Рішення № 9036390, 25.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" січня 2010 р.Справа № 16/205-09-5700 Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Скоробрух Т.В.

За участю представників сторін:

Від позивача: Скорик О.О. за довіреністю від 20.10.2008р.

Від відповідачів: не зявились,

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом закритого акціонерного товариства „Карло Пазоліні Трейдінг” до субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4, субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення 97254,10 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Карло Пазоліні Трейдінг” (далі по тексту ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_4 (далі по тексту ПП ОСОБА_4.) суму основного боргу у розмірі 37875 грн., інфляційних витрат у розмірі 1249,88 грн., відсоткових нарахувань за затримку проведення розрахунків у розмірі 9079,63 грн., пеню у розмірі 422,54 грн., всього 48627,05 грн.; про стягнення з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 (далі по тексту ПП ОСОБА_5) суму основного боргу у розмірі 37875 грн., інфляційних витрат у розмірі 1249,88 грн., відсоткових нарахувань за затримку проведення розрахунків у розмірі 9079,63 грн., пеню у розмірі 422,54 грн., всього 48627,05 грн. Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачами прийнятих на себе за договором оренди № 27 від 20.03.2007р. та договором купівлі продажу майна № 0203/09 від 02.03.2009р. зобовязань.

Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явилися, відзиву на позовну заяву не надали, у звязку з чим справа розглядається за наявними матеріалами в порядку, передбаченому ст. 75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

20.03.2007р. між ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 (Орендодавці) та ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” (Орендар) було укладено договір оренди № 27, відповідно до умов якого Орендодавці передали, а Орендар прийняв у строкове ( на 35 місяців) платне володіння та користування нежитлові приміщення загальною площею, 362,9 кв.м., у тому числі першого та цокольного поверху 189,9 кв.м. та підвального приміщення, площею 173 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3 для здійснення роздрібної торговельної діяльності непродовольчими товарами, розміщення торгової точки, персоналу Орендаря, складських та офісних приміщень.

Відповідно до п. 6.2 договору оренди № 27 від 20.03.2007р. сторонами було передбачено право Орендаря здійснювати за письмовою згодою Орендодавців за власний рахунок переобладнання та поліпшення приміщення, у тому числі перепланування, в порядку, передбаченому чинними нормативними актами. При цьому, згідно з п. 7.5 вказаної угоди невідємні поліпшення, здійсненні протягом строку оренди, після закінчення дії цього договору компенсуються Орендарю Орендодавцями в розмірі, що не перевищує оціночної вартості таких поліпшень за попереднім узгодженням сторін.

02.03.2009р. між ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 з одного боку, та ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” з іншого було укладено угоду про розірвання договору оренди № 27 від 20.03.2007р. У відповідності до вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо розірвання договору оренди № 27 від 20.03.2007р. з 30.04.2009р. При цьому, її учасниками було передбачено, що повернення обєкта здійснюється у строк до 08.05.2009р. на підставі складеного у відповідності до умов п. 7.4 основного договору акта приймання-передачі. Згідно з актом приймання-передачі від 13.05.2009р. (а.с. 18) ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” було передано, а ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 прийнято обєкт оренди: нежитлові приміщення загальною площею, 362,9 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_3.

Крім того, відповідно до угоди про розірвання договору оренди № 27 від 20.03.2007р., укладеної між сторонами по справі 02.03.2009р., сторони підтвердили, що за період дії основного договору Орендарем були здійснені поліпшення, які визнані сторонами невідємними та згідно з п. 7.5 основного договору їх вартість підлягає компенсації Орендодавцями Орендарю шляхом придбання такого майна на умовах договору купівлі-продажу, проект якого додається до даної угоди підписується сторонами одночасно із даною угодою.

Згідно з викладеними домовленостями 02.03.2009р. між ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” (Продавець) з одного боку та ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 (Покупці) з іншого боку було укладено договір купівлі-продажу № 0203/09, відповідно до умов статті 1 якого Продавець зобовязувався в строк до 25.04.2009р. продати та передати Покупцям основні засоби (майно) загальною вартістю 75750грн., а Покупці зобовязалися прийняти у власність та оплатити на умовах даного договору наступне майно: підвісну стелю „Гриллято”, загальною вартістю 20952,07 грн., світильники загальною кількістю 151 шт. (світильники металогалогенові - 35 шт., світильники енергозберігаючі - 23 шт., прожектор металогалогеновий - 4 шт.; світильник растровий - 15 шт., світильник люмінесцентний - 74 шт.), загальною вартістю - 40481,10 грн.; систему опалення, кондиціонування та вентиляції з монтажем (кондиціонер касетного типу КSVN53YFDN - 4 шт., фанкойл безкорпусний стельовий FMM04CTN - 4 шт., вентилятор DА 7-7 (713302) -1 шт., вентилятор КV315М -1 шт., вентилятор реверсивний ЕF 200АS - 1 шт.) загальною вартістю 14316,83 грн., яке знаходиться у нежитлових приміщення, що орендувалися Продавцем у Покупців за договором оренди №27 за адресою: АДРЕСА_3.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Відповідно до статті 3 договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р. Продавець зобовязався передати Покупцям майно в строки, кількості та асортименті, погоджених у цьому договорі. Приймання-передача майна відбувається сторонами за місцезнаходженням майна.

На виконання умов договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р., вимог ст. 655 ЦК України, на підставі видаткової накладної № СР-0000001 від 21.04.2009р. ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” було передано, а ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 прийнято обумовлені договором товари: підвісну стелю „Гриллято” з вмонтованими світильниками, систему опалення, кондиціонування та вентиляції, на загальну суму 75750 грн.

Згідно п. 3.2 договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р. відповідачі зобовязалися сплатити вартість придбаного товару на умовах відстрочки платежу. При цьому, Покупці зобовязалися провести повний розрахунок за отримане за актом прийому передачі майно протягом 5 банківських днів після приймання зазначеного у договорі майна від Продавця за актом прийому передачі.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами. Зобовязання, в свою чергу, згідно вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Але в порушення умов п. 3.2 договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р., вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідачами у встановлений вказаним договором строк вартість отриманого товару оплачено не було, внаслідок чого за Покупцями утворилась заборгованість перед ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” по даному договору на загальну суму у розмірі 75750 грн., яку відповідачами до теперішнього часу у добровільному порядку не погашено.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Так, згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В свою чергу, згідно з п. 4.2 договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р. у випадку затримки оплати товару Покупець за вимогою Продавця сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення платежу, а також пеню, що нараховується на несплачену суму за кожний день прострочення платежу за подвійною обліковою ставкою НБУ, що діяла в період прострочення.

З огляду на викладене, як вбачається з розрахунку, здійсненого позивачем, за несвоєчасне виконання Покупцями грошових зобовязань за вказаним договором ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” додатково було нараховано до сплати відповідачам пеню в сумі 845,08 грн. за період з 28.04.2009р. по 02.11.2009р.

Проаналізувавши розрахунок пені, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем було невірно застосовано облікові ставки НБУ при нарахуванні пені. Так, позивачем вказані ставки було помилково зменшено у 10 разів. Загальний розмір пені за розрахунком суду повинен становити 8520,32 грн. Однак, зважаючи, що в межах заявленого позову позивачем було заявлено до стягнення пеню у розмірі 845,08 грн., суду не вбачається правомірним виходити за межі вказаної грошової суми.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись до умов договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р., слід зазначити, що його учасники скористалися наданим їм правом, встановивши у п. 4.3 вказаної угоди право Продавця (а відтак і відповідний обовязок Покупців) у разі прострочення платежу більш ніж на чотирнадцять днів стягнути з відповідачів 50 % річних від простроченої суми за весь час прострочення.

З огляду на викладене, за несвоєчасне виконання Покупцями грошових зобовязань по договору купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р. ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” додатково було нараховано до сплати відповідачам 18159,25 грн. 50% річних за період з 12.05.2009р. по 02.11.2009р. та 2499,75 грн. інфляційних витрат.

Відповідно до ст. 510 ЦК України у зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можуть бути одна або одночасно кілька осіб. Згідно зі ст. 540 ЦК України якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний із кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Таким чином, приймаючи до уваги невиконання Покупцями договірних зобовязань по оплаті вартості придбаних ними за договором купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р. товарів, ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг”, розподіливши заборгованість між відповідачами порівну, звернулось до господарського суду Одеської області з позовними вимогами про стягнення з ПП ОСОБА_4 суму основного боргу у розмірі 37875 грн., інфляційних витрат у розмірі 1249,88 грн., 50% річних у розмірі 9079,63 грн., пеню у розмірі 422,54 грн., всього 48627,05 грн.; про стягнення з ПП ОСОБА_5 суму основного боргу у розмірі 37875 грн., інфляційних витрат у розмірі 1249,88 грн., 50% річних у розмірі 9079,63 грн., пеню у розмірі 422,54 грн., всього 48627,05 грн.

Згідно вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. В свою чергу, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідачі були належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду, однак на неодноразові вимоги суду в судове засідання не з'явилися, відзиву на позовну заяву не надали.

На думку суду, розмір основного боргу у сумі 75750 грн. ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_5 перед ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг”, збитків від інфляції та 50% річних, а також пені витікає з умов укладеної між сторонами по справі угоди та положень діючого законодавства України, підтверджується накладною про передачу відповідачам обумовлених договором купівлі-продажу № 0203/09 від 02.03.2009р. товарів, а також обґрунтованим розрахунком позовних вимог, викладеним позивачем у позовній заяві, з урахуванням зауважень суду в частині вимог про нарахування пені. Доказів, спростовуючих викладене відповідачем до господарського суду не представлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобовязання у разі відсутності у боржника необхідних коштів. Крім того, згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання.

Враховуючи викладене, суд оцінює позовні вимоги ЗАТ „Карло Пазоліні Трейдінг” про стягнення з ПП ОСОБА_4 суми основного боргу у розмірі 37875 грн., інфляційних витрат у розмірі 1249,88 грн., 50% річних у розмірі 9079,63 грн., пені у розмірі 422,54 грн., про стягнення з ПП ОСОБА_5 суми основного боргу у розмірі 37875 грн., інфляційних витрат у розмірі 1249,88 грн., 50% річних у розмірі 9079,63 грн., пені у розмірі 422,54 грн., правомірними та такими, що підлягають задоволенню відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 540, 549, 611, 615, 617, 625, 655 ЦК України, ст. 232 Господарського кодексу України.

Судові витрати по держмиту, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу розподілити між відповідачами згідно зі ст.ст. 44, 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 510, 525, 526, 540, 549, 611, 615, 617, 625, 655 ЦК України, ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. №543/96-ВР, ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 / 65023, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_1 в АКІБ „Укрсіббанк”, м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код НОМЕР_2/ на користь закритого акціонерного товариства „Карло Пазоліні Трейдінг”/ 03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 19, п/р 26001004127901 у відділенні № 17 філії „Центрального регіонального управління” ВАТ „Банк „Фінанси та кредит”, МФО 300937, код ЄДРПОУ 30964248/ 37875 грн. 00 коп. / тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят пять грн. 00 коп./ - основного боргу; 422 грн. 54 коп. / чотириста двадцять дві грн. 54 коп./ - нарахованої пені; 1249 грн. 88 коп. / одна тисяча двісті сорок девять грн. 88 коп./ - інфляційних; 9079 грн. 63 коп. /девять тисяч сімдесят девять грн.. 63 коп./ - 50% річних; 486 грн. 27 коп. / чотириста вісімдесят шість грн. 27 коп./ - держмита; 118 грн. 00 коп./ сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

3.Стягнути з субєкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_4 / 65020, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_3 в АКІБ „Укрсіббанк”, м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код НОМЕР_4/ на користь закритого акціонерного товариства „Карло Пазоліні Трейдінг”/ 03055, м. Київ, пр-т Перемоги, 19, п/р 26001004127901 у відділенні № 17 філії „Центрального регіонального управління” ВАТ „Банк „Фінанси та кредит”, МФО 300937, код ЄДРПОУ 30964248/ 37875 грн. 00 коп. / тридцять сім тисяч вісімсот сімдесят пять грн. 00 коп./ - основного боргу; 422 грн. 54 коп. / чотириста двадцять дві грн. 54 коп./ - нарахованої пені; 1249 грн. 88 коп. / одна тисяча двісті сорок девять грн. 88 коп./ - інфляційних; 9079 грн. 63 коп. /девять тисяч сімдесят девять грн.. 63 коп./ - 50% річних; 486 грн. 27 коп. / чотириста вісімдесят шість грн. 27 коп./ - держмита; 118 грн. 00 коп./ сто вісімнадцять грн. 00 коп./ - витрати на ІТЗ судового процесу. Наказ видати.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор - апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення підписане 05.02.2010р.

Суддя