Ухвала суду № 90363641, 13.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

13 липня 2020 року м. Київ № 320/5771/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Міністерства внутрішніх справ України

про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Міністерства внутрішніх справ України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2019;

- зобов`язати Міністерство внутрішніх справ України виготовити та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області для перерахунку пенсії з 01.12.2019 довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.09.2019 за рівноцінною посадою, яку обіймав позивач на день звільнення, з повною реальною інформацією згідно постанови Кабінету Міністерства України від 11.11.2015 №988 та наказу МВС України №260 від 06.04.2016 із зазначенням основних і додаткових видів грошового забезпечення в наступних розмірах: посадовий оклад -2500,00 грн.; оклад за спеціальним званням підполковник міліції – 2200,00 грн.; надбавка за вислугу років (40%) -1880,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (10%) -250,00 грн.; надбавка за специфічні умови проходження служби (45%) -2961,00 грн.; доплата за службу в нічний час (35%) – 262,50 грн.; премія (136,879) – 13671, 13 грн.; індексація - 929,08 грн.; всього: 24743,71 грн.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.

Згідно з частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

У частині другій цієї статті зазначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено іншого, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як зазначено позивачем у позовній заяві, з серпня 2019 року поліцейським Національної поліції розпочато нарахування та виплату нового щомісячного додаткового виду грошового забезпечення «Надбавка за специфічні умови проходження служби» та новий відсоток премії, які передбачені Постановою 988 та Наказом 260. Позивач зазначив, що дана надбавка була введена в дію на підставі листа за вих. № 8714/09/29-2019 від 26.07.2019 року Національної поліції «Про грошове забезпечення» з додатками (додаток 8), якого я отримав на свій запит на отримання публічної інформації до Національної поліції України від 27.11.2019.

Суд зазначає, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Порівняльний аналіз термінів «дізнався» та «повинен був дізнатись», що містяться у частині 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення його прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Суд також зауважує, що поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду, визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють вчасно реалізувати право на судовий захист.

Слід зауважити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду виникли у період листопада 2019 року, зокрема коли позивач отримав лист Національної поліції «Про грошове забезпечення», з якого дізнався про право на включення до довідки про грошове забезпечення додаткових видів грошового забезпечення.

Водночас, позивач в обґрунтування позову зазначив, що відповідно до Наказу 260 та підпункту 3 пункту 5 Постанови 988 встановлюється доплата за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час.

Крім того, позивач в якості підстави позову зазначив, що з грудня 2017 року поліцейські отримують індексацію грошового забезпечення. При цьому, посилаючись на практику Верховного Суду, викладену у постанові від 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 позивач зазначив, що Верховний Суд зазначив про те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язковим для всіх юридичних осіб - роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Також, позивач обґрунтовуючи підстави звернення до суду зазначив, що рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 постанови №103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку №45. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 травня 2019 року у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2019 року, визнано протиправним та скасовано пункт З Постанови №103. Позивач стверджував, що з 02 грудня 2019 року (з 1-го числа місяця після набрання законної сили рішення суду), він має право на перерахунок пенсії із грошового забезпечення поліцейського, котрий перебуває на моїй посаді, в тому органи з якого звільнявся на пенсію.

Разом з тим позивач зазначив, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі 826/6453/18, визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103.

Суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Як вбачається з матеріалів позову, позивач оскаржує протиправну бездіяльність Міністерства внутрішніх справ України щодо не виготовлення ОСОБА_1 довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2019, відтак з огляду на викладені у позовній заяві обставини, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивачу стало відомо у листопаді 2019 року, з листа Національної поліції та у подальшому з рішень Окружного адміністративного суду міста Києва, Шостого апеляційного адміністративного суду, у справі № 826/12704/18 якими скасовано п.3 постанови від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, звільненим з військової служби та деяких іншим категоріям осіб», у справі № 826/6453/18, якими визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови №103 та Верховного Суду.

Отже, суд зазначає, що про порушення своїх прав позивачу було відомо у період листопад-грудень 2019 року, а до суду звернувся лише 08.07.2020, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

За таких обставин позивачу необхідно надати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Зазначені обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтею 160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Частиною 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Вказані недоліки повинні бути усунені позивачем шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду та докази поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.

Керуючись статтями 122, 123,160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства внутрішніх справ України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз`яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Відповідно до пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки, визначені цією ухвалою, продовжуються на строк дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).

Суддя Панова Г. В.