Рішення № 9036847, 03.02.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" лютого 2010 р.Справа № 34/143-09-4485 за позовом Міського управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про розірвання договору оренди, витребування майна та стягнення на суму 44272,64грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засідання приймали участь представники: від позивача: Кондраков В.В., діючий на підставі довіреності №267 від 03.08.09р.;

від відповідача: ОСОБА_4, діюча на підставі довіреності від 23.10.09р.

В судовому засіданні 11.01.2010р. по справі оголошено перерву до 18.01.2010р. до 15год.00хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Міське управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська, звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.07р., укладеного між сторонами, зобовязання відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 47,3кв.м на умовах, зазначених у договорі оренди від 01.07.07р., стягнення з відповідача 57680,07грн. з яких: 53047,37грн. заборгованість по орендній платі, 3341,61грн. пені, 860,35грн. інфляційних витрат та 3% річних у розмірі 430,74грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.09.09р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/143-09-4485.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 26.10.09р. строк розгляду справи продовжено по 03.12.2009р. в порядку ч.3 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні 13.11.09р. представник позивача надав уточнення позовних вимог (вх№29460), згідно яких суми нарахувань за договором оренди від 06.07.2006р. було розділено окремо на орендну плату і окремо на експлуатаційні витрати (відшкодування витрат повязаних з утриманням орендованих приміщень) та враховуючи часткову сплату цієї заборгованості відповідачем під час розгляду справи Міське управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська просить суд розірвати договір оренди від 01.07.07р., укладений між позивачем та відповідачем, зобовязати відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 загальною площею 47,3кв.м на умовах, зазначених у договорі оренди від 01.07.07р. та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 50523,35грн., з яких: 41579,80грн. основного боргу по внесенню орендної плати, 2217,31грн. основного боргу по внесенню експлуатаційних витрат, 4002,98грн. пені за прострочення зобовязання по внесенню орендної плати, 246,25грн. пені за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат, 1782,36грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязання по внесенню орендної плати, 145,35грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязання по внесенню експлуатаційних витрат, 3% річних у розмірі 517,75грн. за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати та 31,55грн. по внесенню експлуатаційних витрат.

18.11.09р. до канцелярії господарського суду Одеської області представником позивача подано уточнення позовних вимог (вх.29968), відповідно до яких просить суд розірвати договір оренди від 01.07.07р., укладений між позивачем та відповідачем, зобовязати відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 загальною площею 200,2кв.м на умовах, зазначених у договорі оренди від 01.07.07р. та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 50323,75грн., з яких: 41579,80грн. основного боргу по внесенню орендної плати, 2217,31грн. основного боргу по внесенню експлуатаційних витрат, 3921,22грн. пені за прострочення зобовязання по внесенню орендної плати, 147,34грн. пені за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат, 1782,36грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязання по внесенню орендної плати, 145,35грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязання по внесенню експлуатаційних витрат, 3% річних у розмірі 517,75грн. за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати та 31,62грн. по внесенню експлуатаційних витрат.

Також в позовній заяві та зазначених уточненнях позивач просив суд на підставі ст.67 Господарського процесуального кодексу України здійснити заходи щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві на суму позову. Заяви судом були розглянуті та не задоволені з наступних підстав.

Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Отже, заява про вжиття заходів до забезпечення позову повинна бути обґрунтована з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень у виконанні судового рішення. Господарський суд повинен оцінити, наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, повязаний з предметом позову, співрозмірний позовній вимозі і яким чином цей захід забезпечуватиме фактичну реалізацію мети його вжиття. Тому відповідна ухвала господарського суду в обовязковому порядку повинна містити дані, на підставі яких можна зробити висновок про те, що невжиття того чи іншого заходу до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання в подальшому рішення господарського суду.

Позивачем не надано до суду жодного доказу в підтвердження обставин, викладених у заяві про забезпечення позову, що є підставою для його відхилення.

За клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 27.11.2009р. строк розгляду справи продовжено по 03.02.2010р. в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 11.01.10р. позивач надав суду уточнення позовних вимог (вх№114), відповідно до яких просить суд розірвати договір оренди від 01.07.07р., укладений між позивачем та відповідачем, зобовязати відповідача повернути позивачу нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 загальною площею 200,2кв.м на умовах, зазначених у договорі оренди від 01.07.07р. та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 44272,64грн., з яких: 41079,80грн. основного боргу по внесенню орендної плати, 715,76грн. основного боргу по внесенню експлуатаційних витрат, 1782,36грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати, 145,35грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат, 517,75грн. річних за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати та 31,62грн. річних за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат.

Відповідач позов визнає в частині заборгованості по орендній платі та відшкодуванню експлуатаційних витрат на загальну суму 39179,36грн. В решті позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх№27399 від 26.10.2009р.) та поясненнях по справі /доповненні до відзиву на позовну заяву/ (вх№118 від 11.01.2010р.) посилаючись на те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 ніколи не мала заборгованості три місяці поспіль, у звязку з чим вважає вимоги позивача щодо розірвання договору оренди та витребування орендованого майна необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач зазначає, що статтею 782 Цивільного кодексу України визначено порядок припинення договору у разі односторонньої відмови від договору, який є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Крім того відповідач зазначає, що відповідно до п.4.1 розділу 4 договору від 01.08.2006р. та п.3.1 розділу 3 договору оренди від 01.07.2007р. він зобовязаний сплачувати два види платежів, а саме: орендну плату та повернення експлуатаційних послуг. Згідно п.4.3 розділу 4 договору від 01.08.2006р. та п.3.4 розділу 3 договору від 01.07.2007р. розмір орендної плати та повернення експлуатаційних витрат може бути змінений орендодавцем в односторонньому порядку при зміні нормативно-установчої методики розрахунку орендної плати та повернення експлуатаційних витрат, а також у випадку зміни цін, тарифів, установлення індексу інфляції, росту фактичних витрат на утримання 1кв.м площі, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідач зазначає, що виконуючи своє зобовязання щодо сплати орендної плати вносив платежі нерегулярно та в розмірах в залежності від результатів підприємницької діяльності від реалізації продукції. Нараховуючи щомісячну орендну позивач не надавав відповідачу щомісячно рахунки на оплату орендної плати та повернення експлуатаційних витрат, та позивачем не доведено з яких окремих сум, видів платежів та взагалі з яких підстав визначалася щомісячна орендна плата та повернення експлуатаційних витрат, за якою методикою нараховано орендну плату та встановлено розмір повернення експлуатаційних витрат .

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

01.08.2006р. між Міським управлінням житлово-комунального господарства м. Іллічівська (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 200,2кв.м, у тому числі: 152,9кв.м торгової площі та 47,3кв.м складської площі, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання під аптеку та склад відповідно.

Відповідно до п.2.1 цього договору строк дії договору встановлено з 01.08.2006р. по 01.07.2007р.

01.07.2007р. між Міським управлінням житлово-комунального господарства м. Іллічівська (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення, відповідно до умов якого Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нежитлове приміщення загальною площею 200,2кв.м, у тому числі: торгові площі - 152,9кв.м та складські площі -47,3кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, з метою використання під аптеку та склад відповідно.

Відповідно до п.8.1 зазначеного договору строк його дії встановлено з 01.07.2007р. по 31.07.2008р.

За умовами п.8.2. названого договору у випадку відсутності заяви однієї з сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, він вважається продовженим на той самий строк та на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Відповідно до п.2.2.7. вказаного договору Орендар зобовязався своєчасно та у повному обсязі вносити передбачені договором платежі.

Згідно розділу 3 зазначеного договору орендна плата за цим договором встановлена у сумі 32,76грн.; 13,83грн. за 1кв.м на місяць. Крім того, Орендар сплачує відшкодування експлуатаційних витрат (ВЕВ) у розмірі 1,25грн. за 1кв.м на місяць.

Відповідно до п.п.3.2, 3.5 вказаного розділу орендні платежі та ВЕВ підлягають оплаті щомісячно до 10 числа поточного місяця, за який здійснюється оплата, незалежно від результатів господарської діяльності Орендаря.

Згідно п.3.3 цього розділу розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Посилаючись на те, що в порушення умов договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2007р. та ст.ст.18, 19 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар тривалий час не виконує прийняті на себе зобовязання щодо оплати орендної плати та ВЕВ, у звязку з чим, з врахуванням часткової сплати під час розгляду справи, за ним утворилася заборгованість у сумі 44272,64грн., позивач звернувся до господарського суду Одеської області із остаточним уточненням до позову від 11.01.2010р. (вх№114), в якому просить розірвати договір оренди від 01.07.07р., укладений між позивачем та відповідачем, зобовязати відповідача повернути нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: Одеська область, АДРЕСА_1 загальною площею 200,2кв.м позивачу на умовах, зазначених у договорі оренди від 01.07.07р. та стягнути з відповідача заборгованість на загальну суму 44272,64грн., з яких: 41079,80грн. основного боргу по внесенню орендної плати, 715,76грн. основного боргу по внесенню експлуатаційних витрат, 1782,36грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати, 145,35грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат, 517,75грн. річних за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати та 31,62грн. річних за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат.

Позивач зазначає, що у відповідності до ч.1 ст.10 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендна плата є істотною умовою договору. Згідно ч.3 ст.26 зазначеного Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобовязань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Крім того, за умовами п.4.3. договору оренди від 01.07.2007р. дострокове розірвання може мати місце у випадку невнесення Орендарем орендної плати або ВЕВ протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу.

В обгрунтування заявлених позовних вимог позивач також посилається на те, що розмір орендної плати розраховано відповідно до вимог Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із наступними змінами та доповненнями), згідно п.12 якої розмір місячної орендної плати за перший місяць після укладення договру оренди чи перегляду розміру орендної плати розраховується за формулою: , де Опл річна орендна плата, визначена за цією методикою, грн.; Іп.р. індекс інфляції за період з початку поточного року (у разі оренди нерухомого майна з дати проведення незалежної оцінки ) до дати укладення договру оренди або перегляду розміру орендної плати; Ім індекс інфляції за перший місяць оренди, яка кореспондується з Методикою розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна м.Іллічівська, затвердженої рішенням Іллічівської міської ради від 22.06.2007р. №745 (із наступними змінами та доповненнями).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Передбачений порядок подання однією із сторін заяви про припинення або зміну умов договору, вимога про дотримання якого є способом захисту прав як орендодавця так і орендаря на майно, передане в оренду.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень сторін, позивачем не направлялися відповідачу повідомлення про припинення договору оренди, що не заперечується й відповідачем, який не отримував від позивача такого повідомлення. Отже, враховуючи викладені правові положення норм, дія договору оренди від 01.07.2007р. поновлювалася на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором та діє на час розгляду справи.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Як вже зазначалося вище, відповідно до п.2.2.7 договору оренди нежитлового приміщення від 01.07.2007р. орендар зобовязався своєчасно та у повному обсязі вносити передбачені договором платежі.

Відповідно до п.п.3.2, 3.5 вказаного розділу орендні платежі та ВЕВ підлягають оплаті щомісячно до 10 числа поточного місяця, за який здійснюється оплата, незалежно від результатів господарської діяльності орендаря.

Таким чином судом не приймаються до уваги доводи відповідача, що виконуючи своє зобовязання щодо сплати орендної плати він вносив платежі нерегулярно та в розмірах в залежності від результатів підприємницької діяльності від реалізації продукції.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" істотною умовою договору оренди державного та комунального майна є умова про орендну плату з урахуванням індексу інфляції.

Зазначений припис Закону свідчить, що незалежно від бажання орендодавця і згоди або заперечень орендаря, включення або не включення до договорів оренди державного та комунального майна умов про індексацію орендної плати, загальний розмір орендної плати в обов'язковому порядку підлягає зміні залежно від офіційного індексу інфляції.

Такі ж положення щодо обовязкової індексації орендної плати встановлені і статтею 284 Господарського кодексу України.

Пунктом 3.3. договору передбачено, що розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Крім того, п.3.4 цього договору сторони узгодили, що розмір орендної плати та ВЕВ може бути змінений орендодавцем в односторонньому порядку при зміні нормативно-встановленої методики розрахунку орендної плати і ВЕВ, а також у випадку зміни цін, тарифів, встановлення індексу інфляції, росту фактичних витрат на утримання 1кв.м площі, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно п.13 Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (із наступними змінами та доповненнями) розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Посилання відповідача на те, що нараховуючи орендну плату з врахуванням індексу інфляції позивачем не направлялися щомісячні рахунки на оплату останньої та повернення експлуатаційних витрат, судом не приймаються до уваги оскільки умовами договору не передбачено, що позивач повинен виставляти відповідачу рахунки по орендній платі, в тому числі з урахуванням індексу інфляції.

В свою чергу, за умовами п.7.1. договору оренди від 01.07.2007р. за невиконання або неналежне виконання умов цього договору, пошкодження орендованого майна сторони несуть відповідальність у відповідності до чинного законодавства та умов цього договору.

Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали справи свідчать, що відповідач здійснював орендні платежі з простроченням строків у порушення вимог Закону та умов Договору, і має заборгованість за цими платежами за період з січня 2009р. по липень 2009р. у розмірі 41079,80грн. та 1782,36грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати.

Також з простроченням строків у порушення вимог Закону та умов Договору відповідач сплачував і експлуатаційні витрати, у звязку з чим за ним утворилася заборгованість за період з жовтня 2008р. по липень 2009р. у сумі 715,76грн. та 145,35грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат

Враховуючи вищевикладене, перевіривши правильність нарахування позивачем розміру орендної плати, суми відшкодування експлуатаційних витрат, інфляційних витрат та 3% річних, уточнені позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 44272,64грн., з яких: 41079,80грн. основного боргу по внесенню орендної плати, 715,76грн. основного боргу по внесенню експлуатаційних витрат, 1782,36грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати, 145,35грн. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат, 517,75грн. річних за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати та 31,62грн. річних за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог Міського управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська про розірвання договору оренди від 01.07.07р., укладеного між позивачем та відповідачем, необхідно зазачити наступне.

Відповідно до ч.3 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірвано за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України, для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст.188 цього Кодексу.

При цьому, порядок розірвання господарських договорів врегульовано ст.188 Господарського кодексу України п.4 якої встановлено, що заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, якщо сторони не досягли згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу.

Досудовий порядок врегулювання спорів, що виникають у разі зміни та розірвання певної категорії господарських договорів врегульовано ст.11 Господарського процесуального кодексу України. Зокрема, підприємство, яке вважає за необхідне розірвати договір, надсилає другій стороні пропозицію про те.

Підприємство, яке одержало пропозицію про розірвання договору, повинне повідомити на неї не пізніше 20 днів після одержання пропозиції. Якщо підприємства не досягло згоди щодо розірвання договору, а також у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового пробігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення господарського суду.

Натомість, позивачем не дотримано встановленого порядку врегулювання спору щодо розірвання договору оренди.

Посилання позивача на претензію №1 від 21.11.2008р. (вих720) та лист №1854 від 27.01.09р. не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше, і претензія і лист стосуються орендної плати; по-друге, вказані претензія і лист не є пропозицією про розірвання договору в розумінні ст.11 Господарського процесуального кодексу України та ст.188 Господарського кодексу України. Отже, у суду відсутні підстави вважати про наявність спору між сторонами щодо розірвання договору та застосування відповідних наслідків.

В свою чергу лист №1854 від 27.01.09р. містить посилання на ст.782 Цивільного кодексу України.

Так, з метою захисту прав та інтересів учасників чинне законодавство надало право стороні, у разі порушення іншою стороною своїх зобов'язань, відмовитись від договору. Підставою односторонньої відмови наймодавця від договору найму є невнесення плати за користування річчю протягом трьох місяців підряд (ч.1 ст.782).

Відповідно до ч.2 ст.782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. При цьому, наймодавцеві для припинення договору не потрібно звертатися до суду.

Таким чином законодавець чітко розрізняє право висувати вимогу про розірвання договору та право на односторонню відмову від договору. Одностороння відмова від виконання договору здійснюється без звернення до суду і, відповідно, в силу самого факту його здійснення договір вважається розірваним. Разом з тим, це не виключає можливості оскаржити в суді обґрунтованість односторонньої відмови на основі загальних положень Цивільного кодексу України.

В свою чергу, обґрунтування позивачем позовних вимог порушенням відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати орендної плати відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України як на підставу для розірвання договору є безпідставним, оскільки підстави для розірвання договору найму, за якими останній може бути достроково розірвано на вимогу орендодавця у відповідності до вимог ч.3 ст.291 Господарського кодексу України передбачено ст.ст.783 Цивільного кодексу України.

Таким чином, обґрунтування підстав розірвання договору оренди положеннями ст.782 Цивільного кодексу України не відповідає чинному законодавству.

Враховуючи вимоги ст.ст.44, 49 Господарського процесуального кодексу України та те, що заявлена до стягнення заборгованість відповідачем частково погашена після порушення провадження у справі, з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 543,38грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1, ІІН НОМЕР_1) на користь Міського управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська (м. Іллічівськ, Одеської обл., вул.Леніна, 33, код ЄДРПОУ 03363789, п\р 2600204201 у ФАБ „Південний”, МФО 328663) 41079(сорок одна тисяча сімдесят девять)грн.80коп. основного боргу по внесенню орендної плати, 715(сімсот пятнадцять)грн.76коп. основного боргу по внесенню експлуатаційних витрат, 1782(одна тисяча сімсот вісімдесят дві)грн.36коп. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати, 145(сто сорок пять)грн.35коп. інфляційних витрат за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат, 517(пятсот сімнадцять)грн.75коп. річних за прострочення зобовязань по внесенню орендної плати та 31(тридцять одна)грн.62коп. річних за прострочення зобовязань по внесенню експлуатаційних витрат.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2 ЄДРПОУ НОМЕР_1, ІІН НОМЕР_1) на користь Міського управління житлово-комунального господарства м.Іллічівська (м. Іллічівськ, Одеської обл., вул.Леніна, 33, код ЄДРПОУ 03363789, п\р 2600204201 у ФАБ „Південний”, МФО 328663) витрати по сплаті державного мита у сумі 543(пятсот сорок три)грн.38коп., витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 236(двісті тридцять шість)грн.

4. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду, підписане 08.02.2010р., набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя