгованості за процентами, пенею та штрафами виходячи з наступного.

Із дослідженої судом анкети - заяви встановлено, що у ній відсутні умови договору про встановлення процентів за користування кредитом, відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов`язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, позивач посилався на Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору (12 місяців з моменту підписання), позовну давність щодо вимог банку - 50 років (пункт 1.1.7.31 згаданих Умов), та інші умови.

Однак, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема щодо розміру процентів за користування кредитом, сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Відповідач не обумовлював у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18.05.2016 р.) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (13.11.2018 р.), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

Також суд звертає увагу, що надані до позовної заяви Умови та правила надання банківських послуг та Умови, що розміщенні на офіційному сайті позивача, в редакції, які були на час виникнення спірних правовідносин (18.05.2016) р. є різними. Тобто, позивач надав суду Умови в редакції, які не були на момент виникнення спірних правовідносин і є найбільш сприятливими для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Суд приходить до висновку, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.05.2016 р. шляхом підписання заяви-анкети.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір процентів за користування кредитом та відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.07.2019 р. справа №342/180/17, котрий суд застосовує до спірних правовідносин.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проте, позивач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували, що сторони погодили розмір процентів за користування кредитом, а також пеню та штрафи за невиконання умов договору.

З огляду наведеного суд прийшов до висновку про безпідставність вимог про стягнення заборгованості за процентами, стягнення пені та штрафів, через відсутність передбаченого обов`язку відповідача по їх сплаті позивачу у анкеті-заяві від 18.05.2016 р., оскільки Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ не можуть вважатися складовою частиною спірного кредитного договору.

З урахуванням наведеного, суд відмовляє у задоволенні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по процентах за користування кредитом, а також пені та штрафів.

Вирішуючи вимогу про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд виходить з наступного.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Оскільки позивач надав відповідачу кредит у розмірі 15000,00 грн., однак відповідач не повернув повністю кредит, не виконав зобов`язання, і у нього існує заборгованість за тілом кредиту в сумі 400,67 грн., котра визнається відповідачем, тому відповідач зобов`язаний повернути позивачу кредитні кошти в сумі 400,67 грн.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що вимога позивача про стягнення із відповідача на його користь 400,67 грн. є доведеною, а тому підлягає до задоволення. При цьому, вимоги позивача про стягнення із відповідача 13897,74 грн. заборгованості за відсотками, 17278,88 грн. заборгованість за пенею, 500 грн. штрафу (фіксована частина), 1578,86 грн. штрафу (процентна складова) є безпідставними і не підлягають до задоволення.

Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволено частково, тому відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, котрі становлять 20,53 грн. (1726х1,19% (розмір задоволених вимог):100%).

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, ч.1 ст. 548, ч.1 ст. 549, ч.1 ст.610, ч.1 ст. 611, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,

ухвалив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 18.052016 року укладеним між ОСОБА_2 та Акціонерним товариством комерційний банк «Приватбанк» в сумі 400 (чотириста) грн. 67 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 в користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 20,53 грн. судового збору.

Врешті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Володимир-Волинський міський суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариств комерційний банк «Приватбанк» (місце реєстрації: 01001, вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ЄДРПОУ 14360570).

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення суду складено 13.07.2020 року.

Суддя:/підпис/