Рішення № 90363608, 10.07.2020, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2020 року м. Київ № 320/3824/20

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання Повх І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача - Гребінь О.О.,

від відповідача - Обертас Р.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат»

до Головного управління Державної податкової служби у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому з урахуванням уточненої позовної заяви, просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 00038733201 від 31.03.2020 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 34 296 587,89 грн. за платежем акцизний збір;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області№ 0003863201 від 31.03.2020 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 000 000,00 грн. за платежем акцизний податок на спирт;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0003853201 від 31.03.2020 щодо застосування до Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 80 000,00 грн. за платежем акцизний податок на спирт;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0003843201 від 31.03.2020 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 68 593 175,78 грн. за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 0003833201 від 31.03.2020 щодо застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 68 593 175,78 грн. за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення ТДВ «Узинський цукровий комбінат» вимог податкового законодавства є необґрунтованими, оскільки етанол, як складник бензину, що виробляться підприємством не може бути спиртом етиловим денатурованим як його кваліфікує відповідач, так як згідно з ДСТУ 3296-95 «Виробництво етилового спирту з харчової сировини», підчас виробництва спирту етилового денатурованого, обов`язковою стадією є ректифікація, розділення сполук шляхом багаторазового випаровуванням суміші й конденсацією пари. Дана стадія відсутня в виробничому циклі позивача, що підтверджується Регламентом підприємства. Також, етанол, як складник бензину містить додаток Biostable 85E G-Plus, що не передбачений ДСТУ 3296-95.

Крім того, позивач зазначив, що етанол як складник бензину не може бути біоетанолом, так як містить в своєму скаладі МТБЕ або ЕТБЕ або МТАЕ, що не передбачено вимогами ДСТУ 7166:2010 "Біоетанол. Технічні умови". Окрім цього, згідно ДСТУ 7166:2010 «Біоетанол. Технічні умови» визначено для біоетанолу об`ємну частку спирту етилового, % не менше ніж 97,8 для марки А та 98,3 % для марки В. При цьому вміст етанолу в готовій продукції позивача не перевищує 97 %.

Також позивач зазначив, що він не має двох етапів виробництва, як про це зазначено в акті перевірки, так як, вже на стадії до спиртовимірювального апарату типу ВКА 2 (ВКА - 200), ШЖУ (або аналогічного), етанол як складника бензину вже повністю відповідає вимогам ДСТУ ЕN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань», а додавання в нього компоненту Biostable 85E G-Plus, здійснюється виключно з метою покращення якості вже готової продукції та не передбачено ДСТУ ЕN 15376:2015.

Відтак, на думку позивача, висновки викладені відповідачем в акті перевірки про те, що етанол як складник бензину може являти собою як компонент альтернативного виду рідкого палива так і спирт етиловий денатурований або біоетанол є необґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.06.2020 відкрито провадження у справі та ухвалено її розгляд здійснювати за правилами загального позовного провадження, розпочату підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання.

Відповідач позов не визнав, у наданому до суду відзиві на позовну заяву зазначив про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень з огляду на результати фактичної перевірки, з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва спирту та продукції хімічного та технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований під час якої встановлено, що позивач не зареєстрований платником акцизного податку з реалізації спирту етилового, чим порушено вимоги п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України, за адресою провадження діяльності з виробництва підакцизних товарів позивачем не зареєстровано акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, чим порушено вимоги п.п. 230.1.1. п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, витратомірів лічильників обсягу виробленої продукції а саме: місце відпуску - спирту етилового денатурованого з виробництва у склад готової продукції; місце відпуску спирту етилового денатурованого зі складу готової продукції на виробництво етанолу як складника бензину; місце відпуску етанолу як складника бензину з виробництва у склад готової продукції; місце відпуску етанолу як складника бензину зі складу готової продукції в автомобільну цистерну, чим порушено вимоги п.п. 229.1.8. п.229.1 ст.229 та п.п. 230.1.1. п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України, здійснення виробництва спирту етилового денатурованого за відсутності діючої ліцензії на виробництво спирту етилового, чим порушено вимоги ст. 2 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», оптова торгівля спиртом етиловим денатурованим за відсутності діючої ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, чим порушено ст. 14 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», виробництво продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований без внесення такого суб`єкта господарювання до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва Продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, чим порушено вимоги ст. 71 Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

Відповідач вказав, що фізико-хімічних показниках і процесі виробництва біоетанолу та фізико - хімічних показниках і процесі виробництва етанолу як складника бензину вбачаються аналогічні характеристики, вимоги і норми та те, що обидва продукти використовуються при виробництві бензинів моторних сумішевих, встановлено виробництво спирту етилового денатурованого в тому числі і біоетанолу на обладнанні, устаткуванні, комунікаціях підприємства під видом виготовлення продукції хімічного і технічного призначення з порушення норм законодавства що регулює відносини в сфері виробництва та обігу спирту та спиртовмісних продуктів з метою ухиленням від сплати податків і зборів у великих розмірах.

Підсумовуючи викладене, на думку відповідача, підприємство здійснило дії щодо незаконного виробництва та обігу спирту етилового, біоетанолу, транспортування, зберігання, торгівлю спиртом етиловим, біоетанолом, з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання, а саме: виробництво «Етанолу як складник бензину» (код товарної позиції 3824 згідно з УКТ ЗЕД), з використанням спирту етилового денатурованого без реєстрації в Електронному реєстрі суб`єктів господарювання та без наявності зареєстрованих витратомірів лічильників обсягу виробленої продукції; для виробництва (використання як сировини) «Етанолу як складник бензину», підприємство на комунікаціях, обладнанні, устаткуванні виробляє спирт етиловий денатурований міцністю не менше 97,497 % об., без наявності ліцензії на виробництво спирту, без наявності витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту та без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового; під видом продукції «Етанол як складник бензину» підприємством реалізовується спирт етиловий денатурований міцністю не менше 97,497 % об. без наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим.

В ході підготовчого провадження позивачем було подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи висновку № 14925 Київського експертно-дослідного центру за результатами проведення комплексної фізико-хімічної та товарознавчої експертизи спиртовмісних рідин в адміністративній справі № 320/3824/20, яке було задоволено судом.

Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 10.07.2020.

У судове засідання, призначене у справі з`явилися уповноважені представники сторін. Також судом було допитана в якості свідка посадову особу податкового органу, яка проводила перевірку позивача - ОСОБА_1 .

Присутній у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити, спірні податкові повідомлення-рішення скасувати, оскільки етанол, як складник бензину не може бути спиртом етиловим денатурованим, так як він не відповідає вимогам виробництва згідно ДСТУ 3296-95 «Виробництво етилового спирту з харчової сировини» та не може бути біоетанолом так як він не відповідає вимогам виробництва згідно ДСТУ 7166:2010 "Біоетанол. Технічні умови".

При цьому, позивач наголосив, що висновок про нібито два етапи виробництва етанол, як складник бензину є надуманим, та не відповідає дійсності.

Уповноважений представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити, оскільки спиртовмісна рідина під виглядом етанолу як складника бензину являє собою спирт етиловий денатурований, біоетанол або отримані на їх основі синтетичні продукти, що можуть використовуватись як паливо.

Свідок в ході судового розгляду пояснив, що в результаті проведеної інветаризації позивача та на підставі Технолгічного регламенту, було встановлено, що на підприємстві здійснюється виробництво спиртовмісної продукції, і встановлено факт виготовлення та реалізації спирту етилового денатурованого та біоетанолу. На запитання суду відносно того на підставі яких документів первинного бухгалтерського обліку, зокрема, договорів, податкових, видаткових накладних тощо, які досліджувались податковим органом в ході фактичної перевірки, податковий орган дійшов саме такого висновку, свідок зазначив, що ним були досліджені саме видаткові накладні і оскільки зі змісту Технологічного регламенту вбачається про можливість виготовлення позивачем спиртовмісної продукції він дійшов висновку, що підприємство виготовляє саме спитр етиловий денатурований та біоетанол.

На запитання суду яким чином податковим органом було документально зафіксовано технологчіний процес виготовлення на підприємстві позивача саме спирту етилового денатурованого та біоетанолу, а не іншої речовини та чи відбирались відповідні зразки виготовленої позивачем продукції під час проведення фактичної перевірки для встановлення даної обставини, свідок зазначив, що документально ця обставина податковим органом не зафіксована та зразки продукції не відбирались.

Заслухавши пояснення представників сторін та свідка, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (ідентифікаційний код 00372536; місцезнаходження: 09161, Київська обл., м. Узин, вул. Симиренка, 2) зареєстровано, як юридична особа 20.10.2003, про що зроблено запис в реєстрі 1 328 145 0000 002739. Основним видом діяльності позивача є «Виробництво цукру» КВЕД 2010 - 10.81).

Як вбачається з матеріалів справи, наказу ГУ ДПС у Київській області від 28.01.2020 № 211, згідно з Податковим кодексом України та Законом України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» Головним управлінням ДПС у Київській області проведено фактичну перевірку Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат», з питань додержання суб`єктом господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні виробництва спирту та продукції хімічного та технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області складено Акт № 45/10-36-32-00-10/00372536 від 10.02.20 (том І, а.с. 10-14) (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого ТДВ «Узинський цукровий комбінат» не зареєстровано платником акцизного податку з реалізації спирту етилового, чим порушено вимоги п.212.3 ст.212 Податкового кодексу України; за адресою провадження діяльності з виробництва підакцизних товарів Товариством не зареєстровано акцизний склад у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, чим порушено вимоги п.п. 230.1.1. п.230.1 ст. 230 Податкового кодексу України; не обладнання та відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового, витратомірів лічильників обсягу виробленої продукції а саме: місце відпуску - спирту етилового денатурованого з виробництва у склад готової продукції; місце відпуску спирту етилового денатурованого зі складу готової продукції на виробництво етанолу як складника бензину; місце відпуску етанолу як складника бензину з виробництва у склад готової продукції; місце відпуску етанолу як складника бензину зі складу готової продукції в автомобільну цистерну, чим порушено вимоги п.п. 229.1.8. п.229.1 ст.229 та п.п. 230.1.1. п.230.1 ст.230 Податкового кодексу України; здійснення виробництва спирту етилового денатурованого за відсутності діючої ліцензії на виробництво спирту етилового, чим порушено вимоги ст. 2 Законом України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»; оптова торгівля спиртом етиловим денатурованим за відсутності діючої ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим, чим порушено ст. 14 Законом України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального»; виробництво продукції хімічного і технічного призначення, для виробництва якої використовується спирт етиловий денатурований без внесення такого суб`єкта господарювання до Електронного реєстру суб`єктів господарювання, які використовують спирт етиловий для виробництва Продукції хімічного і технічного призначення, парфумерно-косметичної продукції, оцту з харчової сировини, чим порушено вимоги ст. 7 Закону Законом України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».

На підставі висновків Акта перевірки Головним управлінням ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення-рішення № 0003873201 від 31.03.20, щодо застосування до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 34 296 587,89 грн. за платежем акцизний податок на спирт; № 0003863201 від 31.03.20, щодо застосування до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 1 000 000,00 грн. за платежем Акцизний податок на спирт; № 0003853201 від 31.03.20, щодо застосування до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) у сумі 80 000,00 грн. за платежем Акцизний податок на спирт; № 0003843201 від 31.03.20, щодо застосування до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 68 593 175,78 грн. за платежем Адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів; № 0003833201 від 31.03.20 щодо застосування до ТДВ «Узинський цукровий комбінат» штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 68 593 175,78 грн. за платежем адміністративні штрафи та штрафні санкції за порушення закону у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів (томІ, а.с. 34, 36, 38, 40, 42).

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає про таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі по тексту - Податковий кодекс, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до приписів пп. 20.1.4. п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно із нормами пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

При цьому, пп. 75.1.3 п.75.1 ст. 75 Податкового кодексу обумовлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу визначено, що матеріалами, які є підставами для висновків посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Як передбачено частиною 1 статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Підпунктом 212.1.1 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу визначено, що платником податку є особа, яка виробляє підакцизні товари (продукцію) на митній території України, у тому числі з давальницької сировини.

Згідно п.п. 213.1.1 п. 213.1 ст.213 Податкового кодексу, об`єктами оподаткування є операції з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції).

Відповідно п. 214.1 ст.214 Податкового кодексу, у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є:

вартість реалізованого товару (продукції), виробленого на митній території України, за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами з урахуванням податку на додану вартість та акцизного податку (п.п. 214.1.1).

вартість (з податком на доданувартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно допідпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу (п.п. 214.1.4).

Підпунктом 14.1.4 п.14.1ст.14 Податкового кодексу визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

В силу п.п.14.1.145 п.14.1 ст. 14 Податкового кодексу підакцизні товари (продукція) - товари за кодами згідно з УКТ ЗЕД (українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності), на які цим Кодексом встановлено ставки акцизного податку.

Згідно з п.215.1 ст.215 Податкового кодексу до підакцизних товарів належать: спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво (крім квасу "живого" бродіння); тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну; пальне; автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли, транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб i більше, транспортні засоби для перевезення вантажів; електрична енергія.

При цьому в п.215.3ст.215 Податкового кодексу перелічені коди товарів, які є підакцизними і з яких справляється акцизний податок за встановленими даної статтею ставками. Зокрема п.п. 215.3.1 встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до спирту етилового та інші спиртових дистилятів, а п.п.215.3.4 встановлено перелік підакцизних товарів, віднесених до пального.

Відповідно до п.216.1 ст.216 Податкового кодексу датою виникнення податкових зобов`язань щодо підакцизних товарів (продукції), вироблених на митній території України, є дата їх реалізації особою, яка їх виробляє, незалежно від цілей і напрямів подальшого використання таких товарів (продукції), крім випадків, зазначених у статтях 225 та 229 цього Кодексу.

З системного аналізу наведених вище положень законодавства випливає, що підакцизними є товари згідно УКТ ЗЕД (українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності), які зазначені в п.215.3 ст. 215 Податкового кодексу.

Преамбулою Закону України від 19.12.95 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (далі - Закон № 481) визначено, що цей Закон визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним, забезпечення їх високої якості та захисту здоров`я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального на території України.

Відповідно до термінів викладених в ст. 1 Закону № 481, спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Біоетанол - спирт етиловий зневоджений, виготовлений з біомаси або із спирту етилового-сирцю для використання як біопалива або біокомпонента, що належить до товарної позиції 2207 згідно з УКТ ЗЕД.

Отже, з вказаних норм, випливає що дія Закон № 481 поширюється в частині спиртів етилових та біоетанолу виключно, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТ ЗЕД.

Як встановлено судом, позивач з власної сировини (меляси) здійснює виробництво етанолу, як складника бензину, що відповідає коду товару згідно УКТ ЗЕД 3824 90 97 90. Таке виробництво здійснюється згідно вимог ДСТУ ЕN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань» та на підставі Технологічного регламенту з виробництва «Етанолу як складника бензину» в умовах ТДВ "Узинський цукровий комбінат" ТР - 00372536.004:2015 (том І, а.с. 44-208) (далі - Регламент підприємства).

Згідно з Регламентом підприємства, позивач для виробництва «Етанол як складник бензину» використовує комплекс технологічного обладнання, комунікації, устаткування та даний процес складається з окремих стадій, які здійснюються послідовно в безперервному режимі, що включають в себе дистиляцію етанолу, концентрування етанолу, екстракція сивушного масла, дегідратація етанолу, декантація азеотропної суміші і рекуперація легких органічних сполук з водою, денатурація складнику бензину.

Відповідно до таблиці 1 Регламенту підприємства визначено матеріальний баланс виготовлення складника бензину, основним елементом якого є етанол в кількості 97,497 %, об., бензин в кількості 1,0 % об., МТБЕ або ЕТБЕ або МТАЕ в кількості 0,5 % об., циклогексан в кількості 0,5 % об, етилацетат або ацетаті в кількості 0,5 % об. та добавка Biostable 85E G-Plus в кількості 0,003 % об.

Крім того, на замовлення позивач ТОВ «Київський експертно-дослідний центр» було проведено комплексної фізико-хімічної та товарознавчої експертизи спиртовмісних рідин. За результатами експертизи було складено висновок № 14925 (том І, а.с. 222-230).

Як вбачається з вказаного висновку експертизи позивачем було надано:

- зразки спиртовмісної рідини - «Етанол як складник бензину» в кількості 2-х скляних пляшок, місткістю 1 л, кожна;

- технологічний регламент (копія) виробництва «Етанолу як складника бензину» згідно з ДСТУ EN 15376:2015 в умовах ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ТР 00372536.004:2015 - 165 арк.;

- ДСТУ EN 15376:2015 «ПАЛИВА АВТОМОБІЛЬНІ Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань» (копія) - 9 арк.;

- ДСТУ 3296-95 «Виробництво етилового спирту з харчової сировини Терміни та визначення» (копія) - 34 арк.;

- акт відбору зразків від 07.04.2020 року ТДВ «Узинський цукровий комбінат».

За результатами проведеної експертизи, експерти дійшли до таких висновків:

1. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ДСТУ 4221:2003 «Спирт етиловий ректифікований. Технічні умови»;

2. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ДСТУ 4284:2004 «Спирт етиловий ректифікований абсолютований. Технічні умови»;

3. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ДСТУ 7166:2010 «Біоетанол. Технічні умови»;

4. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» не відповідає вимогам ТУ 15.09-00274105-019:2011 «Спирт етиловий технічний. Технічні умови»;

5. Наданий зразок «Етанол як складник бензину» відповідає вимогам ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань»;

6. Використання «Етанолу як складник бензину» в якості палива для транспортних засобів з бензиновими двигунами не уявляється можливим. «Етанол як складник бензину» призначений для виробництва, в якості компонента, альтернативних видів палива для транспортних засобів з бензиновими двигунами.;

7. За технологічним регламентом з виробництва «Етанолу як складника бензину» в умовах ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ТР-00372536.004:2015 процес "денатурування" не відповідає визначенню по ДСТУ 3296-95 «Виробництво етилового спирту з харчової сировини Терміни та визначення». Виробництво "Етанолу як складника бензину" в умовах ТДВ "Узинський цукровий комбінат" ТР- 00372536.004:2015 відповідно до визначень ДСТУ 3296-95 "Виробництво етилового спирту з харчової сировини Терміни та визначення" є виробництвом технічних спиртовмісних рідин у потоці, без тадії отримування спирту етилового.

8. Наданий зразок - Етанол як складник бензину по ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань», виготовлений за технологічним регламентом з виробництва «Етанолу як складника бензину» в умовах ТДВ «Узинський цукровий комбінат» ТР-00372536.004:2015 не відповідає критеріям зазначеним в додатковій примітці 2 до товарній підкатегорії 2207 20 00 10, та не класифікується як біоетанол. Відповідно до правил класифікації товарів в УКТЗЕД етанол як складнику бензину по ДСТУ EN 15376:2015 «Палива автомобільні. Етанол як складник бензину. Вимоги та методи випробувань» відповідає коду: 3824 90 97 90 Готові сполучені суміші, які використовують у виробництві ливарних форм або ливарних стрижнів; хімічна продукція та препарати хімічної або суміжних з нею галузей промисловості (включаючи препарати, шо складаються із сумішей природних продуктів), в інших товарних позиціях не зазначені.

Відповідно до вимог частини першої статті 104 Кодексу адміністратвиного судоичнства України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Згідно з частиною сьомою даної норми у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Як вбачається зі змісту Висновку № 14925 він складений експертами Юрченко Є.М. та Бугровою Н.К .

Судом встановлено, що Юрченко Є.М. має кваліфікацію судового експерта з правом проведення експертиз матеріалів, речовин та виробів за спеціальністю "Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів", що підтверджується даними свідоцтва № 231, яке видане ЕКК ОНДСІЕ МЮ України 23.01.2004 (том ІІ, а.с. 231).

У свою чергу, Бугрова Н.К. має кваліфікацію судвого експерта за спеціальністю "Оцінка машин, обладнання, сировини та споживчіх товарів", що підтверджується даними свідоцтва № МЮ № 1796 від 27.05.2016 (том ІІ, 232-232).

Крім того, зі зімсту Висновку № 14925 вбачається, що експерти повідомлені про кримінальну відповідальність в порядку статті 384 КК України.

Згідно з частиною першою та другою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Враховуючи наведені норми, дослідивши зміст Висновку № 14925 суд приймає його як доказ у справі порядку статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, суд критично ставиться до висновку відповідача, що виробництво позивачем етанолу як складник бензину має два етапи виробництва а саме: виробництво спирту етилового денатурованого і його обезводнення до спиртовимірювального апарату типу ВКА 2 (ВКА - 200), ШЖУ (або аналогічного) та виробництво продукції хімічного та технічного призначення з використанням спирту етилового денатурованого після спиртовимірювального апарату типу ВКА 2 (ВКА - 200), ШЖУ (або аналогічного), з огляду на те, що як було встановлено Висновком експертизи, виробництво етанолу як складник бензину згідно Технічного регламенту здійснюється у потоці, без стадії отримування спирту етилового.

При цьому, як було зазначено судом вище, посадовою особою податкового органу, який був допитаний судом в якості свідка, не було надано суду будь-яких доказів на підтвердження факту виробництва позивачем саме спирту етилового денатурованого та біоетанолу, а висновки про таке виробництво здійснені виключно на підставі аналізу Технічного регламенту за відсутності документальної фіксації даної обставини. Тобто, такий висновок податкового органу базується виключно на припущеннях посадової особи, яка проводила первірку.

Також, відповідачем не було надано суду жодних доказів обігу, транспортування, реалізації та зберігання позивачем спирту етилового денатурованого та біоетанолу, і такий висновок податкового органу базується лише на дослідженні видаткових накладних. У свою чергу, з наявних у матеріалах справи видаткових налкданих (том І, а.с. 213, 215) вбачається, що позивач реалізовував саме етанол як складник бензину.

Крім того, судом встановлено, що податковим органом не було надано суду інших доказів, які б підтверджували факт обігу, транспортування, реалізації та зберігання позивачем спирту етилового денатурованого та біоетанолу.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач займається виробництвом товару - етанолу як складник бензину, який відповідає коду ДСТУ EN 15376:2015 і належить до коду УКТ ЗЕД 3824 90 97 90, яка не входить до переліку підакцизних товарів та не є спиртом етиловим денатурованим чи біоетанолом в розумінні Закону № 481.

Перелік підакцизних товарів, чітко визначений ст.215 Податкового кодексу України. Датою виникнення зобов`язань щодо підакцизних товарів є саме дата їх реалізації особою, яка їх виробляє. Згідно з ст.216 Податкового кодексу напрямки використання та характеристики товару не є підставою для визначення товару як підакцизного.

Аналіз викладеного та наведених норм Податкового кодексу та Закону № 481свідчить, що продукція яка виробляється позивачем не входить до переліку підакцизних податків відповідно до Податкового кодексу та не підпадає під регулювання Закону № 481.

Відтак, суд вважає необґрунтованими викладені в акті перевірки висновки контролюючого органу, щодо здійснення позивачем дії стосовно незаконного виробництва та обігу спирту етилового, біоетанолу, транспортування, зберігання, торгівлю спиртом етиловим, біоетанолом, з порушенням вимог законодавства, що регулює ці питання, а саме: виробництво «Етанолу як складник бензину» (код товарної позиції 3824 згідно з УКТ ЗЕД), з використанням спирту етилового денатурованого без реєстрації в Електронному реєстрі суб`єктів господарювання та без наявності зареєстрованих витратомірів лічильників обсягу виробленої продукції; для виробництва (використання як сировини) «Етанолу як складник бензину», підприємство на комунікаціях, обладнанні, устаткуванні виробляє спирт етиловий денатурований міцністю не менше 97,497 % об., без наявності ліцензії на виробництво спирту, без наявності витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту та без реєстрації акцизного складу в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового; під видом продукції «Етанол як складник бензину» підприємством реалізовується спирт етиловий денатурований міцністю не менше 97,497 % об. без наявності ліцензії на право оптової торгівлі спиртом етиловим

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Водночас, відповідачем не доведено належними, допустими та достатніми доказами обставин виробництва, обігу, транспортування, реалізації та зберігання позивачем спирту етилового денатурованого та біоетанолу.

Отже, зважаючи на встановлені судом обставини щодо необґрунтованості висновків контролюючого органу, викладених в акті перевірки № 45/10-36-32-00-10/00372536 від 10.02.20, а також ту обставину, що відповідачем як суб`єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень- рішень № 0003873201 від 31.03.20, № 0003863201 від 31.03.20, № 0003853201 від 31.03.20, № 0003843201 від 31.03.20, № 0003833201 від 31.03.20, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби України у Київській області на користь Приватного підприємства "Інженерно будівельна торгівля" сплачений судовий збір у розмірі 21020,00 грн. відповідно до квитанції № 1611 від 03.06.2020.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 0003873201 від 31.03.2020.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 0003863201 від 31.03.2020.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 0003853201 від 31.03.2020.

5. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 0003843201 від 31.03.2020.

6. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області № 0003833201 від 31.03.2020.

7. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Київській області (код ЄДРПОУ 43141377; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5а) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Узинський цукровий комбінат» (код ЄДРПОУ 00372536; місцезнаходження: 09161, Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Симиренка, 2) судовий збір у розмірі 21020 (двадцять одна тисяча двадцять) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 13 липня 2020 р.