Ухвала суду № 90363934, 14.07.2020, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/5339/20

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

14 липня 2020 року

Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ланкевича А.З., розглянувши у письмовому провадженні в м.Львові заяву позивача про забезпечення позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Львівської міської ради, Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання протиправними та скасування рішення та припису, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Львівської міської ради №522 від 19.06.2020 року «Про скасування наказу директора департаменту містобудування від 20.09.2012 року №А-305»;

- визнати протиправним та скасувати припис Управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради №0004/А0234 від 01.07.2020 року щодо припинення проведення будь-яких робіт на вул.С.Бандери, 57 у м.Львові.

Ухвалою судді від 13.07.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

13.07.2020 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради №0004/А0234 від 01.07.2020 року щодо припинення проведення будь-яких робіт на вул.С.Бандери, 57 у м.Львові до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.

В обґрунтування заяви посилається на те, що невжиття таких заходів спричинить ряд негативних наслідків для об`єкта будівництва, оскільки відбудеться переривання технологічних процесів будівництва, які визначені проектною документацією на будівництво. Окрім цього, у випадку припинення виконання будівельних робіт позивачу необхідно буде виконати заходи, що передбачені Положенням консервації та розконсервації об`єктів будівництва, затвердженого наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 21.10.2005 року №2, що призведе до понесення позивачем, як замовником будівництва, значних фінансових витрат на консервацію об`єкта та забезпечення охорони об`єкта, а також необхідності компенсації підряднику вартості конструкцій, устаткування і матеріалів, які будуть залишені на об`єкті будівництва. Припинення виконання будівельних робіт по реставрації з переплануванням частини нежитлових приміщень на вул.С.Бандери, 57 на час розгляду справи про скасування очевидно протиправного припису від 01.07.2020 року може істотно ускладнити ефективний захист порушених прав на свободу підприємницької діяльності, на заборону від незаконного втручання та перешкоджання господарській діяльності. Крім того, вказав на наявність ознак очевидної протиправності оскаржуваного рішення. Зазначене, на думку позивача, обґрунтовує необхідність забезпечення позову.

При вирішенні даної заяви суд враховує наступне.

За правилами ч.1 ст.154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб

Вимоги щодо змісту і форми заяви про забезпечення позову встановлено ст.152 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до ч.1 якої така заява, серед іншого, повинна містити: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Отже, наведеними положеннями процесуального закону передбачено конкретні умови і підстави для застосування судом заходів забезпечення позову, при цьому, суд, вирішуючи це питання, повинен враховувати інтереси усіх учасників справи, а також оцінити можливі наслідки і їх вплив на права заінтересованих осіб.

Водночас заходи забезпечення позову повинні бути нерозривно пов`язані з предметом позову і правами, про судовий захист яких іде мова, а заява, подана в порядку вказаних статей Кодексу адміністративного судочинства України, повинна містити належні обґрунтування необхідності застосування таких процесуальних повноважень з поданням на їх підтвердження належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.

Звертаючись до суду з заявою про забезпечення позову, заявник обґрунтував необхідність застосування таких заходів тим, що оскаржуваний припис відповідача є очевидно протиправним та порушує його права та інтереси.

Даючи оцінку вказаним обґрунтуванням, суд враховує наступне.

Насамперед, суд враховує, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування припису. Рішення суду за такими позовами не потребують виконання. Їх значення полягає у констатації факту правомірності оскаржуваного рішення і позбавлення його правових наслідків шляхом скасування. Тому у справі за таким позовом не може бути ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду. Отже, і заходів забезпечення позову вони не потребують.

Щодо ускладнення чи унеможливлення ефективного захисту чи поновлення порушених прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, то суд звертає увагу, що небезпеку порушення своїх прав позивач вбачає у понесенні ним, як замовником будівництва, значних фінансових витрат.

Втім, суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.

У заяві про забезпечення позову не йдеться про ефективний захист порушених прав, за захистом яких позивач звернувся до суду. З огляду на це, відсутні підстави забезпечення позову, передбачені у п.1 ч.2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України

Щодо «очевидності» ознак протиправності припису та порушення прав позивача, то пропри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх «якість»: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про «очевидність» порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 06.02.2019 року у справі №826/13306/18, від 10.04.2019 року (справа №826/16509/18) та від 13.05.2020 року (справа №640/16714/19).

Безумовно, рішення чи дії суб`єктів владних повноважень справляють певний вплив на суб`єктів господарювання. Такі рішення можуть завдавати шкоди і мати наслідки, які позивач оцінює негативно. Проте суд звертає увагу, що відповідно до ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені обставини, навіть у разі їх доведення, не є підставами для застосування заходів забезпечення позову в адміністративній справі.

Поряд з тим, відповідно до ст.1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Також, суд враховує і те, що застосування таких заходів забезпечення позову, як зупинення дії оскаржуваного припису до вирішення спору по суті, фактично надає можливість підрядникам безперешкодно, без жодних обмежень, продовжувати будівництво об`єкта, не зважаючи на встановлені відповідачем порушення вимог законодавства у сфері охорони культурної спадщини. Однак без перевірки встановлених обставин у процесі розгляду справи по суті, подальше здійснення будівельних робіт може становити загрозу життю та здоров`я людей.

Викладене свідчить про непропорційність та неспівмірність заходів забезпечення позову, про які просить заявник, а отже, й про відсутність підстав для їх застосування.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2018 року (справа №826/5233/18), від 28.02.2019 року (справа №826/2259/18), у яких Верховний Суд скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій про забезпечення позову у правовідносинах аналогічних тим, що виникли у справі, яка розглядається.

За таких обставин та з огляду на імперативні приписи ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить висновку, що у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису – слід відмовити.

При цьому, суд роз`яснює, що позивач не позбавлений можливості ініціювати питання перед судом про доцільність забезпечення його позову на будь-якій стадії розгляду справи у разі встановлення відповідних підстав для цього.

У відповідності до Закону України «Про судовий збір», підстави для повернення судового збору відсутні.

Керуючись ст.ст.150-154, 243, 248, 250, 256, 294, 295, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Ланкевич А.З.