Ухвала суду № 90369346, 13.07.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/4225/20

Провадження № 2/442/1102/2020

УХВАЛА

п р о з а л и ш е н н я п о з о в н о ї з а я в и б е з р у х у

"13" липня 2020 р. м. Дрогобич

Головуюча - суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області – Курус Р.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

в с т а н о в и л а :

13.07.2020 ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом.

13.07.2020 суддею направлено запит до Відділу АДР Головного управління Державної міграційної служби України у Львівській області щодо реєстрації місця проживання відповідача, що містяться в картотеці реєстраційного обліку.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порядок звернення до суду з позовною заявою урегульований Цивільним процесуальним кодексом України. Подання заяви має відбуватись з дотриманням певних умов, які передбачені, зокрема, в статті 175 ЦПК України.

Наслідком недотримання зазначених умов є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо цей недолік не буде усунуто у строк, установлений судом, – визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві (стаття 185 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Враховуючи наведене, вважаю, що зазначена заява підлягає залишенню без руху, оскільки в порушення вимог ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до матеріалів позовної заяви не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

До матеріалів позовної заяви долучено посвідчення серії НОМЕР_1 007326, видане 26.02.2015 ОСОБА_1 , яке дає право останньому на пільги, встановлені законодавством України для ветерагнів війни учасників бойових дій.

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Зазначена норма має відсильний характер та не містить вичерпного переліку справ, в яких учасники бойових дій та прирівняні до них особи звільняються від сплати судового збору. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону.

Отже, для правильного застосування норм п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» мають бути враховані предмет та підстави позову, а також чи стосується справа захисту прав учасника бойових дій з урахуванням положень статей 12, 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

ОСОБА_1 є позивачем у справі про розірвання шлюбу, тобто справа не стосується його соціального захисту та не свідчить про реалізацію ним права на захист гарантій, передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Таким чином, у ОСОБА_1 у даній справі відсутня пільга щодо сплати судового збору.

Відповідно до Закону України до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до суду позовної заяви немайнового характеру 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом на 1 січня календарного року (1921 грн.), в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

А від так, оскільки в даному позові заявлено одну вимогу немайнового характеру, позивачу слід сплатити 840,80 грн. судового збору, які перерахувати на наступний рахунок:Отримувач коштів Дрогоб. УК/м.Дрогобич/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38007496; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача - UA188999980313161206000013014; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу*;101;____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом__(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області (назва суду, де розглядається справа.

Вимогами ч. 1 ст. 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Частиною 2 зазначеної статті закріплено обов`язок суду та учасників судового процесу керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Отже, завданнями судочинства мають керуватися не лише суд, а й сторони.

Отже, з наведених норм вбачається, що позивач, звертаючись до суду з відповідною позовною заявою, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, зобов`язана оформити таку у відповідності до вимог цивільного-процесуального кодексу, що сприятиме її своєчасному розгляду і вирішенню.

При таких обставинах дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення її недоліків.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,

у х в а л и л а :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - залишити без руху.

Повідомити ОСОБА_1 про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуюча суддя Курус Р.І.