Ухвала суду № 90364075, 10.07.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/1066/20

У Х В А Л А

10 липня 2020 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Захарчук О.В.

представника позивача Хлебникової Н.А.

представників відповідача Чабан О.О.

представника третьої особи Хлебникової Н.А.

розглянувши у порядку загального позовного провадження (у підготовчому засіданні) клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову у зв`язку із пропуском строку звернення до суду,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно – будівельного контролю Одеської міської ради, третя особа: ОСОБА_2 в якому позивач просить:

визнати незаконним та скасувати припис №275/18 від 18.05.2019 року;

визнати незаконною та скасувати постанову №805/18 від 14.11.2018 року.

03.07.2020 року через канцелярію суду надійшла заява представника позивача адвоката Хлебникової Н.А. про поновлення строку звернення до суду за вхід.№ЕП/10061/20, яка обґрунтована наступним.

Щодо строку оскарження припису:

ОСОБА_1 не отримувала повного тексту припису № 275/18 від 18.05.2019 року.

До суду надано копію оскаржуваного припису на 3-х сторінках. При цьому, на перших 2-х сторінках міститься зміст припису - описано суть виявленого правопорушення та вимоги щодо їх усунення, при цьому, дані сторінки не містять підпису позивача, який би свідчив про її ознайомлення зі змістом цих 2-х сторінок оскаржуваного документу.

Щодо наданої відповідачем 3-ї сторінки припису, вона не має жодної прив`язки до перших 2-х сторінок документу: на аркуші зазначено «Про виконання припису вимагаю повідомити УДАБК ОМР до 18.06.2018 року» та «Примірник припису одержав». Як пояснює ОСОБА_3 , вона отримала лише 3-тю сторінку оскаржуваного документа, та через необізнаність у процедурних аспектах перевірки та довіру до співробітників УДАБК ОМР, взагалі не зрозуміла, що даний аркуш є частиною якогось документу.

За такого, порушення строку на оскарження припису УДАБК ОМР від 18.05.2018 року, стався з вини посадових осіб УДАБК ОМР, через недотримання норм Інструкції з діловодства, не ознайомлення та невручення ОСОБА_1 всіх аркушів оскаржуваного припису.

Щодо строку на оскарження постанови №805/18 від 14.11.2018 року.

Відповідно до наданих позивачем разом з відзивом документами:

01.10.2018 року на адресу позивача направлено лист з вимогою надати інформацію щодо виконання вимог припису № 275/18 від 18.05.2018 року.

Згідно вихідного номеру в лівому верхньому куті документу/даний лист в журналі вихідної кореспонденції зареєстровано 26.10.2018 року (через 2 дні після видачі посвідчення (направлення) на проведення позапланової перевірки). При цьому, жодного підтвердження направлення даного листа позивачеві до суду не надано.

Після ймовірного направлення даного листа, позивачем ніби то було проведено перевірку виконання вимог припису та складено акт № 001439 (дата складання акту в документі не значиться). В акті значиться строк проведення перевірки з 26.10.2018 року по 31.10.2018 року При цьому підпису позивача в даному акті немає, а в графі відмітка про відмову від підписання зазначено «на підписання не з`явилась».

31.10.2018 року відповідачем складено протокол про адміністративне правопорушення, в якому відсутній підпис позивача, а лише зазначено «на підписання не з`явилась» та «від підпису відмовилась, не з`явилась». Будь які відомості про повідомлення Позивачки про місце до якого їй необхідно з`явитися та час, також відсутні.

01.11.2018 року відповідачем, направлено лист з повідомленням про розгляд справи про адміністративне правопорушення 14.11.2018 року - до суду надано копію листа з вихідним номером та копію конверту направленого Позивачеві з відміткою - за не запитом. При цьому не зрозуміло, що саме було відправлена у даному конверті.

14.11.2018 року відповідачем було винесено постанову № 805/18 про накладення на Позивача штрафу за невиконання вимог припису в розмірі 6 8оо грн. Дану постанову Позивачка також не одержувала.

На думку представника, належне повідомлення позивачки про накладення на неї штрафу в розмірі 6800 грн. відповідачем не доведено.

Позивачка дізналась про існування оскаржуваних припису та постанови лише в середині грудня 2019 року, через накладення арешту на її автомобіль.

Станом на теперішній час ОСОБА_1 доглядає за грудною дитиною, що при постійних відрядженнях чоловіка, унеможливлює її здатність оперативно здійснювати дії направлені на оскарження дій суб`єкта владних повноважень.

Представник відповідача просив залишити без розгляду адміністративний позов у зв`язку із пропуском строку звернення до суду.

Відносно пропуску строку оскарження постанови № 805/18 від 14.11.2018 року:

Заявляючи позовну вимогу про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 805/18 Позивачем пропущено визначений ст. 289 КУпАП строк для оскарження постанови.

Відповідно до ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та/або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), - протягом десяти днів з дня набрання постановою законної сили. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Так, постанову по справі про адміністративне правопорушення № 805/18 направлено рекомендованим поштовим відправленням №6506503196790, однак відправлення було повернуто за зворотною адресою, у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що адреса: АДРЕСА_1 є постійним місцем проживання Позивача та Третьої особи.

Пропуск процесуального строку звернення до суду із вказаним позовом, Позивачем обґрунтовано тим, що його дружина не повідомляла про здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, та наважилась розповісти лише у січні 2020 року.

Позивачем не конкретизується від якої дати січня місяця має бути обчислено встановлений ст. 289 КУпАП десятиденний строк, зокрема жодним чином не підтверджується. Як вбачається з веб-порталу «Судова влада», із вказаним позовом Позивач звернувся 10.02.2020 р., наведене свідчить, що потенційно для поновлення строку, днем коли Позивач дізнався про постанову має бути - 31.12.2019 року. Проте, у позовній заяві про це не зазначено, не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, за яких десятиденний строк на оскарження постанови від 14.11.2018 року № 805/18 має бути поновлено.

Крім того, ОСОБА_1 17.12.2018 року подано до Приморського районного суду адміністративний позов про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 341/18 (справа № 522/21966/18), та під час розгляду вказаної справи останній вже було достеменно відомо про винесення відносно неї постанови № 805/18 від 14.11.2018.

Управління наголошує, що обставини викладені для обґрунтування пропуску строку звернення до суду, мають бути поважними та укладатися у розумні інтервали часу. Такий значний пропуск строку, що підлягає поновленню, потребує деталізованого обґрунтування із посиланням на конкретні належні та допустимі докази обставин непереборної сили, які завадили Позивачу звернутися до суду вчасно.

Відносно пропуску строку оскарження припису № 275/18 від 18.05.2018 року:

Згідно з ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав,

свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З матеріалів справи вбачається, що припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 року отримано ОСОБА_1 особисто, про що свідчить її власний підпис в графі про отримання примірника припису.

Таким чином, процесуальний строк звернення до суду із адміністративним позовом має обчислюватися саме з цієї дати, або мають бути зазначені обставини непереборної сили, що свідчать про можливість його поновлення.

Водночас, обставини наведені позивачем, які полягають у волевиявленні дружини позивача повідомити останньому про вказаний припис - не є обставинами, що пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Зокрема, матеріали справи не містять жодних доказів, посилання на які доводять можливість та необхідність поновлення встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України строку звернення із адміністративним позовом.

Враховуючи викладене, позивачем без поважних причин пропущено шестимісячний строк для оскарження припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 18.05.2018 року.

Відповідно до ч. 8 ст. 240 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою ст. 123 КАС України.

Розглянувши клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду та клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову у зв`язку із пропуском строку звернення до суду, суд дійшов наступних висновків.

Приписами ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

При цьому, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами (ч.1 ст.122 КАС).

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС).

Вказана стаття містяться терміни «дізналася» та «повинна була дізнатися», що дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав.

«Дізналася» - це дієслово доконаного виду.

Доконаний вид дієслова - означає дію із вказівкою на її обмеженість у часі, на її завершеність у минулому або в майбутньому, на її результативність, тобто дію, яка досягла внутрішньої межі, за якою вона, вичерпавши себе, припиняється. Саме тому дієслова доконаного виду вживаються лише у двох часових категоріях (минулому та майбутньому але зовсім не бувають у теперішньому).

Як встановлено судом, позивач просить визнати незаконним та скасувати припис № 275/18 від 18.05.2019 року та постанову про накладення штрафу № 805/18 від 14.11.2018 року, лише у лютому 2020 року, з пропуском строку.

Матеріали справи, при цьому, свідчать про те, що позивач дізналася про існування оскаржуваних припису та постанови лише в грудня 2019 року, через накладення арешту на її автомобіль.

Відтак, у суду наявні обгрунтовані підстави для визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду.

Доказів обізнаності позивача із оскаржуваною постановою до грудня 2019 року відповідачем не надано, тобто не спростовано твердження про необізнаність позивача.

В ухвалі від 22.01.2019 року по справі №360/2999/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду дійшов висновку про необхідність доведення позивачем та надання допустимих доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Крім цього, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.01.2019 року по справі №706/1272/14-ц висловлена така ж позиція щодо необхідності доведення учасниками справи обставин пропуску строку звернення до суду.

«Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

Питання щодо поважності цих причин, тобто наявності обставин, які з об`єктивних, незалежних від позивача підстав унеможливлювали або істотно утруднювали своєчасне подання позову, вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням наявних фактичних даних про такі обставини».

В даній справі причини пропуску строку в більшій мірі обґрунтовуються важким перебігом вагітності позивачки та доглядом за дитиною після пологів.

Захист материнства в Україні визначений у ст. 24 Конституції України як створення умов, які дають жінкам можливість поєднувати працю із материнством, правова, моральна та матеріальна підтримка материнства та дитинства, включаючи надання оплачуваних відпусток та інших пільг вагітним жінкам і матерям.

Згідно з Кодексом законів про працю України жінки мають право на трирічну неоплачувану відпустку по догляду за дитиною із збереженням робочого місця і трудового стажу. Крім того, жінці-матері при необхідності може бути надана відпустка без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, до досягнення дитиною шестирічного віку, із зарахуванням терміну відпустки до стажу роботи. За бажанням жінки у період перебування у відпустці для догляду за дитиною, вона може працювати на умовах неповного робочого часу або вдома.

Україна як учасниця конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі «Белле проти Франції»). Для того щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує її права» (рішення у справах «Белле проти Франції» від 4.12.95 та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10.04.2003).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.98 у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії»).

На думку суду, позивачем по справі доведено поважність причин пропуску строку звернення до суду, а тому є достатні підстави для визнання судом таких причин поважними.

Частиною другої статті 44 КАС України встановлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Також слід зазначити, що посилання Відповідача на направлення постанови по справі про адміністративне правопорушення №805/18 рекомендованим поштовим відправленням №6506503196790, яке було повернуто за зворотною адресою, у зв`язку з закінченням терміну зберігання, не знайшло свого підтвердження, оскільки доказів повернення до суду не надано.

З огляду на вказане, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову.

Керуючись ст. 44, 122-123, 160-161, 240, 242, 243, 248, 256, 295-297 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання представника позивача про визнання поважними причин пропуску строку звернення до суду – задовольнити.

Визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом.

У задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без розгляду адміністративного позову у зв`язку із пропуском строку звернення до суду – відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Пунктом 15.5 розділу VII «Перехідні положення» КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Головуючий суддя Потоцька Н.В.