Рішення № 9036737, 27.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" січня 2010 р.Справа № 12/244-09-5652 Позивач: закрите акціонерне товариство "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО"

Відповідач:          1) Одеська залізниця

          2) товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: товариство з обмеженою відповідальністю "Поліпромінвест"

про стягнення 3391,42 грн.

Суддя Цісельський О.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Чуркін С.Д. –довіреність від 11.01.2010р.

від відповідача 1: Гордієнко М.В. –довіреність №228 від 05.03.2009р.

від відповідача 2: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

СУТЬ СПОРУ: закрите акціонерне товариство "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" (далі - ЗАТ "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО") звернулося до господарського суду Одеської області з позовом про стягнення солідарно з Одеської залізниці (відповідач-1) та товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт" (далі - ТОВ "Інтерпласт"), вартості недостачі вугілля в сумі 3391,42 грн.

У відзиві на позов від 10.12.2009 р. вх. №32187 відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з посиланням на те, що відповідно до записів у залізничній накладній №51616669 завантаження вагону №65793267 проводилося на підприємстві вантажовідправника, засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вугілля перед відправленням вагонів, без участі представника залізниці. Вагон з вантажем прибув на станцію Брилівка, в технічно несправному стані, із завантаженням нижче бортів на 300 мм, що підтверджується комерційним актом залізниці серії АЭ №890165/2 від 08.09.2009р. та актом про технічний стан вагону № 1 від 08.09.2009 р.

Відповідач 2 в судове засідання не з’явився, проте був належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення від 04.12.2009 р., від 21.12.2009 р. та від 28.12.2009 р., але у судове засідання не з’явився, про поважність причин відсутності не повідомив, відзиву на позов не надав.

Ухвалою голови господарського суду Одеської області від 11.01.2010 р. строк розгляду справи продовжено на один місяць до 11.02.2010 р.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.01.2010 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача було залучено товариство з обмеженою відповідальністю „Поліпромінвест”.

Третя особа - ТОВ „Поліпромінвест” своєї позиції щодо позову не надала.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши доводи представників сторін, суд встановив:

04.01.2006 року між позивачем - ЗАТ «Херсонське обласне паливопостачальне підприємство «Херсоноблпаливо»(покупець) та ТОВ «Поліпромінвест»(постачальник) було укладено договір поставки вугільної продукції № 6 (надалі - Договір) відповідно до якого відповідач -2 по залізничній накладній № 51616669 від 03.09.2009 р. на адресу Каланчакського паливного складу позивача відправив вагон № 65793267 з вугіллям кам'яним "Антрацит" марки АС 6-13 у кількості 69000 кг.

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов'язався відвантажити та передати у власність покупцю вугільну продукцію (надалі - Товар) згідно з специфікаціями-рознарядками, які є невід'ємною частиною цього Договору, а покупець зобов'язався прийняти та оплатити цей Товар на умовах, передбачених цим Договором.

Свої зобов’язання по Договору сторони виконали.

По прибутті вагону № 65793267 на станцію прибуття в результаті перевірки вантажу у вагоні було виявлено вагову недостачу в кількості 6850 кг, про що був складений комерційний акт АЭ № 890165/2/5 від 08.09.2009 р.

Позивачем розрахована вартість недостачі вантажу, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто), яка склала 3391,42 грн.

Вартість однієї тони вантажу згідно з виставленим рахунком-фактурою № 328 від 03.09.2009 р., який позивачем оплачений повністю, складає 516 грн. (без ПДВ) та 620 грн. (із ПДВ).

Комерційним актом АЭ № 890165/2/5 від 08.09.2009 р., зокрема, встановлено, що завантаження у вагоні нижче бортів на 300 мм; праворуч з рухом потягу виявлені поглиблення над 2 та 3 люками по ширині вагону, довжина - 3000 мм; глибина -1500 мм, зліва по ходу вагону над 6 та 7 люками поглиблення в діаметрі 600 мм, глибину 400 мм. Вагон прибув в технічно несправному стані, про що свідчить акт № 1 про технічний стан вагону від 08.09.2009 р. витікання вантажу усунуто на ст. Брилівка.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що стосуються суті спору, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 31 Статуту залізниць України придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається:

- вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці;

- контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником.

Залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери (ст. 31 СЗУ).

Відповідно до вимог ч. ІІІ ст. 27 , ст. 31 Статуту та пункту 5 і 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу вантажовідправник перед навантаженням вантажу у напіввагон повинен визначити придатність рухомого складу для перевезення вантажу у комерційному відношенні, при завантажені вантажів які містять дрібні фракції, - усунути щілини та конструктивні зазори напіввагонів, а також вжити заходів щодо запобігання видуванню або висипанню вантажу. У разі невиконання зазначених вимог відповідальність за втрату або пошкодження вантажу, що виникли з цієї причини, несе відправник. З метою забезпечення збереженості вантажу у вагонах відкрито типу на їх поверхню наноситься захисне маркування або застосовується покриття чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У випадках, коли під завантаження поданий несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника. Винятки з цього правила можуть мати місце тоді, коли з матеріалів справи вбачається, що технічна несправність мала прихований характер або виникла у процесі перевезення вантажу. Прихованими є такі технічні несправності, які не могли бути виявлені відправником під час звичайного огляду вагону або контейнера. У такому разі відповідальність за незбереження вантажу покладається на залізницю (ч.3. п. 3.9 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 р. № 04-5/601).

Як вбачається з матеріалів справи, а саме акту №1 від 08.09.2009 р. вагон № 65793267 був у несправному стані, а саме тріснуте ребро жорсткості люку, відсутні пластини перекриття люків між 2 та 3 вивантажувальними люками, що відправник міг бачити та попередити.

З огляду на вищезазначене, суд вважає, що Відповідач –2 повинен нести відповідальність за нестачу вантажу.

Відповідно до статей 909 ЦК України та 307 ГК України, статті 110 Статуту Залізниць України за договором перевезення вантажу залізниця зобов’язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало.

Згідно ст.113 Статуту Залізниць України –за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.

Згідно зі ст.ст. 114, 115 Статуту, залізниця відповідає за незбереження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу. Вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу, зокрема договору або контракту купівлі –продажу, специфікації на вантаж, довідки відправника про кількість, ціну, вартість відправленого вантажу, підписаної головним (старшим) бухгалтером.

Відповідно до ст. 924 Цивільного Кодексу України перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Статтею 111 Статуту Залізниць України встановлено виключний перелік обставин при яких залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до акту загальної форми №568 від 08.09.2009 р. по прибутті вагону №65793267 праворуч по ходу потягу виявлено витікання вантажу. При огляді виявлено поглиблення над 2 та 3 люками з правої сторони розміром 3000 мм, на ширину вагону; глибина -1500 мм, зліва по ходу вагону над 6 та 7 люками поглиблення в діаметрі 600 ммх400 мм.

Зазначене свідчить про те, що Одеською залізницею взято до перевезення вантаж вугілля у кількості 69000 кг. Маркування вантажу здійснено вапном. При відвантажені виявлено недостачу у розмірі 6850 кг.

В ході розгляду справи, Одеською залізницею не доведено відсутність вини у нестачі вантажу при перевезенні у кількості 6850 кг.

Вартість однієї тони вугілля АС 6-13 складає 516 грн. (без ПДВ) та 620 грн. (із ПДВ).

Розрахунок вартості нестачі вантажу у розмірі 3391,42 грн., здійснено Позивачем правильно, з урахуванням норми нестачі (природного збитку і граничної розбіжності при визначенні маси нетто) у розмірі 2%.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю, оскільки є обґрунтованими та підтвердженими наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покласти на Відповідачів, згідно ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства Одеська залізниця (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 01071315) на користь закритого акціонерного товариства "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, буд. 9, код ЄДРПОУ 01883094) - 1695 (одна тисяча шістсот дев’яносто п’ять) грн. 71 коп. –вартість недостачі, 51 (п’ятдесят одна) грн. –витрат на оплату державного мита; 118 (сто вісімнадцять) –витрат на ІТЗ судового процесу.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпласт" (94613, Луганська обл., м. Антрацит, вул. Петровського, 136, код ЄДРПОУ 32575495) на користь закритого акціонерного товариства "Херсонське обласне паливопостачальне підприємство "ХЕРСОНОБЛПАЛИВО" (73000, м. Херсон, вул. Маяковського, буд. 9, код ЄДРПОУ 01883094) - 1695 (одна тисяча шістсот дев’яносто п’ять) грн. 71 коп. –вартість недостачі, 51 (п’ятдесят одна) грн. –витрат на оплату державного мита; 118 (сто вісімнадцять) –витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 01.02.2010 р.

Суддя