Ухвала суду № 90363837, 14.07.2020, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

14 липня 2020 року СєвєродонецькСправа № 360/2285/20

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Свергун І.О., розглянувши матеріали за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

12.06.2020 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до військової частини 9938 (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення індексації грошового забезпечення за період з травня 2015 року по квітень 2016 року включно на загальну суму 3104,77 грн;

- визнати протиправну бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016 рік в кількості 28 діб на загальну суму 4346,06 грн;

- стягнути з відповідача позивачу не виплачену в день звільнення індексацію грошового забезпечення за період з травня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 3104,77 грн;

- стягнути з відповідача позивачу грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016 рік в кількості 28 діб на загальну суму 4346,06 грн.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що з 14.02.2015 по 02.04.2016 позивач проходив службу в військовій частині 9938, у зв`язку з чим брав безпосередню участь в проведенні антитерористичної операції в Луганській області. Відповідно до посвідчення серії УБД № 020481 від 21 жовтня 2015 року позивач є учасником бойових дій. Наказом від 02.04.2016 № 148-ОС позивача виключено із списків особового складу загону та всіх видів забезпечення за статтею 26 частиною 8 пунктом 1 підпунктом “є” (призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, а також які вислужили встановлені строком строкової військової служби, за призовом осіб офіцерського складу у строки, визначені рішенням Президента України), відповідно до Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, без права носіння військової форми одягу, та зараховано на службу у військовому оперативному резерві першої черги. Виключено із списків особового складу 02 квітня 2016 року.

27.05.2020 представник позивача звернувся з запитом до відповідача, у відповідь на який 09.06.2020 отримано лист від 04.06.2020 № 14/6050, з якого встановлено, що відповідач під час проходження служби позивачем не здійснював йому виплату компенсації за невідбуті додаткові відпустки за 2015, 2016 роки, як учаснику бойових дій, та за час проходження служби не здійснив виплату індексації грошового забезпечення позивача за період з травня 2015 по квітень 2016 року, не здійснив вищезазначених виплат в день звільнення позивача та до теперішнього часу.

Таким чином, під час звільнення позивача та по теперішній час з ним не проведено повного розрахунку, а саме - не виплачена грошова компенсація за всі невикористані календарні дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016 роки, грошове забезпечення нараховувалось, але не було виплачене в повному обсязі, зокрема, з травня 2015 року по квітень 2016 року включно індексація грошового забезпечення не виплачувалась.

Відповідно до довідки № 491 від 01.06.2020 грошове забезпечення на день звільнення 02.04.2016 становить 4656,50 грн. Кількість календарних днів відпустки - 14 діб. Загальна сума компенсації за 2015, 2016 роки складає 4346,06 грн у тому числі: за 2015 рік - 2173,03 грн, за 2016 рік - 2173,03 грн. Такими чином, заборгованість у зв`язку з невиплатою в день звільнення компенсації за невикористані додаткові відпустки як учаснику бойових дій позивачу за 2015, 2016 роки склала 4346,03 грн.

Також згідно довідки-розрахунку про індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 від 01.06.2020 № 492 індексація нарахована, але не виплачена у зв`язку з відсутністю фінансування за період з травня 2015 по квітень 2016 року на загальну суму 3104,77 грн.

Ухвалою суду від 16.06.2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.07.2020 від відповідача на адресу суду надійшло клопотання про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з несплатою судового збору. В обґрунтування вказаного клопотання відповідач послався на те, що позивачем під час звернення до суду не сплачено судовий збір. Позивач обґрунтовує це тим, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 статті 5 ЗУ «Про судовий збір», так як є учасником бойових дій, що, на думку відповідача, не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Розглянувши клопотання відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов такого.

Відповідно до частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI “Про судовий збір” (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно з частиною першою статті 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Частиною першою статті 4 Закону № 3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не сплачено.

В позовній заяві позивач зазначає, що він звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України “Про судовий збір” як учасник бойових дій.

Суд погоджується з таким твердженням позивача з огляду на таке.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” .

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про “справи, пов`язані з порушенням їхніх прав”, вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даному спорі при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, зокрема, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016 рік в кількості 28 діб на загальну суму 4346,06 грн; стягнути з відповідача грошову компенсацію за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016 рік в кількості 28 діб на загальну суму 4346,06 грн.

Відтак, в цій частині позовних вимог даний спір пов`язаний з наявністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах присутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій.

Таким чином, судом встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даними позовними вимогами заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а отже, позивач звільнений від сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову в частині вимоги про стягнення з відповідача грошової компенсації за невикористані дні додаткових відпусток, як учаснику бойових дій, за 2015, 2016 рік в кількості 28 діб на загальну суму 4346,06 грн.

Щодо решти позовних вимог про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення індексації грошового забезпечення за період з травня 2015 року по квітень 2016 року включно на загальну суму 3104,77 грн та стягнення з відповідача не виплаченої в день звільнення індексації грошового забезпечення за період з травня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 3104,77 грн суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відтак, з аналізу положень статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» слідує, що індексація є складовою грошового забезпечення.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Таким чином, оскільки індексація є складовою грошового забезпечення, позивач на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI звільнений від сплати судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову щодо вимог про визнання протиправної бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу в день звільнення індексації грошового забезпечення за період з травня 2015 року по квітень 2016 року включно на загальну суму 3104,77 грн та стягнення з відповідача не виплаченої в день звільнення індексації грошового забезпечення за період з травня 2015 року по квітень 2016 року на загальну суму 3104,77 грн.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про відмову в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору.

Керуючись статтями 161, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання військової частини 9938 про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до військової частини 9938 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення коштів без руху у зв`язку з несплатою позивачем судового збору відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та не може бути оскаржена.

Суддя І.О. Свергун