Ухвала суду № 90363696, 13.07.2020, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

13 липня 2020 року м. Кропивницький Справа № 340/2539/20

Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Черниш О.А.

розглянула матеріали адміністративного позову

позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

відповідач: Держава Україна в особі Державної казначейської служби України (01601, м. Київ, вул. Бастіонна, 6, код ЄДРПОУ 37567646)

про стягнення шкоди, завданої законом, що визнаний неконституційним -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернулася до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Держави Україна, в якому просить суд стягнути з Держави Україна за рахунок бюджетних коштів Державного бюджету України шляхом списання з відповідного рахунку, відкритого в Державній казначейській службі України, на її користь 287100 грн. у відшкодування майнової шкоди, завданої органом державної влади прийняттям неконституційного правового акту.

Переданий на вирішення суду спір згідно зі статтею 19 КАС України належить до юрисдикції адміністративних судів. Справа відповідно до статей 20, 22, 25 КАС України підсудна Кіровоградському окружному адміністративному суду.

Позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Підстав для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі, передбачених статтями 169, 170 КАС України, не встановлено.

Позивачка у позовній заяві вказала третіми особами, які не заявляють самостійних вимог - Державну судову адміністрацію України та Кропивницький апеляційний суд, та послалася на те, що її позов пов`язаний зі звільненням з публічної служби.

Статус третіх осіб як учасників справи визначений у статті 49 КАС України.

Частинами 2, 4, 5 статті 49 КАС України передбачено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Предметом спору в даній справі є стягнення коштів з Державного бюджету України на користь позивачки на відшкодування майнової шкоди, завданої прийняттям неконституційного закону, відповідно до якого вона була позбавлена, як суддя апеляційного суду Кіровоградської області, права на отримання вихідної допомоги при звільненні у зв`язку з поданням заяви про відставку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.11.2018 року у справі №757/70264/17-ц зробила висновок, що якщо спір виник після звільнення публічного службовця з посади, однак пов`язаний з вирішенням питань, які стосуються його діяльності на публічній службі, такий спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби, а орган, в якому особа перебувала на цій службі, не здійснював щодо неї публічно-владні управлінські функції у спірних правовідносинах.

За правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року у справі №686/23445/17, а також Верховним Судом від 05.09.2019 року у справі №686/6775/18, спори, які стосуються стягнення збитків з держави на користь судді у відставці у зв`язку із прийняттям неконституційного акту мають розглядатися за правилами адміністративного судочинства, як спори, що пов`язані з вирішенням питань, які стосуються діяльності на публічній службі, незважаючи на те, що спірні правовідносини фактично виникли після припинення публічної служби.

Згідно з частинами 1, 3 статті 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють: 1) Верховний Суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 1-1) вищий спеціалізований суд - щодо фінансового забезпечення його діяльності; 2) Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів.

Статтею 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.

Відповідно до частини 1 статті 151 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Суд вважає, що Державна судова адміністрація України та Кропивницький апеляційний суд у спірних правовідносинах, пов`язаних зі звільненням позивачки з публічної служби та виплатою її коштів вихідної допомоги як судді у відставці, мають юридичну заінтересованість, що обумовлює необхідність їх залучення до участі у даній справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Питання, на чиїй стороні прийматимуть участь у справі ці треті особи, буде вирішено за наслідками розгляду їхніх пояснень, поданих на підтримку позову або його заперечення.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 5 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Даний спір стосується звільнення з публічної служби. Посада публічної служби, яку займала позивачка (суддя апеляційного суду), відноситься до категорії службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище в розумінні примітки до статті 50 Закону України "Про запобігання корупції", а відтак ця справа не належить до категорії справ незначної складності, передбаченої пунктом 1 частини 6 статті 12 КАС України.

Відповідно до частин 2, 3 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Вказана справа не підпадає під дію частини 4 статті 257 КАС України. Позивачка у позовній заяві на підставі статті 259 КАС України виклала клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, яке суд задовольняє.

Відповідно до частин 5, 8 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення.

Керуючись статтями 171, 174, 248, 256, 260-262, 294 КАС України, суддя -

У Х В А Л И Л А:

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

2. Здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Залучити до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору:

- Державну судову адміністрацію України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795);

- Кропивницький апеляційний суд (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Пермська, 2, код ЄДРПОУ 42265404)

4. Встановити відповідачу порядок та строки для виконання процесуальних дій:

4.1. протягом 15 днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі:

- подати до суду відзив на позов (щодо його визнання чи заперечення) у порядку, передбаченому статтями 162, 175 КАС України, та наявні докази (якщо вони не надані позивачкою) у порядку, передбаченому статтею 79 КАС України,

- одночасно направити копії відзиву та письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з відзивом подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

4.2. у разі отримання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву - протягом 5 днів від дня їх отримання:

- подати до суду відповідь на такі пояснення у порядку, передбаченому частиною 3 статті 165, частиною 2 статті 176 України, та додаткові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь;

- одночасно направити копії відповіді та додаткових письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з відповіддю подати до суду документи, що підтверджують надіслання відповіді і доданих до неї доказів позивачу та третій особі.

4.4. у разі отримання відповіді позивачки на відзив - протягом 5 днів від дня його отримання:

- подати до суду заперечення у порядку, передбаченому статтею 164 КАС України, та додаткові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується заперечення;

- одночасно направити копії заперечення та додаткових письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з запереченням подати до суду документи, що підтверджують надіслання заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

5. Встановити позивачці порядок та строки для виконання процесуальних дій:

5.1. у разі отримання відзиву відповідача на позов - протягом 5 днів з дня його отримання:

- подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому статтею 163 КАС України, та додаткові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь;

- одночасно направити копії відповіді на відзив та додаткових письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з відповіддю на відзив подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) цієї відповіді і доданих до неї доказів відповідачу та третій особі.

5.2. у разі отримання пояснень третіх осіб щодо позову або відзиву - протягом 5 днів від дня їх отримання:

- подати до суду відповідь на такі пояснення у порядку, передбаченому частиною 3 статті 165, частиною 2 статті 176 України, та додаткові докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтується відповідь;

- одночасно направити копії відповіді та додаткових письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з відповіддю подати до суду документи, що підтверджують надіслання відповіді і доданих до неї доказів іншим учасникам справи.

6. Встановити третім особам порядок та строки для виконання процесуальних дій:

6.1. протягом 10 днів з дня отримання цієї ухвали:

- подати до суду пояснення щодо позову (щодо його підтримки чи заперечення) у порядку, передбаченому статтями 165, 176 КАС України, та наявні докази (якщо вони не надані позивачем) у порядку, передбаченому статтею 79 КАС України,

- одночасно направити копії пояснення та письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з поясненнями подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

6.2. у разі отримання відзиву відповідача на позов - протягом 5 днів з дня його отримання:

- подати до суду пояснення щодо відзиву на позов у порядку, передбаченому статтями 165, 176 КАС України, та наявні докази (якщо вони не надані раніше) у порядку, передбаченому статтею 79 КАС України,

- одночасно направити копії пояснення та письмових доказів іншим учасникам справи;

- разом з поясненнями подати до суду документи, що підтверджують надіслання (надання) пояснень і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

7. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

8. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

9. Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України за веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud1170/.

10. Копію ухвали надіслати учасникам справи. Відповідачу та третім особам надіслати також копії адміністративного позову разом із доданими до нього документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш